Чи можна застосовувати Зодак для собак при алергії?

Алергія буває не тільки у людей, а й у домашніх (свійських) тварин. Симптоми прояву алергічної реакції та тяжкість стану вихованця залежать від виду алергену, але, незалежно від цього, вимагають використання лікарських препаратів. Деякі препарати можна знайти в домашній аптечці або купити в звичайній аптеці. Але слід точно знати — чи можна Зодак для собак використовувати при алергії, і які ще ліки допоможуть тварині позбавитись страждань.

Раніше, ми вже робили огляд препарату Зодак. Сьогодні, розберемо основні причини виникнення алергічних реакцій у тварин, їх симптоматику, та способи допомоги домашньому улюбленцю.

Загальний опис.

Зодак — це антигістамінний лікарський препарат, який гальмує розвиток та знижує негативні прояви алергічних реакцій організму на подразники. Випускається засіб у кількох лікарських формах — таблетки, краплі для перорального прийому та сиропи, а в екстрених випадках використовується розчин для внутрішньом’язових або підшкірних ін’єкцій. Невідкладна допомога може бути потрібна, наприклад, при набряку легень.

Склад та дія.

Активною діючою речовиною лікарського препарату є цетиризину дигідрохлорид. Препарат має виражену протиалергічну дію, ефективний при шкірних проявах алергічних реакцій — дерматозах, кропивниці, а також при алергічному риніті, кон’юнктивіті, набряку Квінке.

Прийом лікарського антигістамінного засобу полегшує назальні та очні симптоми алергії — усуває чхання, закладеність носа, сльозотечу, почервоніння кон’юнктиви. Після вживання Зодак починає діяти швидко, вже через 20-30 хвилин, ефект зберігається до 24 годин, що дозволяє приймати ліки одноразово протягом доби.

Домашній тварині Зодак призначається ветеринарним лікарем при симптомах, що свідчать про розвиток алергічної реакції. Для самолікування використовувати препарат категорично заборонено — він має велику кількість протипоказань.

Види та причини алергії у собак.

Собачий організм може по-різному реагувати на подразники. Якщо одні тварини спокійно їдять певні продукти, інші можуть покриватися висипом від маленької порції тієї ж їжі. Продукти харчування, пилок рослин, деякі лікарські засоби, укуси бліх — далеко неповний список речовин, які організм собаки сприймає як шкідливі та навіть небезпечні. Виходячи з виду алергену, побудована наступна класифікація алергічних реакцій.

Блошиний дерматит.

Найпоширеніший тип алергічної реакції на укуси бліх та інших кровососних паразитів. Причина — у чужорідному білку, що міститься у слині комах. При укусі блохи з її слиною токсичний білок потрапляє у кров тварини, викликаючи алергічну реакцію.

Патологія вважається сезонною, комахи максимально активні влітку і особливо восени перед зимовою сплячкою. Усунути алергію можна лише ретельним дотриманням гігієни тварини. Регулярні обробки — не тільки собаки, а й місць її перебування (спальних місць, підстилок, килимів та ін.) допоможуть позбавитися паразитів і вберегти вихованця від захворювання.

Харчова алергія.

У собак ця патологія зустрічається рідко. Відрізняється накопичувальним характером, тобто проявляється не відразу після контакту тварини з алергеном, а згодом. Через це не завжди вдається швидко і точно визначити, що стало подразником.

Харчова алергія найчастіше виникає на деякі види білка — зазвичай це куряче м’ясо чи яловичина, але можлива негативна реакція організму й на індичату, телятину, м’ясо качки чи кролика. Визначити збудника можна, змінивши корм. Потрібно прибрати гадане джерело алергії, замінивши один вид м’яса на інший.

Таку методику диференціювання патології застосовують і ветеринари — призначають спеціальну дієту з обмеженою кількістю компонентів, потім провокаційний раціон та знову дієту. Проводиться діагностика таким чином:

• протягом 1,5-2 місяців собаці дають корм із новим джерелом білка;
• якщо за цей час ознаки алергії зникають, собаку переводять на колишній раціон;
• провокаційне годування продовжують щонайменше 10-15 днів;
• якщо клінічні ознаки алергії відновлюються — затверджується діагноз «харчова алергія», а якщо не виявляються — слід шукати інше джерело захворювання.

Атопічний дерматит.

Це хронічне захворювання, що часто діагностується, яке проявляється ураженнями шкірних покривів. Воно характеризується періодичними загостреннями, що супроводжуються свербінням, бактеріальними та грибковими захворюваннями шкіри. Встановити діагноз досить складно: викликати роздратування у тварин можуть навіть частки пилу, що містяться у повітрі.

Для визначення алергену застосовуються різні методи:

• більш точні результати дає використання шкірних алерготестів, під час яких у шкіру вводиться невелика кількість алергену та фізіологічний розчин. Потім порівнюється шкірна реакція — якщо при введенні гістаміну спостерігається почервоніння, здуття шкіри, отже, алерген визначено правильно. Точність діагностики становить 80-90%, проте проведення тестів потребує ювелірної точності та акуратності;
• сироваткові тести не дають такого результату, вони менш точні, зате менш травматичні. Для проведення тесту, у тварини забирається кров для аналізу, і визначається рівень IgE до окремих алергенів.

Атопічний дерматит вилікувати неможливо, терапія спрямована на полегшення стану тварини, прагнення зробити її життя комфортнішим. Цетеризин — головний компонент Зодака показав хороші результати як ефективну антигістамінну речовину, яка успішно знімає прояви алергії: знімає свербіж, подразнення шкіри. Однак при рецидиві захворювання його ефективність помітно знижується.

Важливо! Атопічний дерматит може бути реакцією на різні види подразників, у тому числі незвичайні. Наприклад, трапляються випадки алергії на сонце, парфумерно-косметичні засоби і навіть на господаря, точніше — на ті специфічні речовини, які є суто індивідуальними для кожної людини.

Як визначити алергію?

Слід спостерігати за симптомами, деякі з них характерні для всіх видів захворювання, інші специфічні.

Кропивницю, набряк Квінке та інші види набряклості шкіри може викликати гіперчутливість організму до деяких лікарських препаратів.

Такі самі симптоми можуть супроводжувати алергію на укуси бліх, бджіл, ос, комарів та інших комах. Кропив’янка спостерігається при алергії на корм, деякі види рослин, наявність у собаки кишкових паразитів. Також може проявлятися реакція організму на спеку чи холод.

Практично всі види алергічної реакції супроводжуються сильним свербежем шкіри. При харчовій алергії він зазвичай буває локально вираженим, найчастіше двостороннім. Собака стає дратівливою, розчісує сверблячі ділянки тіла, внаслідок чого на них спостерігаються еритема, мікроранки та подряпини, випадає шерсть.

Крім того, алергічна реакція на шкірі може виявлятися:

• мокнутим дерматитом — найчастіше при алергії на слину бліх;
• рецидивною поверхневою піодермією. На шкірі утворюються папуля, пустули. Для точної постановки діагнозу одного огляду тварини недостатньо, і потрібне проведення цитологічного дослідження;
• виділеннями з носа, вух, очей — як прояв екологічної алергії, як і отитом і екземою зовнішнього вуха;
• неприємним запахом від тіла тварини — не лише від шерсті, а й від шкіри;
• кашлем, чханням, задишкою, які можуть супроводжувати застуду, а можуть бути наслідком дії гістаміну;
• розладами травлення — зазвичай проявляються при харчовій алергії, індивідуальній непереносимості певних видів їжі.

Під час огляду тварини ветеринар за певними ознаками може визначити алергію, а додаткові дослідження допоможуть визначити її джерело. Усунення подразнюючого фактора допоможе впоратися з патологією, але для зняття симптомів та полегшення стану тварини призначаються антигістамінні препарати, у тому числі і Зодак.

Дозування.

Для лікування собак рекомендується застосовувати краплі. Їх зручніше давати вихованцю з їжею або перорально. Дозу лікарського засобу визначає ветеринар. Вона залежить від ваги тварини та становить 1 мг на кожний кілограм маси тіла. Давати ліки слід 1 раз на добу, але допустимо ділити добову дозу на два прийоми та додавати ліки в ранкове та вечірнє годування.

При використанні таблеток слід дотримуватись таких рекомендацій:

• собакам вагою менше 20 кг давати по ¼ таблетки двічі на день;
• тваринам великих порід з масою тіла понад 20 кг — по ½ таблетки.

Важливо! Максимальна добова доза становить 2 мг/кг ваги тварини.

Побічні дії та обмеження.

Зодак не можна давати тваринам без консультації із ветеринаром. Антигістамінний препарат має багато обмежень при застосуванні. Це стосується хронічних захворювань внутрішніх органів, зокрема — ниркової недостатності.

Важливо дотримуватись призначеного лікарем дозування, при її перевищенні у тварини можуть проявитися негативні реакції:

• тривожність;
• підвищене збудження, вокалізація;
• судоми;
• сухість в роті;
• порушення координації та інші.

Аналоги.

Краплі та таблетки Зодак можна купити у будь-якій аптеці без рецепта, проте не слід їх використовувати для самолікування. Зодак є не у всіх аптеках і можна використовувати аналог Цетиризин, який має таку саму діючу речовину, як і препарат Зодак. Ветеринар може призначити інші антигістамінні препарати, які безпечні для тварин:

1. Цетиризин — повний аналог, який має таку саму діючу речовину (цетиризин дигідрохлорид);
2. Супрастін (буде корисно ознайомитись із статтею: «Чи можна собаці Супрастин при алергії?»);
3. Тавегіл (про препарат Тавегіл, ми раніше писали у статті: «Тавегіл для собак — захист від алергії.») та інщі.

Ці ліки ефективні при будь-яких формах алергічної реакції, мають виражену протиалергічну дію.

Відгуки.

Марія, господиня двох лабрадорів. В одного з наших собак атопічний дерматит. Причину його встановити не вдалося, іноді алергія починається з нічого. Тоді, за рекомендацією ветеринара, я даю собаці Зодак. Пігулки завжди є в домашній аптечці, діють швидко, допомагають зняти свербіж та заспокоїти вихованця.

Ірек, господар керрі-блю-тер’єра. Змінили собаці корм, а в неї почалася алергія. Зателефонував ветеринару — той із тих пігулок, які були вдома, порекомендував Зодак. Вже за півгодини пес заспокоївся, перестав свербіти.

Антоніна, ветеринар. Зодак — доступний та ефективний антигістамінний препарат, який допомагає зняти симптоми алергії у свійських (домашніх) тварин. Тільки використовувати його потрібно обережно — ліки мають протипоказання.

Висновки.

Як бачите із відгуків наведених вище, препарат Зодак добре переноситься собаками. Однак, без консультації з ветеринарним лікарем, не можна давати Зодак своїй сабаці. Не займайтесь самолікуванням і бережіть своїх улюбленців. Перед застосуванням лікарських засобів, обов’язково проконсультуйтесь з ветеринаром.

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.