Чи можна собаці давати ячну кашу?

Злакові каші — джерело вітамінів та мікроелементів, які необхідні домашнім тваринам так само, як і людям. Вони повинні бути присутніми в повсякденному раціоні чотирилапих вихованців. Але чи всі каші корисні, і, наприклад, чи можна давати собаці ячну кашу?

Ячна крупа: поживний склад та користь.

Ячка (ячна крупа) виходить після дроблення ячмінного зерна. На відміну від перловки, її не шліфують і не полірують, тому в осередку зберігається більше цінних поживних речовин та клітковини.

У ячній крупі присутні:

• вітаміни групи B, і навіть D, E, PP;
• мікроелементи — фосфор, фтор, хром, кремній, цинк та інші;
• амінокислоти;
• гордецин.

Вітаміни групи B беруть участь у всіх життєво важливих функціях організму. Так, фолієва кислота (вітамін B9) та кобаламін (вітамін B12) беруть участь у формуванні клітин крові, а тіамін (вітамін B1) забезпечує здоров’я нервової системи. Щоб шкіра та шерсть мали здоровий вигляд, необхідні вітаміни B2 (рибофлавін), B3 (нікотинова кислота), B5 (пантотенова кислота), B7 (біотин). Піридоксин (вітамін B6) сприяє забезпеченню клітин енергією.

Не менш важливими є й інші вітаміни. При дефіциті вітаміну D у цуценят є ризик рахіту, цей елемент відіграє найважливішу роль у регулюванні метаболізму фосфору та кальцію, він покращує їх всмоктування та скорочує втрату мікроелементів із сечею. Злакові є найважливішими джерелами вітаміну E. Він зміцнює імунну систему, захищає клітини від вільних радикалів, цим перешкоджає старінню організму.

Ячна крупа містить особливу речовину — гордецин. Він має широку антибактеріальну дію і в медицині використовується проти грибкових захворювань шкіри. Амінокислоти, що містяться в ячмінному зерні, допомагають організму боротися з інфекцією.

Ячмінь вважається рекордсменом серед інших злаків за вмістом білків, грубої клітковини, яка корисна для кишечника. Незважаючи на високу енергетичну цінність — 324 ккал на 100 г продукту жирів в ячній крупі практично немає. Зате багато «довгих» вуглеводів, які добре і тривалий час насичують організм. Тому ячна крупа і каші з неї визнані дієтичним продуктом.

Регулярне вживання ячки дозволяє нормалізувати роботу кишечника, прискорює метаболізм, сприяє виведенню з організму шкідливих речовин. Сечогінна властивість продукту дозволяє прискорити виведення із організму зайвої рідини. Є думка вчених, що любителі ячної каші знижують ризик онкологічних захворювань.

Важливо! Протипоказань у ячної каші небагато. Головним є індивідуальна непереносимість глютена.

Чи можна собакам?

Злакові каші повинні входити до щоденного раціону собак при годівлі натуральною їжею, впевнені ветеринари. Прихильники «натуралки» виділяють кілька важливих переваг такого годування:

• каші сприяють швидкому набору м’язової маси, що дуже важливо для цуценят, виключають ризик ожиріння;
• злаки містять вітаміни та мінерали, які необхідні організму;
• правильний, збалансований раціон із включенням до нього різних видів круп сприяє покращенню стану шкіри та зубів. Шерсть набуває блиску;
• злаки дають собакам заряд енергії — собаки стають активнішими і легше справляються з фізичними навантаженнями;
• клітковина, що міститься у злаках, сприяє нормалізації роботи кишечника: покращує перистальтику, захищає від запорів.

При величезній користі ячної крупи та страв з неї ветеринари не рекомендують робити їх основою щоденного раціону. В організмі тварин цей вид злакових культур засвоюється гірше за інших, тому в чистому вигляді ячну кашу собакам давати не рекомендується. Фахівці радять змішувати її з іншими злаковими кашами, наприклад, з гречаною або рисовою.

Як правильно готувати та годувати?

Натуральне харчування принесе собаці максимальну користь тільки якщо воно приготовлене зі свіжих продуктів. Тому кашу потрібно готувати безпосередньо перед годуванням, потім остуджувати до кімнатної температури і тільки у такому вигляді її можна давати вихованцю.

Ось деякі поради щодо приготування «правильної» каші:

• злакові каші на молоці собакам давати не рекомендується: вони погано засвоюються організмом тварини. Найкраще варити кашу на воді або м’ясному бульйоні;
• бульйон можна приготувати заздалегідь, але він не повинен зберігатися більше двох діб;
• після охолодження каші втрачають свій смак, складніше засвоюються, та й вид набувають непривабливий — незрозумілого місива;
• гречка + ячка — корисне та поживне поєднання. Поліпшити його властивості можна, якщо заздалегідь, за 20 хвилин до варіння замочити гречану крупу в холодній воді;
• ячка не буде злипатися при варінні, якщо додати в блюдо, що готується, трохи рослинної олії. І собакам воно необхідне.

Важливо! Не можна давати одночасно собаці готову злакову кашу та сире м’ясо. Це призведе до бродіння у шлунку.

Ячку та основну кашу можна готувати окремо та змішувати безпосередньо перед тим, як давати собаці. Приготування ячної каші також має свої особливості:

• перед варінням ячку слід ретельно перебирати, видаляти камінчики, які могли залишитися у крупі під час виробництва;
• крупу слід добре промивати, краще — у спеціальному ситі. Так з неї змиється пил;
• при готуванні важливо дотримуватися пропорцій. Потрібно взяти 1 склянку крупи на 3 склянки води. Засипати крупу в киплячу воду, потримати на повільному вогні 15 хвилин і закрити кришкою, прибравши з вогню. Для собак каша не повинна бути дуже густою, ідеальною вважається консистенція рідкої сметани;
• їжу для домашніх тварин солити не потрібно, не слід додавати до неї спеції. Єдиною корисною добавкою може бути олія;
• покращити мікрофлору кишечника допоможуть висівки — їх також можна додавати в кашу.

Важливо! Ячка має невисокий глікемічний індекс, тому її можна давати навіть собакам при цукровому діабеті, але у будь-якому разі перед введенням нових страв до раціону тварини завжди слід консультуватися з ветеринаром.

Норми годування.

Хоча каша і входить до щоденного раціону собаки, 60-70% денної норми повинні становити білкові продукти тваринного походження. Це м’ясо та м’ясні субпродукти, а також морська риба. До каш можна і потрібно додавати зелень та овочі. Хороший компонент поживної страви, наприклад гарбуз, або кабачки.

Годувати ячкою вихованця можна не частіше 1-2 разів на тиждень. Інакше можливі проблеми зі здоров’ям: наприклад, розлад шлунка. Навіть у здорових псів щоденне годування ячною кашею може спричинити слабкість та млявість, артрит, атрофування м’язів, погіршення якості шерсті, зубів.

Добовий обсяг залежить насамперед — від розміру та ваги тварини, по-друге — від фізичних навантажень. Собакам дрібних порід достатньо буде 150 г каші на день, середніх розмірів собакі потрібно вже 600-650 г на добу, а великим собакам — не менше 1 кг. Норму можна розрахувати приблизно так: у день собака повинен з’їдати їжі приблизно 3% від маси тіла. Але ячка дуже ситна, тому ті дні, коли дається ячна каша, обсяг порції можна зменшити.

Важливо! Для зростаючого організму ця норма вища — вона сягає 6-7% від ваги тварини.

Не рекомендується давати кашу собаці в обидва годування, ранкову та вечірню. Наприклад, можна вранці дати псу субпродукти з додаванням олії, а ввечері — кашу з додаванням овочів та м’яса.

За дотримання правил приготування натуральної їжі для вихованців можна зберегти максимально всі поживні речовини, які містяться в злаках та інших продуктах, щоб пес отримав від їжі максимальну користь для організму. Показниками стануть здоров’я, гарне травлення, сильний імунітет, фізична активність, гарний стан шерсті та зубів вихованця.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.