Чи можна собаці давати парацетамол?

Дбайливі господарі домашніх (свійських) тварин знають, що давати медичні («людські») ліки вихованцям можна лише за призначенням їх ветеринаром. Але іноді візит до ветеринара виявляється неможливим (у нічний час тощо), а швидка допомога тварині потрібна терміново. І виникають питання — чи можна собаці давати парацетамол, що входить до складу багатьох жарознижувальних медикаментів.

Загальний опис.

Парацетамол — назва діючої речовини, що має жарознижувальні та анальгетичні властивості. Компонент входить до складу багатьох лікарських засобів, які застосовуються для зниження температури тіла.

Дія лікарської речовини.

Парацетамол — антипіретик та анальгетик, входить до групи анілідів. Основні властивості діючої речовини:

• аналгетична (болезаспокійлива);
• жарознижувальна;
• слабка протизапальна дія.

При попаданні всередину організму перорально (у вигляді таблеток) парацетамол впливає на центр терморегуляції у гіпоталамусі, тим самим нормалізує температуру тіла. Парацетамол виявляє максимальну ефективність при больовому синдромі слабкої та помірної інтенсивності, лихоманці, що супроводжує інфекційно-запальні захворювання.

Парацетамол ефективний при різних видах болю — головного, зубного, мігрені, міалгії, невралгії, а також при больових синдромах, що супроводжують різні травми та опіки. Широкий асортимент медикаментів, що містять парацетамол, говорить про ефективність діючої речовини та її велику популярність.

Однак домашнім вихованцям Парацетамол та медичні препарати, що містять в основі однойменну речовину, можна давати з обережністю.

Важливо! Для кішок препарат знаходиться під суворою забороною, собакам його можна давати тільки зі схвалення ветеринара та з обов’язковим дотриманням норм дозування.

Призначення.

У ветеринарії парацетамол застосовується рідко: для котів небезпечні навіть мінімальні дози речовини, оскільки їхній гемоглобін унікальний і швидше, ніж у собак та інших домашніх тварин, утворює метгемоглобін при отруєнні. На тварин чекає миттєва смерть!

Для лікування собак застосовувати препарати, що містять парацетамол, можна, але із суворим дотриманням дози. Враховуючи, що лікарський препарат, за структурою схожий з аспірином, має вкрай слабку протизапальну дію, а серед ветеринарних ліків є чимало ефективніших і безпечніших анальгетиків та жарознижувальних засобів, не рекомендується використовувати Парацетамол для лікування собак.

Ветеринарна практика показала, що препарат має свою терапевтичну дію при лікуванні м’язово-скелетних болів, як аналгетик і жарознижувальний засіб частіше використовуються інші препарати.

Важливо! У собак небезпечною дозою вважається 100 мг парацетамолу (діючої речовини) на кг маси тіла. Вже при такому дозуванні починаються пошкодження печінки, а перевищення цієї концентрації вдвічі спричиняє метгемоглобінемію та кисневе голодування, у печінці відбуваються незворотні зміни.

Безпечні дози та отруєння.

Клінічні ознаки інтоксикації у тварин виявляються вже в перші 1-4 години після прийому парацетамоловмісного препарату. У собак можуть бути помітні:

• пригнічений стан, який швидко прогресує;
• ціаноз — посиніння шкіри та слизових оболонок;
• почастішання дихання;
• блювання.

Це ознаки метгемоглобінемії. Через кілька годин у тварини починають набрякати кінцівки та морда. Подальший розвиток хвороби призводить до некрозу печінки та загибелі тварини. Тому важливо ретельно вивчати склад лікарських препаратів неветеринарного призначення та чітко розуміти, як давати їх вихованцям. При підозрі, що собака проковтнула таблетку Парацетамолу, необхідно негайно звертатися до ветеринарної клініки.

Важливо! Отруєння у собак викликають передозування препарату та наявність деяких захворювань — зокрема печінкової недостатності. При дотриманні запропонованого лікарем дозування небезпечних наслідків можна уникнути.

Собаки переносять терапевтичні дози речовини, які можна порівняти з людськими. Наприклад, для тварин дрібних порід (йоркширського тер’єру, що важить не більше 3 кг), доза парацетамолу, який призначається дітям (250 мг), не викликає небезпечних симптомів, отруєння можливе лише при 2-3-кратному перевищенні цієї кількості.

Токсичну дію на організм чинить не сам парацетамол, а метаболіти, які окислюють його і викликають пошкодження клітин печінки та інших тканин. У деяких випадках спостерігається виразка шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Лікування хворого пса після отруєння парацетамолом буде тривалим, вимагатиме хорошого догляду за вихованцем.

Чим замінити?

У ветеринарній практиці застосовуються більш щадні, безпечні медикаменти, які мають жарознижувальні та аналгетичні властивості. Найчастіше використовуються ліки на основі карпрофену. Одним із найпопулярніших препаратів є Рімаділ. Таблетки з м’ясним смаком і розчин для ін’єкцій застосовуються для зняття больового синдрому, а також як протизапальний та жарознижувальний лікарський засіб.

Для зняття болю у тварин, зокрема післяопераційного, також часто використовується ветеринарний препарат Рімаділ.

Превікокс — ветеринарний нестероїдний протизапальний засіб, який добре знімає жар та зменшує біль. Препарат містить активну діючу речовину фірококсиб, що випускається у вигляді таблеток, які мають смак м’яса, тому не викликають у тварин огиди. Препарат добре зарекомендував себе в терапії остеоартрозів та післяопераційної реабілітації.

При захворюваннях суглобів дегенеративного характеру, для полегшення болю у домашніх тварин, використовують Трококсил. Препарат випускається у вигляді таблеток, що містять різне дозування активної діючої речовини — мавакоксиба.

З медичних препаратів, які можна знайти в будь-якій домашній аптечці, у разі потреби термінової допомоги вихованцю можна використовувати Анальгін. Зазвичай для швидкого зняття болю і зниження температури тіла застосовуються ін’єкції Анальгіна з Димедролом чи Но-шпою. Допустима безпечна доза для собак становить 0,03 мл ін’єкційного розчину на 1 кг ваги тварини.

Важливо! Після введення Анальгіна слід поспостерігати за вихованцем — препарат може викликати зміни у шлунково-кишковому тракті, які проявляються відмовою від їжі, хворобливими відчуттями у животі, блюванням, чорним калом. За таких симптомів слід негайно звернутися до ветеринарного лікаря.

Слід зважити на те, що будь-які, навіть визнані безпечними лікарські препарати, мають обмеження у використанні. Так, забороняється давати будь-які лікарські засоби, у тому числі й ветеринарного призначення, щенятам до 3-місячного віку без консультації з ветеринаром. Більшість нестероїдних протизапальних засобів не підходять для лікування вагітних і самок, що годують — вони можуть завдати непоправної шкоди як самому собаці, так і потомству. Тому у разі будь-яких сумнівів у стані здоров’я тварини, краще завітати до ветеринарної клініки.

Висновок.

Парацетамол — популярний та ефективний препарат для зниження температури тіла та зняття болю, але для лікування домашніх (свійських) тварин його застосовувати не рекомендується. Ліки можуть викликати ураження печінки, що в кращому випадку вимагатиме втручання ветеринарного фахівця та тривалого лікування, у гіршому — призведе до смерті. Ветеринарна медицина має у своєму розпорядженні великий перелік безпечних для домашніх тварин лікарських засобів.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.