Чи можна собакам давати цибулю?

Дбайливі господарі знають, що їжа з людського столу не підходить домашнім вихованцям, і питання — чи можна собаці цибулю або часник — у них не виникає, незважаючи на те, що ці продукти мають масу корисних властивостей, містять життєво необхідні елементи. Однак чомусь вони потрапили до списку заборонених — відомо не всім.

Цибуля — від семи недуг.

Так, ця народна приказка відома давно, і справді — цей гірко-солодкий овоч присутній на нашому столі не тільки тому, що без нього багато страв втрачають свій смак, але ще й завдяки наявності в ньому корисних речовин.

Цибуля як культурна рослина відома понад п’ять тисяч років. У Стародавній Греції цибцля вважалась священним овочем, символом устрою Всесвіту. У давньогрецькій міфології можна зустріти оповідь про те, що німфа Онеїс («єдність») була центром всього руху, до цього центру, як шари на цибулі, прикріплювалися всі небесні тіла. Бог Пан був сином німфи Онеїс і бога Зевса, і на святах його фігуру обсипали цибулею, а той, хто приніс найбільшу цибулину, отримував подарунок від дельфійських жерців. Вшановували цибулю наче божество і в Стародавньому Єгипті.

Людина вживає в їжу і зелене листя рослини, та її підземну частину. Зелена і ріпчаста цибуля додається практично у всі страви — салати, супи, другі страви, соуси та випічку, покращує смакові якості страви і доставляє в організм корисні речовини.

У зеленому листі («пір’я») містяться різні цукри, білки, вітамін С (аскорбінову кислоту). Це життєво потрібні речовини для будь-якого живого організму. У цибулі містяться:

• до 14% цукрів, серед яких — сахароза, фруктоза, мальтоза, інулін (полісахарид). Їх наявністю пояснюється солодкуватий смак цибулі;
• до 2% білків;
• вітамін C;
• мінерали — солі калію, заліза, фосфору, йод та ін;
• флавоноїди (кверцетин). Вони забезпечують захист серця, головного мозку та інших тканин організму, знижують ризик хронічних захворювань серцево-судинної системи, нормалізують артеріальний тиск;
• сапоніни — складні органічні сполуки природних глікозидів, які мають ряд корисних властивостей — стимулюють вироблення ферментів та гормонів в організмі, очищають кров від жирових речовин тощо;
• ефірні масла;
• пектини;
• органічні кислоти — яблучна, лимонна;
• фітонциди — вбивають багато видів хвороботворних бактерій, найпростіших та грибків.

Цибуля — це криниця корисних для організму речовин, не дарма йому віддавали почесті вже в давнину. Ще за Гіппократа його рекомендували їсти при подагрі та ревматизмі, про корисні властивості цибулі писав і знаменитий перський лікар Авіценна ще в XI столітті.

У чому користь вживання цибулі:

• збільшується щільність кісткової тканини, знижується ризик переломів;
• зменшення рівня глюкози у крові, підвищення рівня інсуліну;
• зниження ризику онкології;
• зниження рівня холестерину у крові, зменшення ризику серцевих захворювань.

Але чому ж за всіх його цілющих властивостей домашнім вихованцям цибуля протипоказана?

Чому собакам цибулю не можна?

Деякі господарі зізнаються, що їхній пес із задоволенням поїдає зелене пір’я цибулі з грядки в саду. При цьому жодних серйозних наслідків для вихованця вони не помічали. Звичайно, організми у тварин різні, і сприйнятливість до негативних факторів у всіх також різна. Чи варто ризикувати здоров’ям чотирилапого друга і наражати його на небезпеку?

Важливо! Небезпечними ветеринари вважають усі різновиди цибулі — як зелену та ріпчасту, так і латук, шалот, порей.

Цибуля підвищує кислотність шлункового соку, але це не найстрашніша його негативна властивість. Небезпеку викликають органічні сульфоксиди, що містяться в рослині. При пережовуванні цибулі вони в організмі тварини розпадаються, після чого відбувається утворення сірки, що руйнує червоні кров’яні тільця.

Анемія може розвинутись буквально протягом кількох днів. Викликати небезпечні наслідки може щоденне вживання собакою цибулі та часнику у будь-якому вигляді. Швидкість розвитку захворювання залежить від стану здоров’я тварини, і навіть від породи — для великих собак токсична доза вища, ніж для дрібних порід собак.

Симптоми гемолітичної анемії:

• слабкість;
• пригнічений стан;
• пришвидшене серцебиття;
• відмова від їжі;
• блювання;
• діарея;
• червона або темна сеча;
• бліді або посинілі ясна.

У цибулі міститься тіосульфат. В організмі собаки відсутні ферменти для його перетравлення. Ця речовина для тварин є токсичною. Погрозливою для життя тваринного кількістю цибулі є 15-30 г на 1 кг маси тіла тварини, а негативні прояви можуть бути помітними навіть за малої кількості з’їденого продукту — достатньою може бути 5 г цибулі.

Головна небезпека отруєння цибулею у тому, що його симптоми виявляються не відразу, а в міру накопичення в організмі токсинів. Собака може пожувати цибулю на грядці або стягнути зі столу голівку (фіолетова цибуля може здатися вихованцю ласощами — вона не така пекуча, має приємний солодкуватий смак), а через 3-5 днів їй раптом стане погано. Хазяїн може не пов’язати симптоми захворювання з тим, що з’їв пес або взагалі не знати про це, а у собаки з’являться:

• втрата апетиту;
• блювання;
• пронос;
• болі в животі;
• блідість слизових оболонок;
• дерматит;
• ядуха.

При сильній інтоксикації ветеринар може діагностувати ушкодження печінки. У собак великих порід летального результату може і не статися, їх організм може впоратися з негативною дією продукту, але не виключені серйозні захворювання внутрішніх органів на фоні отруєння.

Важливо! Є й протилежна точка зору: деякі фахівці стверджують, що цибуля та часник підвищують імунітет, тому для собак може виявитися навіть корисним вживання цибулі та часнику. Крім того, вони містять природні фітонциди, завдяки чому ці продукти надають згубну дію на бактерії, віруси, а також на кишкові паразити. Однак наукового обґрунтування ця точка зору не має, а статистика свідчить про те, що випадки отруєння цибулею трапляються не так і рідко.

Якщо пес отруївся цибулею.

Антидоту не існує, якщо господар відразу зверне увагу на перші ознаки отруєння, а ще краще — зауважить, що пес їсть цибулю, необхідно якнайшвидше звернутися до ветеринарної клініки. Найпершою ветеринарною допомогою буде промивання шлунка та використання ентеросорбентів, які допоможуть швидко зв’язати та вивести токсини з організму, доки вони не потрапили до крові.

Найімовірніше, ветеринар візьме аналіз крові, який допоможе встановити гемолітичну анемію. Якщо є ознаки алергічної реакції, фахівець призначить симптоматичне лікування. При серйозних ураженнях організму може знадобитися переливання крові, спеціальні препарати відновлення функцій печінки. Лікар призначить спеціальну дієту і спостерігатиме за станом тварини ще тривалий час.

Собакам цибулю давати не можна, вона протипоказана як у свіжому вигляді, так і в вареному, печеному, смаженому. Негативно впливає він не тільки на травну та серцево-судинну, але і на нервову систему вихованця, він може спровокувати підвищення артеріального тиску, проблеми з диханням.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.