Чи можна давати собаці Диклофенак?

Диклофенак застосовується в традиційній медицині як ефективний знеболюючий, жарознижувальний та регенеруючий лікарський засіб. Його використовують як засіб першої допомоги при лікуванні людей, але питання — чи можна собаці Диклофенак — часто ставлять власники домашніх тварин.

Загальний опис.

Анальгетик та антипіретик Диклофенак виробляється у кількох лікарських формах — таблетки, мазь для зовнішнього застосування, ін’єкційний розчин. Препарат активно застосовується у медицині, але для використання у ветеринарних цілях заборонено!

Склад та дія.

Активною речовиною лікарського препарату, що діє, є диклофенак натрію. Він в організмі гальмує розвиток фізіологічно активних речовин, що беруть участь у розвитку запальних процесів та болю. Максимальний терапевтичний ефект Диклофенак має для таких видів захворювань:

• Ревматичні. Завдяки протизапальним та аналгетичним властивостям диклофенаку натрію забезпечується значне зменшення болю в суглобах, ранкової скутості, покращується функціональний стан.
• Посттравматичні та післяопераційні запальні процеси. Ін’єкції Диклофенаку сприяють швидкому усуванню больового синдрому, зменшенню запальних набряків.
• Неревматичний біль. Таблетки та свічки виявляють виражений аналгезуючий ефект при різних видах болю, у тому числі при мігрені.

Є дані про те, що диклофенак має протипухлинну дію і здатний гальмувати розвиток ракових клітин.

Важливо! Популярний медичний препарат у ветеринарії не застосовується — в першу чергу через занадто довгий список протипоказань. Не займайтеся самолікуванням, це може призвести до загибелі вихованця.

Чим небезпечний Диклофенак?

Основним напрямком дії препарату є зняття больового синдрому, спричиненого запальними чи дегенеративними захворюваннями опорно-рухового апарату. Ліки швидко знімають головний і зубний біль, посттравматичні та післяопераційні болі.

Негативним моментом при використанні Диклофенаку є наявність великої кількості протипоказань, через що його не можна використовувати для лікування домашніх тварин. У списку обмежень:

• захворювання ШКТ;
• порушення функції печінки;
• хронічні інфекційні захворювання дихальних шляхів;
• серцево-судинні захворювання;
• порушення функції нирок;
• цукровий діабет;
• артеріальна гіпертензія та інші.

Виходячи з цього, не можна застосовувати препарат без призначення лікаря. Використання лікарського засобу може спричинити такі негативні дії:

• розвиток виразкової хвороби;
• порушення травних функцій — нудота, блювання, діарея, запори, посилене газоутворення тощо;
• захворювання печінки, нирок, підшлункової залози;
• залежність від аналгетичних лікарських препаратів та інші.

Важливо! Диклофенак призначається собакам у виняткових випадках і лише для використання під наглядом фахівця.

Чим замінити?

Диклофенак застосовується як знеболюючий засіб. При виборі ефективного та безпечного препарату для лікування домашніх вихованців ветеринар повинен виходити з причини та виду болю. Вони визначаються після огляду тварини та отримання результатів клінічних досліджень.

Передбачувані причини больового синдрому можна встановити з симптоматики. Так, при болях у животі собака починає виявляти занепокоєння, активно вилизує живіт, відмовляється від їжі тощо. Якщо собака відчуває біль у грудях, він під час руху виявляє велику обережність, не лягає на підстилку, а у стоячому положенні відставляє більше лікті, ніж звичайно. Дихання зазвичай буває поверхневим.

При запальних процесах в локомоторній системі, суглобах собака намагається якнайменше рухатися, тривалий час не змінює позу в лежачому положенні або, навпаки, виявляє занепокоєння. При русі спостерігається кульгавість — вихованець намагається якомога акуратніше вставати на хвору кінцівку, може стогнати при дотику до болючого місця.

Собаки відчувають і головний біль, який може бути наслідком ураження шкіри, нервів, окістя, підвищеного внутрішньочерепного тиску, інших причин, у тому числі — ураження судин головного мозку. Ігнорувати ці та подібні симптоми недуги тварини не можна, слід показати вихованця ветеринару.

Для лікування можуть використовуватись як спеціалізовані ветеринарні препарати, так і медичні лікарські засоби. Будь-які медикаменти можна застосовувати лише у разі призначення їх ветеринаром. Усі знеболювальні ліки можна поділити на кілька груп.

Нутріцевтики.

Це лікарські препарати на основі екстрактів трав, що містять мінерали та амінокислоти, антиоксиданти тощо. Ліки практично не мають протипоказань, безпечні для тварин. У більшості випадків виробляються у вигляді кормових добавок, містять смакові компоненти, що приваблюють тварин. Прикладом популярного препарату є Артровет — лікувально-профілактичний комплекс із гіалуроновою кислотою, який рекомендується для запобігання та лікування порушення функцій суглобів у собак.

Нестероїдні протизапальні препарати, які мають знеболювальну дію. НПЗП — одна з найпопулярніших груп медикаментів, що включає такі поширені медикаменти як Ібупрофен, Аспірин, і т.п.

Список ветеринарних негормональних препаратів.

• Аініл (Айніл) — 1% розчин для ін’єкцій, що містить як активну діючу речовину кетопрофен. Речовина має виражені протизапальні, жарознижувальні та знеболювальні дії, застосовується найчастіше при гострих і хронічних суглобових захворюваннях, різних видах болю, як лікарський засіб, що швидко знижує температуру тіла;
• Локсиком, що містить мелоксикам, призначається при різних видах болю, а також як протизапальний та жарознижувальний лікарський засіб;
• Римадил (Карпрофен) містить активну діючу речовину карпрофен, застосовується для зняття больового синдрому, зменшення запальних процесів.

Усі препарати виявляють різну ефективність за різних видів болю, мають протипоказання, тому не підходять для самолікування.

Окремі групи знеболювальних препаратів — стероїдні (гормональні) та опіоїди. Кортикостероїди і стероїди не можна застосовувати без призначення ветеринарного фахівця — вони мають гарні знеболювальні та протизапальні дії, але викликають звикання, тому тривале застосування може призвести до небажаних негативних наслідків. Крім того, прийом гормональних препаратів вимагає строгого дотримання схеми лікування та поступового скасування — спочатку зниження дози, потім поступової відмови від використання.

Опіоїдні та наркотичні знеболювальні медикаменти можна застосовувати лише за призначенням ветеринара. Їх призначають у разі дуже важкого стану тварини — при онкології чи артриті. Використання цієї групи ліків спричиняє негативні побічні дії, зокрема — викликає у собаки загальмованість реакцій, сонливий стан тощо.

Серед медичних (людських) знеболювальних ліків ветеринари визнають Кетонал, Анальгін, Баралгін (дефіцитний препарат). В останніх дія набагато слабша, ніж у Кетоналу. Спазган (дефіцитний препарат) і Ренальган можна застосовувати для зняття спазмолітичного болю у домашніх вихованців. Ветеринар у кожному конкретному випадку може порекомендувати й інші лікарські засоби, які можна придбати в будь-якій аптеці та за доступною ціною.

Якщо ви любите свого домашнього вихованця — значить, дбаєте про його здоров’я. І вибираєте для лікування безпечні лікарські препарати, призначені ветеринаром. Самолікування може призвести до небезпечних наслідків. Диклофенак добре знімає різні види болю в людини, але собаку може занапастити. Необхідність його застосування може встановити лише фахівець, але у більшості випадків вибір робиться на користь ліків, що мають мінімум побічних дій.

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.