Чи можна давати собакам свинячі кістки?

Якщо сказати людині, яка ніколи не мала домашніх тварин, що собакам кістки шкідливі, вона здивується. Пес із кісточкою в зубах здається багатьом настільки природним, що ніхто й не замислюється, чи можна собакам свинячі кістки чи яловичі. Але ветеринари не такі оптимістичні.

Корисні чи шкідливі кістки для собак?

Дикі предки собаки потребували твердої їжі, їх домашні сучасні родичі теж не відмовляться погризти кісточку. Тверда їжа забезпечує необхідне навантаження на ясна. Без тренування та масажу ясен кісткова тканина слабшає, що призводить до розхитування зубів. Саме годування лише вологими м’якими промисловими кормами призводить до передчасної втрати зубів. Ветеринари рекомендують давати собакам сухий корм, а під час годування натуральною їжею періодично давати погризти кісточки.

Собаки не вміють чистити зуби самостійно, і згодом на них утворюється м’який наліт, який твердіє, перетворюється на зубний камінь. Це також призводить до випадання зубів. У собаки погано пахне з рота, а наліт — це чудове середовище для розмноження хвороботворних бактерій. Підсумок — не лише пародонтоз, а й захворювання внутрішніх органів — шлунка, печінки, нирок та навіть серця.

Серед недосвідчених собаківників поширений міф, що кістки для собак шкідливі, їх можна використовувати лише як іграшку, щоб відволікти собаку від стрес-факторів. Хтось боїться давати кістки вихованцю, вважаючи, що це «сміття» лише забиває шлунок.

Насправді кістки — це багате джерело кальцію та інших мікроелементів, серед них — фосфор, бор та інші. Отримані з такого природного джерела мінерали, особливо кальцій, більш біодоступні, ніж вітамінні добавки, що його містять. Кістковий мозок та хрящі — це джерело жирних кислот, глюкозаміну та хондроїтину сульфату. Вони потрібні собаці для підтримки здоров’я суглобів.

Однак частка істини в судженнях скептиків все ж таки є. Ветеринарам нерідко доводиться стикатися з необхідністю видалення гострих осколків кісточок із стравоходу та інших органів травного тракту у собак. Занадто активне розгризання кістки може призвести до того, що гострий шматок, що відламався, пошкодить стравохід або шлунок, перекриє дихальння у горлі. Гострі краї кістки можуть пошкодити слизову оболонку ротової порожнини та трахеї, спричинити кровотечу.

Дрібні уламки кісток можуть забити кишечник, що викличе його непрохідність: знадобиться серйозне хірургічне втручання, інакше можливий летальний кінець. Особливо це небезпечно для собак дрібних порід, які часто стають жертвами недбайливого ставлення господарів до утримання тварин.

Ще одна небезпека — розвиток перитоніту, запалення черевної порожнини, яке може буди спричиненим пораненням органів травної системи уламками кісток.

У середовищі недосвідчених собаківників існує думка, що собаці необхідно давати кістки для того, щоб вона точила зуби. Але з якою метою — пояснити ніхто не може. Насправді ж у собак немає такої фізіологічної потреби, навпаки захоплення кісточками може призвести до скорочення ресурсу зубів. І це другий за переконливістю аргумент ветеринарів, які стверджують, що собакам кістки шкідливі.

Якщо у собаки слабкі ясна та зуби, існує ризик сточування емалі, обламування різців та іклів. Це з часом призводить до того, що їжа подрібнюватиметься гірше, а потім будуть порушення процесу травлення та серйозні проблеми зі здоров’ям.

Важливо! Ветеринари попереджають, що годівля тварин сирими кістками наражає на ризик зараження внутрішніми паразитами чи вірусами. Підсумком можуть стати отруєння чи серйозні кишкові інфекційні захворювання.

Чи не годувати зовсім?

Основу раціону собаки має становити м’ясо. Але кістки — це природне джерело мінералів. Вони містяться кальцій і фосфор, причому перший більш біодоступний, ніж у інших продуктах і підживленнях. У сирих кістках міститься кістковий мозок та хрящі (а це — природне джерело жирних кислот та таких важливих для організму речовин, як глюкозамін та хондроїтину сульфат). Вони забезпечують здоров’я кістково-суглобової системи собаки.

Тому давати кістки собакам зрідка може бути корисним, хоча самі по собі вони не мають харчової цінності. Свинячі кістки знаходяться під забороною для всіх без винятку собак з двох причин:

• небезпека зараження гельмінтами;
• м’ясо, яке знаходиться у свині поруч із кісточкою, занадто жирне для свійських тварин, і може призвести до проблем із травленням.

Під суворою забороною знаходяться також кісточки кролика та птиці — курки, качки та гусака, а також індички. Категорично не можна давати псу кістки невідомого походження — у тому сенсі, що їхня якість не підтверджена санітарним контролем.

Які кістки безпечні?

Можна іноді побалувати вихованця так званими «цукровими» кісточками або дати велику суглобову кістку, де є залишки м’яса і хрящів. Ними пес із задоволенням поласує, але потім краще забрати в нього кісточку.

Зі свинячих кісток найбільш безпечні суглоби та хребет. Їх дають тільки після їжі, оскільки коли собака гризе кісточку, у неї виробляється шлунковий сік, а їжа в шлунок не надходить, що провокує печію. Після годування гарне вироблення шлункового соку тільки допоможе перетравленню їжі.

Часто давати кістки теж не рекомендується, досить 1-2 рази на місяць. Цуценятам можна починати давати їх з 3-4 місячного віку. При цьому можна давати тільки великі кістки, щоб щеня не змогло їх розгризти. І ще одне важливе правило: щоб уникнути небезпечних наслідків, їсти кісточку як цуценяті, так і дорослому псу можна дозволяти тільки в присутності господаря. Це дозволить вчасно помітити, що собака розгриз кістку або подавилася (у ветеринарній практиці нерідкі випадки, коли собаки проковтували досить великі кістки).

Декілька важливих моментів:

• давати кістки найкраще яловичі, від здорової тварини;
• найкраще перед цим проводити їхню коротку термічну обробку;
• не можна давати старі несвіжі кістки і тим більше — дозволяти вихованцю відкопувати їх на вулиці і їсти;
• голі кістки, на яких немає м’яса та хрящів, для домашніх тварин абсолютно марні, хіба що іграшкою можуть послужити.

Кістки не можна давати собакам, які мають проблеми із зубами та яснами, із хронічними захворюваннями травної системи, а також маленьким цуценям та літнім псам. Їхні зуби можуть серйозно постраждати від твердих кісточок.

Головне, що повинен знати господар: будь-яка кістка є потенційно небезпечною. Тому якщо пес почав задихатися або кашляти, у нього помічена рясна слинотеча або блювання, слід негайно везти його до ветеринарної клініки.

Не всі власники свійських тварин знають, чи можна давати собаці свинячі кістки чи яловичі. У них немає жодної поживної цінності, проте, якщо хочеться побалувати вихованця, зрідка дозволяється дати йому їх погризти, суворо дотримуючись правил.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.