Чи можна давати собакам баранину?

Баранина — це м’ясо дорослого барана або вівці, цегляно-червоного кольору, з характерним запахом та білим жиром. Початківці собаківники запитують, чи можна собакам баранину, тому що чотирилапим вихованцям потрібна м’ясна різноманітність. Виявляється, можна — продукт корисний, але все ж таки з цього приводу існують різні думки.

Хімічний склад.

Поживна цінність м’яса залежить від категорії та частини туші. Відіграє роль і вік тварини — чим старша, тим калорійніша м’язова тканина. Найбільш корисне м’ясо ягняти: воно ніжніше, менш жирне.

Найкраще судити про поживну цінність та хімічний склад баранини у порівнянні з іншими видами м’яса.

М’ясо	Калорійність (Ккал)	Білки	Жири	Вуглеводи	Холестерин
Баранина	147	18,1	8,2	0,0	64
Яловичина	157	20	7,4	0,1	72,3
Свинина м’ясна	194	16,5	21,5	0,0	67

У жирній баранині вміст жиру майже вдвічі вищий.

Мінеральні елементи та вітаміни:

М’ясо	K	Ca	Mg	Na	Fe	Zn	P	A	E	D	D3	B9
Баранина	290	6	27	61	1,8	3,9	195	–	0,2	–	–	23
Яловичина	330	12	19	62	2,1	5,1	205	2,0	0,2	0,1	0,1	5
Свинина	373	7,0	26	48	0,5	1,6	226	1,0	0,1	0,4	0,4	–

Серед зазначених сортів м’яса, баранина лідирує за вмістом магнію, необхідного для зміцнення кісток, та вітаміну В9 (фолієва кислота), корисного для імунітету та серцево-судинної системи.

Плюси баранини.

Корисні властивості баранини обумовлені речовинами, що містяться в них:

1. Залізо: бере участь у кровотворенні.
2. Фтор: зміцнює зуби.
3. Йод: стимулює щитовидну залозу.
4. Лецитин: запобігає діабету.
5. Калій та магній: благотворно впливають на судини та роботу серця.
6. Кальцій, фосфор: зміцнюють кістки.

Раціон овечок складається виключно з кормових та трав’янистих культур, без використання комбікормів, тому баранина — екологічно чистий продукт. До плюсів відноситься невисокий вміст холестерину та відсутність побічних алергічних реакцій. Білки м’яса барана легко засвоюються, тому організм собаки швидко насичується.

Деякі бояться давати баранину, вважаючи її жирною. Однак тваринних жирів у раціоні собаки може бути до 20%, а для деяких порід та умов утримання — до 30%. Тому згодовування баранини не перевищує допустиму норму жирів. Найнежирніша частина туші — ребра.

Заборони.

Це м’ясо не можна давати удосталь. Воно містить багато ліпідів, які провокують серцево-судинні патології, його часте вживання призводить до ожиріння. Продукт заборонено при захворюваннях печінки, підшлункової залози та нирок.

Як давати?

Цуценятам дають м’ясо сире, після обробки окропом, і відварене, подрібнене ножем або на м’ясорубці. Його додають у кашу, змішують з овочами та молокопродуктами. Кісточки вибирають крупніші, щоб не застрягли в горлі або стравоході малюка.

Дорослі собаки великих і середніх порід можуть їсти сиру баранину, запропоновану цілим шматком, разом із субпродуктами, неочищену від хрящів та прожилок. Зрідка, як ласощі, дають в’ялене м’ясо та тельбуха (потрухи). Щоб не заразити вихованця гельмінтами, м’ясо ошпарюють окропом, але краще заздалегідь пару-трійку днів потримати в морозильній камері, а перед згодовуванням розморозити.

До речі! У сирому м’ясі міститься більше вітамінів та мінералів, воно менш калорійне, ніж варене або тушковане.

Чи можна собакам баранину у вигляді субпродуктів?

Баранячі субпродукти дешевші, ніж м’ясо, і відрізняються багатим хімічним складом, тому потрібні в раціоні вихованця. Їх, як і м’ясо, дають цуценятам із 3 місячного віку.

Найкорисніші субпродукти:

1. Печінка. Орган багатий на вітаміни групи В, які беруть участь у зростанні, травленні, зміцненні імунітету, обміні речовин. Лівер — постачальник заліза, який буде необхідний для кровотворення.
2. Нирки. Цей продукт є низькокалорійним, але корисним. Містить селен, який благотворно впливає на щитовидну залозу та всі процеси, що відбуваються в організмі пса.
3. Трахея з калтиком. Вона легко ковтається, добре перетравлюється, але багатим вмістом поживних елементів похвалитися не може. Не містить трубчасті кістки, тому не зашкодить стравоходу собаки, її можна давати щенятам. Хрящовий дихальний орган дають не як корм, а як заохочення або щоб відвернути собаку від стороннього подразника.
4. Легені. Як самостійне блюдо легені не дають, тому що через велику кількість сполучної тканини вони погано перетравлюються. Легені додають у каші, змішують із шматками іншого м’яса або субпродуктами.
5. Шлунок. У ньому містяться протеїни, мінерали, вітаміни, він добре насичує собаку. Шлунки дають як самостійну страву. Молодим псам їх попередньо відварюють, дорослі особини поїдають їх сирими.
6. Рубці. Давати їх свіжими не рекомендують. Спочатку їх миють та заморожують. Через 2-3 дні продукт готовий до вживання. Рубці розморожують та дають сирими.

Ще одна частина нутрощів — кишки. Їх дають як заохочення, тому що вони не мають поживної цінності, проте користь приносять: вони містять частинки ферментів, мікрофлори кишечника, що сприяє поліпшенню травлення. Попередньо кишки чистять, промивають та підсушують.

Кістки.

Баранні (баранячі) кістки корисні тим, що зміцнюють зуби та щелепи, очищають від нальоту та зубного каменю, попереджають пародонтит. Крім того, у них містяться мікроелементи, що зміцнюють опорно-руховий апарат.

І цуценятам, і дорослим собакам пропонують великі різновиди, крім трубчастих, які при подрібненні розпадаються на гострі уламки, що може пошкодити кишечник.

Порада! Ветеринари рекомендують ребра давати із залишками м’яса, видаливши жирову тканину, і не варити з кісток бульйон.

Баранові ноги та копита — частування для дорослих собак середніх та великих порід. Бараняча нога не послужить їжею, але відверне пса від шкідливого заняття — їсти сторонні предмети. Крім того, вона нормалізує травлення та покращує перистальтику кишечника, не кажучи про те, що очищує та зміцнює зуби.

Жир.

Баранячий жир — корисний продукт і використовується навіть у кулінарії для людей, але собакам давати його небажано, бо саме м’ясо не пісне. Сало, яке знаходиться на внутрішніх органах, рекомендується обрізати та виключати з раціону.

Проте є курдюк. Він знаходиться у деяких порід овець у ділянці хвоста, у вигляді кулястого жирового відкладення. Курдюк містить поживні речовини, воду, що допомагає парнокопитним виживати у суворих гірських районах. Цей продукт містить багато амінокислот, які роблять собак витривалими. Він також покращує якість сперми, зовнішній вигляд шкіри та шерсті, при цьому, як і м’ясо, містить мало холестерину.

Незважаючи на всі корисні якості, курдюк — це жир, тому не можна зловживати. Іноді його у невеликих кількостях можна додавати у каші, не перевищуючи норму тваринних жирів.

Добова потреба.

М’ясо має становити половину добового раціону вихованця. Для собак-компаньйонів, які воліють проводити час на дивані, добова потреба м’ясних продуктів зменшується. Сумарна кількість їжі для цуценят не перевищує 5-10% від їх ваги, для дорослих особин ця норма — 3-3,5% і 5% — для сторожових собак. Виходячи з цих вимог, господар розраховує потрібну кількість м’яса та субпродуктів з огляду на вік, вагу, фізичні навантаження. Наприклад, вихованець вагою 30 кг, може за добу з’їсти 500-700 г баранячого м’яса та субпродуктів.

На замітку! Ветеринари радять частіше давати баранину сторожовим та пастушим собакам, а також великим породам.

Отже, баранина — корисне та поживне м’ясо для собаки. Хтось дає його своїм вихованцям, інші господарі вважають за краще згодовувати дієтичні сорти м’яса. Однак ветеринари та досвідчені заводчики вважають, що якщо організм тварини добре перетравлює баранину і давати її в міру, то харчова різноманітність собаці піде лише на користь.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.