Чому собака їздить підлогою на попі?

Деяким власникам собак доводилося спостерігати, як їхній улюбленець раптом починає елозити заднім місцем по підлозі. Така поведінка викликає подив, а то й паніку у господаря: чи не збожеволів його пес з розуму і чи не слід терміново викликати ветеринара. Чому собака їздить підлогою на попі? Причин, кажуть фахівці, може бути кілька.

Гельмінтоз.

Якщо господар не проводить регулярну обробку вихованця від гельмінтів, у кишечнику можуть оселитися паразити. Глисти при їх великому скупченні можуть забивати кишечник, виходити назовні через анальний отвір, викликаючи роздратування ануса. Собака чухає його, їдучи п’ятою точкою по підлозі або землі.

Запідозрити зараження глистами можна за симптомами:

• зниження ваги;
• чергування запорів і проносів;
• погіршення якості шерсті і присутність крові в калових масах.

Іноді глистів можна побачити у випорожненнях.

Важливо! Для усунення паразитів слід проводити антигельмінтну обробку не рідше ніж раз на три місяці.

Травми.

Різні травми можуть призвести до появи ранок та саден біля заднього проходу. Загоюватися вони можуть довго, через напругу м’язів ануса під час дефекації. Процес супроводжується свербінням, болем та печінням у задньому проході, що викликає дискомфорт у тварини. Позбутися його собака намагається своєрідним чином.

При пошкодженнях заднього проходу в калі можуть спостерігатися згустки крові, собака поводиться неспокійно і після дефекації, оскільки біль вщухає не відразу.

Важливо! Уникати ситуацій, які можуть призвести до травм у тварини. За їх наявності звертатися до ветеринару, який підбере максимально ефективні та швидкодіючі препарати, які прискорюють загоєння.

Запори та діареї.

Часті запори призводять до того, що пес намагається випорожнитись усіма можливими способами: розлизує анус, катається на попі. Крім того, занадто твердий кал теж завдає собаці біль під час дефекації. Їзда на попі — це спроба позбутися болю.

При проблемах з дефекацією у собаки помітно, що живіт стає твердим та здутим. Кал більш сухий, ніж зазвичай, і його тверді частки можуть спричинити ушкодження слизових кишок, кровотечу.

При запорах та тривалій діареї, надто твердому калі у собаки в задньому проході може з’явитися тріщина. Це розрив слизових оболонок анального каналу. Він потребує лікарського втручання, лікування.

Захворювання кишечника.

Собака може кататися на п’ятій точці за деяких патологій шлунково-кишкового тракту. До них відносяться:

• коліт — запалення товстої кишки, яке може бути викликане неправильним харчуванням, хронічними захворюваннями ШКТ, гельмінтозами, потраплянням сторонніх предметів у кишечник і навіть стресами;
• геморой — патологія вен. Розширення венозних судин може виникати при неправильному харчуванні, ожирінні, гормональних порушеннях, надто низькій або, навпаки, надто високій руховій активності пса;
• Ентероколіт — запальний процес у кишечнику, який охоплює не тільки товстий, а й тонкий відділ кишечника.

Захворювання відрізняються характерними симптомами (це можуть бути запори, випорожнення з кров’ю, блювання, підвищене газоутворення, гострий біль у животі, неприємний запах з пащі та інші) і вимагають обов’язкового лікування під наглядом фахівця.

Абсцес.

При пошкодженні тканин заднього проходу або як ускладнення деяких захворювань у собаки може розвинутися нагноєння. На пошкодженій ділянці шкіри з’являється ущільнення, що нагадує прищ, з гнійним вмістом — абсцес. Якщо його не лікувати — утворюється свищ (нориця). Наскрізний канал з’єднає зовнішні тканини з внутрішніми, що викликає сильний біль у тварини.

Важливо! До утворення нориці (свища) може призвести і запалення параанальних залоз.

Парапроктит.

Це досить поширене захворювання. Парапроктитом називають запалення параанальних залоз — рудиментарного органу, розташованого по обидва боки анального отвору у тварин. Вони відповідають за вироблення секрету (пахучої рідини, яка у деяких видів диких тварин служить для відлякування ворогів та залишення міток на території). Домашній тварині такий спосіб захисту не потрібен, тому орган практично атрофувався.

У нормальному стані секрет викидається із залоз під час дефекації, коли калові маси видавлюють його. У деяких порід собак (у більшості — дрібних) параанальні синовіальні мішечки трохи зміщені, що нерідко призводить до неповного їхнього спорожнення при дефекації. Патологією нерідко страждають:

• пекінеси;
• йоркширські тер’єри;
• тойтер’єри;
• шпіци;
• чихуахуа та деякі інші.

При застої секрет змінює свою консистенцію, стає гелеподібним і навіть твердим, тому його вихід через протоки залоз утруднюється. Тварина відчуває свербіж у задньому проході, від ануса виходить неприємний запах. Щоб позбавитися дискомфорту, собака розлизує собі над хвостом, внутрішню поверхню стегон і їздить на попі.

Очищення параанальних залоз у подібних випадках проводиться механічним шляхом. Процедура малоприємна та хвороблива для тварини, тому рекомендується проводити її тільки в умовах ветеринарної клініки. У стаціонарі тварину знерухомлюють, якщо потрібно — дають наркоз.

Важливо! Необхідно самостійно звертатися по цю процедуру до ветлікаря. Не варто проводити це самостійно, тому що в цій області багато судин, проводити випорожнення параанальних залоз у собаки не рекомендується. В області ануса багато кровоносних судин, які зашкодити неспеціалісту дуже просто.

У кожної тварини — свої індивідуальні особливості організму, від яких залежить кількість секрету, швидкість його накопичення. Ними визначається частота випорожнення залоз.

Симптомами парапроктиту є:

• їзда на попі по підлозі або траві;
• часте присадження без дефекації;
• поскулювання;
• неприємний запах від заднього проходу;
• випадання шерсті в області ануса, задніх лап.

Причин захворювання кілька. Найчастіше ветеринари відзначають такі:

• порушення обміну речовин;
• патології прямої кишки;
• алергічні реакції;
• анатомічні особливості тварини;
• м’який кал, який недостатньо тисне на залози;
• занадто щільний секрет;
• малорухливий спосіб життя.

На початкових стадіях захворювання достатньо провести санацію залоз. У ветклініці їх очищають від секрету, промивають антисептичним розчином. Ветеринар дасть рекомендації щодо годування — щоб кал не був надто м’яким або мізерним, раціон повинен містити більше клітковини.

Якщо хворобу не помітити на самому початку, може утворитися свищ — стінки залоз прориваються, на тілі у цій області з’являється відкрита рана. У цьому випадку буде потрібно хірургічне втручання.

Собака їздить на попі не тому, що їй так подобається. В організмі тварини відбуваються якісь зміни, і ігнорувати таку поведінку не можна. Якщо йдеться про просту гігієну — шерсть скаталася на «штанцях» або в ній заплуталися залишки калу після дефекації — достатньо помити пса і підстригти шерсть у цій області. Але часом без лікарського втручання не обійтись. Тому не ігноруйте симптоми, спостерігайте за твариною і при необхідності не зволікайте з візитом до ветеринара.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.