Чому собака виє ночами у дворі?

У попередній статті, ми давали 20 підсказок, які можуть допомогти відучити собаку гавкати без потреби. Сьогодні поговоримо про гавкіт і виття собак — засіб комунікації тварин, як і мова — для людей. Причому звуків, що видаються тваринами, багато, хоча для людини вони не помітні. Різні голосові сигнали можуть означати різні стани тварини. І на запитання, чому собака виє ночами у дворі, не можна дати однозначної відповіді.

Навіщо собаці голос?

Для тварин голос — це засіб спілкування, прояви емоцій, привернення уваги до себе та своїх потреб, обміну інформацією між родичами тощо. Просто так ні дикі, ні свійські тварини не використовують голос.

У дикій природі тварини користуються голосом тоді, коли цього вимагають природні інстинкти — під час шлюбного періоду, полювання, стресових ситуаціях. Але просто так гавкати чи вити не буде жодна дика собака. Голос же домашнього собаки трапляється чути частіше. І на те у тварин теж є свої фактори, хоча їм не потрібно добувати їжу, домагатися розташування самця або самки. Деякі інстинкти та особливості поведінки закладені генетично, а інші закріпилися у процесі племінної роботи: коли людина навчила собаку виконувати службові обов’язки.

Собакам, що живуть у домашніх умовах, голосом доводиться користуватися рідше, ніж тим, що живуть у дворі. Домашні вихованці зазвичай радісно гавкають, коли зустрічають господаря, і тривожно коли бачать незнайомця. Виття з вікон квартири зазвичай чується, тільки коли чотирилапий друг занудьгує на самоті.

Коли собака може вити?

У домашніх вихованців багато фізіологічних та психологічних потреб. До перших відносяться потреби в їжі, сні, рухової активності, до других — соціалізація, потреби у спілкуванні. При незадоволенні якихось із них собака починає шукати можливість змінити ситуацію. Часто це проявляється небажаними особливостями поведінки, наприклад, підвищеною вокалізацією. Згодом це може закріпитися як умовний рефлекс. Але частий гавкіт або виття доставляють багато незручностей власникам тварини та оточуючим людям. Крім того, вони можуть бути пов’язані і з нездужанням вихованця, тому важливо вміти визначати причину, через яку собака виє. Їх чимало:

• самотність. Якщо собака з дитинства не привчена залишатися одна вдома або у вольєрі — вона може вити;
• нудьга — на самоті собаки, які звикли до спілкування, можуть нудьгувати за ним. Найчастіше це притаманно собак дрібних і карликових порід;
• недостатні навантаження. Якщо з собакою мало займатися — не давати їй проявити свою активність під час прогулянки або тренувань, невитрачена енергія вихованця призводить до небажаної поведінки — собака може гризти неїстівні речі, пошкоджує майно господаря або також виє;
• недолік виховання — коли у тварини немає у будинку певного місця відпочинку, харчування, немає впорядкованого графіку вигулу, тренувань;
• голод чи потреба сходити до туалету;
• радість — при очікуванні прогулянки чи зустрічі з господарем.

Від цих проявів слід відрізняти виття, яке викликане хворобою. Він супроводжуватиметься іншими знаками та сигналами, симптомами, що характеризують хворобливий стан вихованця. Наприклад — собака виявляє занепокоєння або, навпаки, млявий, сумний, не встає з підстилки, при цьому підвиває — від болю.

Важливо! Собаки, що живуть у вуличних вольєрах, можуть спілкуватися один з одним за допомогою вию. А хаски, наприклад, взагалі часто замінюють виттям гавкіт.

Якщо назвати всі причини, через які собаки можуть гавкати, він вийде занадто великим і включатиме практично всі фізіологічні та психологічні стани, різноманітні емоції: як негативні — агресію, переляк, попередження про наближення чужинця, біль, істерику, ревнощі, тугу, стресовий стан, і позитивні — радість, азарт, грайливий настрій тощо. Причин для вию менше, зазвичай він є проявом больових відчуттів, страху, нудьги і туги, стресу, реакцією на звукові подразники (так званий «спів» — підвивання під музику).

Як усунути виття?

У жилах собаки тече кров її далеких диких предків, у більшості випадків поведінка домашніх вихованців залежить від вроджених інстинктів. Щоб позбавитися слухання собачих завивань, слід встановити їхню причину.

Якщо собака виє від болю, можна визначити це за додатковими ознаками — тьмяний погляд, відмова від їжі або зниження апетиту, пригнічений стан говорять про те, що вихованця потрібно якнайшвидше показати ветеринару. Тварини не вміють розмовляти, тому не можуть інакше дати зрозуміти, що їх непокоїть біль. Собака підвиває, коли болючі відчуття посилюються, або щоб привернути до себе увагу господаря.

Фізіологічні потреби у тварин — на першому місці. Голод, спрага, бажання сходити в туалет, які відчуває пес, можуть стати причиною вокалізації. Про них вихованець повідомляє господареві, якщо його миска порожня, не забезпечений регулярний вигул. Досить більше уваги приділяти догляду за чотирилапим другом, і небажана поведінка зміниться послухом.

Вихованець може мати деякі анатомічні та фізіологічні особливості, які не дозволяють йому довго терпіти до вигулу. Якщо собака насилу стримує сечовипускання, краще звернутися до ветеринара: за відсутності захворювань сечовивідних органів можна привчити вихованця помірно вгамовувати спрагу, при цьому не годувати їжею, що її провокує.

Якщо вихованець починає завивати лише за відсутності господаря, і ці звуки чують лише оточуючі, але не власник, швидше за все — причина в тому, що собаці нудно на самоті. Вокалізація дратує сусідів, і якщо йдеться про багатоквартирний будинок, є можливість появи скарг до правоохоронних органів.

Привчати вихованця проводити якийсь час на самоті, поки господар на роботі, бажано з раннього дитинства. У перші місяці появи щеняти в будинку бажано скоротити час його перебування без господаря. Нудьгою пояснюється негативна поведінка вихованця — його спроби гризти взуття, псувати меблі та одяг, стіни та двері. Причина — у стресі, який відчуває щеня, залишившись на самоті.

Привчіть цуценя розважатися самостійно — для цього підійдуть спеціальні іграшки, що продаються в зоомагазинах, ласощі, які займуть вихованця без господаря. Закриваючи двері та йдучи, не повертайтеся, якщо почуєте поскулювання та підвивання цуценя.

Привчайте собаку поводитися тихо. Якщо відразу не купірувати виття, він увійде у звичку і стане необхідністю навіть у дорослого собаки, а господар ризикує викликати незадоволення сусідів. Привчити собаку мовчати за вашої відсутності можна гарною дресурою: допоможуть відпрацьовані команди «Лежати» та «Місце». Інший спосіб — тривала прогулянка з підвищеними навантаженнями, щоб вихованець втомився, витратив багато енергії. Нагулявшись вдосталь, собака зголодніє, з апетитом поїсть і засне.

Вихованець може вити, відгукуючись на голоси інших собак. Потрібно постаратися відвернути його, запропонувавши ласощі, цікаві ігри. Якщо «відволікаючі маневри» проводити щоразу, як собака відволікається на голоси інших тварин, згодом пес не помічатиме їх. Можна, звісно, ​​застосовувати і заборонні команди.

Нерідко домашній улюбленець вокалізацією реагує на певні звуки — наприклад, почувши деякі мелодії з телевізора чи радіо. В даному випадку вихід простий — постаратися виключити ці звуки, зменшивши гучність або іншим способом виключивши їх із життя собаки.

Відсутність виховання, бажання привернути увагу собака може проявити, влаштовуючи завивання, навіть якщо господар поруч. Можливо, коли вихованець був ще цуценям, за допомогою гавкіту чи вию він домагався підвищеної уваги господаря, отримував улюблені ласощі. Пес виріс, а звичка лишилася. Доведеться виявити твердість характеру та більше уваги приділити відпрацюванню команди «Тихо!». Керувати виттям можна таким чином: командувати «Голос!», як тільки собака починає вити, і подавати команду «Тихо!», коли вона замовкає.

Нестача соціалізації проявляється і в реакції вихованця на зовнішні подразники, такі як звуки сирени або автомобільної сигналізації, пилососа, дитячі крики, гучні розмови. Причина зазвичай перебуває у дитинстві тварини — цуценята могли злякатися різких звуків, діти образили колись і т. д. Рекомендується умовно-рефлекторна терапія, коли при появі подразника господар відволікає вихованця грою, ласощами, командуючи: «Тихо!».

Особлива увага — коли собака виє, сидячи на ланцюгу або перебуваючи у тісному обмеженому просторі. Лаєм чи виттям пес висловлює свій протест. Досить створити для тварини нормальні умови утримання, і вити вона перестане.

Ми також підготували новий стислий матеріал, який може стати в нагоді власникам собак, чиї вихованці відчувають постійний стрес через війни, або за інших причин.

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.