Бігль собака — опис породи, стандарт, характер, фото, догляд та дресирування.

Бігль — це собака з довгими вухами відома багатьом, як мисливська порода. З гончаків вона найменша мисливська порода. Відрізняється дружелюбністю, веселим характером та добротою до господаря. Догляд за вихованцем у домашніх умовах не завдає клопоту, тому порода користується великою популярністю.

Опис породи — історія.

Бігль був улюбленим собакою заможних купців та аристократів, які полювали на дичину. Проте її походження сягає корінням набагато далі, ніж 18-19 століття. Ще в Стародавній Греції були перші згадки про «маленьку породу» для полювання. Трохи згодом, надихнувшись від греків, розведенням породи зайнялися древні римляни. Поступово від них предки сучасних біглів перекочували до Великобританії.

Шляхом схрещування з аборигенними собаками вдалося вивести нові породи, які успадкували мисливські характеристики. Так було отримано:

• хар’єри;
• відтерхаунди;
• фоксхаунди та ін.

Цікаво! Із породою Бігль пов’язана гарна легенда. У ній сказано, що ці собаки були вірними товаришами лицарів Круглого столу. Вони супроводжували відважних воїнів, котрі вирушили на пошуки Священного Грааля.

У період правління Едуарда ll порода була настільки популярна, що були виведені навіть мініатюрні біглі. Їхній зріст не перевищував 25 см, а вага — не більше 8 кг. Завдяки своїм розмірам вони отримали смішне прізвисько «Glove Beagles» — в рукавиці. Міні представників породи легко перевозили в кишенях одягу, у кошиках з обох боків коней, у яких вміщувалося до 10 пар.

У далекому 1895 порода була офіційно зареєстрована і затверджений стандарт породи: середній тип — до 33 см в загривку, великий тип — до 40 см. Виставка собак у Бірмінгемі стала початковою точкою поширення біглей по всьому світу.

Характеристика породи.

Бігль має відмінні характеристики породи. Зовнішній вигляд собаки важко сплутати з іншими видами. Відповідно до встановленого стандарту FCl вони мають такий опис:

1. Голова подовжена, потужний череп із невеликим горбком. Шкіра на лобі не зморщується, без складок.
2. Потужна щелепа, з рівними білими зубами. Хватка несильна. Прикус щелепи ножицеподібний.
3. Вуха у бігрів довгі, сягають рівня носа при витягуванні. За формою нагадують трикутник із закругленими кутами. Прилягають до щок, м’які на дотик.
4. Неглибоко посаджені великі очі, без опуклості. Мають два кольори: карий або горіховий.
5. Компактний тулуб із широкою грудною клітиною утримує невеликі лапи, розташовані паралельно.
6. Хвіст не закручується, має густий вовняний покрив, особливо кінчик.

Шерсть бігля густа і коротка, без підшерстка, з водовідштовхуючим ефектом. Забарвлення може бути у трьох кольорах: чорне, руде, біле. Рідко зустрічаються представники з двоколірним забарвленням, ще рідше — чисто білі чи чорні біглі.

Характер.

Одна з особливостей характеру бігля — це його життєрадісність, добродушність та цікавість. Жоден куточок будинку чи двору не залишиться не дослідженим ним. Тварина отримує справжню насолоду від вивчення всього нового.

Доброзичливість породи дозволяє їй легко уживатися з усіма членами сім’ї. Вони не агресивні до інших собак, легко грають із кішками, люблять дітей будь-якого віку. Бігль завжди із задоволенням приноситиме кинутий йому м’ячик або пограє в наздоганяння з господарем.

Бажання домінувати відсутнє у характері тварини. Тому він відмінно піддається дресируванню, швидко виконує команди.

На замітку! Любов та дружнє ставлення до всіх людей, які приходять у будинок, робить їх поганими охоронцями житла.

Енергійним біглям потрібно багато свободи та простору. У квартирних умовах вони почуватимуть себе скуто, якщо тільки господар не веде активного способу життя. Прогулянки або пробіжки рано-вранці, виїзд на природу сім’єю, ігри на вулиці — у всьому вихованець складе компанію.

Порода відрізняється витривалістю. Можуть довго бути активними, рухливими, пробігти не один десяток кілометрів та відпочити лише за кілька хвилин.

Стандарт породи.

Після прийняття у 1895 році основних характеристик стандарту бігля, вони практично не змінилися. У 1957 р. було внесено деякі доповнення, якими досі оцінюють породу.

Стандарт породи:

1. Зріст в загривку дорослої тварини від 33 до 40 см (41 см вважається браком).
2. Середня вага може становити від 8 до 18 кг.
3. Пси повинні бути більшими за сук.
4. Забарвлення із присутністю трьох колірних відтінків.

Дефектом вважається, якщо собака має такі відхилення у зовнішньому вигляді, як:

• маленькі чи опуклі очі, надто гостра морда;
• наявність гострого потиличного бугра;
• не типова форма чи довжина хвоста;
• погано розвинена мускулатура.

Собаку вибраковують, якщо вона виявляє агресивність, боязкість, боїться гучних звуків або звуку пострілу зі зброї.

Забарвлення.

Селекціонери собак виділяють кілька варіацій забарвлення бігля. Базовими поєднаннями можуть бути:

• біколор — як основні виступає два кольори: білий і рудий;
• триколор – три кольори (білий, чорний і рудий), які перемежовуються між собою в різних варіаціях і розмірах, кінчик хвоста завжди білий;
• коричневий триколор — шоколадне забарвлення в результаті зміни гена, що відповідає за чорне забарвлення. Можливі всі варіації відтінку: від піщаного горіхового до темного шоколаду.
• сірий триколор — поєднання рудого, білого та сірого відтінку. Сірий часто називають блакитним через перелив на яскравому освітленні, тому здається, що бігль блакитний.

Також існують ще кілька варіацій забарвлення бігля — це плямистий, краповий та строкатий.

На замітку! Чисто білий бігль за забарвленням зустрічається досить рідко.

Підвиди.

Порода біглей включає кілька підвидів. Кінологи виділяють кілька різновидів, які розглянемо докладніше.

Американський бігль.

У 1870 році кілька представників біглів з Британії були відправлені до Америки. Вони отримали жартівливе прізвисько «маленькі гончаки з Півдня». Спроби місцевих заводчиків змінити первинну зовнішність бігля призвели до появи нового підвиду.

Вони відрізнялися наявністю легшої незграбної голови і високим зростом. Назвати їх стандартом породи так і не наважилися, щоби не порушувати встановлені параметри.

На замітку! Через багато років американські біглі заполонили всю територію Америки, тому мають чисельність більшу ніж європейський підвид.

Французький бігль-хар’єр.

Для отримання французького бігль-хар’єра в 19 столітті було схрещено дві породи: бігль і хар’єр. Особливість та призначення обох — полювання. Тому й отриманий підвид вийшов винятково гончаком.

Вага дорослого бігля-хар’єра досягає до 20 кг, а висота від 38 см до 48 см, що є значно більшим за прийнятий стандарт.

Англійський бігль.

Англійський бігль родом із Великобританії. Це справжній представник своєї породи, на якого рівняються всі інші. Мають схожу статуру з французьким біглем, але темні очі, горіхового кольору або карі.

Цікаво! Англійського бігля тримала при дворі Єлизавета ll, яка брала їх із собою на полювання на лісову дичину.

Європейський бігль.

Відрізняється підвид від своїх родичів порівняно невеликим зростом та вагою. Європейських біглів не використовують як гончаків, незважаючи на те, що їхні мисливські навички не втрачені. Це собаки-компаньйони, активні, життєрадісні члени сім’ї.

Естонський бігль.

Естонську гончу часто плутають з біглем. Обидві породи схожі між собою, їх важко відрізнити у щенячому віці ще один від одного, але вони належать до різних порід. Недобросовісні заводники продають вихованців, видаючи один вид за інший.

Різниця між породами у зовнішньому вигляді, темпераменті та характері.

Естонська гонча і бігль — порівняння, таблиця.

Характеристики	Бігль	Естонська гонча
Зріст	Від 33 до 40 см	Від 42 до 52 см
Вага	Від 8 до 18 кг	Від 12 до 25 кг
Кінцівки	Прямі розташовані паралельні один одному.	Сухі, жилисті та костисті
Лапи	Округлі, із короткими нігтями.	Овальні, нігті великі.
Вуха	Довжина вух до кінчика носа.	Довжина сягає лише середини морди.

Міні або карликовий бігль.

Окремого підвиду міні-бігль, як такого, не існує. Бажання мати вихованця невеликого зросту, змушує людей звертатися до заводчиків, які пропонують до продажу карликового бігля. На їхню думку, собака не виросте більше 20-30 см у висоту.

Проте зріст нижче стандартного означає, що такого цуценя вибракували. Його не допустять брати участь у подальшому розведенні породи чи на виставках.

Пам’ятайте! Карликовий зріст бігля говорить про фізичні відхилення у розвитку.

Скільки живуть?

Тривалість життя собаки бігль залежить від зовнішніх факторів та умов утримання. За добрих умов тварина радуватиме свого господаря протягом 11-14 років.

Щоб максимально продовжити / подовжити тривалість життя вихованця, господар повинен стежити за його здоров’ям, правильно доглядати, проводити гігієнічні заходи та зміцнювати імунітет. Правильне харчування, щоденні прогулянки — все це дозволить біглю залишатися життєрадісним багато років.

Купуючи собаку у заводчиків, поцікавтеся, скільки років його батькам, бабусі та дідусеві. Генетична схильність до довголіття грає не останню роль при виборі цуценя.

Утримання та догляд.

Бігль не вимагає до себе підвищеної уваги з боку господаря щодо догляду. Собака за своєю природою охайний, і сам стежить за своїм зовнішнім станом. Достатньо дотримуватися простих рекомендацій щодо догляду та виконувати їх:

1. Шерсть вихованця необхідно вичісувати 1-2 рази на тиждень. Для цього використовувати гребінець із зубчиками, які обертаються. Протирати поверхню шерсті вологою м’якою тканиною після прогулянок на вулиці.
2. Купати собаку в міру забрудненості або не частіше ніж один раз на 2-3 місяці. Шерсть покрита захисною плівкою, яку небажано змивати. Для купання використовувати гіпоалергенний шампунь для собак або м’яке дитяче мило.
3. Протирати лапи та нижню частину тіла вологою ганчірочкою після прогулянок на вулиці.

Важливо! Слідкуйте, щоб після купання не було протягів у приміщенні, інакше бігль застудиться.

Також важливо контролювати стан очей, вух, кігтів та зубів вашого вихованця:

• купіть рідину в зоомагазині для протирання виділень із очей;
• чищення вух від пилу, нальоту, вушної сірки має здійснюватися щотижня спеціальними ватними паличками;
• привчіть вихованця до кігтерізки та пилочки для обточування нігтів. Це не тільки вбереже вашу підлогу та меблі від подряпин, але замінить собаці необхідну процедуру сточування кігтів об асфальт;
• Зуби рекомендується чистити не рідше, ніж 1-2 рази на тиждень за допомогою насадки на палець, зубної щітки або бинта.

Тривалість прогулянок на вулиці має бути більше однієї години. Для біглів природні пробіжки в кілька кілометрів для гарного самопочуття.

Чи варто заводити бігля у квартирі?

Бігль — це волелюбна порода. Утримувати її на прив’язі або у тісній квартирі зовсім не рекомендується. Від нудьги собака починає вити, скиглити за господарем або голосно гавкати. Це навряд чи сподобається сусідам.

У приватному будинку бігля можна тримати у вольєрі або за огорожею. Але дружелюбність та грайливість собаки часто робить її повноцінним членом сім’ї.

Одяг для бігля.

Собаки, що виросли у квартирних умовах, мають ніжну поверхню на лапах. Щоб у зимовий час вони не поранили подушечки об обмерзлий асфальт, посипаний сіллю, рекомендується одягати вихованцям черевики або шкарпетки-налапники.

Від холоду під час вуличних прогулянок у ветеринарному магазині для собак можна придбати спеціальний комбінезон. Буде корисно ознайомитись із статтею: «Який одяг потрібен собаці?».

Чим годувати?

Живлення цуценя та дорослого собаки має бути правильним та збалансованим. З самого народження господар повинен відразу визначитися, чим годуватиме бігля: сухим кормом, консервами чи натуральними продуктами.

Готовий корм зручніший для господаря, тому що не потрібно нічого варити. Такий варіант підійде для зайнятої роботою людини. Сухий корм має бути преміум-класу з поживною цінністю не нижче 350 Ккал, або супер-преміум — 450 Ккал.

Рекомендована добова норма для кожного віку вказана виробником на упаковці. Корм розбавляється в мисці для тварин парним молоком або теплою водою. Через 2 години залишки корму слід забрати з миски, а її вимити.

Один раз на тиждень сухий корм можна замінювати на натуральну їжу. У меню повинні входити такі продукти, як:

• м’ясо, морська риба, кістки, хвости телят;
• будь-які овочі, фрукти;
• субпродукти;
• сир, яйця;
• для шерсті: риб’ячий жир, печінка тріски, олія.

На замітку! Ця порода собак схильна до ожиріння, тому надмірна їжа відкладеться в жирові складки. При мінімальній активності вихованець може перетворитися на маленького товстуна на коротких ніжках.

Маленькі цуценята потребують п’ятиразового годування. Дорослій собаці досить дворазового харчування.

Заборонені продукти для бігля:

• тісто із вмістом дріжджів;
• річкова риба;
• сирі м’ясо та яйця;
• цибуля, часник, бобові, гриби;
• трубчасті кістки;
• будь-які солодощі: шоколад, цукор, цукерки.

Собака повинен мати постійний доступ до чистої води в мисці.

Скільки разів на день годувати бігля — таблиця.

Вік, місяців	Кількість разів	Загальна маса корму, грам
1-2	5-6	320
3-4	4	640
5-8	3	960
8 міс. і більше	2	2% ваги собаки.

Хвороби.

Порода бігль відрізняється від інших відмінним міцним імунітетом. Ознака хорошого самопочуття та здоров’я — це активний, рухливий бігль із чудовим апетитом. Будь-яке відхилення від цієї норми має насторожити господаря.

Які захворювання можуть виникнути у собаки:

1. Хвороба вух — отит. Обвислий стан вух сприяє попаду та активному розмноженню різних бактерій та грибків.
2. Хвороба очей — кон’юнктивіт, глаукома, катаракта, «вишневе око».
3. Діабет, хронічний гепатит, набір зайвої ваги, захворювання серця.
4. Захворювання хребта та міжхребцевих дисків, деформація кінцівок.
5. Дерматити, випадання нерсті або вроджена її відсутність.

Щоб запобігти виникненню хвороби, необхідно регулярно проводити собаці профілактичний огляд у ветеринарного лікаря.

В’язка та пологи.

При досягненні віку 8-12 місяців у самки відбувається перша тічка. Однак у цей період вона ще фізично не дозріла для відтворення потомства. Заводчики рекомендують проводити в’язку сучки бігля не раніше ніж після дворічного віку.

Скільки триває тічка у собак породи бігль? Відповідь: по три тижні, двічі на рік. Через кожні 6 місяців настає період в’язання.

За один-два місяці до планованої в’язки собаці необхідно зробити:

• обробку шерсті від шкірних паразитів, бліх, вошей;
• профілактику від гельмінтів;
• комплексне щеплення від інфекцій та вірусів.

На 10-12 день після настання овуляції самка охоче погоджується на спарювання. Сучку привозять до кобелька, тому що на своїй території він почувається більш розкуто.

Скільки виношує собака цуценят бігль? Відповідь: для повноцінного формування цуценят потрібно 57-60 днів, після чого настають пологи.

Дресирування.

Характер біглів підходить для успішного дресирування, це розумна порода. Він слухняний, активний, швидко запам’ятовує команди. Починати дресирувати треба з 3 місячного віку. Заняття проводити короткі та прості, інакше щеня швидко втратить інтерес.

Бігль може виявляти впертість та хитрість. Господар повинен виявити наполегливість, та послідовність. Повідець — це інструмент, за допомогою якого собака вчиться слухняності. Обсмикуйте його злегка, якщо вихованець захопився кішкою або птахами, що проходить по вулиці.

На замітку! Підкорити своїй волі цуценя і винагородити за послух можна, якщо дати йому чогось смачненького.

Приклади дресирування:

1. Надягніть собаці нашийник з повідцем, пробіжіть разом із ним кілька кіл на стадіоні. Намагайтеся, щоб він біг увесь час поруч із вашими ногами.
2. Дайте собаці завдання стрибати через невисокі бар’єри.
3. Навчіть командам «дай лапу», «до мене», «не можна» та інші.
4. Кидайте м’яч або іграшку, спонукаючи собаку принести його / її вам.

Ніколи не лайте бігля за погано виконану команду чи непослух. Собака повинен навчитися довіряти вам, а не боятися. Так між господарем та вихованцем встановлюються дружні стосунки.

На полюванні.

У біглів добре розвинені мисливські якості. У них відмінний нюх, витривалість, наполегливість (якщо взяв слід, то не відволікається на сторонні фактори чи людину). При цьому вони виявляють послух господареві та працюють з ним в одній команді. Мисливцеві не доведеться бігати і шукати свого помічника лісом, собака не відійде без дозволу від ніг.

На кого полює бігль:

• качки, глухарі, фазани, тетерів;
• зайці, кабани, лисиці;
• козулі, олені.

Цю породу можна привчити полювати на будь-якого звіра чи птицю.

Як вибрати цуценя?

Купувати цуценя з рук у незнайомих людей не рекомендується. Щоб завести вихованця, зверніться до розплідника, який займається розведенням та продажем собак. Тільки так ви зможете бути впевнені, що ваш майбутній член сім’ї утримувався у правильних умовах, пройшов усі ветеринарно-профілактичні процедури.

При виборі цуценя зверніть увагу на такі показники:

1. Вік від 1,5 до 2 місяців. Цуценя у цьому віці вже може самостійно їсти, і не залежить від надмірної опіки матері.
2. Здорове цуценя активне, виявляє допитливість, може підбігти до рук людини, із задоволенням грає зі своїми братами та сестрами.
3. Цуценя, яке ховається або сидить у кутку, скиглить — це не найкращий варіант для вибору.
4. Цуценя має відповідати прийнятим стандартним показникам, якщо ви плануєте отримувати від нього потомство надалі або хочете брати участь у виставках тварин.

Поцікавтеся хто батько цуценя. Важливо, щоб він не перебував у близьких родинних зв’язках із сукою. Поспостерігайте за поведінкою матері у вольєрі. Знайте, що більшість її звичок та манер вона передала своєму потомству.

На замітку! Якщо ви хочете придбати собі вірного друга та товариша, то покладіться на свій інстинкт. Ваше цуценя сподобається вам з першого погляду.

Ціна цуценя в розпліднику варіюється в залежності від віку (чим молодший, тим дорожчий), від статі (самки коштують дорожче), від чистокровності породи.

При покупці заводчик має надати пакет документів:

• свідоцтво із датою народження цуценя;
• родовід із зазначенням одного-двох поколінь;
• ветеринарний паспорт щеплень та фізичного стану;
• акт огляду цуценя на наявність або відсутність стандартних показників.

Якщо вам не важливий родовід цуценя, то його вартість може бути істотно нижчою.

Плюси та мінуси породи.

Роблячи висновок про породу бігль, можна наголосити на всіх плюсах і виділити її мінуси. Для зручності складемо таблицю.

Плюси	Мінуси
Веселий компаньйон	Впертість
Простота у догляді та утриманні	Любить багато їсти, гладшає
Хороший імунітет та здоров’я	Потрібна постійна активність та прогулянки
Практично не линяє	Не підходить для пенсіонерів, інвалідів
Немає запаху псини, охайні	Має схильність до отиту
Підходить для дітей та активних людей	Дружить із незнайомими людьми, поганий охоронець

Схожі породи.

У світі існує кілька порід на вигляд дуже схожих на бігля. Їх можна схрещувати між собою, якщо не плануєте виступати на виставках.

Які породи схожі на бігль:

1. Басет. На відміну від біглів погано піддаються дресируванні, так як норовливі і свавільні. Можуть відмовитись виконувати команду господаря. Якщо йому самотньо, то в хід підуть меблі, дивани, речі. Гучно і дзвінко гавкає.
2. Джек-рассел-тер’єр. Добродушно ставиться до чужих людей, він душа компанії, любить дітей. Від самотності дуже страждає, може статися нервовий зрив від нестачі уваги.
3. Басенджі. Вимагає багато уваги до себе, не терпить самотності. Не дозволяє ставитись до себе як до іграшки, виявляє характер. Може не послухатися наказу.

Бігль — це ідеальна порода для сімей, які мають дітей. Вони із задоволенням будуть проводити з ними час, грати, ніколи не вкусять. Догляд за собакою нескладний і не потребує особливих умов. За дотриманням всіх рекомендацій, правильному харчуванні — бігль стане справжнім членом сім’ї на довгі роки.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.