Аденовірусна інфекція у собак: симптоми та лікування.

Здоров’я маленького цуценя або дорослого пса — це відповідальність господаря, турбота та увага, що виявляються з першого дня життя тварини у новій родині. Існує досить багато поширених у навколишньому середовищі загроз, які можуть негативно вплинути на організм. А аденовірусна інфекція, за потурання з боку господаря здоров’я пса, стає навіть причиною смерті. Тому кожен господар маленького цуценя або дорослого собаки повинен знати всі основні симптоми аденовірусу, вміти їх розпізнавати та після встановлення точного діагнозу організовувати та проводити комплексне, ефективне лікування.

Що являє собою ця вкрай небезпечна хвороба?

Аденовірус у собак — це інфекційне захворювання, вкрай небезпечне, що протікає з суттєвими ускладненнями, погіршенням самопочуття та загального стану тварини. Аденовіроз поширюється виключно повітряно-краплинним шляхом і найчастіше вражає молодих щенят. Разом з тим, нерідко фіксуються випадки зараження цією хворобою і дорослих, особливо старих вихованців.

Для господаря тварини важливо своєчасно розібратися в симптомах, зрозуміти, що його чотирилапий друг захворів саме через аденовірусну інфекцію. Це допоможе не просто розпізнати правильно недугу, а й сформувати оптимальну програму лікування, надавши своєчасно всю необхідну медичну допомогу. Тут все просто: чим швидше буде реакція на захворювання, тим більше шансів на повноцінне відновлення та одужання тварини.

Необхідно усвідомлювати, що аденовірусна інфекція може виявлятися в одному із двох видів:

• Інфекційний гепатит.
• Аденовірус.

Саме ці два види захворювань належать до групи інфекційних. Характер передачі від однієї особини до іншої — повітряно-краплинним шляхом. Запуск та прогресування відбувається під впливом двох різних вірусів-збудників (CAV-1 і CAV-2). Розглянемо ці різновиди докладніше, оскільки правильне лікування часто залежить саме від уміння правильно визначити симптоми аденовірусу.

Інфекційний гепатит.

Виявляється це захворювання в особливо гострій формі, тяжкій для домашнього вихованця. Інкубаційний період продовжується досить довго — до 14 діб включно. Весь цей час вірус зберігається в організмі, продовжуючи негативно впливати на внутрішні органи, дихальні шляхи, погіршуючи загальний стан. Заразний вірус вкрай стійкий до зовнішнього середовища, і щоб повністю перемогти його, потрібно терпіння та суворе дотримання всіх лікарських рекомендацій.

Ось простий приклад.

При температурі навколишнього середовища (в будинку та на вулиці) не нижче +4 градусів вірус може продовжувати перебувати в організмі тварини до 9 місяців. Це означає, що пес, раніше вже заражений аденовірозом, поширюватиме інфекційне захворювання у всіх місцях, де він знаходився. Заражені бацили залишатимуться вкрай небезпечними протягом усього осінньо-зимового періоду.

Таким чином, будь-яка здорова особина, яка опинилася на вулиці в зоні поширення аденовірусної інфекції, може зазнати зараження. І навіть якщо сильний імунітет дозволить протистояти прогресуванню хвороби, то передача бацил лише наростатиме.

А протистояти вірусу, незважаючи на всі останні здобутки сучасної медицини та ветеринарного мистецтва, вкрай складно!

Симптоми аденовірусу.

Основні ознаки, що вказує на те, що собака заражена аденовірусною інфекцією (а саме — інфекційним гепатитом):

• Різке підвищення температури тіла до 40 – 41 °С.
• Жар, стан лихоманки.
• Зіниці очей каламутніють, на очах утворюється білий наліт. Це симптоми небезпечної хвороби під назвою «кератит». Усунути такий небезпечний і страшний дефект можна тільки після проведення тривалого комплексного лікування від аденовірозу.
• У пса різко знижується апетит, тварина відмовляється від їжі або їсть дуже мало.
• Спостерігається постійне нездужання. Загальна млявість. Тварина стає пасивною, лінивою, не бажає вести колишній активний спосіб життя.
• Виникають болючі відчуття в ділянці живота, на будь-який дотик. Навіть акуратне погладжування для вихованця неприємне і вкрай болісне.

CAV-2, вірус аденовірозу, проявляється інакше. Цей різновид захворювання проявляється як інфекційний кашель (трахеобронхіт). Якщо згаяти момент і не провести своєчасне лікування, виникає небезпека розвитку хронічного бронхіту з усіма негативними наслідками аденовірусу, що з цього випливає. Слід зазначити, що аденовіроз менш небезпечний для здоров’я пса ніж інфекційний гепатит, як правило, смерть тварині не загрожує (випадки такі фіксуються вкрай рідко). Собака, яку успішно вилікували від вірусу CAV-2, отримує стійкість імунітету до різних легких видів захворювань, які, можливо, часто виявлялися до перенесення інфекції аденовірусу.

Ознаки аденовірусної інфекції схожі на собачу чуму. Важливо правильно провести діагностику. Рекомендується звертати увагу на такі симптоми, властиві аденовірусу, як:

• Збереження кашлю протягом тривалого часу.
• Високий ступінь інтенсивності кашлю, аж до блювання.
• Сильні виділення з носа, інші рясні слизові утворення.
• Задишка.
• При цьому температура тіла при аденовірозі зберігається в межах норми.

Характерні особливості перебігу захворювання.

І перший і другий типи вірусів починають ушкодження організму домашнього вихованця з ураження мигдаликів (відомо, що вони перебувають у пащі пса і прикривають вхід у горло). Активне розмноження вірусу якраз і протікає на мигдаликах, а звідси він надходить разом з кров’ю у всі найвіддаленіші точки і місця організму. Вірус в першу чергу, «кидається» в атаку на печінку, вражаючи її зсередини, страждають також нирки, очі собаки. При цьому видимих ​​симптомів аденовірусу на початковій стадії може не бути. Завдання господаря — уважно оглядати слизову оболонку очей, а виявлення ознак кон’юнктивіту може вказати на початкову стадію хвороби або, як мінімум, на те, що вірус вже проник в організм тварини.

У цій ситуації важливу роль протидії аденовірозу відіграє стан імунітету собаки. Якщо він досить міцний, організм справляється з вірусом самостійно, без сторонньої допомоги. І в цьому випадку захворювання на аденовірус не відбудеться. Більше того, міцний і здоровий організм цілком може повністю перемогти заразну інфекцію та не залишити найменшого сліду. Проте повністю розраховувати на сприятливий результат є ризикованим. Справа в тому, що мікроорганізми аденовірусу можуть до 9 місяців, знаходитися у прихованому стані в організмі тварини і ніяк не проявляти себе. І весь цей час собака залишатиметься потенційною загрозою для оточуючих її родичів.

Найбільш схильні до аденовірусної інфекції дві основні категорії домашніх вихованців:

Перша	Цуценята, які не досягли статевої зрілості. Їхній вік, як правило, не досягає 1 року. Друга — практично всі собаки, які не були вчасно щеплені відповідно до встановлених правил.
Друга	Практично всі собаки, які були своєчасно щеплені відповідно до встановлених правил.

Важливо також усвідомлювати, що інфекція може вразити будь-якого собаку, незалежно від віку та статі, породи та стану здоров’я. Здебільшого відповідальність за стан здоров’я вихованця, своєчасні профілактичні заходи, захист від аденовірусної інфекції несе господар собаки.

Як заражається собака?

У будь-якому випадку аденовірусний симптом проявиться при передачі зарази повітряно-краплинним шляхом. Це означає, що шкідливі бактерії аденовірозу потрапляють в організм здорового пса через безпосередній контакт із собакою-переносником аденовірусу. Контакт може відбутися під час першого знайомства, спільних ігор, під час в’язки / случки тощо.

Не слід забувати, що бактерії вірусу продовжують зберігати життєздатність в умовах низьких температур, тому якщо собака обнюхає фекалії інших тварин, залишені на вулиці, це також може спровокувати початок аденовірусної хвороби. Більше того, за оцінкою ветеринарів, інфекція поширюється найактивніше саме цим способом, через заразні екскременти заражених аденовірусом собак.

Які ж місця є найнебезпечнішими для вашого домашнього вихованця? Де найчастіше тварини активно контактують одна з одною і можуть заразитися аденовірусом? Нижче наведено список найбільш популярних місць:

• Виставки собак.
• Ветеринарна клініка.
• Дворова територія або майданчик для тварин.
• Кінологічний клуб.
• Інші місця для вигулу собак, зоомагазини та розплідники.

Слід розуміти, що, якщо ви відпускатимете вашого домашнього вихованця далеко від себе і без повідця, не стежитимете, що він нюхає, що лиже чи бере в пащу, ймовірність передачі заразних симптомів аденовірусу різко зросте.

Характерні особливості діагностики.

Діагностувати аденовірусну інфекцію досить складно. Головна причина цього — схожість симптомів аденовірозу з іншими подібними видами захворювань. Точно встановити, що організм тварини заражений небезпечним вірусом, відрізнити CAV-1 і CAV-2 можна тільки після повноцінного обстеження у ветеринарній клініці, здачі аналізів, таких як:

• аналіз крові на андеровіроз;
• аналіз сечі;
• аналіз калу;
• рентгенівські знімки черевної порожнини;
• дослідження печінки (збільшення розмірів — явний симптом аденовірусу).

Як протікає лікування від аденовірусної інфекції?

Перший обов’язковий етап лікування аденовірусу — відвідування ветеринара, повноцінне дослідження, кваліфікована консультація лікаря-ветеринара. Тільки досвідчений фахівець може розібратися у всіх тонкощах цієї небезпечної, але хвороби, яка досить тонко — маскується.

Як правило, лікування, профілактичні та відновлювальні заходи призначаються та проводяться в домашніх умовах. І лише у разі виявлення аденовірусної пневмонії може знадобитися госпіталізація. Основне лікування від аденовірусу полягає у створенні умов повного спокою, тварина забезпечується рясним питвом, організується максимально щадна дієта. Основне лікування — курс антибіотиків, що призначається ветеринаром. Уколи внутрішньом’язові, ставлять їх щодня протягом 10 днів. При необхідності курс повторюють до повного одужання. Поліпшення стану оцінюється відновленням нормального дихання, проявом активності, поліпшенням апетиту. Це все говорить про те, що загрозу аденовірусної інфекції вдалося подолати і тварина пішла на одужання.

Підведемо підсумки.

Аденовірусна інфекція — небезпечна і дуже неприємна хвороба, яка завдає істотної шкоди здоров’ю вашого вихованця. Щоб надійно захистити організм від аденовірусу, необхідно вчасно провести вакцинацію.

Особлива, більш пильна увага має бути приділена молодим цуценям віком від 6 місяців до 1 року!

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.