10 порід собак, які майже не гавкають.

Життя у великому місті накладає свої обмеження: наприклад, навряд чи вашим сусідам сподобається, якщо собака голосно гавкатиме. Та й самим власникам із таким «дзвіночком» жити буде важкувато. Перед тим, як взяти в будинок цуценя, вивчіть всі особливості породи, а ми вам допоможемо. Інакше, будете вимушені відучувати собаку гавкати та вити вдома.

Ось дев’ять собак, які майже не гавкають, і одна по-справжньому мовчазна порода.

Басенджі.

Інші назви — собака Занде, лісовий собака з Конго, бонго-тер’єр, конго-тер’єр, н’ям-н’ям-тер’єр.

Кажуть, колись Анубіс довірив собаці басенджу велику таємницю. З того часу ці собаки мовчать, щоб випадково не проговоритися. Кажуть, басенджі одомашнили так давно, що вони ще не навчилися гавкати. Правда це чи ні, але басенджі — справді єдиний офіційно негавкаючий собака. Ці невеликі руді собачки розумні, інтелігентні і охайні, навіть можуть вмиватися з миски. Вони мають активну натуру і кумедну міміку, але вони не вимагають виснажливих тренувань, як ті ж хаски. Басенджі добре почуваються і в спекотному, і в помірному кліматі — але, якщо ви живете в середній смузі, купіть їм курточку або светр.

Підводні камені породи.

Негайливі собаки басенджі виють, як банші (фігура ірландського фольклору, жінка, яка, згідно з повір’ями, з’являється біля будинків приречених на смерть людей і своїми характерними стогонами і плачем оповіщає про їхню смерть). Це кошмарні звуки, від яких кров холоне у жилах, а сусіди викликають поліцію. Ми не знаємо, чи всі собаки цієї породи схильні до таких пісень, але після особистого знайомства ставимося до них з недовірою.

Акіта-іну та сіба-іну.

Сіби та акіти — споріднені японські породи собак, які відрізняються тільки розміром. Більшість цих собак є продуктом серйозної генної роботи, адже майже ніхто з чистокровних сіб і акіт не пережив глобальних потрясінь XX століття. Породу відновлювали, схрещуючи із собаками інших порід. Ці милі ведмежата — спадкові мисливці, і через це вони справляють не надто багато галасу. Щоправда, у моменти збудження вони можуть видавати високий захоплений вереск, до якого важко звикнути. До речі, акіти та сіби вилизуються, як кішки — але їхню пухнасту шерсть все одно доведеться вичісувати.

Підводні камені породи.

Ці собаки вимагають серйозного дресирування з дитинства, інакше можуть вирости некерованими. Фізичним вправам потрібно приділяти щонайменше годину на день. Зате, якщо ви грунтовно займетеся підготовкою вашої сіби або акіти, вона чудово ладнатиме з маленькими дітьми.

Тайський ріджбек і родезійський ріджбек.

Ще два види мисливських собак, які не люблять здіймати галасу. Ріджбеков вивели у XV столітті для полювання. Але вони самі не привчені заганяти дичину — тільки стежити за нею. Ви впізнаєте цих собак за характерним «гребенем», що йде вздовж хребта.

Підводні камені породи.

Якщо ви не займатиметеся з ріджбеком, ви ніколи не досягнете від нього послуху. Більше того, традиційне дресирування може залишати ріджбека абсолютно байдужим — його потрібно захоплювати іграми, в яких він зможе пустити в хід нюх. Цим собакам потрібно щонайменше дві години прогулянки на день. Якщо ріджбек унюхає цікавий запах, ви можете його втратити.

Англійський бульдог.

Англійські бульдоги рідко подають голос, проте постійно пихкають, соплять і похрюкують — зовсім як Вінні-Пух. Якщо ви не любите активний спорт, спеку та вогку погоду, то бульдог вас зрозуміє. У спеку в нього починається задишка, а на холоді він миттю простигає. Натомість вдома на дивані він проводить час із величезним задоволенням.

Підводні камені породи.

Слюні / слина. Океан слюнів / слини. А ще високий ризик захворювань суглобів, дихальних проблем та необхідність делікатного догляду за складчастою шкірою вихованця.

Хорт.

Англійський хорт був виведений для полювання, але чудово адаптувався до життя в будинку. Хоча собака цієї породи — аристократична, вона цілком комфортно почуватиметься у невеликій квартирі. Вона не нудьгує на самоті, не виє і не псує речі. Любить всіх членів сім’ї, навіть маленьких немовлят і може бути нянькою не гіршою за лабрадор. Не вимагає постійної активності, не трощить будинок та охоче проводить час на дивані. При цьому на вулиці ви її не впізнаєте. Грейхаунд може мчати з неймовірною швидкістю: швидше за них тільки гепарди.

Підводні камені породи.

Англійські хорти досить дурненькі. Вони пізно дорослішають, погано запам’ятовують команди та неохоче їх виконують. Зате з радістю беруть участь у бігах за механічним зайцем.

Салюки.

Перська хорт — південна рідня Англійського хорта. Вони схожі характером і екстер’єром, але перська хорт — типова жителька півдня. Вона не терпить жодного холод. З настанням осінньої вогкості її обов’язково необхідно одягати. Суцільна шкіра і м’язи, салюки любить повалятися на м’якому дивані. Не допускайте жодної грубості у спілкуванні з цим собакою — вона образиться!

Підводні камені породи.

Для хортів кішка — це дичина. Самі салюки теж трохи кішки: своїми тонкими і витонченими лапами вони легко позбавляються незручного одягу, забираються в холодильник і крадуть їжу з хазяйського столу.

Російська псова.

Російська псова — хорт, яка відрізняється суворішим характером, ніж її південна рідня і не боїться холодів. Російський хорт може загнати вовка, але в останній час вона охоче валятиметься і відпочиватиме. На відміну від англійської «сестри», російським хортом у квартирі буде тісно. Їй потрібен простір і щонайменше година бігу на день, бажано на природі.

Підводні камені породи.

Шерсть по всьому будинку та величезні рахунки за корм та ветеринара.

Афганський хорт.

Історики запевняють, що афганський хорт міг наздогнати леопарда і перекусити йому шию. Але ви цілком спокійно можете завести цю дику мисливцю у звичайній міській квартирі. Їй цілком вистачить місця на дивані. Вона не шумить і не псує речі, але є й підводне каміння.

Підводні камені породи.

Афганським хортам потрібно гуляти не менше 3 кілометрів на день. Їй треба багато бігати, інакше вона втратить м’язову масу. Розкішна шерсть афганських хортів вимагає постійного грумінгу. Вона має спокійний і доброзичливий характер, але без дресирування вона може здичавіти, а якщо побачить здобич — вирватися і зникнути в невизначеному напрямку.

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.