Стригучий лишай у собак.

Трихофітія або стригучий лишай досить поширена серед собак інфекція шкірних покривів. Її збудником є гриби роду мікроспорум і трихофітон. Розпізнати за зовнішнім виглядом стригучий лишай у собаки не просто, оскільки він має схожі симптоми з низкою інших захворювань. Якщо інфекцію вчасно не буде виявлено і проліковано, то можливий її перехід у хронічну форму. Крім того, собака може заразити не тільки інших тварин, а й людину.

Шляхи зараження і клінічна картина захворювання

Інфікування може статися під час прямого контакту з хворою особиною, наприклад, під час прогулянки, коли на здорову тварину потрапляє шерсть або частинки шкіри, заражені грибком.

Небезпека захворювання в тому, що латентний період може тривати від 10 до 40 днів, у цей час у тварини не буде якихось явних ознак лишаю, але вона вже буде небезпечною для оточуючих.

Також можливий контактно-побутовий шлях зараження, через предмети побуту, загальну підстилку, гребінці, миски для їжі. Збудники трихофітії дуже живучі в зовнішньому середовищі, їхні спори можуть зберігатися в навколишньому середовищі до 12 місяців. Тому якщо предмети, з якими контактує собака, будуть заражені, можливо, що тварина також буде інфікована.

Але під час контакту зі збудником стригучий лишай розвивається не у всіх тварин.

Найчастіше грибкова інфекція розвивається:

• у цуценят, старих і ослаблених особин;
• у тварин, які отримують неповноцінне харчування і догляд;
• у собак з ослабленим імунітетом, які перенесли операцію.

У теплу пору року зараження спостерігається частіше.

Перші ознаки інфекції з’являються не відразу, а лише через кілька днів або навіть тижнів. На тілі собаки можна розгледіти ледь помітні округлі червонуваті плями, які викликають свербіж.

Щоб своєчасно почати терапію важливо знати, як виглядає стригучий лишай у собаки:

• Тварина стає неспокійною, вона постійно свербить, може відмовлятися від корму.
• У міру прогресування захворювання можна помітити на тілі собаки лисини, патологічне випадання шерсті, утворення кірочок на шкірі, ураженій грибком.
• На спині, лапах і хвості собаки можна побачити рожеві плями різних розмірів, які лущаться.
• Свербіж може бути різної інтенсивності від слабкого до дуже сильного.
• Через постійні розчісування на тілі тварини можна виявити подряпини, також можливе занесення патогенної мікрофлори і приєднання бактеріальної інфекції.

При появі у собаки залисин варто якнайшвидше звернутися до лікаря для постановки діагнозу. Не можна намагатися вилікувати тварину самостійно, оскільки нанесення мазі може змазати клінічну картину інфекції.

Діагностика та терапія стригучого лишаю

Щоб лікування стриженого лишаю було успішним, важлива рання діагностика. Для виявлення хвороби використовують такі методи:

• Діагностику лампою Вуда, яка випромінює світло при потраплянні, якого на деякі види грибів починають світитися зеленим кольором. Але так можна виявити тільки 3 види збудника. Також можливий хибнопозитивний результат у разі використання деяких лікарських засобів.
• Аналіз крові та сечі дає змогу виявити, що у тварини ослаблений імунітет.
• Зішкріб з патологічних вогнищ і подальше його вивчення під мікроскопом.
• Посів з уражених ділянок і вирощування збудника на поживних середовищах. Це найточніший метод, але єдиний його недолік — результати будуть готові тільки через 14 днів.

У разі підтвердження діагнозу стригучий лишай, лікування захворювання має бути комплексним:

• застосовуються місцеві препарати для обробки патологічних вогнищ;
• призначаються медикаменти, що зміцнюють імунітет;
• у разі приєднання бактеріальної інфекції прописують мазі, що містять антибіотики.

Чим лікувати захворювання, має вирішувати ветеринар, виходячи з особливостей клінічної картини.

Тривалість терапії може варіюватися від 1 до 1,5 місяців.

Лікувати стригучий лишай можна, застосовуючи такі засоби:

Протигрибкові мазі, наприклад, на основі клотримазолу. Їх наносять 2-3 рази на день на патологічні вогнища. Обробляти їх потрібно в гумових рукавичках і одязі, який потім потрібно продезінфікувати. Перед нанесенням мазі потрібно вистригти шерсть навколо ураженої ділянки на 2 см. Прибрати скоринки, які легко відходять, для цієї мети можна використовувати перекис водню. Зістрижену шерсть і скоринки необхідно спалити, оскільки спори дуже живучі в зовнішньому середовищі й можливе повторне зараження. Нанести мазь на уражену ділянку, захопивши пару сантиметрів здорової шкіри. Щоб тварина не злизала її, їй надягають намордник або спеціальний комір.

• Спиртовий розчин йоду або саліцилової кислоти. Їх можна використовувати як допоміжний засіб з дозволу ветеринара, суворо дотримуючись дозування, оскільки вони можуть спровокувати некроз оброблюваних ділянок. У цьому разі знадобиться додаткове і тривале лікування.
• Протигрибкові таблетки. Їх призначають, коли спостерігається сильне ураження тіла тварини. Можуть бути прописані медикаменти на основі флуконазолу. Одночасно з ними виписують гепатопротектори, які захистять печінку.
• Протигрибкові шампуні, наприклад, нізорал. Але їх призначають за великої площі ураження.
• Медикаменти, що підвищують імунітет. Їх призначення допоможе швидше вилікувати собаку, при їх застосуванні шерсть відростає швидше. Можуть бути прописані вітаміни та імуномодулятори, типу імунофан.
• У разі приєднання бактеріальної інфекції прописують антибіотики для зовнішнього і внутрішнього застосування.

Будь-які ліки повинен підбирати ветеринар, оскільки у кожного з них свої показання, протипоказання і небажані реакції.

Вакцинація і профілактика

Існує вакцина від стригучого лишаю. Але на сьогодні немає дійсно ефективних препаратів. І крім того щеплення погано переноситься багатьма тваринами. І якщо ще кілька років тому її призначали не тільки для профілактики, але й для лікування, то останні дослідження довели, що вакцина від лишаю для собак неефективна.

Щоб знизити ймовірність зараження, важливо дотримуватися низки правил:

• харчування тварини має бути повноцінним;
• їй обов’язково давати вітамінно-мінеральні комплекси та медикаменти, що підвищують імунітет;
• регулярно оглядати собаку і показувати його ветеринару.

При підозрі на лишай не варто відкладати візит до ветеринарного лікаря, він скаже, як лікувати інфекцію саме у вашому випадку.

Популярні статті

Як позбутися запаху собаки у квартирі?

Чи можна кішкам давати кабачки?

Чому білі кішки глухі?

Чи можна залишати кота на самоті надовго: що слід знати власникам?

Блошиний дерматит у собак — лікування і симптоми, причини, фото.

Скільки разів на день годувати собаку?

Хвороби тайських кішок: ознаки патологій і способи лікування.

Чи можна давати собакам мигдаль: користь, ризики та рекомендації.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.