Зелений кал у собак – чому та як лікувати?

Зелений кал у собаки завжди насторожує власника, оскільки такий колір фекалій є вкрай несподіваним. Особливо ця ситуація змусить понервуватись, якщо погіршується самопочуття вихованця, розвиваються такі неприємні симптоми, як пронос, млявість, відмова від корму. Зелений стілець у собаки може бути і при нормальному самопочутті тварини. Тоді важливо спостерігати за загальним станом тварини до нормалізації стану. Однак іноді потрібна подальша діагностика та лікування. Навіть бувають ситуації, коли потрібна негайна допомога.

Причини зеленого випорожнення у собак

Причини зміни кольору фекалій можна умовно поділити на небезпечні, а також на ті, які не загрожують здоров’ю собаки. Варто насторожитися, якщо крім зеленого калу є інші симптоми або відомо, що вихованець міг мати контакт із хворою твариною, з’їсти щось небажане.

До безпечних причин можна віднести фарбування фекалій після поїдання продуктів зеленого кольору або тимчасовий побічний ефект від прийому лікарських препаратів. Розглянемо причини докладніше.

Раціон

Рослинний пігмент хлорофіл проходить через шлунково-кишковий тракт, не змінюючись та забарвлюючи кал собаки у характерний зелений колір. Він міститься у шпинаті, щавлі, броколі, водоростях.

Якщо тварина їсть траву у великій кількості, цей пігмент також може забарвити фекалії. Нічого небезпечного в самому пігменті немає, але трава може викликати запор, блювання або травмувати стінки шлунка та кишечника гострими краями.

У такому випадку в калі можна виявити кров або слиз, а спроби сходити до туалету можуть бути непродуктивними та болючими.

Є й інші продукти зеленого кольору, які фарбують кал: ласощі для чищення зубів, а також їжа, не призначена для тварин – мармелад, газування, солодкий корінь голий (солодець голий, вербець, солодка, солодкий корінь, солодич, локриця) або навіть дитяча крейда, які може через цікавість з’їсти вихованець.

Продукти зі столу не рекомендується давати собаці, поїдання солодощів може призвести до найрізноманітніших проблем: дерматологічних (почервоніння, свербіж, лущення), травних (блювання, пронос, порушення роботи печінки та підшлункової залози), стоматологічних (неприємний запах з рота та утворення зубного каменю).

Лікувальні препарати

Препарати заліза та полівітамінні комплекси можуть пофарбувати фекалії у темно-зелений або чорний колір, як і сорбенти (активоване вугілля) чи препарати на основі рослинних компонентів.

З прийомом антибіотиків також може бути пов’язана діарея, що веде до надмірного зростання мікрофлори в тонкому відділі кишечника.

Родентициди (щуряча / пацюкова отрута)

Деякі родентициди містять зелений чи синій пігмент. При полюванні на мишей або поїданні безпосередньо пацюкової отрути, тварина може отруїтися, і кал набуде характерного кольору.

У такому разі потрібно надавати негайну допомогу – відвезіть тварину до клініки. Додаткові симптоми зазвичай розвиваються поступово протягом 2-7 днів: задишка, збліднення слизових, підвищена кровоточивість (наприклад, з носа або ясен), підшкірні гематоми, блювання та пронос зі свіжою кров’ю або меленою (темно-чорне смолисте випорожнення) у стільці, судоми чи навіть кома.

Мелена (англ. Melena / melaena) — темно-чорне смолисте випорожнення, що з’являється при кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, рідше при заковтуванні крові під час носової кровотечі, кровохаркання.

Інфекції

У процесі розпаду гемоглобіну, який міститься у червоних кров’яних тільцях – еритроцитах, утворюється зелений пігмент білівердин. У нормі він із кровотоком потрапляє в печінку, селезінку та червоний кістковий мозок, де далі перетворюється на жовтий пігмент – білірубін. Білірубін у кишечнику за участю мікрофлори забарвлює кал у звичний нам коричневий колір.

Макрофаги розкладають гемоглобін не тільки в селезінці, а й у будь-якому місці, де накопичується кров, з утворенням тих же білівердину та білірубіну.

Макрофаги – клітини, здатні поглинати і перетравлювати чужорідні або шкідливі для організму частинки: бактерії, залишки зруйнованих клітин тощо. Зазвичай термін «макрофаги» застосовується стосовно так званих тканинних макрофагів, які виходять з моноцитів після їх виходу з кров’яного русла та дозрівання.

Наприклад, білівердин ми можемо бачити в процесі загоєння синців, коли місце забитого місця забарвлюється спочатку в багряний, потім фіолетовий, а далі в зелений і жовтий колір.

При бактеріальних та вірусних інфекціях запалення може бути у різних відділах шлунково-кишкового тракту, і продукти розпаду еритроцитів у місці запалення потрапляють у просвіт кишечника, забарвлюючи кал.

При дисбактеріозі, зелений кал рідко має високу діагностичну цінність, а скоріше є додатковим симптомом. Насамперед у вихованця з’являється млявість, підвищена температура, зниження апетиту, може бути сильна спрага, блювання, діарея, задишка, жовтяниця, здуття живота.

Причиною порушення нормального функціонування кишечника можуть бути віруси (чума м’ясоїдних, парвовірус собак, коронавірус собак та інші ентеровіруси), бактерії (лептоспіроз, сальмонела, кампілобактерії, клостридії, патогенна кишкова паличка та ін.), паразити (анкіцеокоз, анкілосоз), найпростіші (лямблії, криптоспорідії).

Незаразні внутрішні хвороби

При таких захворюваннях, як запалення кишечника, порушення моторики, наявність сторонніх тіл, інвагінацій та заворотів, провідними симптомами будуть інші відхилення, пов’язані із загальним самопочуттям. Виявляються вони зазвичай раніше, ніж зміни кольору фекалій.

Це ж стосується і новоутворень, які можуть перебувати в шлунку, кишечнику, гепатобіліарній системі і можуть призводити до появи зеленого відтінку калу.

Діагностика

Для встановлення діагнозу потрібно зібрати інформацію про утримання домашнього улюбленця. Велике значення має вік пацієнта, раціон, чи дотримується собака спеціальної дієти, чи є схильність до копрофагії або підбирання їжі на вулиці, пиття з калюж, лов мишей.

Копрофагія (грец. κόπρος – «гній, фекалії» і φάγειν – «їсти») — поїдання власних або чужих екскрементів, що дозволяє здобувати необхідну кількість протеїнів та розщепленої клітковини. Копрофагія у багатьох рослинноїдних тварин є ключовою особливістю живлення, пов’язаною з явищем «зовнішнього рубця».

Важлива також інформація про те, чим собака хворіла раніше, чи приймає вона на даний момент лікарські препарати або харчові добавки. Ветеринарний лікар запитає про наявність вакцинації та обробок від паразитів (гельмінтів, кліщів, бліх). Так можна скласти уявлення, що могло вплинути на появу зеленого калу у собаки.

Спектр симптомів, що виникли приблизно в той же час, допоможуть точніше встановити причину того, що відбувається. Чи є у собаки температура, слиз і кров у фекаліях, особливо смердючий запах стільця, запори, здуття, блювання, млявість, пронос, задишка, синці та гематоми – все це має наблизити лікаря до постановки діагнозу.

Огляд – обов’язковий етап діагностики, на якому лікар може підтвердити передбачуваний діагноз та побачити нові діагностично цінні симптоми. Наприклад, можна зрозуміти, чи точно виділення у собаки — це зелені какашки, а не параанальний свищ або не гній з петлі у некастрованої самки, що є ознакою не кишкових проблем, а симптомом запалення матки.

За допомогою УЗД оцінюють моторику кишечника, адекватне розташування органів у черевній порожнині, знаходять ознаки сторонніх тіл, запалення, новоутворень, відхилень з боку печінки, жовчних проток та міхура, підшлункової залози.

За допомогою рентгену можна побачити рентгеноконтрастні сторонні тіла, ознаки здуття в черевній порожнині, оцінити масштаб запору, вільну рідину.

Грудну порожнину оцінюють на наявність набряку легень або рідини в плевральній порожнині, що може бути при отруєннях родентицидами або при чумі м’ясоїдних.

Біохімічний та загальний аналізи крові нададуть цінну інформацію про роботу внутрішніх органів, наявність та ступінь анемії, кількість факторів, які впливають на згортання крові.

Аналіз калу на яйця гельмінтів, і цисти найпростіших, проводять протягом декількох днів, так як деякі типи організмів проявляють себе періодично. Достатньо приносити свіжий кал один раз протягом трьох днів. Також фекалії можна здати для виявлення в них вірусів.

Біопсія – спосіб встановлення діагнозу, який може знадобитися, якщо ніякі проведені раніше обстеження не допомагають встановити причину хвороби. У разі запального захворювання кишечника, онкології – це єдиний варіант для встановлення точного діагнозу.

Що робити, якщо у собаки зелений кал?

Слід розуміти, що стан вихованця може змінитися і згодом, окрім зеленого калу, можуть з’явитися додаткові симптоми.

Навіть якщо спочатку було прийнято рішення спостерігати за станом тварини, може знадобитися зробити якісь дії для покращення самопочуття собаки та проведення діагностики.

Що можна зробити самостійно?

Якщо ви точно знаєте причину, і вона не є небезпечною, можна уважно стежити за станом вихованця до нормалізації стільця. Також необхідно виключити фактор, який призводить до того, що у собаки кал набуває зеленого відтінку. Наприклад, якщо в раціоні були продукти зеленого кольору або тварина отримує ліки, які забарвлюють кал – не варто хвилюватись, згодом колір фекалій нормалізується.

Якщо є побоювання, що причиною отруєння є щуряча отрута і з моменту отруєння пройшло не більше 6 годин, потрібно викликати блювоту. Для цього слід звернутися до клініки, де вихованцю введуть препарат для стимуляції блювання.

При підозрі на вірусне захворювання, харчове отруєння або загальне погане самопочуття вихованця не слід займатися самолікуванням. Потрібно встановити причину, оцінити тяжкість стану та призначити відповідну терапію. Все це можна зробити лише за допомогою ветеринарного лікаря.

Допомога ветеринара

Ветеринар повинен зібрати всі дані про собаку, провести ретельний огляд та рекомендувати потрібні обстеження для встановлення передбачуваного діагнозу. Зазвичай вже на момент першого прийому можна за результатами опитування та огляду розпочати симптоматичну терапію.

При підозрі на вірусну чи бактеріальну інфекцію лікар призначить аналізи для виявлення збудника, а також симптоматичну терапію. Це можуть бути краплинні інфузії при зневодненні, блюванні та проносі, антибіотики при тривалій діареї, також може бути призначена дієта. При виснажливому блюванні призначають протиблювотні препарати, гастропротектори.

При підозрі на отруєння щурячою / пацюковою отрутою, лікар ухвалить / прийме рішення, чи потрібно викликати за допомогою медикаментів блювання.

Також можна зробити промивання шлунка та очисну клізму. Ймовірно, ще знадобляться краплинні інфузії, застосування гемостатичних препаратів чи навіть проведення інтенсивної терапії: поміщення у кисневу камеру, введення компонентів крові чи донорської крові при кровотечах.

Якщо причина пов’язана з незаразними внутрішніми хворобами, лікування може бути дуже різноманітним і навіть включати хірургічне втручання, наприклад, при завороті кишечника або інвагінації. При підозрі на наявність новоутворень багато залежить від прогнозу та правильніше буде звертатися за подальшою консультацією до ветеринара-онколога для оцінки можливостей та складання плану лікування.

Зелений кал у цуценя

Зелені какашки у цуценя можуть бути нормою – у першу добу життя кишечник повинен почати звільнятися від меконію (первинний кал, який має зелений колір).

Якщо ж крім густого зеленого мазкого калу є інші симптоми, такі як рідкий, частий стілець, втрата ваги, зниження тургору шкіри (стан, коли у тваринного шкірка стає менш еластичною), млявість, слиз у фекаліях – необхідно негайно звернутися до лікаря, оскільки у цуценят захворювання, особливо в поєднанні з діареєю, можуть мати швидкий перебіг.

У щеня, яке підросло, зелений стілець може, як і у дорослих собак, бути варіантом норми. Але якщо ви знайшли таке відхилення, подумайте, чи є очевидна причина? Якщо ні, краще звернутися до клініки.

Профілактика проблем

Уникнути більшості причин, що / які викликають зелений кал у собаки, можна, скоригувавши умови утримання. Потрібно своєчасно вакцинувати та обробляти вихованця від гельмінтів та паразитів, уважно стежити за раціоном.

Це непросто, якщо домочадців багато, і вони люблять пригощати собаку непридатною їжею. Однак і на це можна вплинути. В ідеалі вихованець не повинен отримувати нічого, крім корму та води.

Бажано під час прогулянки не давати пити з калюж, відучити підбирати їжу та фекалії на вулиці – це може врятувати життя.

Зелений стілець у собаки: головне

1. Причиною зеленого випорожнення у собаки може бути зміна раціону, прийом лікарських засобів, отруєння щурячою / пацюковою отрутою, інфекційні та внутрішні незаразні хвороби.
2. Причини, пов’язані з прийомом ліків та поїданням продуктів зеленого кольору, швидше за все, не загрожують. У такому разі можна спостерігати за самопочуттям вихованця до нормалізації стільця.
3. Додаткові симптоми при отруєнні: кровоточивість, блювання, задишка, млявість. У разі підозри на отруєння, слід викликати блювоту та їхати до ветеринарної клініки якнайшвидше.
4. При інфекційних та внутрішніх незаразних хворобах можуть бути такі симптоми: блювання, пронос (у тому числі зміна консистенції випорожнень понад 2-3 тижні), млявість, підвищення температури, спрага, смердючий запах фекалій, відмова від корму, зниження ваги.
5. Діагностика включає збирання інформації про вихованця, огляд, взяття проб крові та фекалій на аналізи, проведення рентгенологічного та ультразвукового дослідження.
6. Лікування залежить від симптомів. Найчастіше воно включає крапельні інфузії, проте в залежності від симптомів можуть знадобитися різні групи препаратів: гемостатичні, гастропротектори, протиблювотні, антибіотики, компоненти крові або цільна кров.
7. Зелений кал у цуценя в першу добу – норма і називається меконієм (меконій або первородний кал (лат. meconium) — перші фекалії новонародженого). Якщо цуценята не втрачають вагу та активні, а стілець не рідкий, немає причин для хвилювання. За підозри на відхилення від норми краще звернутися до фахівця.
8. Профілактика проблем полягає у регулярних оглядах, щорічній вакцинації, обробці від паразитів відповідно до інструкції (зазвичай це раз на 3 місяці), а також контролю над раціоном собаки. Не можна давати тварині підбирати на вулиці їжу або полювати на мишей, щурів.

Відповіді на запитання, що / які часто ставляться

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.