Закреп / запор у кошеня: причини та небезпека.

Закреп / запор у кошеня – тривала затримка випорожнень, загрожує інтоксикацією і розривом кишечника.

Стілець – один із найважливіших чинників, що відображає роботу травної системи. Якщо він нерегулярний або відсутній, то потрібно бити на сполох. У довгостроковій перспективі затримка калових мас може призвести до гострої інтоксикації та загибелі тварини. З наведеної нижче статті ви дізнаєтеся, що робити, якщо у місячного або більш дорослого кошеняти закреп, і як попередити нові порушення.

Основні симптоми закрепу / запору у кошенят

Закреп являє собою часткове або повне порушення дефекації. Його можна відстежити за частотою спорожнення кишківника, зовнішнім виглядом фекалій і супутніми симптомами. Кількість походів до туалету залежить від безлічі факторів, головний з яких – вік.

Новонароджені позбавлені спонтанного рефлексу до дефекації. Він прокидається лише у тритижневому віці, коли кишечник малюків заповнюють корисні бактерії. До цього моменту виведення фекалій стимулює їхню матір, яка регулярно вилизує животик своїх дитинчат.

Місячні вихованці ходять «по-великому» до 10 разів на добу. У міру розвитку та зміцнення кишечника частота випорожнення плавно знижується і деякий час відповідає кількості прийомів їжі. Після остаточного переходу на тверду їжу тварини какають близько 2-3 разів на добу, а після досягнення 6 місяців – лише 1 раз на добу, як дорослі.

При утрудненому відході калових мас спостерігається їх висушення. Фекалії стають більш маленькими та твердими, що перешкоджає їх безболісному та швидкому виведенню з організму. Таке порушення супроводжується появою таких симптомів:

• здуття живота та його болючість;
• підвищення температури тіла;
• тривале та часто безрезультатне сидіння в лотку;
• набрякання ануса та поява крові на його поверхні;
• слизові та кров’яні вкраплення у калі;
• нудота та блювання;
• млявість та пригніченість;
• погіршення чи повна втрата апетиту.

Якщо малюк не може сходити в туалет через біль, то він постійно нявкатиме і неодноразово сідатиме в різних місцях у характерній позі. У такій ситуації його в жодному разі не можна лаяти.

Причини відсутності стільця

Затримка дефекації – лише симптом, а не самостійне захворювання. Саме тому спосіб лікування закрепу / запору у кошенят залежить від його причини, яка може бути фізіологічною чи патологічною.

Неправильне харчування

Висушенню калу сприяє недостатнє споживання рідини та клітковини, а також високобілковий раціон. Короткострокове порушення припустимо і під час переходу / переведення маленького вихованця з грудного молока на прикорм.

Зайва вага

Виникає через перегодовування і малу активність. Супроводжується уповільненням перистальтики та призводить до застійних явищ.

Недостатня гігієна лотка

Не варто виключати й банальне забруднення наповнювача. Кішки – надзвичайно охайні істоти, які цілком можуть відмовитися від відвідування туалету, що погано пахне.

Стрес

Розлука з матір’ю, переїзд у новий будинок, ремонт та інші тривожні події відбиваються не лише на загальному настрої, а й на перетравленні їжі. На тлі стресу можуть виникнути й інші порушення шлунково-кишкового тракту: пронос, нудота та блювання.

Побічний ефект після наркозу

Порушення перистальтики після операції – тимчасове явище, яке спостерігається під час реабілітації. Воно минає самостійно протягом 2-3 днів.

Прийом деяких препаратів

Побічний ефект у вигляді часткового або повного порушення дефекації можливий при прийомі кальцію, сечогінних та залізовмісних препаратів. У цьому випадку важливо не приймати всі ці ліки без призначення. Якщо порядок прийому контролює ветеринарний лікар, то за самопочуття вихованця можна не хвилюватися.

Сторонні тіла, гельмінти та новоутворення в кишечнику

Все перераховане закупорює кишечник і перешкоджає природному виведенню калових мас. Особливу небезпеку становлять гострі кістки, які можуть проколоти життєво важливі органи.

Запалення прямої кишки або параанальних залоз

До групи ризику входять малоактивні вихованці. Обидві патології супроводжуються вираженим болем, сильним свербінням і погіршенням стану шерсті через часте вилизування.

Панкреатит

Являє собою запалення підшлункової залози. До головних ознак цієї хвороби відносяться болісні болі до і після годування, багаторазове блювання та пожовтіння слизових.

Ентероколіт

Розвивається при одночасному запаленні прямої та тонкої кишки. Супроводжується чергуванням рідкого випорожнення та неможливістю спорожнення.

Цукровий діабет

Штучна нестача глюкози при цукровому діабеті призводить до порушення кровообігу та нервової прохідності. Все це відбивається на роботі кишківника і погіршує його перистальтику.

Отруєння

Ще одна можлива причина – інтоксикація ртуттю та іншими небезпечними речовинами. Отрута, що потрапила в організм, знищує корисні бактерії, порушуючи природну мікрофлору кишечника.

Що робити, якщо у маленького кошеня стався закреп / запор?

Якщо ваш вихованець не може сходити в туалет «по-великому» – не поспішайте перевіряти ефективність порад, знайдених в Інтернеті. Більшість таких рекомендацій вкрай небезпечна. Дитячому організму легко нашкодити, тому будьте дуже обережні та розважливі.

Чи можна чимось допомогти кошеняті при закрепі / запорі самостійно?

При патологічних причинах малюкові може допомогти лише ветеринарний лікар. Фітотерапія, масажі, постановка клізм та інші сумнівні способи неприпустимі. Проштовхування калових мас, що застрягли, шляхом нагнітання тиску загрожує розривом кишечника, а неправильне поєднання трав – розвитком важких побічних ефектів, включаючи набряк Квінке і анафілактичний шок.

Необхідність звернення до ветеринарного лікаря

Звернутися по ветеринарну допомогу слід за будь-якого розкладу, оскільки відсутність тривожних симптомів може бути тимчасовою. Як лікувати закреп / запор у кошеня, стане зрозуміло лише після здачі всіх необхідних аналізів. Залежно від причини лікар може порекомендувати такі види проносних:

1. Пом’якшувальні. Застосовуються в екстрених випадках для найбільш швидкого спорожнення.
2. Змащувальні. Зволожують поверхню фекалій, полегшуючи їхнє ковзання по стінках кишечника.
3. Об’ємоутворюючі. Збільшують об’єм калових мас шляхом додавання вологи з клітин.
4. Осмотичні. Стимулюють перистальтику, нормалізують кишкову мікрофлору та пом’якшують фекалії.
5. Стимулюючі. Сприяють скороченню стінок кишечника та насильному проштовхуванню калу.

Не давайте тварині проносні без призначення. Неправильне дозування загрожує розвитком сильного зневоднення на тлі діареї.

При виявленні паразитарної чи бактеріальної інфекції використовують антигельмінтики та антибіотики. Запалені параанальні залози лікують шляхом ручного чищення та промивання. При цукровому діабеті передбачено введення інсуліну та контроль цукру у крові.

До хірургічного втручання вдаються при пошкодженні стінок прямої кишки, глибокому заляганні сторонніх тіл, пухлинах без метастазів, абсцесах та інших тяжких порушеннях. Якщо ж справа в інтоксикації, то вихованця можуть залишити у стаціонарі для проведення інфузійної терапії.

Що можна давати кошеняті при закрепі / запорі?

Що дати кошеняті від запору, вирішує ветеринарний лікар. Завдання власника – суворо дотримуватись отриманих рекомендацій. Ігноруйте всіх, хто не має освіти в галузі ветеринарії, але наполегливо радить народний засіб або чудо-проносне з власної аптечки. Такі «ліки» можуть викликати у маленького вихованця алергію, отруєння та інші небезпечні ускладнення.

Уникайте використання касторової / рицинової олії. Замість обіцяного полегшення цей популярний засіб може спричинити нестерпний шлунковий біль.

Небезпека стану та можливі ускладнення

Тривала відсутність випорожнень супроводжується накопиченням фекалій, які являють собою токсичні відходи. Вони повільно отруюють організм, спричиняючи масові збої в роботі внутрішніх органів.

У разі повної закупорки неможливе навіть часткове відведення калу, тому з часом стінки органу не витримують тиску і розриваються. У цьому випадку фекалії переміщуються всередину тіла, призводячи до великої інтоксикації всього організму. Таке ускладнення смертельно небезпечне і потребує термінової оперативної допомоги.

Дієта при проблемах із травленням

Крім приймання медикаментів і операції, одужанню сприяє організація правильного харчування. Чим годувати кошеня, якщо у нього закреп, вирішує ветеринарний лікар. У більшості випадків лікувальна дієта будується на таких принципах:

1. Скорочення разової порції на користь збільшення кількості прийомів їжі. Дробове годування знижує навантаження на органи ШКТ та виключає тривале голодування.
2. Заміна твердої їжі на пюреподібну. Сухі крокети або розмочують у воді або замінюють на вологі консерви.

Поточний раціон рекомендується тимчасово замінити на ветеринарну лінійку із позначкою i/d. Такі корми багаті на грубу клітковину, яка нормалізує перистальтику, очищає організм від токсинів і знижує кількість шкідливих бактерій у кишечнику.

Не годуйте свого улюбленця проти волі. Насильне запихання їжі може погіршити проблему.

Профілактика закрепв / запорів у кошенят та дорослих кішок

Причини порушення дефекації у малюків та дорослих практично ідентичні. Їх можна уникнути за допомогою грамотної організації харчування та догляду. У цьому вам допоможуть такі рекомендації:

1. Включення в раціон пророщеного вівса чи пшениці. Корисні трави можна придбати в зоомагазині або виростити самотужки.
2. Регулярне вичісування шерсті та використання мальт-паст – щоб волосяні безоари не накопичувалися в кишечнику.
3. Дотримання графіка вакцинації та обробки від паразитів.
4. Підбір якісного та збалансованого раціону. Дотримуйтесь однієї марки корму і не давайте вихованцю кістки. Якщо ви хочете порадувати малюка частуванням – підберіть ласощі із зоомагазину.
5. Сувора заборона на перегодовування. Не перевищуйте добову норму та не підгодовуйте свого улюбленця продуктами зі свого столу. Переконайтеся, що цих правил дотримуються всі члени сім’ї.
6. Підтримка фізичної активності за допомогою спільних ігор та інтерактивних іграшок. Пам’ятайте, що з тваринами до року слід грати щонайменше 2 години на день.
7. Щоденна зміна води. Якщо малюк відмовляється пити із звичайної миски – спробуйте зацікавити його питним фонтаном.
8. Своєчасне чищення лотка. Забирайте тверді відходи відразу ж після випорожнення, а наповнювач, що вбирає, – змінюйте раз на 1-2 дні.
9. Мінімізація стресових факторів. Не забудьте про зручні умови утримання. Затишне спальне місце у нешумному приміщенні та речі із запахом матері допоможуть знизити тривожність малюка на етапі адаптації.
10. Безпечне зберігання потенційно небезпечних предметів. Не підпускайте малюка до побутової хімії та ліків, а також не давайте йому грати з дрібними предметами, які легко проковтнути.

Не ігноруйте профілактичні огляди у ветеринарній клініці. З їхньою допомогою можна виявити багато прихованих патологій.

По темі: Запор / закреп у кота / кішки – причини та профілактика.

Не згодовуйте своєму улюбленцю траву, що росте під вікнами житлового будинку. Її часто обробляють отрутохімікатами, а також вона може бути заражена яйцями гельмінтів від вуличних тварин.

Закреп / запор у кошенят. Що робити? Відео.

Висновок

У довгостроковій перспективі відсутність випорожнень може обернутися дуже важкими наслідками, включаючи летальний кінець. Якщо ваш вихованець не може випорожнитись і виглядає нездоровим – обов’язково покажіть його ветеринарному лікарю. Зволікання в подібній ситуації неприпустимо, особливо щодо маленького кошеня.

Додатковий матеріал:

• Що робити, якщо у кота запор / закреп?
• Запори / закрепи у кішок на натуральному кормі.

Розбір теми 2025 року.