Як зрозуміти цуценя?

Хороші господарі розуміють свого собаку без слів, але, щоб цього навчитися, потрібно з раннього віку формувати довірчі стосунки зі своїм вихованцем.

Навіть найменше цуценя потрапляє до вас уже з певним досвідом і певною моделлю поведінки, яка може вас не влаштовувати. І щоб позбутися його «шкідливих звичок», потрібна тривала терпляча робота і знання основ.

Як зрозуміти собаку?

Характер вихованця складається з генотипу, темпераменту, попереднього досвіду, здатності до навчання, і кожна собака, звичайно, унікальна. Тому визначити якусь загальну схему виховання цуценяти неможливо.

Виховання цуценяти — процес тривалий і складний, і визначити, чи все гаразд з вашим вихованцем, можете тільки ви. На жаль, собака не може розповісти, де в нього болить, тому зрозуміти, що з ним щось не так, можна тільки за його поведінкою або мовою тіла. Саме через вчинки та рухи цуценя висловлює свої потреби, бажання та емоції.

Що може бути ознакою хвороби цуценяти?

Щоб зрозуміти, в який момент цуценяті потрібна ваша допомога й увага, потрібно знати, як поводиться ваше цуценя, коли воно в повному порядку. Здоровий вихованець завжди готовий до спілкування і реагує на вашу увагу: він вас зустрічає, приносить іграшки, виляє хвостом, гавкає, із задоволенням біжить на прогулянку, постійно рухається і щось вивчає.

Варто турбуватися про здоров’я цуценяти, якщо воно мляве, не виходить вас зустрічати, лежить, повільно ходить з опущеною головою, вухами та хвостом, скиглить, а на вулицю його потрібно тягнути із зусиллям. Зверніть увагу на такі ознаки:

• Поскулювання, тремтіння, вимушена згорблена поза, слабкість задніх лап можуть бути викликані болем.
• Якщо цуценя відмовляється від прогулянок, швидко втомлюється і лягає, важко дихає, розставивши передні лапи, тоді слід підозрювати захворювання серця або дихальної системи.
• Якщо собака постійно трясе головою, треться мордою об поверхні, чухає вуха, вилизує себе, гризе лапи, це може бути викликано свербінням.

Що ще впливає на поведінку цуценяти?

Мова тіла залежить не тільки від здоров’я тварини, а й від її настрою, і від реалізації її потреб. І якщо ви впевнені, що ваше цуценя здорове, але поводиться незвично, можливо, це викликано психологічними причинами.

«Шкідливі звички» можуть бути різними: цуценя гризе речі господаря, виє на самоті, проявляє боягузтво, підбирає і їсть сміття на вулиці. Проте найчастіше всі вони спричинені попереднім досвідом, відсутністю фізичних та емоційних навантажень і слабкістю нервової системи собаки.

Щоб цьому запобігти, не створюйте ситуацій для прояву шкідливих звичок: не давайте собаці перезбуджуватися, перемикайте увагу на себе, завжди займайте цуценя новими видами діяльності.

Виховувати цуценя шляхом покарання і залякування в жодному разі не можна, і лише досвідчені фахівці-кінологи можуть коригувати поведінку собаки з використанням силових методів. Господарю ж слід використовувати заохочувальний метод виховання, за якого підкріплюється правильна поведінка, а не карається неправильна. І пам’ятайте, що виховання собаки — це велика робота, зокрема й над собою.

Як зрозуміти, що відчуває цуценя?

Для гармонійного спілкування з собакою та власної безпеки необхідно знати його поведінкові особливості, які можна прочитати за мовою тіла.

• Страх і паніка. Цуценя метається з боку в бік, шарахається, забивається під диван, тремтить, скиглить. Тіло його згорблено, вуха притиснуті, хвіст підібраний до тулуба. Такі тварини часто тікають від власників, кусаються, роблять калюжі від страху.
• Безконтрольні страх і паніка у цуценяти є ознакою спадкової слабкості нервової системи. Таку поведінку важко змінити, а породисті собаки з таким типом нервової діяльності часто виключаються з розведення, бо є соціально небезпечними.
• Боягузтво. Цуценя лякається незнайомих предметів, часто тікає і ховається, підтискає хвіст і вуха, притискає тулуб і лапи до землі. При цьому адекватний і йде на контакт з людиною, але може вкусити.
• Обережність. Цуценя напружене, принюхується, озирається на всі боки, тихо наступає на лапи, голова і шия витягнуті вперед, вуха і хвіст трохи опущені, кінцівки зігнуті.
• Пригніченість. Цуценя не активне, не грається, не зустрічає господаря, рухається повільно. Голова, вуха і хвіст опущені вниз.
• Задоволеність. Зазвичай такий стан виникає у цуценяти після активної прогулянки та годування. Як правило, цуценя йде на своє улюблене місце, воно розслаблене, примружує очі, голова, вуха і хвіст підняті, воно лягає калачиком і спостерігає за господарем.
• Дружелюбність. Основна, всім відома ознака — виляння хвостом. При цьому голова і вуха підняті, тулуб і кінцівки дещо напружені, паща прочинена, і створюється враження, що щеня посміхається.
• Зацікавленість. Цуценя досить активне, принюхується, вимагає уваги. Його голова і хвіст витягнуті, вуха підняті. Коли собака в такому настрої, добре давати йому вивчати нове.
• Готовність до роботи. У житті цуценяти є тільки ви. Він готовий слухати господаря і виконувати команди. До вас прикута його увага, голова і вуха підняті, хвіст напружений і витягнутий, лапи розігнуті і трохи напружені.
• Схвильованість. Собака переступає, метушиться, іноді починає дихати з відкритим ротом, принюхується, рухає вухами, повиливає хвостом, м’язи напружені.
• Агресивність. Дуже небезпечний стан собаки. Тулуб собаки напружений, кінцівки розігнуті, голова трохи опущена, вуха притиснуті, губи підняті вгору, видно зуби і ясна, шерсть скуйовджена, хвіст напружений і витягнутий. Собака підтверджує свій настрій гарчанням, гавкотом і ривками.

Популярні породи та тренди 2025 року.