Як зрозуміти, що у собаки порушена психіка?

Як зрозуміти, що у собаки порушена психіка, і чи завжди нетипова поведінка сигналізує про наявність розладів? Це питання цікавить багатьох собаківників, які прагнуть краще зрозуміти механізм різної поведінки тварини.

Розлади психіки у собак мають місце навіть серед тих тварин, що ростуть у сприятливому середовищі. Усе тому, що передумовами їхнього виникнення можуть бути не тільки порушення, пов’язані з умовами розвитку та проживання, навчанням і дресируванням, а також психотравмами різної етимології, а й спадкова схильність. До того ж на деструктивний стан тварини можуть вплинути й різні захворювання, починаючи від проблем із центральною нервовою системою, закінчуючи дисфункцією щитоподібної залози.

Як зрозуміти, що у собаки проблеми з психікою?

На ранніх етапах розвитку і дорослішання цуценяти господареві слід уважно за ним спостерігати, щоб переконатися, що улюбленець не має жодних проблем із психікою, обумовлених спадковістю. Коли дорослий собака береться в дім, то напевно в нього є низка проблем, які необхідно відкоригувати. Також будь-яке із захворювань може розвинутися і в улюбленця, який давно проживає в сім’ї та має чудові умови утримання і належний догляд.

Будь-яка нетипова поведінка має насторожити власника, але не завжди вона підтверджує будь-який розлад. Важливо проводити діагностику у фахівця, якому спостереження господаря дуже допоможуть у встановленні діагнозу і корекції недуги в разі її підтвердження.

Ознаки психічного захворювання у собак такі:

• втрата апетиту, у гострих фазах частіше відбувається повна відмова від їжі та води;
• пригнічений стан, апатія;
• поведінкові проблеми — занепокоєння, надмірний гавкіт;
• відсутність реакції на господаря;
• різкі перепади настрою;
• невмотивована агресія;
• проблеми із сечовипусканням, діарея;
• ослаблення імунітету: розвиток або загострення хронічних захворювань;
• тривалий сон.

Вище перераховані загальні моменти, які сигналізують про те, що з твариною щось відбувається, і на психічний стан собаки слід негайно звернути увагу. Однак для кожного виду розладу існує своя, більш детальна симптоматика.

Види психічних розладів у собак

Види розладів, що найчастіше зустрічаються, їхні симптоми та причини будуть розглянуті далі.

Варто знати: Чи є у собак сезонна депресія?

Багато тварин схильні до такого захворювання, як депресивний стан. Депресія у собак може виникнути і розвинутися з таких причин:

• зміна господарів;
• зміна складу сім’ї, в якій собака проживає тривалий час;
• зміна місця проживання;
• тривала відсутність господаря.

Якщо ці події не відбувалися з вихованцем, то ймовірний вплив причин фізіологічного характеру:

• дисфункція щитоподібної залози: гіпотиреоз або гіпертиреоз;
• фізичні травми і больовий синдром;
• запалення в організмі;
• наявність пухлини тощо.

Собача депресія за винятком загальних ознак, проявляється наявністю таких симптомів, як:

• зниження рухової активності;
• загальмованість;
• підвищена стомлюваність;
• небажання спілкуватися;
• тривале монотонне скиглення;
• регулярне зригування їжі з подальшим заковтуванням вмісту.

Гіперактивність у собаки — це підвищена реакція на зовнішні подразники, внаслідок якої вихованець довго перебуває в стані збудження і насилу заспокоюється. Це патологічний розлад, який не завжди має відношення до занадто активного собаки. На розвиток захворювання можуть вплинути такі чинники, як:

• Генетична схильність, як, наприклад, у мисливських собак, у яких змалечку культивують здатність тривалий час перебувати в стані напруження.
• Несприятливі умови розвитку, утримання та виховання: наприклад, надто монотонний або, навпаки, надто енергійний спосіб життя, надмірні фізичні та розумові навантаження, нерівномірне спілкування з господарем, наявність дефіциту взаємодії.

Переважно це порушення психіки виникає в разі неправильного виховання вихованця, який має генетичну схильність до патології.

Відхилення проявляється в таких діях тварини, як: бурхливі емоційні реакції на звичайні події, псування речей домочадців. Нетиповий контакт із господарем — застрибування на нього при зустрічі, постійне тикання його носом або лапою. При цьому у собак погана координація, яка виникає через те, що вона прагне разом виконати кілька дій, будучи не в змозі зосередитися на одному завданні. Тварини, які страждають на цю недугу, дуже мало сплять, тому що їм досить складно емоційно заспокоїтися і привести фізичні показники, як дихання, пульс, тонус м’язів до норми.

Під час встановлення причини важливо виключити такі фізіологічні захворювання, як: хвороби печінки, діабет, дисфункція щитовидки та енцефаліт.

Неврози у собаки виникають як наслідок хронічного стресу або через перенесену психологічну травму. Симптомами розладу є такі характерні дії вихованця:

• постійне вилизування тіла;
• жування шерсті, лапи, хвоста або будь-якого предмета;
• біг по колу в спробі зловити свій хвіст;
• постійне чухання з метою усунути безпричинний свербіж;
• риття землі.

До неврозів належать такі патології психіки: фобії, тривожність, страх самотності, обсесивно-компульсивний розлад.

Фобії виражаються за допомогою швидкої, яскраво проявленої та неконтрольованої реакції страху. Привчити тварину до об’єкта або явища, через яке у того починається справжня паніка, просто так неможливо.

Зовні напад фобії проявляється за допомогою наступних реакцій тіла й організму собаки: його зіниці розширюються, вуха притискаються і відводяться назад, дихання частішає, підвищується частота пульсу, відбувається інтенсивне слиновиділення, тварина тремтить, скиглить, метається, намагається сховатися. Можливі неконтрольоване сечовипускання і дефекація.

Ця патологія, особливо в критичний момент, приносить сильні душевні страждання улюбленцю. Регулярне переживання почуття страху згубно впливає і на фізичний стан тварини. У неї змінюється гормональний фон і показники роботи організму, що призводить до порушень функціонування багатьох життєво важливих органів.

Тривожність — очікування собакою небезпеки або неприємної дії на його адресу. Супроводжується нервовим напруженням і емоційною пригніченістю. Організм тварини, що перебуває тривалий час у такому стані, може відреагувати випаданням шерсті та виникненням дерматологічних захворювань.

У поведінці пса з’являється нерішучість, невпевненість і нездатність чекати. Він намагається одразу відреагувати на будь-який подразник, причому нетипово і часом досить агресивно.

Страх самотності виникає, коли собака залишається один або боїться не мати можливості спілкування з господарем або домочадцями. У тварини формується тривога, що проявляється такими діями, як заподіяння шкоди речам, деструктивна поведінка, надмірне виття і гавкіт, підвищене слиновиділення, надто бурхливе привітання господаря після навіть нетривалої розлуки.

Обсесивно-компульсивний розлад, що часто супроводжується і тривогою, і депресією, формується, коли тварина була учасником якоїсь події, що завдала їй сильного фізичного болю або емоційного потрясіння. Відхилення проявляється таким головним симптомом, як повторення певних дій, які не в’яжуться з контекстом того, що відбувається. Вони відбуваються часто, мають суттєву тривалість та інтенсивність. Наприклад: вилизування шерсті, смоктання кінцівок, біг навколо себе за хвостом, викушування уявних бліх, інтенсивне копання землі або вчинення подібних до риття дій на будь-якій поверхні.

Що робити, якщо у собаки зламана психіка?

Більшість розладів піддаються корекції, проте це вимагає багато часу і зусиль. Найскладнішими випадками є психози у собак, які можуть виникнути після перенесення серйозного захворювання, такого як чумка або сказ, інсульт, а також травма мозку, його пухлина або передозування лікарськими препаратами і токсинами. До того ж такий стан може бути генетично зумовлений.

У зоопсихіатрії під психозом розуміється повний відрив тварини від реальності. Зі свого боку, невроз притаманний собаці, що перебуває під переживаннями, але здатний частково реагувати на подразники. У цьому відмінність захворювань. І перше, внаслідок своєї тяжкості, дуже важко лікується.

Психози, крім загальної симптоматики, супроводжуються люттю щодо людей та інших тварин, галюцинаціями, харчовою агресією і нетиповою реакцією на будь-які подразники.

Виявивши симптоматику психічного розладу в поведінці собаки, господареві слід звернутися до фахівців, а саме до кінолога та зоопсихолога. Перед цим слід відвідати ветеринарного лікаря для консультації та обстеження, щоб виключити фізіологічні чинники розвитку захворювання. Якщо такі виявляться, то лікар призначить відповідне медикаментозне лікування і дасть супутні рекомендації.

У період терапії улюбленець потребуватиме турботи та підтримки господаря, якими і слід його забезпечити, проявляючи терпіння. Спілкування і ласка людини дуже допоможе собаці.

Не можна карати тварину за ту поведінку, яку вона не може контролювати. До того ж через своє захворювання пес і так відчуває сильний стрес і навіть фізичний біль. Слід розрізняти апріорі злу і неслухняну тварину від агресивного собаки або пса, що поводиться деструктивно через хронічний невроз або вроджену особливість психіки.

Під час терапії важливо докопатися до причини деструктивної поведінки й усунути її, а потім налагодити емоційний стан тварини. Фахівцю знадобиться допомога господаря собаки у вирішенні цього питання. Необхідно донести максимально достовірно те, що сталося з вихованцем, і те, як він поводиться перед лікуванням і в його процесі.

Крім курсу у біхевіориста, тварині буде призначено лікування лікарськими препаратами (заспокійливими травами) для усунення симптомів і нормалізації фізичних процесів в організмі.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.