Як виховувати кошеня?

Кошеня в домі — це не тільки клубочок неймовірної милоти, а й у майбутньому самостійна, активна тварина, здатна серйозно зіпсувати життя. Щоб сусідство з чарівним пухнастиком не перетворилося на головний біль і постійне протистояння, не лінуйтеся займатися вихованням малюка. Так, іноді це непроста, рутинна робота, яка не приносить миттєвого результату. Однак надихнутися на неї не так вже й складно. Особливо після перегляду роликів, що демонструють «подвиги» котів, господарі яких вважали за краще повністю самоусунутися від виховного процесу.

Особливості психології кішок

На поведінку сучасної домашньої кішки впливають інстинкти давніх предків. Наприклад, горезвісна котяча незалежність — всього лише генетична звичка. На відміну від собак, які завжди полювали колективно, кішки виходили на промисел поодинці. Звідси — менш високий рівень соціалізації вусатих-смугастих.

Механізм самозахисту у кішок унікальний. Вони віддають перевагу граничній обережності, конспірації та уникненню конфліктів, що іноді помилково розцінюється як нетовариськість. Небажання визнавати чиєсь лідерство теж є виключно котячою прерогативою, як і практично повна відсутність емпатії. Власне, тому виховання кошеняти вважається складнішою і специфічнішою справою, ніж дресирування цуценяти.

По темі: Дресирувати кота? Легко! 5 порід, з якими це вдасться.

Коли починати виховувати кошеня?

Почнемо з того, що кошенят молодше 2,5-3 місяців у хороших розплідниках не продають / не віддають, оскільки малюки просто не в змозі обходитися без мами-кішки. До трьох місяців тварина повністю встає на лапи й опановує набір життєво важливих навичок — вилизування шерстки, вміння їсти тверду їжу. Ось тепер вихованець готовий переїхати в нове житло й успішно адаптуватися до нього.

Варто знати: Коли можна забирати від кішки кошеня?

До відома: якщо у вас вуличний «знайда», визначити його вік на око буде складно. Бродячі малюки часто недоїдають, багато хворіють і нерідко виглядають молодшими, ніж є насправді. У такому разі кошеня потрібно показати ветеринару, щоб той хоча б приблизно уточнив його вік. Додатковий матеріал по темі: Підібрали кошеня з вулиці: 4 перші дії.

У три місяці тварини вже готові розлучитися з мамою-кішкою і вчитися самостійного життя. Однак заводчики попереджають: під час переїзду кошеня відчуває сильний стрес, тому йому необхідно дати час на адаптацію. Зазвичай це інтервал у 10 днів, протягом якого за вихованцем просто спостерігають, надаючи можливість освоїтися в новому житлі. Складні вміння та навички пухнастому мешканцю в цей період не прищеплюють.

Не буде зайвим:

• Як привчити кошеня до нового будинку?
• Як приручити дике кошеня з вулиці?
• Як назвати кошеня і привчити його до імені?
• Як вигодувати кошеня?
• До якого віку кішка / кіт вважається кошеням?
• Що потрібно купити для кошеня: список речей.
• Як доглядати за кошеням?

Основні етапи виховання кошеняти

Навчати кошеня побутових премудростей і основ етикету необхідно за принципом «від простого — до складного». До пустощів, навіть якщо вони вкрай руйнівні, в перші місяці життя потрібно ставитися з поблажливістю. Тварина не намагається вам нашкодити. Це лише один зі способів пізнання світу.

Соціалізація і режим дня

У соціалізації кішки цілком конкретні терміни — це перші 8-12 тижнів життя. У цей час у тварини закладаються правильні або неправильні стосунки з навколишньою реальністю і людьми. Перший етап соціалізації кошенята проходять ще в розпліднику під керівництвом кішки і заводчика. Новому господареві потрібно лише плавно завершити розпочате.

• Не потрібно заспокоювати принесеного в дім пухнастика тісними обіймами і погладжуваннями. Дайте йому час прийти до тями. Посадіть тварину в містечко, де їй ніхто не буде докучати, і залиште ненадовго. Тільки не замикайте кошеня в окремій кімнаті — результат буде зворотним.
• Коли малюк звикне, познайомте його зі своєю сім’єю. Посадіть тварину поруч і не заважайте їй обнюхувати коліна домочадців.
• Якщо в будинку вже мешкають кішка або собака, їх потрібно познайомити з новим мешканцем. Для цього посадіть кошеня перед іншим чотириногим другом, по черзі погладжуючи рукою кожного з вихованців.
• Купіть і встановіть у приміщенні дифузор із синтезованими котячими феромонами. Гаджет повідомить кошеняті «його мовою», що в цьому помешканні безпечно і не тривожно.
• Проведіть інструктаж із власними дітьми. У перші дні після відлучення малюка від кішки його не можна різко хапати, тискати, переносити з місця на місце. Особливо, коли кошеня їсть, спить або здійснює туалетні потреби.

Привчайте тварину адекватно реагувати на звуки побутової техніки. Ви ж не хочете, щоб кіт панікував під диваном щоразу, коли працює пральна машина або пилосос? Спочатку залишайте пухнастика наодинці з вимкненою побутовою технікою або розкладайте поруч із нею ласощі. Потім починайте вмикати пристрої, коли кошеня перебуває в сусідній кімнаті. Пилосос можна покатати квартирою, не вмикаючи, щоб малюк звик до того, що страшний об’єкт рухається.

Щоб адаптація і соціалізація проходили максимально успішно, продумайте розпорядок дня. Кошеня ще не в курсі, коли настає час обіду, часто забуває вчасно сходити до туалету і плутає день із ніччю. Ваша місія — змусити його біологічний годинник йти в потрібному темпі.

• Суворо визначте час годування. Розбийте день на рівні інтервали (вночі кошенят не годують) і пропонуйте малюкові їжу без запізнень. Якщо забуваєте вчасно покласти корм у миску, придбайте годівницю з таймером.
• Після годування — час туалету та ігор. Якщо кошеня не хоче проявляти ігрову активність, стимулюйте його іграшками-дражнилками.
• За фізичною розрядкою слідує відпочинок. Якщо малюк намагається влягтися у ваше крісло або на підлозі, дбайливо віднесіть його на його лежанку. Це сформує звичку самостійно вирушати на лежанку, коли захочеться порелаксувати.

Перестраховкою від нічних блукань улюбленця квартирою і несподіваних стрибків у ваше ліжко стануть активні фізичні вправи перед сном. Увечері максимально залучайте котика в іграх і забавах. Кошеня, що як слід розрядилося, не стане докучати своєю увагою вночі.

Робота із заборонами

З раннього дитинства, встановлюйте для вихованця межі дозволеного. Зоопсихологи запевняють: кішки більш ніж у змозі засвоїти команду «Не можна!». Наприклад, якщо кошеня залізло на стіл, скажіть суворим тоном «Ні!» і різко зніміть його з поверхні, опустивши на підлогу. Щоб метод спрацьовував завжди, а не коли захочеться кішці, не робіть винятків. Пам’ятайте: для улюбленця кухонний стіл і журнальний столик — одне й те саме. І якщо залазити на один ви дозволяєте, а на інший забороняєте, тварина вашу вибірковість не зрозуміє.

На найзапекліших свавільників краще впливати страхом — нишком бризнути водою з пульверизатора, несподівано тупнути ногою. Горизонтальні поверхні краще застелити фольгою, що шарудить, або заставити небитким посудом, який незграбне кошеня неодмінно перекине і який видасть лякаючий звук.

Кличка

Кішки краще запам’ятовують короткі імена, тому, придумуючи кошеняті кличку, не перестарайтеся зі складністю вимови. Підкликаючи вихованця, вимовляйте його ім’я ласкаво і м’яко. Це сформує в улюбленця позитивний стереотип.

Задіяти додаткові стимули можна і навіть потрібно. Наприклад, кличте кошеня, тримаючи в руках ласощі. Спочатку малюк підходитиме до вас, щоб просто з’їсти частування, але поступово звикне відгукуватися на кличку без позитивного підкріплення.

Важливо: ніколи не кличте кішку на ім’я, щоб покарати. Тварину-хуліганку теж не зупиняють за допомогою клички — для цього є команда «Ні!». Не використовуйте «іменний» позив через дрібниці і занадто часто — з часом кіт просто втомиться звертати увагу на ваш голос і перестане відгукуватися.

Буде корисним:

• Англійські імена для кішок-дівчаток і котів-хлопчиків.
• Японські імена для кішок та котів.
• Імена для кошеня-дівчинки. Нова добірка імен та прізвиськ / кличок 1000+.
• Як назвати сірого кошеня (імена для хлопчиків та дівчаток)?
• Як назвати білого кошеня (імена для хлопчиків та дівчаток)?
• Як назвати руде кошеня (імена для хлопчиків та дівчаток)?
• Як назвати чорного кошеня (імена для хлопчиків та дівчаток)?
• Імена / прізвиська / клички для котів (500+ імен для хлопчиків).
• Імена / прізвиська / клички для кішок (500+ імен для дівчаток).

Привчання до лотка

Зазвичай кошенят із розплідників роздають, коли ті вже освоїли лоток. Але після переїзду в новий дім малюки часто губляться, лякаються і геть забувають минулу навичку. У результаті процес навчання доводиться починати заново.

Перед тим як привчати тварину до туалету, переконайтеся, що вибрали комфортний, з її точки зору, інвентар. Наприклад, у лотку має вистачати місця для розвороту. Причому занадто великий «полігон» теж не варіант — кошеня швидше за все обійде його стороною.

Знайомство з конструкцією

У перший день після переїзду обмежте ареал переміщення улюбленця однією кімнатою і встановіть у ній лоток. Після цього висадіть на нього вихованця і дайте обнюхатися. Ідеальна схема — підсипати в ємність використаний наповнювач із розплідника, де брали кошеня. Знайомий запах домашнього туалету підкаже малюкові, що потрібно робити.

Підтримка та контроль

Постійно спостерігайте за улюбленцем. Щойно помітите ознаки занепокоєння, дряпання лапкою по підлозі та недвозначні присідання, одразу ж саджайте пухнастика «на горщик». Зоопсихологи стверджують, що середньостатистичному кошеняті знадобиться не більш ніж 5 таких висаджувань, щоб зрозуміти їхній сенс.

Закріплення

Щоб тварина розуміла, що все робить правильно, потрібно обов’язково позитивно закріпити навичку. Після туалету погладьте малюка по шерстці, пригостіть смачненьким, ласкаво поговоріть з ним.

Може стати в нагоді: Чому кішка перестала ходити в лоток?

Кігтеточка / дряпка

Щоб кошеняті хотілося точити кігтики в спеціально відведеному місці, потрібно зробити цю локацію максимально привабливою для тварини. І навпаки: меблям, які хочеться вберегти від пустотливих лап, необхідно надати вигляду, що максимально відлякує.

Робота із запахами

Обробіть меблеву оббивку ефірними оліями цитрусів, які кішки щиро ненавидять. Це відлякає від них кошеня. Непоганим захистом служать і матеріали, що шарудять. Ними можна обгорнути на перших порах крісла і дивани. Дряпку розмістіть у межах досяжності котейки і окропіть її спеціальними спреями з валеріаною або котячою м’ятою — їх котики якраз обожнюють.

Кігтеточка як ігрова зона

Прикріпіть до кігтеточки пучок пір’я на мотузочці або хутряний помпон, щоб кошеняті захотілося його помацати. У процесі гри малюк може згадати і про кігтики. Також можна придбати спеціальні кігтеточки з ігровими елементами.

Якщо кошеня байдуже реагує на принесену дряпку, то найімовірніше воно не знає, що з нею робити. Піднесіть його лапки до поверхні виробу, трохи натисніть на пальці, щоб кігтики закріпилися в покритті, і залиште тварину вивчати новий об’єкт.

Щоразу, коли улюбленець поточить кігті в правильному місці, хваліть і пригощайте його. Уподобання пухнастика теж враховуйте: окремі кошенята віддають перевагу горизонтальним кігтеточкам, інші — вертикальним.

Додатковий матеріал:

• Як відучити кота драти меблі та шпалери — йдемо проти природи.
• Як відучити кошеня точити кігті о меблі?
• Як привчити кошеня до кігтеточки / дряпки в квартирі: 5 простих способів.

Привчання до перенесення / переноски

Оскільки періодичні відвідування веткабінету обов’язкові для будь-якої кішки, виховуйте у кошеняти адекватне сприйняття переноски. Класична схема, що працює на більшості тварин:

• заведіть для малюка «заохочувальний» килимок, на який складайте частування або капайте розчин котячої м’яти;
• дочекайтеся, коли малюк звикне до запропонованого шматочка тканини і буде без побоювання на ньому відпочивати;
• покладіть килимок разом із ласощами в переноску, попередньо знявши кришку, і запросіть кошеня полежати всередині. Насильно утримувати тварину не потрібно. Якщо кіт з’їв ласощі і хоче піти, дозвольте йому це зробити;
• продовжуйте класти підстилку в переноску і пригощайте вихованця, коли той залізе всередину. При цьому саму конструкцію ненадовго закривайте кришкою, залишаючи отвір для виходу;
• фінальний етап — привчити кошеня спокійно реагувати на закриті дверцята переноски. Нехай пухнастик посидить трохи всередині, після чого дозвольте йому вийти назовні і почастуйте ласощами.

Виховуйте в кошеняті терплячість, збільшуючи термін сидіння / перебування в переносці. Потім потихеньку починайте переміщати «будиночок», ретельно спостерігаючи за поведінкою вусатого пасажира. Можна навіть поставити переноску в машину з увімкненим двигуном і трохи посидіти в салоні разом із малюком. Така імітація поїздки допоможе привчити улюбленця до звуку заведеного / працюючого авто.

Неслухняність і корекція поведінки

Іноді під неправильною поведінкою кошеняти розуміються звичайні для тварин речі. Наприклад, «катання» на шторах, стрибки на шафу, копання у квітковому горщику — все це етапи, які необхідно пережити кожному господареві пухнастого хулігана. Але часто виховання не здатне розв’язати початкової проблеми, тому подорослішавши, кіт так само обриває портьєри, перевертає квіти і влаштовує туалет там, де захочеться. З такими тваринами потрібно працювати більш ретельно і серйозно.

Кусання і дряпання рук

Щоб правильно відучити кошеня від шкідливої звички, важливо зрозуміти, чим вона викликана. Дряпатися і кусатися кошенята вважають за краще від стресу (розставання з мамою-кішкою і переїзд), з метою самозахисту (людина заподіює улюбленцю біль і дискомфорт), імітуючи процес полювання (рука господаря розглядається як противник). Іноді раптове «кусь» — це відчайдушна спроба привернути увагу до власної персони.

Варто знати: Чому кішка кусає, коли її гладиш? Потрібно знати кожному кошатнику: 5 причин.

Якщо атаки відбуваються переважно під час ігор, виробіть правильний алгоритм поведінки.

• Не грайтеся з кошеням руками — тільки спеціальними іграшками на кшталт вудок-дражнилок.
• Якщо малюк починає дряпатися, різко переривайте гру і йдіть в іншу кімнату.
• Якщо вихованець уже прикусив руку, постарайтеся не відсмикувати долоню різко, а замріть. Так юний агресор вирішить, що здобич успішно «вбито».
• Перед моментом атаки раптово переключіть увагу кішки на інший предмет — іграшку або ласощі.

Деякі малюки воліють використовувати техніку підкрадання і хапання людини за ноги. Звичка досить неприємна, оскільки супроводжується встромленням кігтів у чутливу шкіру стопи. Кошенят, які освоїли подібні звички, потрібно відразу ж від них відучувати.

• Коли пухнастик почав підкрадатися ззаду, різко грюкніть у долоні або свистніть. Напружена обстановка і різкі звуки відбивають бажання полювати у 9 кішок з 10.
• Зашипіть на кошеня, як це роблять родичі. Так хутряний агресор швидше зрозуміє, що перебрав.

Не відкидайте кошеня, що вчепилося, ногою і не карайте фізично. Сенс ваших дій тварина елементарно не зрозуміє, але порцію найсильнішого стресу і травму отримає.

«Скелелазіння» на штори

Підкорення висот — котяча пристрасть, тому з лазінням по шторах стикається більшість господарів маленьких мурчиків. Можна, звісно, вибрати портьєри з антивандального покриття або в крайньому разі замінити їх на жалюзі, але тоді пухнастий витівник просто переключиться на інші об’єкти. Для початку забезпечте кошеня ігровим комплексом і поспостерігайте. Можливо, йому просто не вистачало хорошого спортивного «снаряда».

Якщо це не допомогло і розгойдування на портьєрах триває, використовуйте «лякалки» — пшикання з балончика стисненим повітрям, пульверизатор з водою. Спеціально зафіксуйте штору на одному гачку. Під вагою вусатого альпініста тканина обірветься і впаде на підлогу — це забезпечить малюкові гарний струс. Впавши так кілька разів, на третій раз, малюк зробить потрібні висновки. Якщо кошеня знає команду «Ні!», спробуйте забороняти йому дертися з її допомогою.

Проблеми з туалетом

Перш за все, потрібно зрозуміти, що «подарунки» в капцях і калюжі в кутах залишені не зі шкідливості. Мстивість, якою прийнято наділяти представників сімейства котячих, насправді міф. Настільки потужним інтелектом кішки не володіють. Причини, чому кошеня не ходить у лоток, бувають найрізноманітніші. Але всі вони не пов’язані з хитрістю і ревнощами вихованця. Зазвичай малюки ігнорують туалет з обґрунтованих приводів:

• хвороба (діарея);
• стрес;
• незручно розташований і некомфортний лоток (на думку кошеняти);
• брудний наповнювач;
• один туалет доводиться ділити двом тваринам, що категорично неприпустимо.

Найважковихованіших хуліганів, які не реагують на зручні чисті лотки і занадилися залишати «ароматні сюрпризи» у вашому ліжку, потрібно лякати. Помітили, що кіт прилаштовується «бомбардувати» білизну? Бризніть на нього водою з пульверизатора. Місця, які кошеня облюбувало для відправлення потреб, регулярно обробляйте оцтом, спреями на кшталт «Антигадин», розсипайте в них мелену каву. Горщики з квітами обертайте шурхотливою фольгою або колючою сіткою, яка відіб’є у маленького шкідника бажання влаштовувати в них туалет.

По темі:

• Як завадити кішці гадити під вашими квітами?
• Як допомогти кошеням, які не можуть сходити до туалету?
• 10 причин, чому кішка гадить повз лоток, і як з цим впоратися?

Перехідний вік кошеняти

У 7-8 місяців кішка вважається статевозрілою. Але перші сигнали про настання перехідного віку можна помітити вже у 4-5-місячних тварин. У цей час характер кошеняти псується, а раніше щеплених / прищеплених норм поведінки не дотримуються. Кіт знову починає розгойдуватися на шторах, залишає пахучі мітки скрізь, до чого дотягнеться, робить спроби втекти на вулицю, проявляє агресію в бік людини.

Прийміть таку поведінку як даність і не намагайтеся карати та «виправляти» кошеня. Просто дочекайтеся належного віку (6-12 місяців) і стерилізуйте / каструйте вихованця. Знизити загальну нервозність, спровоковану статевим полюванням, допоможуть також нашийники і краплі антистрес.

І нарешті головне: не забувайте, спілкування з людиною і спільна діяльність для кошеняти не просто розвага, а й можливість задовольнити базові потреби. Кілька разів на день виділяйте час для ігор з малюком. Користь буде обом сторонам: для кошеняти — реалізація мисливських інстинктів, для господаря — спокійна і вихована поведінка вихованця, стомленого грою.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.