Як виховати собаку, щоб слухався на вулиці?

Собака — це не тільки радість, а й відповідальність. Тварина потребує часу, уваги, фінансових витрат і любові. А щоб з вихованцем було комфортно жити під одним дахом і гуляти в громадських місцях, його потрібно виховувати. Навіть якщо порода собаки очолює рейтинг найбільш інтелектуально розвинених, без дресирування не обійтися. Адже в процесі навчання тварина отримає знання про те, як реагувати на команди, жести та інтонацію власника. У нашій статті розповімо, як виховати слухняного собаку і що робити, якщо цуценя сильно кусається.

Що робити, якщо цуценя не слухається?

Кінологи та зоопсихологи не випадково радять починати виховання цуценяти з перших днів появи в домі — так власник привчить улюбленця до порядку і зможе встановити з ним емоційний зв’язок.

Дресирування малюка починають з пояснення правил поведінки вдома, розстановки меж дозволеного, привчання до клички, власних іграшок, повідця з нашийником. Також до першої прогулянки цуценя починають навчати команд: у знайомій обстановці без відволікаючих чинників, щоб було простіше сконцентруватися.

Після повного курсу вакцинації та карантину вихованець готовий до прогулянок на вулиці. Та в нових умовах усе може піти не так, як сподівався власник. Цуценя раптом не слухається, тікає, ігнорує команди, не відгукується на кличку. І справа не в тому, що в малюку прокинувся бунтар! На першій прогулянці собака опинився в новій обстановці, де його оточують незнайомі запахи, звуки, предмети, люди, тварини і птахи, автомобілі. Увага й органи чуття вихованця настільки перевантажені, що він не здатний почути команду або зосередитися на вправах.

Усе, що можна зробити в цій ситуації, — дозволити тварині озирнутися і звикнути до змін. Процес потребуватиме часу, тому краще для початку знайти спокійні, тихі місця для прогулянок. І виводити цуценя в той час, коли на вулиці ще не так багато людей і собак. Поступово нервова система малюка адаптується до нових умов, і він навчиться концентруватися на спілкуванні з господарем. Потім переходять до дресирування на вулиці.

Заняття важливо проводити щодня, по 15-20 хвилин, в ігровому форматі. І завжди заохочувати вихованця, щоб досвід спілкування з власником асоціювався з чимось приємним і спонукав частіше йти на контакт.

Ще один спосіб створити міцний емоційний зв’язок — хвалити собаку за «правильну» поведінку. Сенс у тому, щоб підкріплювати ласощами і словом «добре» кожну дію цуценяти, яка вважається допустимою. Наприклад, коли воно лежить, сидить, ходить поруч або грається зі своїми іграшками. У разі небажаної поведінки хвалити та пригощати тварину не слід. Важливо також відкоригувати порції основних прийомів їжі собаки з урахуванням частувань протягом дня, щоб не перегодовувати його.

Похвала і частування за вірні дії дозволять власнику:

• привернути до себе увагу вихованця завдяки ласощам;
• створити позитивний імідж, що викликає довіру тварини;
• ненав’язливо формувати правильну поведінку собаки з раннього віку;
• звести до мінімуму небажану поведінку, оскільки вона виявиться «невигідною».

Що робити, якщо цуценя не слухається і кусається?

Цуценята активно досліджують світ — це невід’ємна частина процесу дорослішання. Крім рота і зубів у малюків немає інших інструментів для знайомства з навколишніми предметами. Ба більше, рухомі цілі, — руки або ноги, — малюк розцінює як запрошення погратися. Гра, своєю чергою, — спосіб взаємодії з людиною. Саме з цікавості та жаги до знань або спілкування собака гризе предмети або кусається.

Часом цуценя може прикусити руку, ногу або палець досить боляче, а з віком сила укусу стає відчутнішою. Щоб розв’язати проблему, пропонуємо згадати, як цуценята поводяться в оточенні братів і сестер: у процесі гри малюки повискують, якщо хтось із родичів завдає їм дискомфорту або болю. Це своєрідний «сигнал», який пригальмовує або зовсім зупиняє гру. Використовуйте його в процесі виховання.

Наступного разу, коли малюк не розрахує силу укусу, — спробуйте тихо пискнути, скрикнути або видати інший звук. Важливо не перестаратися, щоб не налякати тварину. Мета такого прийому — відвернути цуценя від небажаної дії та переключити його увагу на щось інше. Наприклад, можна розсипати корм, щоб малюк його зібрав. Або запропонувати погризти іграшку чи канатик. Головне — тримати напоготові іграшки та ласощі, щоб скористатися ними в ту саму секунду, коли собака перестав кусатися.

Не залишайте вихованця в збудженому стані: якщо не переключити його увагу на мирне заняття, то можуть постраждати речі, взуття або меблі. ⠀

Ще одна причина, через яку цуценя кусається і гризе речі, — прорізування зубів. Це болісний процес, що супроводжується свербінням і болем у яснах. Щоб допомогти вихованцеві і трохи полегшити дискомфорт, можна взяти пару мотузкових канатів, вимочити їх у воді і прибрати в морозильну камеру. Вийде безпечна охолоджувальна іграшка, яка знімає свербіж у яснах і займе цуценя.

Варто знати: Як відучити цуценя кусатися?

Що робити, якщо дорослий собака не слухається?

Щоб розв’язати проблему, слід з’ясувати, чому вихованець так поводиться.

Чому собака не слухається господаря на вулиці

Причиною неслухняності може бути:

• Погане самопочуття. Якщо собаці нездужає, то йому складно сконцентруватися і тим більше — виконувати команди. Тому важливо до виходу на прогулянку переконатися, що вихованець здоровий, активний, бадьорий і налаштований на спілкування. Якщо він млявий і апатичний, то це може бути ознакою нездужання.
• Велика кількість відволікаючих чинників. Нове місце для прогулянки, переповнений іншими вихованцями спортивний майданчик або природні потреби можуть відволікати тварину від спілкування з власником. Перш ніж відпрацьовувати команди дозвольте собаці вдосталь набігатися, задовольнити природні потреби, вивчити навколишнє оточення. Почуття спраги також може перешкодити улюбленцю сконцентруватися на командах.
• Недостатня мотивація. Ласощі, похвала і ласка — це важливі ефективні інструменти дресирування. Приємно, коли собака виконує команду, то чому б його за це не пригостити? Механічний вплив, наприклад, погладжування або чухання за вухом, — може бути недостатнім заохоченням. Тоді як надія отримати ласий шматочок спонукає улюбленця слухатися й уважно стежити за господарем.
• Процес дресирування не налагоджений. Успіх занять полягає в регулярності, послідовності та дисципліні. Вихованець швидко звикає до певного порядку дій, команд і жестів. Тому важливо віддавати команди в одній і тій самій формі, не змінюючи формулювань і не посилаючи суперечливих сигналів новими рухами. Якщо тварина не поспішає виконати наказ, то слід повторювати його, не додаючи при цьому зайвих вигуків і не змінюючи інтонацію на обурену чи запитальну.
• Не налагоджений контакт із власником. Навіть після успішного проходження загального курсу дресирування або курсу для міських собак вихованець може в якийсь момент почати ігнорувати команди. Причина може бути в тому, що після закінчення навчання господар не продовжив дресирувати собаку і не відпрацьовував з ним отримані навички. Тобто тварина забула, чого навчилася під час занять із кінологом. А через брак спілкування з власником не відчуває і не розуміє значення його жестів та інтонації.

Що робити, якщо собака не слухається?

Якщо дорослий вихованець поступливий і старанний удома, але ігнорує команди на прогулянці, то можна спробувати вирішити проблему одним із запропонованих способів:

Не відпускати з повідця

На прогулянці можна відпускати собаку з повідця, щоб він міг побігати і вдосталь попустувати. Але якщо улюбленець при цьому стає некерованим та ігнорує команди, то свободу потрібно обмежити і тримати тварину якомога ближче до себе. Ідеально підійде повідець довжиною 3,5 м — це оптимальний варіант для прогулянок пішки. У міру розвитку навичок слухняності можна використовувати повідець завдовжки 10 м, щоб собака міг пересуватися вільніше.

Не рекомендується використовувати рулетку і радіокерований нашийник. У першому випадку вихованець звикне тягнути господаря за собою через постійний натяг пристрою. У другому випадку собака зосередить увагу на подразнику — вібросигналі або іншому способі впливу пристрою. Через неприємні відчуття тварина продовжить ігнорувати господаря або стане ще більш неслухняною, вловивши взаємозв’язок між амуніцією і фізичним дискомфортом.

Придумати мотивацію

Привернути увагу собаки і змусити виконувати вимоги буде простіше, якщо пообіцяти йому винагороду за слухняність. Виберіть щось особливе, заради чого вихованець захоче прибігти. Наприклад:

• ласощі, недоступні в інших ситуаціях і які можна отримати тільки на вулиці, відгукнувшись на кличку;
• іграшка, особливо з пищалкою — такі часто використовують на виставках, щоб привернути увагу «конкурсантів».

Важливо пам’ятати, що тваринам швидко набридає звичне, тому ласощі та іграшки краще періодично змінювати, щоб підігріти інтерес. З грамотною системою заохочення виховання і дресирування пройдуть ефективніше і приємніше для обох: собаки і власника.

Постійно займатися із собакою

Системність — основа для розвитку навичок слухняності. Можна відвідувати з вихованцем індивідуальні заняття у кінолога, групові тренування або дресирувати його самостійно. Підійде будь-яка зі стандартних програм навчання:

• загальний курс дресирування (ЗКД) — допомагає виховати собаку-компаньйона, навчити основних команд і підготувати до участі в змаганнях;
• «Керована міська собака» — спрощений варіант ЗКД (загального курсу дресирування), спрямований на розвиток навичок слухняності та соціалізацію собаки.

Переважно займатися з собакою в групі на загальному майданчику. Процес навчання в цьому випадку складніший, а прогрес повільніший. Але зате вихованець навчиться спокійно реагувати на побратимів і чути команди власника, незважаючи на відволікаючі фактори.

Важливо відпрацьовувати команди не тільки під час уроків, а й в інших ситуаціях: вдома, на прогулянці, в громадських місцях. Досить приділяти дресируванню 10-15 хвилин на день, і поступово поведінка улюбленця зміниться на краще.

Ставитися до собаки з повагою

Про це мало хто замислюється, але довірчі стосунки між собакою і господарем засновані на повазі. Тому важливо враховувати інтереси улюбленця і виділяти на прогулянці час, щоб він вдосталь набігався, награвся, обнюхав усі кущі та поспілкувався з родичами. А після — переходити до дресирування.

Для ефективного навчання досить дотримуватися нескладних правил:

• займатися строго за графіком;
• спланувати програму занять і слідувати їй;
• проводити дресирування на знайомій вихованцеві території;
• не доручати навчання собаки різним членам сім’ї — нехай це буде одна й та сама людина;
• проводити заняття в доброму настрої;
• стежити за самопочуттям улюбленця і поїти водою під час тренування;
• командувати чітко, наполегливо;
• віддавати команди і хвалити з різною інтонацією в голосі;
• повторювати команду не більше двох разів поспіль і чекати її виконання;
• щодня закріплювати навички;
• не злитися, не кричати, у жодному разі не бити тварину;
• не смикати без потреби;
• ставитися з розумінням, якщо собака відволікся на щось незвичайне, що відбувається поруч;
• заохочувати за хорошу поведінку і виконання команд.

Щоб домогтися слухняності, важливо встановити з вихованцем емоційний зв’язок. Для цього потрібно багато спілкуватися, грати, гуляти і дозволяти собаці досліджувати навколишній світ. Баланс між дресируванням і спільним безтурботним проведенням часу — це ключ до взаєморозуміння!

Найнеслухняніші породи собак

Собака будь-якої породи може бути неслухняним, якщо йому не приділяти достатньо уваги, не виховувати і не розставляти межі дозволеного. Труднощі у вихованні та дресируванні можуть виникнути з вихованцями всіх порід, хоча особливо відзначають примітивні, аборигенні, мисливські та декоративні. У будь-якому разі, потрібна рання соціалізація, а також фізичні та розумові навантаження. І чим вищий у тварини рівень інтелекту й активність, тим більше з нею потрібно працювати.

Наприклад, собаки пастуших порід, такі як корги, бордер-коллі, німецькі вівчарки, — легко піддаються дресируванню і з радістю виконують накази господаря. Але якщо вони не отримують достатнє навантаження, то стають некерованими і шукають способи дати вихід накопиченій енергії вдома. Наприклад, псують речі та меблі, гризуть взуття, галасливо поводяться.

Грамотного дресирування і щоденної активності потребують не тільки згадані породи — це загальна вимога для всіх собак. Тому, перш ніж завести вихованця, переконайтеся, що у вашому особистому графіку знайдеться достатньо часу для постійного спілкування з новим другом. А якщо процес дресирування не заладиться, то завжди можна звернутися по допомогу до зоопсихолога або кінолога. І пам’ятайте, що терпіння, любов і ласка допоможуть виховати собаку слухняним і відданим!

Додатковий матеріал: Помилки у вихованні собаки.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.