Як відучити собаку пісяти вдома?

Один з етапів виховання цуценяти — це привчання його до туалету на вулиці. При достатній увазі і грамотних діях власника цуценя звикає спорожняти кишечник і сечовий міхур під час прогулянки. Але буває так, що собака, навіть вийшовши з цуценячого віку, продовжує робити калюжі вдома.

Нижче розберемо, що може бути причиною того, що дорослий собака або цуценя пісяє вдома, на що в його поведінці та здоров’ї треба звернути увагу і як відучити від подібної поведінки.

Стаття є доповненням до попереднього матеріалу на тему: Як можна відучити собаку пісяти в домашніх умовах?

Чому собаки пісяють удома?

Гігієна і чистота в будинку — одне з питань, яке хвилює майбутніх власників, коли вони наважуються завести собаку. Крім миття шерсті, чищення зубів і протипаразитарної обробки улюбленця, важливим аспектом з погляду чистоти та гігієни є привчання до вигулу.

Зазвичай собака протягом свого життя проходить такі етапи стосунків із туалетом:

• Новонароджені цуценята здійснюють сечовипускання і дефекацію в тому самому місці, де їдять, сплять, граються, у безпосередній близькості від матері. Дитинчатам перших днів життя мати допомагає спорожнити сечовий міхур і кишечник за допомогою активного вилизування живота (схожого на масаж).
• Коли цуценята впевнено ходять і можуть переміщатися по більшій (порівняно з манежем для пологів і новонароджених цуценят) території, можна помітити, що вони зазвичай відходять у бік від місця годування і сну, щоб справити нужду. Ця тенденція потім використовується власниками, щоб привчити їх ходити на пелюшку.
• Зазвичай цуценя беруть у новий дім у віці двох місяців, коли ще не всі щеплення зроблені, тому гуляти з ним небезпечно. У цей період відбувається привчання ходити в туалет на спеціальну пелюшку.
• Після карантину, пов’язаного із завершенням циклу вакцинації, цуценя починають вигулювати на вулиці. Найчастіше воно досить швидко привчається ходити на травичку і робить це із задоволенням. Проте момент, коли цуценя почне мочитися винятково на вулиці, не настає швидко: собака не може миттєво перестати залишати калюжі в будинку, має минути час, щоб відучити улюбленця від пелюшки і закріпити поведінковий стереотип здійснювати туалет на вулиці. Залежно від того, як часто з цуценям гуляють, чи передбачають його бажання, чи хвалять за вдалі виходи на прогулянку, період привчання може становити від кількох місяців до року.

Розуміючи всі ці закономірні етапи, власникам потрібно бути готовими, що прибирати за цуценям у будинку — це неминучий процес. І він пов’язаний з тим, що цуценяті до певного віку не можна на вулицю, а потім потрібен час на вироблення звички і дозрівання.

Іноді природному формуванню туалетних звичок на вулиці заважають деякі чинники:

• Тривога розлуки з господарем. Якщо собака почувається невпевнено і відчуває хвилювання, коли господар довго відсутній, це може перерости в будь-які поведінкові порушення — від псування меблів до неохайності. Якщо тривога не дає змоги собаці заснути під час відсутності власника і в результаті з’являються калюжі, то можна привчити улюбленця до клітки: сприймаючи її як свій притулок, він, по-перше, почуватиметься спокійніше, а, по-друге, не буде мочитися в ній (собаки загалом охайні тварини, схильні здійснювати туалет віддалік від місць, де їдять, сплять і відпочивають).
• Стрес. Будь-які відхилення в поведінці вихованця необхідно помічати й аналізувати. Ознаками стресу можуть бути: зміна місця і режиму сну, відмова від їжі, поява гавкоту або скиглення, спроби гризти свої кінцівки або хвіст і багато іншого. У деяких особин стрес блокує освоєння нових умінь і хороших манер або призводить до повернення звички робити калюжі вдома.
• Неправильно обраний графік прогулянок. Необхідно прагнути до того, щоб кількість спорожнень сечового міхура на вулиці перевищувала кількість калюж у приміщенні. Для цього цуценя слід виводити на прогулянку після кожного годування (яких має бути 3-4, залежно від віку), після кожного пробудження (а це теж доволі багато разів на день), а також кожного разу, коли цуценя попрямувало нюхати місце, де зазвичай ходить до туалету. Таким чином, на день може відбутися до 8-10 прогулянок. Зрозуміло, що не у всіх власників є така можливість — у цьому разі привчання займе більше часу.
• Захворювання сечостатевої системи (наприклад, цистит), які призводять до неконтрольованого сечовипускання та частих позивів помочитися.
• Собака з якоїсь причини став більше пити: спекотна погода, висока температура в приміщенні, підвищення фізичного навантаження, проблеми зі шлунком (від гастриту до стороннього тіла) також можуть змусити улюбленця більше пити, щоб зменшити неприємний біль у животі та нудоту.

Якою б не була причина зайвого споживання води, у собаки зросте потреба в сечовипусканні, що загрожує позаплановими калюжами в будинку.

Як відучити собаку ходити в туалет вдома?

Існує два основних способи працювати з поведінкою улюбленця, зокрема відучувати від небажаної:

• Коли справа стосується відучення від чого-небудь (гризти меблі, стрибати на гостей, ганятися за кішкою або ходити в туалет у квартирі), то найвірнішою стратегією будуть не заборони і покарання, а привчання до бажаної поведінки. Якщо не надавати альтернативної схеми поведінки, а просто блокувати дії, то почне накопичуватися напруга, може виникнути стрес, собака почне шукати звичні способи заспокоїтися, але не буде готовий у цей момент вчитися новому. Саме тому соромити, сварити і карати в разі виявлення калюж у будинку — неефективно. Набагато продуктивніше зловити момент, коли собака приготувався звільнити сечовий міхур (або коли він уже почав це робити), і спробувати зупинити процес: покликати на вулицю або взяти цуценя на руки та винести його на вулицю, відволікти ласощами або іграшкою, яка пищить. Часто багато собак зупиняються у своїй дії і продовжують її вже на землі або траві.
• Формувати звичку. Закріплюючи в пам’яті певну послідовність дій, можна виробити бажані реакції. Наприклад, якщо одразу після пробудження собаку, не давши йому можливості зробити калюжу вдома, виводити на прогулянку, він звикне до того, що туалетні справи треба здійснювати тільки на вулиці. Як не дозволити собаці спорожнити сечовий міхур, поки власник одягається? Можна попросити когось із домашніх відволікти улюбленця, можна скомандувати йому «лежати» і відстежувати, щоб він не вставав, можна відволікти ласощами. Коли вихованець вийде на вулицю і помочиться, необхідно його похвалити і дати частування. Безумовно, для формування звички потрібні повторення — це мають бути щоденні послідовності дій.

Які дії допоможуть наблизити момент, коли собака перестане ходити в туалет у будинку:

• переконатися, що цуценя здорове, і в нього немає позивів до частого сечовипускання;
• заохочувати похвалою і ласощами всі випадки, коли цуценя сходило в туалет на вулиці. Пізніше можна буде зменшити похвалу, але на початковому етапі закріплювати хороші звички потрібно регулярно;
• дозволяти обнюхувати місця, де залишили мітки інші собаки;
• часто виводити цуценя на прогулянку, особливо після сну, їжі, активних ігор;
• виробити чіткий режим прогулянок із передбачуваним часом вигулу;
• навчитися вловлювати мікросигнали вихованця про бажання піти до туалету (шукає місце на віддалі від ігор, нюхає свою пелюшку, скиглить та інші). І, не допускаючи того, щоб він зробив калюжу на підлозі (можна використовувати команди «не можна» або «фу»), виводити на вулицю;
• у момент сечовипускання на вулиці можна ввести спеціальну голосову команду (наприклад, «на травичку»), закріпити її і використовувати, щоб стимулювати сечовипускальний рефлекс;
• дати собаці «дозріти». Це надзвичайно важливий пункт, про який багато хто забуває. Має з’явитися фізіологічна можливість стримувати своє бажання спорожнити сечовий міхур, а також інтерес до залишення міток — своєрідних послань для інших побратимів на вулиці. Усе це відбувається ближче до моменту статевого дозрівання — до 8-9 місяців;
• за необхідності в місцях, обраних цуценям для туалету, використовувати спеціальні засоби, що прибирають запах сечі і відлякують вихованця.

Як реагувати на калюжі вихованця в будинку?

У цьому пункті можна обмежитися одним словом: ніяк. Ніяк не потрібно реагувати на те, що улюбленець вкотре не стримався і спорожнив сечовий міхур у будинку.

Для собак більш природно ходити в туалет на вулиці:

• По-перше, вони належать до тієї категорії тварин, які дбають про чистоту в місці свого проживання.
• По-друге, на вулиці собака зчитує запахи інших особин, і це спонукає його також залишати мітки.

Як ми бачимо, є всі передумови до того, щоб вихованець швидко освоїв бажану поведінку на прогулянці. Тож якщо власник усе робить правильно, результат не змусить на себе довго чекати.

Якщо ж бурхливо реагувати на калюжі на підлозі, цуценя може засвоїти, що це один зі способів привернути увагу господаря, і в цьому випадку відучити від поганих манер буде складніше.

Чи можна сварити і соромити собаку за те, що він не втримався і сходив у туалет вдома?

Всупереч розхожій думці, собаки не мстять і не показують образу за допомогою калюж і куп. Якщо собака сходив до туалету в недозволеному місці, то, як правило, цьому є пояснення: стан здоров’я, стресові фактори, порушення графіка вигулів. Тому з боку власника не має бути негативної реакції. Ба більше, непривітний тон, спроби присоромити, суворий погляд і тим більше фізичне покарання не сприятимуть зміні такої поведінки, а лише створять напругу в улюбленця. А напруга, своєю чергою, сприятиме тому, що собака менше буде себе контролювати і слідувати вивченим правилам поведінки. Він швидше повернеться до інстинктивних реакцій, відповідно буде задовольняти свої потреби моментально, не чекаючи виходу на прогулянку, або стане ховатися, перш ніж «намочити штани».

Щоб уникнути замкнутого кола, варто відмовитися від будь-яких видів покарання за туалет у недозволеному місці.

Що робити, якщо вихованець мочиться при зустрічі?

Іноді вихованці так бурхливо реагують на повернення господаря або прихід гостей, що роблять калюжі. Регулярне повторення такої дії може істотно затьмарити радість зустрічей із собакою, тому важливо перервати подібну дію. Переключити увагу можна на пошукову активність, їжу або іграшку. У мережі Інтернет є приклади завдань, які рекомендується давати собаці для розв’язання (наприклад, закатати в килимок ласощі). Або можна просто розсипати кілька маленьких шматочків ласощів безпосередньо в передпокої, щоб вихованець відволікся від власника, переключившись на роботу носом. Собакам, які віддають перевагу іграм більше, ніж їжі, можна або скомандувати «неси іграшку», або пред’явити улюблений м’ячик, який був спеціально захований перед тим, як піти до господаря.

Коли напруга знизиться, можна взяти улюбленця на повідець і піти на вулицю здійснювати в потрібному місці всі заплановані справи.

Що робити, якщо цуценя або дорослий собака пісяє в будинку після прогулянки?

Страх вулиці може блокувати готовність навчатися вигулу. Транспорт, салют, агресивні собаки та інші стимули можуть налякати цуценя, що призведе до опору йти на вулицю, а тим паче досліджувати територію і залишати на ній мітки.

Якщо власник помітив ознаки стресу в улюбленця на вулиці, то необхідна поступова адаптація до прогулянок, зняття напруги, вироблення позитивних асоціацій на вигул. У цьому можуть допомогти:

• Годування на вулиці. Можна використовувати як ласощі, так і переносити місце обіду на вулицю: брати з собою порцію їжі та згодовувати під час прогулянки.
• Ігри, спілкування, нові іграшки — все, що може захопити і викликати позитивні емоції.

Стимулювати справляти нужду на траву допоможуть такі дії:

• Спостереження за іншими собаками. Якщо цуценя обнюхуватиме місця, де щойно помочився друг на прогулянках, це може прискорити вироблення потрібної поведінки. Тому буває корисно гуляти не наодинці, а з собакою-приятелем або навіть із групою собак.
• Рясне пиття. Можна перед прогулянкою або під час неї сприяти тому, щоб собака пив — кинути кілька шматочків ласощів у миску з водою до прогулянки або взяти з собою переносну миску з водою, якою собака зацікавиться після активних ігор.
• Терпіння власника і готовність довго гуляти рано чи пізно змусять цуценя спустошити сечовий міхур на вулиці, адже воно не може довго стримувати позиви.
• Фізична активність стимулює процеси сечовипускання та дефекації, тому слід заохочувати активні ігри та біг.

Що робити, якщо самець мітить у будинку?

З цією неприємною ситуацією іноді допомагає впоратися орхіфунікулектомія (видалення сім’яників і їхніх придатків), частіше іменована кастрацією.

Але бувають випадки, що навіть після стерилізації тварина продовжує мітити територію. Зазвичай це відбувається, якщо у неї є конкуренти (інший самець, який проживає у квартирі або в будинку). У цьому випадку мету відволікти від конкуренції (захопити іграми, дресируванням та іншими заняттями, що розвивають інтелект), а також знизити необхідність боротися за територію (можливо, розширити простір дозволеного або ж, навпаки, надати індивідуальну клітку або будиночок). У процесі відучення знадобляться спеціальні спреї та розчини для обробки місць міток.

Коли у привченого до вигулу на вулиці собаки можуть статися збої?

Іноді власника може здивувати ситуація, що його привчений до вигулу собака зробив калюжу в будинку. Крім захворювань сечостатевої системи і стресу, про які ми писали вище, таке може статися з кількох причин:

• Сечовий міхур вагітного собаки на пізніх термінах відчуває більший тиск з боку внутрішніх органів, тому потрібен більш частий вигул, інакше собака може не дочекатися прогулянки.
• Надмірне збудження, що супроводжується стрибками, бігом та іншою руховою активністю, може призвести до непереборного бажання спорожнити сечовий міхур. Особливо це характерно для молодих особин, які не так давно були привчені до вигулу.
• У самок під час тічки, а також у самців і самок у період статевого збудження, статевої охоти, тобто під впливом гормонів, можуть відбуватися «збої», і на підлозі з’являються калюжі.
• У літніх самок знижується рівень статевого гормону естрогену, який відповідає за тонус сфінктера сечового міхура, що може призвести до нетримання. Тому доводиться збільшувати кількість виходів на вулицю з віковим вихованцем, щоб уникнути його неохайності. У будь-якому разі літній вік собаки вимагає більш пильної уваги до його здоров’я, а за появи ознак нетримання рекомендується звернутися до ветеринарної клініки.
• Зміни в режимі прогулянок, а також порушення ритуалів, пов’язаних із виходом на вулицю, часто дезорієнтують улюбленця, внаслідок чого він може не стримати позив. Наприклад, власник надів на собаку нашийник, покликав гуляти або дав ще якийсь сигнал про збори на прогулянку, але відволікся на телефонну розмову і закрився в кімнаті, щоб спокійно поговорити. Вийшовши з кімнати, він може виявити, що у собаки спрацювала програма йти на прогулянку, і килимок у коридорі виявився мокрим.
• Іноді після стерилізації у собак може проявитися нетримання через те ж зниження рівня естрогену, який безпосередньо впливає на тонус сфінктера сечового міхура. Така проблема розвивається далеко не у всіх самок собак, але найчастіше до неї схильні представники великих порід.
• Провокація прихованих патологій після стерилізації, які були і до операції, але не проявлялися через симптоми: хронічного циститу, ектопії сечоводів, атонії сфінктера сечового міхура. Усі ці причини можна усунути за дотримання рекомендацій лікаря.
• Прискорене сечовипускання може бути симптомом деяких захворювань: цукровий діабет, гіперадренокортицизм, патології нирок. Як правило, при всіх перерахованих патологіях у тварини утворюється більше сечі, тому вона може просто не дотерпіти до звичного часу вигулу.

Більшість собак досить легко і природно привчаються здійснювати туалетні справи на вулиці. Але відбувається це за умови цілеспрямованого і терплячого навчання, чуйності власника до сигналів вихованця, своєчасних висновків і заохочення. Якщо ж власник, незважаючи на вжиті зусилля, відчуває, що не справляється, то не зайвим буде скористатися консультацією фахівця з поведінки собак, зоопсихолога, кінолога, а за найменшої підозри на порушення в роботі сечостатевої системи — звернутися до ветеринарного лікаря.

Додатковий матеріал:

• Нетримання сечі у собаки: причини та лікування.
• Чому собаки пісяють, коли вони збуджені або налякані?
• Чому собака пісяється, коли я беру його / її на руки?
• Як привчити собаку до туалету, розповіли кінологи.
• Швидко і просто привчаємо цуценя ходити в туалет на вулицю.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.