Як привчити собаку їздити у транспорті?

Привчити собаку їздити в транспорті — це, по-перше, зробити так, щоб він (собака) цього транспорту не боявся. По-друге, навчити її поводитися пристойно під час поїздки, тобто сидіти собі тихенько і мовчати. А по-третє, зробити так, щоб собака слини не пускала і щоб її не нудило.

При цьому ми маємо транспорт громадський та особистий, а собак маємо великих та зовсім маленьких. Як бачите, умови завдання досить різноманітні, але все ж таки для початку загальні поради дати можна.

Почнемо з того, що будь-які собаки бувають якийсь час щенятами. І саме щенячий вік є найоптимальнішим як для навчання взагалі, так і для привчання до транспорту. Таким чином, відповідальний господар починає навчати цуценя ставитись до автотранспорту позитивно або як мінімум байдуже з першої щенячої прогулянки. Транспорт у сучасному вигляді водиться всюди, і треба привчити цуценя не боятися не лише зовнішнього вигляду різноманітних транспортних засобів, а й звуків, які вони видають.

Люди вже з досвідом, радять годувати собаку за 4-6 годин до поїздки, а напувати як мінімум за годину до неї. Перед поїздкою необхідно добре собаку вигуляти.

У разі тривалої поїздки рекомендується робити зупинки кожні 2 години хвилин на 10-15, обов’язково вигулюючи собаку.

І бажано завжди мати в запасі медикаменти рослинного ряду, що знімають стрес та ефект заколисування. Які саме, вам підкаже ваш, тобто вашого собаки ветлікар, що лікує та спостерігає вашого вихованця.

Якщо вашим найкращим другом є маленький песик, який має здатність уміститися в сумці-перенесення або рюкзаку, то проблеми з ставленням до автотранспорту практично відпадають. До речі, є ще й невеликі клітки на коліщатках. Щасливому власнику маленького друга собачої зовнішності потрібно лише привчити його позитивно ставитися до сумки, рюкзака або клітини. І перевозіть, куди хочете.

Якими б красивими не були фотографії собак, які здійснюють поїздку в салоні автомобіля, але якщо планується перевозити вихованця в особистому автотранспорті, то рекомендується перевозити його в клітці. Чому?

Тому що:

• не заважатиме водієві вести машину і взагалі нікому не заважатиме;
• не бовтатиметься по салону під час гальмування та маневрування;
• не зашкодить і не забруднить салон;
• якщо з собакою станеться якийсь конфуз, він станеться не в салоні, а в клітці.

Тож люди з досвідом рекомендують привчити собаку до клітини.

Як правило, собаки швидко звикають до зовнішнього вигляду автотранспорту, але перебувати всередині, а тим більше і переміщатися всередині цього «звіра», подобається не багатьом.

Взагалі існує два способи привчити собаку їздити у транспорті: революційний та еволюційний.

Революційний метод по-науковому називають методом «надмірного пред’явлення». І полягає він у тому, що ви хапаєте собаку в оберемок (російською: в охапку) і — на барикади, тобто в автотранспорт, незважаючи на її думку, бажання та емоції. У 90% випадків до 3-5-ї поїздки собака перестає хвилюватися і набагато спокійніше переносить перевезення «себе коханої».

Це найрадикальніший спосіб довести собаці, що транспорт не такий страшний, як його малюють, що переміщення в ньому не призводить до болю, лапи не ламаються, хвіст не відривається і шкіра не знімається. А якщо ще поїздка закінчується приємною і довгоочікуваною для собаки подією: прогулянкою в парку, поїздкою на дачу, на собачий майданчик, до бабусі, яка весь тиждень накопичує смачні обрізки м’яса, тощо, то до 10-го перевезення собака з великою радістю забігатиме в машину.

Якщо собаку перевозять не на особистому транспорті, а на чужому та легковому, то бажано, щоб на ньому був намордник. Намордник повинен бути таким великим, щоб собака міг дихати з відкритою пащею та висунутим язиком. Це дуже важливо! По-перше, в салоні буде спекотно, а собаки «пітніють язиком», щоб ви знали. А по-друге, у будь-якому випадку собака відчуватиме стрес того чи іншого ступеня тяжкості, тому дихатиме часто. І їй потрібно полегшити процес дихання.

Якщо ваш собака привчений до клітини, а автомобіль дозволяє розміщення клітини, то простіше перевезти собаку саме у клітині. Якщо ні, найкраще у себе в ногах на підлозі. Іноді зоотаксі забезпечуються спеціальними гамаками, у цьому випадку собаку можна помістити на гамак і без намордника. Невеликих собак перевозять і навколішки.

У громадському транспорті собака будь-якої маси має бути в наморднику. До того ж слід бути впевненим у надійності нашийника. Якщо ваша собака схильна до паніки, перевозіть / перевозьте її у шлейці.

Еволюційний спосіб такий самий повільний, як і сама еволюція.

Спочатку на прикладі особистого транспорту:

• Ставимо автомобіль, відчиняємо двері. Поміщаємо собачу миску поруч із автомобілем, під автомобілем. Годуємо собаку лише поряд з автомобілем.
• Заводимо автомобіль та годуємо собаку (так само, як за першим пунктом).
• Ставимо миску всередину салону і годуємо собаку тільки так. Двигун заглушений.
• При запущеному двигуні годуємо собаку всередині салону.
• Годуємо собаку всередині салону із зачиненими дверима.
• У момент годування собаки, рушили, проїхали 10 метрів, зупинилися, випустили собаку.
• Повторюємо попередній пункт, але проїхали 50, 100 тощо метрів.
• Приготували ласощі. Собака застрибнув у салон за мискою з кормом. Миску забираємо і їсти собаці не даємо. Двері закриваємо, починаємо рух, згодовуючи собаці ласощі.
• Зменшуємо кількість ласощів, що видаються під час руху, і збільшуємо тривалість руху.
• Ласу їжу видаємо, тільки коли машина зупиняється.
• При необхідності поміщаємо собаку в клітку.

Самі розумієте, тривалість етапів визначається особливостями собаки та «безсердечністю власника». При необхідності, якщо поведінка собаки дозволяє, деякі етапи можна виключити.

Якщо ваш собака побоюється / боїться громадського транспорту, а ви всерйоз налаштовані привчити вихованця до поїздок у громадському автотранспорті (автобуси, тролейбуси, трамваї та електрички), підійдіть до цього з усією відповідальністю, тобто перестаньте годувати собаку просто так. Годуйте її тільки в тому місці, де вона починає відчувати страх. Чи вистачить у вас сил не жаліти собаку?

Коли вихованець почне впевнено їсти на вибраному місці, зробіть 2-3 кроки ближче до транспорту та годуйте собаку тут до появи спокою та впевненості. І так далі…

Таким чином, ми змінимо значення транспорту для собаки зі «страшно-негативного» до «позитивно-харчового».

Якщо особливого страху собака не відчуває, підготуємо її згідно з загальними порадами: сідаємо в автобус, проїжджаємо зупинку, виходимо, повертаємося до зупинки, де сіли, чекаємо автобуса, сідаємо в нього, проїжджаємо зупинку, виходимо, повертаємося до зупинки, де сіли на автобус, і так далі разів 20-40.

Поки їдемо, підбадьорюємо собаку, згодовуємо ласощі, сюсюкаємося, цілуємо в ніс (це обов’язково), чухаємо пузо і говоримо ласкаві слова.

Поступово кількість зупинок збільшується.

А хто казав, що буде легко? Успіхів, друзі!

Додатковий матеріал, який стане в нагоді:

• Як перевозити собаку?
• Евакуація з тваринами.

Додаткова інформація, яка допоможе при самостійному вихованні, соціалізації та дресируванні вихованця:

• Виховання та дресирування собак
• Дресирування собаки

До речі, собаки емоційної підтримки мають право перебувати у салоні літака разом із своїм господарем. Про що йде мова? Дізнайтесь із матеріалу: Собака емоційної підтримки – хто це?

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.