Як привчити собаку до повідця і нашийника?

Дізнайтеся, як привчити собаку до повідця і нашийника? Це необхідні аксесуари, без яких вихованець просто не зможе обійтися. Собака на повідку — гарант безпеки для оточуючих. Але навіть якщо ваш улюбленець не належить до порід великих розмірів або не відрізняється підвищеною енергійністю, потрібно знати, як навчити собаку ходити на повідку спокійно.

Річ у тім, що дрібні, декоративні породи — приманка для зловмисників. Якщо цінна та улюблена собачка втече під час прогулянки, вона може потрапити в недобрі руки. Вигулювати собаку на шлейці потрібно не тільки для безпеки людей і контролю поведінки вихованця. Це засіб для особистого захисту тварини.

З якого віку привчати цуценя до нашийника і повідця?

Перш за все, з’ясуємо, з якого віку треба привчати собаку до повідця. Кінологи завжди рекомендують починати навчання з того моменту, як вихованець знайшов новий дім.

Але потрібно розуміти, що ми забираємо цуценят і в 6 тижнів, 2,5 місяця і набагато пізніше. Деякі породи дорослішають довго, а їхні породні відмінності проявляються тільки до 7-9 місяців. Якщо колишній власник не подбав про належну дресуру, вам доведеться присвятити чимало часу для виховання практично дорослого собаки.

Оптимальним часом для привчання тварини до повідця називають вік 3 місяці. У цей час цуценя знайомиться з цим аксесуаром. Але таке можливо, якщо він спокійно ставиться до нашийника. Його потрібно надягати на вихованця вже в 2 місяці.

Якщо цуценята народилися у вашому будинку, використовуйте наступний спосіб. Коли малюкам виповниться тиждень, пов’яжіть їм на шию різнокольорові стрічки. Так, ви зможете розрізняти крихіток, а вони почнуть звикати до нових відчуттів. Цей спосіб використовують усі професійні заводчики. У майбутньому малюк спокійно поставиться до того, що на нього наділи нашийник замість стрічки.

Як вибрати повідець для собаки?

Якщо ви вирішили взяти в дім чотириногого друга, вам потрібно знати, які бувають повідці для собак. Це важливо. При виборі необхідно враховувати розмір і породу тварини.

Правильний повідець для собаки не повинен бути важким. Крім того, потрібно враховувати і довжину пристосування. Адже вам доведеться контролювати вихованця в людних місцях.

Види повідків для собак розрізняються між собою матеріалом, довжиною, жорсткістю. Великим породам підходять шлейки з міцних, товстих матеріалів. Відмінний варіант: брезент або нейлон. Це легкі вироби. Але вони точно не порвуться, якщо вихованець буде тягнути вас за собою. А таке теж трапляється. Ваш улюбленець може захопитися кішкою, що проходить повз, або кинутися на собаку, який йому не сподобався.

Міцність засобу дозволить вам контролювати дії улюбленця. Собакам середніх і дрібних розмірів підбирають повідці більш тонкі та легкі.

Не варто купувати модний повідець — ланцюг. Металеві ланки, звісно, забезпечують міцність. Але намотати такий аксесуар на зап’ястя не вийде.

Оптимальна довжина пристосування — півтора метра. Коротший повідець буде обмежувати рухи тварини, а довший надасть зайву свободу.

Зверніть увагу на застібку, до якої кріпиться нашийник. Вона має бути міцною, надійною. Переконайтеся, що справляєтеся із замком і можете за частки секунди відстебнути вихованця від ланцюжка.

Якщо собака відрізняється крихкістю, придбайте для нього шлейку-жилетку. Цей виріб дасть змогу утримувати песика на прогулянці, контролювати його пересування, але не буде завдавати йому дискомфортних відчуттів.

А ось висувні види не рекомендується використовувати. Власник може не встигнути відреагувати на рух улюбленця, і він опиниться в небезпечному місці, наприклад, посеред дороги, якою їдуть автомобілі.

Повідці-рулетки не підходять через натягнутість. Тварина звикає до того, що повідець завжди натягнутий. У майбутньому собака може відмовитися йти на звичайному повідку.

Як підібрати нашийник для цуценяти?

Не менш важливим є питання, як вибрати нашийник для цуценяти. Тут потрібно враховувати вік малюка. Ми вже говорили, що тижневим крихіткам можна пов’язувати на шию стрічки. Так, вони швидше звикнуть до аксесуара. Але потім вам доведеться змінити стрічку на звичайний нашийник.

У зоомагазинах представлені різноманітні види нашийників для собак. Консультанти рекомендують враховувати вік вихованця. Малюкам, яких тільки привчають до аксесуара, підходять нейлонові нашийники з пластиковою застібкою. Вони дуже легкі, собака їх практично не відчуває на своїй шиї.

Купуйте нашийник із регульованою довжиною. Цуценята ростуть швидко. Аксесуар йому незабаром стане малий. Щоб не витрачати зайві гроші, вам вдасться просто змінити довжину виробу.

Категорично заборонено застібати нашийник занадто туго. Переконайтеся, що між нашийником і тулубом вихованця вільно проходять два пальці. Великий простір теж не рекомендований. Вихованець просто вивернеться і втече. Він зніме нашийник.

Дитячий, нейлоновий нашийник у майбутньому вам доведеться замінити. Заміну проводять тільки тоді, коли цуценя звикло до аксесуара і не намагається його зняти або ж по досягненню дорослого віку.

Найкращий варіант — виріб зі шкіри. Замінники з часом розтріскаються і будуть натирати шкіру на шиї тварини. Економити тут не варто.

Дуже добре, якщо нашийник забезпечений підкладкою з флісу або повсті. Таке пристосування точно не буде натирати шию.

Заводчики рекомендують зупинити вибір на нашийниках з європейською застібкою. Вона розташована внизу виробу, а кільце для повідця розташоване збоку. Таке розташування не заважає собаці вільно повертати голову під час прогулянки. Ба більше, кільце і застібка не видирають шерсть.

Як привчити цуценя до нашийника?

Наведемо інструкцію під назвою «Привчаємо цуценя до нашийника». Дійте згідно з покроковою схемою. Зазначимо, що собаки досить швидко звикають до аксесуара, якщо тільки він зручний для них.

З’ясуйте, чи використовував колишній господар кольорову стрічку для мітки. Якщо відповідь негативна, пов’яжіть малюкові на шию смужку тканини. Нехай малюк погуляє з нею тиждень-другий.

Через деякий час зверху надіньте нашийник. Виріб має бути гладким і легким. Найімовірніше, ваш вихованець просто не зверне уваги на те, що носить додатковий аксесуар.

Заводчики рекомендують попередньо дати нашийник вихованцеві для знайомства. Нехай собака його понюхає, лизне і розгляне. Можна потерти пристосування об шкурку улюбленця. Так, воно просочиться його запахом.

Якщо цуценя знайоме з різнобарвною стрічкою, то проблем із привчанням до нашийника найчастіше не виникає.

Як привчити цуценя до повідця?

Надалі вам знадобиться інформація, як привчити цуценя ходити на повідку. Кінологи не рекомендують затягувати з початком навчання. Ідеальний час — 1,5-2 місяці.

Привчання до повідця цуценяти починається в домашніх умовах. Легку шлейку просто пристібають до нашийника і залишають. Нехай малюк побігає з нею вільно.

Заводчики радять не допускати моментів, коли малюк почне гратися зі шлейкою. Він не повинен сприймати повідець як елемент гри.

Час від часу беріть повідець у руки та натягуйте його, підкликаючи собаку до себе. Ви можете попросити домашніх покликати цуценя, коли тримаєте пристрій у руках. Так, тварина швидше звикне до натягу. Вона не боятиметься ваших дій під час прогулянки.

Виводити собаку на повідку з дому потрібно тільки тоді, коли він звик до нового пристосування. Здійснюйте недовгі прогулянки, вчіться контролювати рухи вихованця. Заохочуйте малюка і хваліть, якщо він поводиться гідно.

Ніколи не використовуйте повідець для покарання. Вихованець буде його боятися.

Як привчити дорослого собаку до повідця?

З’ясуємо, чи можна привчити дорослого собаку до повідця. Звичайно, це можливо. Просто потрібно розуміти, що для однієї тварини знадобиться більше часу і терпіння, а інший зрозуміє вас із першого разу.

Навчити собаку ходити на повідку можна тільки після того, як він привчений до нашийника. Якщо ваш вихованець незнайомий з аксесуарами, не поспішайте. Використовуйте ту ж схему, яка підходить для навчання цуценят.

Після того як дорослий улюбленець став спокійно ставитися до нашийника, він не намагається його зняти, пристебніть до нього повідець.

Дайте тварині можливість познайомитися з аксесуаром, адаптуватися до нових умов. Пес на повідку має розуміти: ви не намагаєтеся заподіяти йому дискомфорт. Попереду на нього чекають неймовірні враження: адже ви вирушите на прогулянку.

Не впадайте у відчай, якщо собака не бажає миритися з нашийником і повідцем. Зачекайте. На все свій час. Крім того, якщо улюбленець намагається звільнитися від нашийника, переконайтеся, що він не тисне, не видирає шерсть і не заподіює дискомфортних відчуттів. Вибирайте якісний і зручний виріб.

Як правильно вести собаку на повідку?

Щоб прогулянка не перетворилася на покарання, собака повинен спокійно ходити на повідку. Потрібно розуміти, якщо вихованець вдома ставився до шлейки спокійно, то на вулиці його реакція може бути іншою.

Скористайтеся такими порадами:

• Перші прогулянки мають проходити в безлюдних місцях. Краще, якщо собаку не будуть відволікати сторонні речі.
• Використовуйте команду «Поруч!». Тримайте ласощі в руці з лівого боку. Так, улюбленець не плутатиметься під ногами і запам’ятає, що йти потрібно поруч із господарем.
• Забігати вперед тварина не повинна. Собака може неправильно витлумачити своє становище. Особливо ця умова стосується порід, схильних до лідерства.
• Ходити на провислому повідку вихованець може тільки, якщо ви впевнені в його адекватності. Якщо собаку щось відволіче, він відреагує і може вирватися. Натягнути повідець ви не встигнете. Тому завжди використовуйте пристосування з петлею на кінці. Ви зможете надягати петлю на зап’ястя.
• Якщо собака виривається вперед, застосуйте жорсткий метод. Різко смикніть за повідець. Будьте акуратні, вихованець не повинен травмуватися.
• Проводьте тренування 2-3 на день. Не спускайте собаку з повідця, поки він не навчиться ходити за вашими правилами.
• Запасіться терпінням. Адже колись і ви вчилися робити перші кроки.

Часто недосвідчені заводчики роблять помилки. Якщо собака не слухається, вони починають використовувати повідець як засіб розправи або загрози. Вихованець починає боятися шлейки, самого господаря і відмовляється від прогулянки. Ніколи не дійте жорстоко. Не замахуйтеся повідцем на тварину і не застосовуйте фізичну силу.

Не допускайте пустощів під час прогулянки. Інакше вихованець думатиме, що йому дозволені вольності на прогулянці. Це відповідальний захід. Повідець має перебувати в натягнутому стані. Припиняйте будь-які спроби собаки до втечі або вільного переміщення.

Корисно знати:

• Чому собака тягне повідець на прогулянці і як її відучити?
• Як відучити собаку тягнути повідець на прогулянці?
• Як відучити собаку тягнути повідець?

Що робити, якщо собака не йде на повідку?

Буває й так, що вихованець не бажає гуляти на повідку. Ніякі вмовляння не допомагають. Якщо вам знайома така ситуація, потрібно знати, як привчити собаку до повідця, якщо він лягає і не йде.

• Перш за все, проаналізуйте минулі тренування. Можливо, ви припустилися помилок, і собака боїться повідця. Вам потрібно виправити цю ситуацію.
• Розмовляйте з вихованцем ласкаво, вживайте його кличку, пригощайте ласощами. Тварина має зрозуміти, що для неї немає загрози.
• Переконайтеся, що собаці комфортно. Перевірте, чи не туго затягнутий нашийник, чи не смикає він шерсть. Якщо все гаразд, поманіть улюбленця, використовуйте ласощі та запропонуйте йому прогулятися.
• Якщо собака злякався шуму під час попередньої прогулянки, уникайте людних місць. Він має звикати до вулиці поступово.
• Якщо собака ліг і відмовляється рухатися під час прогулянки, почекайте. Щойно вихованець встане і зробить крок, натягніть повідець. Передбачайте його рухи, утримуйте собаку «на вазі». Йдіть уперед крок за кроком.
• Не сходьте з доріжки, уникайте місць, у які цуценя або дорослий собака може забитися. Дістати тварину буде важко.
• Ведіть вихованця на короткому, натягнутому повідку. Не тягніть ремінь постійно. Час від часу послаблюйте напругу. Тварина має розуміти, що ви не збираєтеся завдавати шкоди.
• Не тягніть собаку насильно. Нехай він заспокоїться. Жорсткі заходи погіршать ситуацію. Краще візьміть вихованця на руки і поверніться додому.
• Якщо собака погодився виконувати ваші вимоги і почав пересуватися, послабте шлею. Тим самим ви підвищите комфорт тварини. Щойно ви помітите, що вихованець норовить влягтися на землю, натягніть ремінь.
• Виходьте з упертим собакою тільки на «короткі маршрути». Довга дорога втомить і вас, і вихованця. Ваш пес почуватиметься впевненіше поруч із домом. Не залишайте знайому місцевість, якщо собака проявляє непокору і впертість.
• Пам’ятайте, тренування можуть зайняти тривалий час. У деяких заводчиків йде до 2-х місяців, щоб привчити тварину до правильних прогулянок.

Якщо ви втрачаєте терпіння і вже шкодуєте про те, що завели собаку, скористайтеся послугами професійних кінологів. Вони навчать вашого вихованця, до вас повернеться гарний настрій.

Кінологи говорять про те, що привчити собаку до повідця нескладно. Головне, виправте допущені помилки і не повторюйте їх у майбутньому. Бажаємо вам успіхів і, звичайно, терпіння. Прогулянки з собакою мають стати задоволенням, а не покаранням. Скористайтеся нашими порадами, і у вас все вийде.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.