Як пояснити кошеняті, чого не можна робити?

Як пояснити кошеняті, чого не можна робити: допустимі методи впливу та основні рекомендації.

Маленькі вихованці люблять пустувати і вкрай рідко поводяться старанно, якщо не прикладати до цього зусиль. Щоб небажана поведінка не закріпилася у майбутньому, її обов’язково потрібно коригувати ще у дитинстві. Проблема в тому, що коти – не собаки. Їх не можна змусити до певних дій за допомогою дресирування. Незважаючи на це, пухнастим улюбленцям цілком реально прищепити гарні манери. Головне – запастися терпінням, адже мотивувати кішку зовсім непросто.

Чи розуміє кішка слова «Ні» та «Не можна»?

«Ні» та «Не можна» відносяться до заборонних команд. Їх важко запам’ятовують навіть собаки, оскільки подібне дресирування передбачає використання методу негативної мотивації. Він будується на відсутності покарання під час здійснення бажаного дії і не працює з кішками.

Якщо ви стали господарем котика, то важливо зрозуміти один момент: він не собака. Кішка не буде виконувати щось для людини. Її поведінка далека від системи вовчої ієрархії, де важливо слухатися ватажка. Кішка діє виключно у своїх інтересах. Тому ваше головне завдання – знайти стимул, здатний мотивувати її на здійснення певних дій.

Кішка здатна зрозуміти дуже багато з людської мови, але далеко не завжди вона слухатиметься. Очікувати від неї зразкового підпорядкування просто немає сенсу. Саме тому краще поставити перед собою більш здійсненну мету – мінімізацію випадків небажаної поведінки.

Важливість інтонації

Домашні тварини здатні запам’ятати значення багатьох людських слів, але найважливішою для них все одно залишиться інтонація. Її вони розуміють уже з народження.

При вихованні пухнастого улюбленця рекомендується використовувати лише 2 інтонації:

1. Ласкава. Використовується для заохочення правильної поведінки. При побудові фрази у такому тоні допускається використання прізвиська вихованця.
2. Сувора. Призначена для покарання під час скоєння провини. Використання прізвиська в даному випадку виключено, оскільки кошеня, яке провинилося, буде асоціювати його з чимось поганим.

Важливо розуміти, що сувора інтонація та крик – зовсім різні речі. Якщо ви лаєте свого улюбленця, то обов’язково дотримуйтесь спокійного та рівного тону. Раптове підвищення голосу може налякати тварину. Небажана дія в цьому випадку справді припиниться, але не через усвідомлення вини. Кошеня сприйме вас як загрозу і остерігатиметься, що сильно зіпсує подальші стосунки.

Крім «Ні» та «Не можна», можна використовувати команду «Фу». Чим коротше слово, тим легше його запам’ятати. Головне – не міняти те, що ви вже обрали. В іншому випадку тварина дуже швидко заплутається і почне вас ігнорувати.

Підтримання правил поведінки всією сім’єю

Наступний момент, що заслуговує на особливу увагу – послідовність власних дій. Якщо ви встановили правила поведінки, їх дотримання повинні контролювати всі члени сім’ї. Будь-яка поблажка може спровокувати повернення до початкової точки, тому обов’язково дійте дружно та спільно.

Не плутайте тварину. Заборона на застрибування на кухонний гарнітур має ставитись до всіх схожих поверхонь. Не дозволяйте вихованцю спати на своєму робочому столі або тумбі під телевізор. В крайньому випадку скористайтеся компромісом і покладіть лежанку. Тоді кошеня застрибуватиме на своє законне спальне місце і спокійно там відпочиватиме.

Пам’ятайте, що покарання є ефективним тільки в момент скоєння провини. Лаяти вихованця не по гарячих слідах безглуздо. Якщо після приходу додому ви виявили перевернуте відро для сміття, в якому вже немає викинутих раніше недоїдків – зробіть глибокий вдих, порахуйте до 10-ти і постарайтеся заспокоїтися. Виховний момент уже втрачено. Пухнастий малюк давно все переварив і успішно забув про своє злодіяння. Він щиро не зрозуміє, у чому його звинувачують, і цілком заслужено образиться, якщо спробувати його пожурити.

Чи допустимі інші методи впливу?

Дресирування собак передбачає кілька методів дії, але з кішками інша ситуація. Ваш єдиний інструмент – голос. Він використовується і для заохочення, і покарання. Головне – інтонація.

Обов’язково обходьте стороною будь-які форми насильства:

• струшування за загривок;
• биття;
• кидання речей;
• залякування шваброю або ганчіркою;
• тикання носом у фекалії та сечу;
• замикання в кімнаті;
• видалення пазурів;
• позбавлення їжі та води;
• використання пристроїв, що б’ють струмом.

Взяття за шкірку / за загривок дорослої тварини може призвести до пошкодження хребта або передавлення горла.

Суто негативні методи впливу є згубними для будь-якої психіки. При вихованні котів краще взагалі обходитися без «батога». Та сама інтонація – не зовсім покарання. Більш правильне слово тут – осуд. Своїм голосом ви демонструєте реакцію на той чи інший вчинок. 

Якщо супроводжувати ласкавий тон подальшою видачею ласощів, то можна домогтися ще більш чіткого поділу. Отримавши кілька заохочень за заточування кігтиків об кігтеточку, улюбленець дуже швидко зметикує закономірність і більше не захоче використовувати щось інше.

Кішки схильні до співпраці лише у атмосфері доброзичливості. Їх добре мотивують ласкаві слова, приємні дотики та частування.

Вдавайтеся до заохочення за будь-якої форми правильної поведінки. Якщо ви власноруч прибрали котика зі столу та перенесли лежанку – все одно не забудьте його похвалити та почастувати смаколиком. Якщо ж його було заскочено під час спроби стрибка, але він зупинився і демонстративно пройшов у свій кут – негайно розкажіть про те, як сильно ним пишаєтеся, і видайте подвійну порцію найсмачніших ласощів за старання.

Що робити, якщо кошеня не слухається?

Якщо ви зіткнулися з непослухом – не поспішайте вдаватися до покарання. Для початку слід розібратися в тому, що сталося:

1. Адаптація. Переїзд у нову родину та розлука з матір’ю супроводжуються тяжким стресом. На цьому етапі навіть привчений до лотка малюк може ходити повз. Ваші покарання спровокують ще більшу емоційну напругу, тому дочекайтеся, поки вихованець освоїться.
2. Самотність. Кошеня, якому не вистачає спілкування, всіма силами намагатиметься привернути до себе будь-яку увагу, навіть негативну. У такій ситуації необхідно переглянути спільне дозвілля і постаратися його урізноманітнити.
3. Ревнощі. Як і самотність, пов’язана з нестачею уваги, але з інших причин. Якщо в будинку з’явилася ще одна домашня тварина або дитина, то постарайтеся не демонструвати їм своє кохання в присутності «старожила». Зворотна дія, навпаки, виправдана. Бачачи, що ваша любов нікуди не поділася, «старожила» поступово прийде до тями і перестане шкодити / капостити.
4. Нудьга. Переконайтеся, що кошеня має чим себе зайняти. Псування меблів та шпалер може пояснюватися банальною відсутністю іграшок. Для ігор «в одну особу» підійдуть інтерактивні головоломки та спеціальні роботи для домашніх тварин, оснащені безпечною лазерною указкою.
5. Проблеми зі здоров’ям. Справлення потреби в недозволеному місці характерне для вроджених аномалій органів сечостатевої системи, запалень, хронічного стресу, новоутворень та інших патологій. Якщо малюк виглядає неспокійним, часто вилизується і постійно нявкає – покажіть його лікарю.
6. Привчання до туалету. Тут слід діяти на випередження. Якщо пухнастий улюбленець неспокійно тикає по кутах і копає лапкою – віднесіть його в лоток. Чим рідше частота «злочинів», то простіше з ними боротися.
7. Статеве полювання. Гормони часто погіршують послух. Найдієвіший спосіб у цьому разі – кастрація.
8. Наявність травмувального досвіду. Характерно для дорослих тварин, взятих із вулиці чи притулку. Їхні шкідливі звички – результат грубого відношення та довгого життя в суворих умовах. Єдиний метод боротьби – любов, тому просто постарайтеся здобути довіру тварини.

Варто знати:

• Як приручити дике кошеня з вулиці?
• Як привчити кошеня до нового будинку?

Не забувайте про інстинкти. Вони незмінні. Якщо ваш улюбленець любить грати з випраними речами – підлаштуйтеся під ці особливості і не мучте тварину повчаннями. Перевісьте білизну, що сохне, на балкон або тимчасово закрийте кімнату з сушаркою.

Якщо ви не можете розпізнати причину небажаної поведінки, зверніться за допомогою до зоопсихолога.

Будьте розсудливі при розміщенні речей. Майже всі коти – «верхолази». Якщо під час ігор кошеня впустило вазу, горщик для квітів або якийсь інший крихкий предмет, то винні тут тільки ви.

Вдайтеся до ігнорування. Якщо кошеня подряпало вас під час гри – промовте «Не можна» і припиніть подальшу взаємодію. Після цього мовчки підіть в іншу кімнату і не реагуйте на маленького пустуна, що намагається привернути вашу увагу, близько 10-15 хвилин.

Висновок

Виховання пухнастого вихованця – справа непроста, але наполеглива праця і завзятість творять чудеса. Більшість поганих вчинків – наслідок самотності та нестачі уваги. Намагайтеся присвячувати своєму улюбленцю більше вільного часу і в жодному разі не ігноруйте спільні ігри, що формують прихильність та довіру.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.