Вушний кліщ у кішок: лікування та профілактика кліщів у вухах.

Коростявий вушний кліщ (Otodectes cynotis) – мікроскопічний паразит, що передається через контакт із хворою твариною або зараженими поверхнями. Домашні улюбленці, які не мають доступу на вулицю, можуть заразитися через руки, одяг або взуття господаря. Кліщ у кішок призводить до розвитку отодектозу – корости. Як виявити клінічні ознаки хвороби на початковому етапі і не допустити ускладнень при вторинній інфекції – в матеріалі цієї статті.

Як виглядає вушний кліщ?

Коростяві вушні кліщі – паразити типу членистоногих. Лускате тільце дорослого кліща має овальну форму з чотирма парами сформованих кінцівок у самців і трьома парами сформованих кінцівок і однією рудиментарною – у самок.

Паразит рухається тільки в одному напрямку, прокладаючи собі шлях у верхніх шарах шкіри слухового проходу тварини і відкладаючи там яйця. Пік активності членистоногого припадає на нічний час.

Скільки живе вушний кліщ?

Повний цикл життя кліща – від яйця до дорослої особини – триває близько 30 днів: цього достатньо, щоб самець запліднив самку, і вона відклала яйця. Одна самка відкладає до 10 яєць на день. Для формування личинки потрібно до 4 днів, а для появи дорослої особини – до 9-12 днів (іноді більше). Тому колонії паразитів розмножуються так швидко, і захворювання прогресує стрімко.

В умовах зовнішнього середовища – наприклад, на килимку для взуття або мисці для їжі – кліщі живуть до 12 днів (іноді більше). Це підвищує ймовірність захворіти знову, тому курс лікування отодектозу доводиться проходити в кілька етапів.

Зверніть увагу: за статистикою, випадків вушного кліща у кішок більше. Однак паразит може жити у вухах собаки або тхора. Ці тварини – такі ж переносники. Особливо, порода йоркширський тер’єр та інші види, чиї вуха опущені, слуховий прохід прикритий або з нього росте шерсть.

Чим небезпечний отодектоз?

Отодектоз або вушна короста – запалення шкірних покривів слухового проходу, спровоковане зараженням вушним кліщем у кішок.

Відстежити початок хвороби у кота без збільшувальних приладів майже неможливо: дорослі кліщі виростають до 0,2 – 0,8 мм, тому при побіжному візуальному огляді залишаються непоміченими. Щоб діагностувати отодектоз, потрібно звернутися до ветеринарної клініки, здати зішкріб вушного каналу виділень і дочекатися результатів дослідження під мікроскопом.

Подальший розвиток хвороби загрожує приєднанням алергічної реакції та зараженням виділень з вуха вторинною мікрофлорою. Наприклад, стафілококом, грибами або іншою флорою. У спробах самостійно вичистити вуха, кішка травмує шкіру кігтями. У місцях розчухів утворюються запальні процеси, екземи і дерматити.

В результаті, тривалий перебіг хвороби може призвести до підвищення температури, розриву барабанної перетинки і отиту середнього вуха тварини. Що, в свою чергу, тягне за собою втрату слуху, запалення оболонки головного мозку і летальний результат.

Чи небезпечний котячий вушний кліщ для людини?

Температура тіла людини не підходить для життя і розмноження паразита, тому поява вушного кліща у кішки не шкодить людям – ми можемо бути тільки його переносниками.

Єдине, чим загрожує контакт з хворою твариною, – прояв псевдочесотки: невеликого висипу, викликаного укусами паразитів. Лікувати алергію у людини не потрібно. Достатньо вилікувати інфіковану тварину, і неприємні симптоми зникнуть у господаря самі собою.

Як відбувається зараження?

Інвазія вушним кліщем здійснюється двома шляхами: через контакт із зараженою поверхнею або через тіло чи одяг носія. Переносниками кліща можуть бути інші хутрові тварини (не обов’язково кішки), люди, мухи та блохи.

Вушні кліщі прагнуть жити у вологому і теплому середовищі. Тому, потрапляючи на шерсть або шкіру тварини, вони намагаються пробратися саме у вуха. І тільки у важкій стадії хвороби вушних кліщів можна знайти на шиї, животі або хвості вихованця.

Щоб захворіти на вушного кліща, достатньо декількох секунд. При цьому перші симптоми інвазії виникають не відразу. Зазвичай кішка хворіє через кілька тижнів після першого контакту.

Етапи розвитку захворювання

Стандартний розвиток отодектозу проходить у кілька етапів. Ознайомтеся з перебігом хвороби, щоб розпізнати інвазію вушними кліщами на ранній стадії:

• Пошкодження шкірного покриву: вушні кліщі прогризають ходи у верхніх шарах шкіри, щоб добути їжу або відкласти яйця. Зазвичай це супроводжується сильним свербінням, і тварина прагне розчесати вуха лапою або потертися об дверні косяки або меблі. Однак у деяких випадках перший етап протікає безсимптомно.
• Ламкість судин: шкіра всередині вуха починає червоніти. А при гіперчутливості до вушного кліща можливі набряки і запальні реакції.
• Вушні виділення: природне очищення вуха від сірки ускладнюється, що призводить до появи рясних вушних виділень темно-бурого, кавового або коричневого кольору у дорослої кішки або сірого кольору у кошеняти. У разі зараження вушних виділень іншою флорою, можливі нагноєння і неприємний запах.
• Утворення пробки у вухах: накопичення сірки і частинок омертвілої шкіри та інших виділень призводить до закупорки слухового проходу. У запущеній стадії хвороби це може призвести до розриву барабанної перетинки з переходом в отит середнього вуха.
• Перенесення інфекції на оболонку головного мозку: при ураженні кліщем середнього і внутрішнього вуха патологія починає поширюватися. Тварина намагається перекинути голову вбік, щоб хворе вухо дивилося в підлогу. Це призводить до розвитку сепсису і подальшого летального результату.

Симптоми вушного кліща у кішок

Домашній улюбленець вибіг у під’їзд? Взяли кішку з вулиці? А може, ви придбали кошеня в розпліднику зі скупченими умовами утримання? Перші симптоми інвазії вушним кліщем у кішки можуть проявитися тільки через два тижні – у цей період потрібно особливо ретельно спостерігати за поведінкою улюбленця.

Первинні ознаки інвазії вушним кліщем:

• Кішка трясе головою: зазвичай кліщі проникають в обидва вуха відразу, але якщо зараження нерівномірне, тварина крениться головою в той бік, який викликає більше занепокоєння.
• Кішка чухається: зазвичай в місцях розчухів з’являються залисини і незагоєні ранки.
• Кішка змінюється в поведінці: ігнорує улюблену іграшку, кіт відмовляється від їжі, починає нервувати, лізе до господаря або, навпаки, стає агресивною.
• Вушна раковина червоніє: почервоніння може супроводжуватися подряпинами від кігтів і випаданням волосся з зовнішньої частини вуха.
• Вуха стають брудними: з’являються рясні вушні виділення сірого, бурого, коричневого або кавового кольору.

Вторинні ознаки інвазії вушним кліщем:

• З’являються нагноєння і неприємний запах: це ознака зараження кліщем виділень іншою флорою.
• Підвищується температура: це ознака поширення інфекції на середнє вухо.
• Погіршується слух: це ознака поширення інфекції від отодектозу на середнє і внутрішнє вухо.
• Починаються судоми: це ознака поширення інфекції на оболонку головного мозку кота.

Діагностика вушного кліща

Щоб поставити точний діагноз, необхідно пройти обстеження: звернутися до ветеринарної клініки і здати зішкріб вушного виділення для подальших клініко-лабораторних досліджень.

Знайти кліща у вусі кішки без збільшувальних приладів не вийде – потрібен огляд з використанням отоскопа і висновок мікроскопічного дослідження.

Якщо є підозри на зовнішній отит, знадобиться додаткове дослідження: воно допоможе визначити склад мікрофлори і намітити курс подальшого лікування.

Багато симптомів, що сигналізують про зараження вушним кліщем, відносяться і до інших захворювань. Наприклад, дріжджової інфекції. Тому самостійне призначення препаратів з антипаразитарними компонентами не допускається. Вони можуть спотворити клінічну картину: привести до неправильної постановки діагнозу або ускладнити перебіг хвороби.

Як пройти первинну перевірку в домашніх умовах?

Щоб перевірити вихованця на наявність кліща вдома, вам знадобиться ватяна паличка або довгий пінцет, обмотаний бинтом, аркуш чорного паперу і лупа:

• Крок 1. Акуратно проведіть ватною паличкою по внутрішній стінці вушної раковини, не залазячи в слуховий прохід.
• Крок 2. Змахніть вушне виділення на папір.
• Крок 3. Дослідіть виділення за допомогою лупи. Коростявий вушний кліщ у кішок схожий на білу рухому крапку.

При виявленні слідів паразита запишіться на консультацію до ветеринара: фахівець складе план лікування і підбере ефективні препарати, що відповідають віку вихованця, особливостям його здоров’я і стадії захворювання кішки.

Зверніть увагу: якщо до вушного кліща приєдналася вторинна інфекція, і вуха гниють, розгледіти паразитів не вийде.

Лікування вушного кліща

Стандартне лікування кліщів для кішок не є травматичним: його можна проводити у ветеринарній клініці під наглядом ветеринара або самостійно – у себе вдома.

Щоб знизити ризик повторного зараження, обробку проти кліщів потрібно проводити комплексно.

Зазвичай курс лікування отодектозу складається з чотирьох компонентів:

• Очищення вушної раковини від надлишку вушної сірки, кірочок і гною: це антисептичні засоби, які підготують шкіру для нанесення лікарських засобів.
• Застосування акарицидних препаратів: це спеціальні краплі від кліщів для котів у вухо або краплі на холку, мазі та порошки, що вбивають дорослу особину.
• Застосування засобів для зовнішньої обробки: це аерозолі та спреї для обробки шерсті, відкритих поверхонь і предметів побуту від кліщів.
• Зміна раціону кішки: це спеціальні збалансовані корми з високим вмістом білка і вітамінів. Наприклад, лінійка кормів для кішок Purina ONE.

Як обробити вушну раковину?

Вам знадобиться: очищуючий лосьйон або розчин перекису водню, ватні диски або шматок бинта і одноразові рукавички.

• Крок 1. Змочіть ватний диск або шматок бинта в розчині перекису водню або очищувальному лосьйоні і акуратно видаліть надлишок вушних виділень з видимих поверхонь вушних раковин. Намагатися проникнути глибше не потрібно – це може призвести до утворення вушної пробки. Щоб розм’якшити тверді кірочки, можна використовувати будь-яку рослинну олію. Наприклад, соняшникову або оливкову. Але перед нанесенням лікарського препарату олійну плівку потрібно видалити.
• Крок 2. Нанесіть на оброблену шкіру протипаразитний засіб від кліщів, зігніть вухо навпіл і помасажуйте біля основи, щоб препарат розподілився по вушній раковині рівномірно. Якщо користуєтеся краплями, уникайте закапування в слуховий прохід. При важкому перебігу хвороби це може призвести до подразнення тканин і розриву барабанної перетинки.

Коли препарат потрапить на шкіру, кішка може шипіти, кричати і навіть пускати піну. Це нормальна реакція на токсичну речовину проти кліщів, тому лякатися цього не варто. Головне, не давати кішці злизувати ліки і трясти головою. Для цього на неї надягають спеціальний комір.

Ефективні препарати від вушного кліща у кішок

Будь-які акарицидні засоби для лікування можна розділити на чотири сегменти: краплі, мазі, порошки та спреї. Форму випуску, схему лікування та дозування призначає лікуючий лікар. Але якщо є вибір, більшість господарів використовують краплі або спрей: ця форма випуску найбезпечніша і найлегша в нанесенні.

Схема лікування прописується з урахуванням циклу життя кліща. Оскільки діюча речовина вбиває тільки дорослу особину, лікування отодектозу проводиться в кілька етапів – поки не вилупляться всі яйця. Найчастіше схему лікування розписують на 1,5 місяці. Курс лікування і дози потрібно узгодити з ветеринаром.

Зверніть увагу: у разі приєднання вторинної інфекції, знадобиться обробка проти вторинного отиту, викликаного нашаруванням мікрофлори кліща на уражене вухо. А при важкому перебігу хвороби лікар може призначити протизапальні підшкірні ін’єкції – наприклад, Івермектин – і антигістамінні препарати, які знімуть свербіж. Схема лікування і дозування прописуються індивідуально з урахуванням віку і ваги кішок.

Лікування народними засобами

Щоб полегшити стан кішки при отодектозі, допускається використовувати народні методи, які не суперечать медикаментозному лікуванню.

Щоб розм’якшити скоринки і зменшити запалення, нанесіть на ватний диск кілька крапель олії на рослинній основі. Наприклад, камфорну або мигдальну.

Щоб очистити уражену ділянку перед лікуванням, можна використовувати настій міцного зеленого непакетованого чаю, сірчане мило або розчин борної кислоти – ці засоби застосовують перед нанесенням крапель або в якості профілактики отодектозу у кішок.

Використовувати соду, сік чистотілу, часникову кашку для лікування кота забороняється. Активні компоненти продуктів призводять до подразнення тканин і здатні погіршити перебіг хвороби.

Профілактика зараження

Своєчасне попередження вушного кліща у кішки зводиться до регулярної обробки проти кліща і підтримки чистоти в будинку.

У групі ризику: тварини, які гуляють на вулиці, живуть на дачі, беруть участь у виставках, проживають у скупчених умовах утримання.

Щоб знизити ймовірність зараження, використовуйте акарицидні засоби під час вологого прибирання та обробляйте підстилку і улюблені іграшки вихованця спеціальним спреєм.

Якщо в будинку утримуються кілька кішок, собак та інших хутрових тварин, курс лікування і обробки кота проти кліща проводиться для всіх без винятку – навіть для вихованців без вираженої симптоматики. У рідкісних випадках зараження паразитами проходить безсимптомно.

Профілактична обробка проти бліх і кліщів проводиться 1 раз на місяць. Обговоріть вибір препарату для лікування кліща з ветеринаром – його склад буде залежати від віку кішки, її способу життя і схильності до рецидивуючого отиту. Якщо хвороба поверталася неодноразово – не виключається необхідність в хірургічному втручанні на тканинах.

Головні інсайти 2026 року для власників тварин.