Власник собаки чи батько вихованця (петперент): ким ви себе вважаєте?

Ви називаєте себе «власником собаки» або «батьком вихованця»? Цей термін — просто прояв любові чи маркетинговий хід, що спонукає нас витрачати більше на пухнастих друзів? Може, це всього лише нова форма прихильності, або ж ми тим самим позбавляємо тварин їхнього природного способу життя?

Команда LovePets UA вирішила розібратися, чому все більше людей називають себе батьками улюбленців, а не просто власниками собак.

Як змінилися стосунки людини та собаки?

За останні десятиліття ми спостерігаємо, як сильно змінилася роль собак у суспільстві. Дедалі більше людей віддають перевагу домашній перетримці замість готелів, щоб їхній вихованець почувався комфортно, а не перебував у клітці.

У Великій Британії кожна третя людина ідентифікує себе як батько вихованця. У США навіть внесли зміни до законодавства, замінивши термін «власник» на «опікун», підкреслюючи турботу і відповідальність.

Раніше собаки були переважно мисливцями, пастухами та сторожами, але тепер вони стали справжніми членами сім’ї. У 2021 році британський уряд офіційно визнав тварин розумними істотами, що ще більше зміцнило їхній статус у суспільстві.

Сучасні дослідження підтверджують, що собаки не тільки відчувають прихильність до людини, а й виконують важливі функції — допомагають людям з інвалідністю, беруть участь у рятувальних операціях, а також навіть діагностують онкологічні захворювання.

«Хутряні дітки»: як ми одушевляємо вихованців

Якщо ви називаєте свого собаку «хутряним малюком» (fur baby) — ви не самотні. Науково доведено, що, дивлячись на улюбленця, у людини активуються ті самі гормони, що й під час контакту з немовлям.

Так звана гуманізація тварин призвела до того, що багато хто сприймає собак як членів сім’ї. Власники називають себе «мамою» або «татом», а діти в сім’ї — «братом» або «сестрою» свого чотириногого друга.

Але де проходить межа між турботою і надмірним одушевленням вихованця? Чи варто ставитися до собаки як до дитини, або ж важливо враховувати його природні потреби?

Діліться своєю думкою в коментарях — ким ви себе вважаєте: власником чи батьком вихованця?

Детальніше про значення слова «петперент» і понять «батьки улюбленця» та «господарі», можна дізнатися з нашого матеріалу на цю тему: У чому різниця між «власниками домашніх тварин» і «петперентами»?

«Хутряні діти»: як змінилася роль собак у нашому житті?

Сьогодні вже нікого не здивуєш, якщо хтось називає свого собаку «хутряною дитиною» або «волохатим малюком».

Дослідження показують, що люди стали набагато частіше розмовляти зі своїми улюбленцями, використовуючи ті самі інтонації та ритм, що й під час спілкування з немовлятами. Але що за цим криється?

Корисно знати: Домашні тварини дарують нам спілкування, обійми і радість, але також і неминучі стреси.

Як змінилося розуміння сім’ї?

У сучасному світі домашні тварини стали невід’ємною частиною сім’ї. Під час ухвалення рішень, що стосуються роботи, житла, фінансів і способу життя, дедалі частіше враховуються потреби вихованців.

Однак власників собак іноді критикують за те, що вони занадто часто говорять про своїх улюбленців у повсякденних розмовах. Ба більше, деякі навіть ідуть на судові розгляди з питань опіки над улюбленцями — так само, як це роблять батьки під час розлучень.

Є й ті, хто свідомо відмовляється від народження дітей на користь «батьківства вихованців».

Коли суспільство не приймає сім’ї з вихованцями?

Незважаючи на те, що сім’ї, до складу яких входять тварини, стають дедалі поширенішими, вони нерідко стикаються з дискримінацією.

Наприклад, під час війни в Україні багато хто відмовлявся евакуюватися без своїх улюбленців, але стикався з обмеженнями і заборонами. Проте багато людей вважали за краще залишитися в зоні ризику, аби не розлучатися з тваринами.

Схожа ситуація спостерігалася в Канаді, де жінки, які тікали від домашнього насильства, не могли знайти притулок, куди дозволялося б узяти улюбленця. У результаті багато хто залишався в небезпечних умовах, аби не кидати своїх чотириногих друзів.

Ці приклади показують, наскільки сильним є емоційний зв’язок між людьми та їхніми тваринами, особливо в стресових і кризових ситуаціях.

Як «батьківство вихованців» впливає на догляд за тваринами

Плюси

Зростання числа людей, які сприймають себе батьками вихованців, призвело до більш відповідального і усвідомленого догляду. Власники стали більше уваги приділяти здоров’ю, харчуванню і комфорту своїх собак, що позитивно позначається на їхній якості життя.

Мінуси

Одночасно з цим стрімко розвивається індустрія товарів для вихованців. Люди витрачають величезні суми на брендовані іграшки, одяг, спа-послуги і навіть манікюр для собак.

Тільки у Великій Британії щорічні витрати на собак перевищують 10 мільярдів фунтів! Гуманізація вихованців стала потужним двигуном ринку, перетворюючи турботу про тварин на прибуткову бізнес-нішу.

А як ви ставитеся до гуманізації домашніх тварин? Чи є вихованці членами сім’ї, чи ми часом занадто далеко заходимо в їхньому одушевленні? Діліться своєю думкою в коментарях!

«Хутряні малюки»: як змінюється індустрія догляду за вихованцями?

Зв’язок між людиною і собакою стає дедалі міцнішим, і індустрія товарів і послуг для тварин не могла не помітити цей тренд. Дедалі більше людей сприймають своїх вихованців як повноцінних членів сім’ї, що призводить до зростання витрат на їхнє утримання.

Від преміального корму та ексклюзивної косметики до вечірок на честь дня народження та спа-днів — власники готові інвестувати в комфорт і щастя своїх чотирилапих друзів, навіть попри економічні труднощі.

Що хочуть сучасні власники для своїх вихованців?

• Якісне харчування: Власники обирають натуральні та корисні корми, максимально наближені за складом до продуктів для людей.
• Турбота про здоров’я і благополуччя: Улюбленці користуються послугами, аналогічними до людських: від масажу і фізіотерапії до ароматерапії та манікюру.
• Участь у сімейних подіях: Дедалі частіше улюбленці святкують важливі дати — їхні дні народження відзначають із тортами, подарунками та фотосесіями.

Зростання усвідомленості: екологія, догляд і харчування

Сучасні власники піклуються про здоров’я своїх вихованців так само ретельно, як і про своє. Вони обирають екологічні іграшки, натуральні ласощі та ретельно підбирають умови утримання.

Ця тенденція відображає загальне зростання обізнаності про правильне харчування та відповідальне споживання, що поширюється не тільки на людей, а й на їхніх вихованців.

Вихованці як емоційна підтримка

Експерти пов’язують зростання популярності домашніх тварин із пандемією COVID-19. В умовах ізоляції собаки стали для людей джерелом стабільності та емоційної опори.

У Великій Британії 3,2 мільйона сімей завели вихованців під час пандемії, і ця тенденція не слабшає. Люди все частіше знаходять у тваринах комфорт, тепло і відчуття безпеки.

Батьківство вихованців: нове сприйняття сім’ї

Сучасне розуміння батьківства значно розширилося: тепер до нього включають біологічних, прийомних, сурогатних батьків, вітчимів і мачух.

То чому ж власники вихованців не можуть називати себе «батьками» (петперентами)?

Адже батьківство — це не просто біологічний зв’язок, а турбота, виховання і захист. Саме це роблять люблячі господарі для своїх вихованців.

Зворотний бік гуманізації вихованців

Як і будь-яка тенденція, гуманізація домашніх тварин має не тільки переваги, а й потенційні ризики. Хоча турбота й увага роблять життя вихованців комфортнішим, зайва опіка може призвести до негативних наслідків.

Деякі фахівці називають це явище «вбити добротою», вказуючи на те, що надмірна турбота може нашкодити собакам.

Які небезпеки таїть надмірна гуманізація?

• Зростання кількості собак із зайвою вагою: Часто власники балують улюбленців смаколиками, які не відповідають їхнім природним потребам, що призводить до ожиріння і пов’язаних із ним захворювань.
• Зниження соціальних навичок: Деякі собаки менше спілкуються із собі подібними, оскільки власники надмірно опікуються ними, обмежуючи взаємодію з навколишнім світом.

Але чи справді сприйняття собаки як «хутряної дитини» заважає їй вести повноцінне життя?

Ризики переоцінки ролі собак у суспільстві

• Обмеження свободи та ізоляція: Деякі собаки позбавлені можливості вести активне і насичене собаче життя — гуляти без повідка, взаємодіяти з іншими тваринами і досліджувати світ.
• Психологічний стрес через надмірну опіку: Зайва прив’язаність і турбота можуть призводити до тривожності, проблем з поведінкою і стресу, оскільки вихованці стають занадто залежними від людини.

Проте більшість власників прекрасно розуміють, що собака — це не дитина, а тварина зі своїми потребами. Тому звинувачення в надмірній сентиментальності часто перебільшені.

Баланс між турботою і природними потребами

Собаки — це не люди, але наш зв’язок із ними унікальний і перевірений століттями.

Головне — не те, як ми називаємо себе, а те, наскільки добре ми розуміємо потреби наших вихованців. Турбота має йти разом із повагою до природи собаки, а не замінювати її.

Як ви ставитеся до цієї теми? Ви «батько вихованця» або «власник собаки»? Діліться своєю думкою в коментарях!

Корисно знати:

• Батьки (петперенти) вихованця або власники: хто ви?
• Чим відрізняється «батько» (петперент) вихованця від «власника»?

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.