Вірус імунодефіциту (ВІК) у котів та кішок.

Вірус імунодефіциту котів (ВІК) – патологічний стан інфекційної природи. Збудник – лентивірус – призводить до загибелі клітин імунної системи, що провокує її виснаження. Небезпека захворювання полягає в тому, що тварина стає беззахисною перед будь-якою інфекцією, тому може загинути навіть за незначної патології. У той же час підтримуюча терапія зможе дати вихованцю шанс прожити до старості. Для цього господарю необхідно знати симптоми ВІК (вірусу імунодефіциту у котів), особливості його перебігу, лікування та профілактики.

Що являє собою збудник ВІК (вірус імунодефіциту котів), шляхи передачі

Збудником захворювання є вірус (лентивірус), споріднений з людським ВІЛ. У навколишньому середовищі за позитивних температур він може існувати протягом 4 днів. При температурі вище 60С і під впливом спирту гине.

В організмі кішки, яка захворіла, вірус котячого імунодефіциту міститься у всіх біологічних рідинах. Тому передається інфекція, переважно, контактним шляхом: при вилизуванні тварин одне одного, через укуси і подряпини (наприклад, під час бійки), під час в’язки. Фахівці припускають, що від інфікованої матері можуть заразитися новонароджені кошенята.

Хто в групі ризику?

Згідно зі спостереженнями ветеринарів, найчастіше вірус імунодефіциту вражає кішок, які вільно гуляють вулицею, і знаходяться в розплідниках. Чим тісніше контакт кота з родичами, тим вища ймовірність зараження ВІК.

До групи ризику входять:

• коти (частіше б’ються, ніж кішки);
• тварини віком від 5 років;
• кошенята, народжені від інфікованої матері.

Чим небезпечний ВІК (вірус імунодефіциту котів) для котів?

Потрапивши в організм кішки, лентивірус залишається в ньому до кінця життя вихованця, виснажуючи імунну та нервову систему. На тлі ослабленого імунітету у кота можуть розвиватися вторинні інфекції:

• токсоплазмоз;
• лишай;
• лептоспіроз;
• сказ та інші.

Часто кішки, які захворіли на вірус імунодефіциту, стають носіями й іншого вірусу – лейкемії, або лейкозу / вірусної лейкемії котячих (ВЛК), який провокує розвиток онкології.

Наскільки заразна хвороба для людей?

Чи передається людині вірус котячого імунодефіциту? Для людей він не становить небезпеки. Збудник ВІК вражає лише представників котячих. Але якщо в будинку інфікована тварина, втрачати пильність не можна. Вихованець може «підхопити» вторинну інфекцію, до якої сприйнятливий людський організм.

Клінічна картина

Інкубаційний період вірусу імунодефіциту кішки (ВІК) може тривати роками, тому симптоми виявляються не відразу. До того ж ознаки захворювання настільки різноманітні, що ветеринарні фахівці можуть помилятися з постановкою діагнозу і призначати лікування хвороби з подібними симптомами.

Потрібно відзначити, що в момент, коли вірус проникає безпосередньо в імунні клітини (лімфоцити), у тварини може спостерігатись підвищення температури, апатія, розлад кишечника. Потім збудник стає недоступним для імунітету, і симптоми зараження зникають до певного часу.

Після закінчення періоду інкубації у кішки спостерігаються такі ознаки ВІК, як:

• зниження апетиту, схуднення;
• захворювання очей;
• хвороби вух;
• шкірні патології;
• захворювання органів дихання;
• розлади та порушення органів ШКТ (шлунково-кишкового тракту);
• запалення ротової порожнини і так далі.

У деяких вихованців інфекція призводить до високої температури, збільшення лімфовузлів, сильної діареї та зневоднення. В інших випадках має місце легке нездужання, слабкість.

Якщо вірус проникає в центральну нервову систему, можливі неврологічні порушення. Це можуть бути зміни у поведінці тварини, ході, чутливості, порушення сну, виникнення невралгії, епілепсії.

У разі приєднання вторинної інфекції список симптомів стає ширшим, а діагностика ВІК (вірусу котячого імунодефіциту) стає складнішою.

Діагностика вірусу котячого імунодефіциту

В основі діагностики ВІК (вірусу котячого імунодефіциту) лежить виявлення антитіл до збудника хвороби. Для цього лікар призначає дослідження крові методом ІФА (імуноферментний аналіз). Потрібно зазначити, що у тварин, які не мають виражених симптомів захворювання, найчастіше, результат дослідження негативний.

У такому разі фахівець орієнтується на дані загального та біохімічного аналізів. За наявності певних змін показано додаткове дослідження крові методом ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). ПЛР дає змогу виявити фрагменти ДНК збудника.

Як лікують імунодефіцит у кішок?

Захворювання невиліковне, ліки проти вірусу імунодефіциту кішок відсутні. Завданням терапії є усунення симптомів та штучна підтримка імунної системи. Підтримуюче лікування проводиться до кінця життя вихованця. Навіть невеликі перерви призводять до різкого погіршення стану кота.

Серед препаратів можуть бути призначені ліки таких груп:

• противірусні;
• антибактеріальні;
• імуномодулюючі;
• антигістамінні;
• глюкокортикостероїдні.

Як доглядати за інфікованим вихованцем?

При виявленні у кішки вірусу імунодефіциту (ВІК) протягом усього її подальшого життя слід дотримуватися наступних правил догляду:

• виключити вакцинацію від будь-яких захворювань;
• раз на 6 місяців приводити вихованця в клініку для повного огляду та здачі аналізів: кров та сеча (загальні та біохімічні дослідження), маса тіла, стан слизових оболонок, очей, шкірного покриву, лімфатичних вузлів;
• виключити вигул на вулиці, особливо у вільній формі, це вбереже вашу кішку від вторинного інфікування і попередить поширення збудника ВІК.

Усі ліки, прописані ветеринаром, слід давати згідно з призначеною схемою. Якщо виникає небезпека пропустити прийом препарату, необхідно заздалегідь подбати про сторонню допомогу – знайти когось, хто може дати ліки коту замість вас. У разі вашої тривалої відсутності кота можна покласти у стаціонар, де лікування буде проведено вчасно та відповідно до призначення.

Годування кішки з вірусом імунодефіциту принципово не відрізняється від такого здорової тварини. Раціон має бути різноманітним і збалансованим. Щодо питання, чи потрібні вихованцеві додаткові вітамінно-мінеральні добавки – слід порадитися з ветеринаром.

Прогноз хвороби

Прогноз захворювання залежить від моменту звернення до ветеринарного фахівця та початку підтримуючого лікування. Якщо інфекція виявлена ​​пізно, тварина зможе прожити близько року (залежно від багатьох чинників). Різноманітні порушення та хвороби виснажують організм кота, тому на пізньому терміні виявлення вірусу – терапія є малоефективною.

Кішки рідко помирають від імунодефіциту вірусу (ВІК). Середня тривалість життя у разі своєчасного виявлення інфекції становить приблизно 6-7 років. Щоб кіт дожив до старості в здоров’ї, достатньо дотримуватися рекомендацій фахівця.

Як попередити вірус імунодефіциту у кішок / котів (ВІК)?

В даний час немає вакцини, яка служила б профілактикою вірусу імунодефіциту у кішок. Деякі зарубіжні комплексні препарати до певної міри зменшують ймовірність інфікування. Водночас ці ліки призводять до розвитку у котів саркоми (злоякісної пухлини) різних видів, тому показані тільки в крайніх випадках.

До профілактичних заходів можна віднести такі моменти:

• виключити вільний вигул;
• не допускати в’язку з малознайомими тваринами, наприклад, за оголошенням;
• проводити обстеження кішки у клініці до моменту її приведення до будинку;
• стежити за станом вагітної кішки, при виявленні підозрілих симптомів, показати її фахівцеві.

І, нарешті, не ігнорувати зміни у поведінці та стані тварини, а вчасно звертатися за допомогою до лікаря.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.