Вагініт у собак — лікування та симптоми.

Є хвороби, які властиві тільки представникам однієї статі. Захворювання репродуктивної системи можуть вважатися делікатними темами, однак, це не означає, що вони повинні бути проігноровані власниками вихованців. У нашій статті ми розглянемо, що таке вагініт у собак, як і чим лікувати патологію, симптоми та діагностика захворювання при цьому будуть також детально описані.

Стаття корисна не тільки професійним заводчикам і власникам титулованих собак, а й господарям улюблениць, які не беруть участі в розведенні, виставках та інших заходах. Пов’язано це з тим, що вагініт може виникнути як у породистої тварини, так і в метиса, не застраховані навіть зовсім юні особини.

Головне

• Вагініт — це запалення стінок піхви, трапляється в улюбленців будь-якого віку і породи.
• Поширені причини проблеми — це порушення гормонального балансу, зниження імунітету та інфекції.
• У захворювання є кілька форм, серед яких ювенільний, контактний і пухлинний вагініти.
• Симптоми захворювання зазвичай включають наявність виділень із зовнішніх статевих органів, свербіж і неспокійне вилизування.
• Діагностика зводиться до огляду собаки, обмацування порожнини піхви, взяття мазка зі слизової, рідше потрібні аналізи крові та УЗД.
• Лікування вагініту у собак включає зрошення піхви протимікробними розчинами, рідше лікар призначає антибіотики, в деяких випадках може знадобитися операція або навіть хіміотерапія.
• Відсутність лікування проблеми небезпечна поширенням запалення та інфекційного процесу на сусідні органи і тканини.
• На час лікування власнику потрібно захистити вихованця від контактів з іншими собаками, в деяких випадках потрібна дієта.
• До ймовірних ускладнень можна віднести піометру, безпліддя, цистит і низку інших проблем.
• Профілактика полягає в дотриманні гігієни утримання і розмноження собак, а також у своєчасному зверненні за ветеринарною допомогою.

Загальна інформація про вагініт

Запалення піхви, воно ж вагініт або кольпіт — це досить поширене захворювання у сук, яке здатне приносити дискомфорт улюблениці і занепокоєння його власникам. Непомітне в деяких випадках, захворювання все ж може мати низку наслідків і вимагає своєчасного виявлення і призначення терапії.

Діагностика може ускладнюватися малими розмірами собаки, коли огляд або обмацування піхви не є можливим. У хвороби немає породної схильності, вагініт зустрічається у самок будь-яких порід і розмірів. При цьому важливо зауважити, що хвороба, яка виникла в юному віці (до статевого дозрівання), має набагато більше шансів на самостійне вирішення, ніж вагініт у дорослих собак.

Причини патології

Захворювання може виникнути як первинно в самій піхві, так і в сусідніх тканинах і органах з подальшим перетіканням запального процесу. Як правило, основна причина для запалення тканин у цьому випадку — це інфекція. У нормі слизова піхви містить на своїй поверхні чималу кількість бактерій і навіть грибків, проте в деяких випадках мікроорганізми починають активно розмножуватися і призводять до запалення тканин.

Серед причин вагініту у собак можна виділити такі чинники, як:

• Гормональний дисбаланс;
• Зниження імунітету;
• Травми органу;
• Різні інфекції, в тому числі ті, що передаються статевим шляхом;
• Пухлинний процес;
• Анатомічні особливості будови статевих органів, а також підтікання сечі.

Форми вагініту

З урахуванням того, що причини захворювання досить різноманітні, хвороба має кілька форм, різних за симптомами, ризиками для здоров’я і тактикою лікування. Наприклад, лікування вагініту, пов’язаного з трансмісивною венеричною саркомою, вимагає введення хіміотерапевтичних препаратів, тоді як ювенільний вагініт не завжди помітний для власників.

Ювенільний вагініт

Ювенільний або щенячий вагініт виникає у молодої самки до першої тічки і пов’язаний з незрілою роботою гормонального апарату. Вагініт у цуценяти зазвичай не вимагає значного втручання і минає, як правило, після однієї або декількох тічок, коли стабілізується гормональний фон.

Травматичний вагініт

Травми, отримані під час в’язки або під час пологів, здатні призвести до запалення тканин піхви і зовнішніх статевих органів. У зоні ризику самки, у яких під час вагітності розвинулися досить великі плоди, а також самки з вузькими родовими шляхами. Відсутність контролю під час в’язки також може сприяти нанесенню травм через неакуратні рухи самця або під час насильницького розтягування собак у «замку».

Пухлинний вагініт

Наявність пухлинного процесу в тканинах піхви нарівні з іншими факторами практично завжди призводить до розвитку вагініту. У собак поширені такі пухлини піхви, як фіброми, які додатково можуть призводити до випадання органу. Окремо варто згадати про трансмісивну венеричну саркому. Цей вид пухлини заразний для інших собак, передається через контакти, зокрема статеві, і схильний швидко рости.

Інфекційний вагініт

Деякі мікроорганізми спочатку знаходяться на слизовій статевих органів, а інші потрапляють ззовні, наприклад, на тлі поганої гігієни, в’язок із хворими псами або іншими шляхами. Часто інфекційний процес зачіпає не тільки тканини піхви, а й інші органи статевої і навіть сечовидільної системи. Так, у разі піометри у собак часто можна побачити наявність бактерій як у порожнині матки і тканинах піхви, так і в сечовому міхурі та уретрі.

Контактний вагініт

Цей різновид проблеми пов’язаний з контактом слизової піхви з агресивними субстанціями. Йдеться про сечу, калові маси або невідповідні для цього місця лікарські розчини. Підтікання сечі, наявність ректовагінального свища або використання сумнівних засобів для зрошення слизової, на кшталт міцного чаю, настоянок трав, спиртовмісних рідин тощо, з великою часткою ймовірності спричинять розвиток вагініту.

Симптоми вагініту у собак

Симптоми захворювання залежать від причини виникнення і можуть бути неявними у охайних сук, схильних вилизуватися. Серед загальних появ можна відзначити наявність виділень зі статевих органів, занепокоєння і свербіж, а також можливе почервоніння вульви.

Форма вагініту	Особливості прояву
Ювенільний	Ювенільний вагініт у собак може бути непомітним, зазвичай проявляється у вигляді прозорих слизових виділень або більш в’язких жовтих або зелених, рідко супроводжується погіршенням загального стану.
Травматичний	Як правило, виділення містять кров, а тварини виявляють ознаки болю у вигляді занепокоєння, пригнічення та втрати апетиту. Щоб відрізнити від тічки, часто потрібний огляд піхви лікарем.
Пухлинний	Виділення можуть бути різних відтінків, деякі пухлинні вагініти супроводжуються випаданням піхви, інші можуть призводити до виразкових уражень та пухлинних розростань на зовнішніх статевих органах і навіть на шкірі інших частин тіла.
Інфекційний	Як правило, виділення виглядають як гній, мають неприємний запах, а за відсутності гігієни витікання утворюють рясні кірки в ділянці статевих органів. Деякі інфекції викликають безплідність чи втрату плодів. Загальний стан найчастіше погіршений за рахунок втрати апетиту, лихоманки та млявості. Нерідко все це поєднується з бактеріальним циститом, і тварина страждає від частих позивів до сечовипускання.
Контактний	Виділення можуть бути змішані з сечею при підтіканні, з калом за наявності нориці, можуть супроводжуватися досить вираженим свербінням та занепокоєнням тварини.

Діагностика захворювання

Тварина з підозрою на вагініт може бути оглянута ветеринарним терапевтом, однак якщо є така можливість, то краще одразу показати улюбленця лікарю-репродуктологу. Лікарю знадобиться оглянути самку як зовні, так і провести огляд і обмацування статевих органів (якщо дозволяє розмір і темперамент собаки). Для ветеринара важливо буде дізнатися відомості про останню тічку, в’язки, вагітності та звичайні контакти з родичами, можуть бути важливими й умови утримання. Для оцінки виділень лікар може взяти мазок з піхви для цитологічного та мікробіологічного досліджень, які дадуть змогу оцінити клітинний і мікробний склад виділень. У деяких випадках лікарю потрібно взяти кров для серологічного аналізу, без якого неможливо встановити деякі інфекції.

У разі підозри на супутні проблеми на кшталт запалення матки або сечового міхура лікар призначить базові аналізи крові, аналіз сечі, УЗД органів малого таза.

Підтікання сечі — це діагноз, заснований на аналізі скарг власника на неконтрольоване витікання сечі, що посилюється в лежачому положенні, до якого схильні великі стерилізовані собаки.

Лікування вагініту у собак

Схема терапії запалення піхви залежить від форми хвороби та наявності супутніх проблем. Ювенільний вагініт часто не вимагає лікування і проходить самостійно після декількох тічок, у деяких випадках лікар може призначити ополіскування піхви антисептиками на кшталт хлоргексидину. Травматичний вагініт, не ускладнений важким інфекційним процесом, здатний також самостійно вирішуватися, проте в багатьох випадках потребує знеболювання і навіть призначення кровоспинних засобів.

Інфекційний вагініт практично завжди передбачає призначення протимікробної терапії.

Залежно від результатів дослідження виділень на тлі вагініту, а також стану піхви та наявності інших вогнищ запалення, лікар призначить місцеві обробки, антибіотики або навіть хірургічну операцію, якщо у собаки виявлено ознаки піометри. Рекомендована операція і тим вихованцям, у яких виявлено ознаки прихованої вульви — анатомічної особливості, що привертає до розвитку хвороби через надлишкову шкірну складку в області зовнішніх статевих органів.

Лікування пухлинного вагініту може включати видалення пухлини і застосування хіміотерапії. Контактний вагініт лікується усуненням провокувального фактора, наприклад, підтікання сечі може припинятися на тлі зниження маси тіла тварини до оптимального рівня, а також ефективний такий препарат, як Пропалін. Ректовагінальний свищ усувається за допомогою хірургії.

Небезпека вагініту

Незважаючи на можливість самостійного вирішення деяких форм вагініту, запалення статевих органів загрожує собаці порушенням репродуктивного здоров’я, а також занепокоєнням і дискомфортом. Інфекційний вагініт може призводити до поширення процесу на сусідні органи, а також до сепсису, який значною мірою загрожує добробуту вихованця. Пухлинні вагініти можуть бути пов’язані зі злоякісними новоутвореннями, що небезпечно поширенням ракового процесу на весь організм і загрожує невтішними прогнозами.

Догляд за хворим вихованцем

Крім виконання призначень, прописаних лікарем, від власника може знадобитися особливе ставлення до вихованця і низка обмежувальних заходів. Бажано на час лікування захистити собаку від контакту з іншими представниками виду. Тварина може приваблювати псів, незважаючи на відсутність тічки, водночас необхідно унеможливити в’язки до повного лікування улюбленця. Власнику доведеться ретельніше стежити за чистотою зовнішніх статевих органів і за необхідності проводити гігієнічні очисні процедури. Деяким тваринам можуть бути призначені заходи щодо зниження ваги, що вимагає від господаря суворого дотримання правил годування.

Можливі ускладнення

До можливих ускладнень вагініту у собак можна віднести такі проблеми як безпліддя, запалення матки, цистит, поширення інфекційного процесу на весь організм, а в особливих випадках можливий розвиток спайкового процесу в піхві, що призводить до її непрохідності. Всі ці захворювання загрожують улюбленцю лише в тому разі, якщо вагініт не буде своєчасно виявлено, а самка не потрапить найближчим часом до ветеринарної клініки. Зазвичай грамотне лікування неускладненого спочатку вагініту закінчується одужанням і вкрай рідко має наслідки та рецидиви.

Профілактика вагініту у собак

До профілактичних заходів можна віднести таке:

• Ретельний підбір пари і планова організація в’язки у собак, які беруть участь у племінному розведенні;
• Стерилізація особин, які не беруть участі в розведенні або контроль улюблениці під час тічки з повним виключенням безладних в’язок;
• Підтримка чистоти на територіях і в приміщеннях, де утримується тварина, особливо це стосується регулярного очищення вольєрів від забруднення випорожненнями;
• Особливості будови зовнішніх статевих органів, як-от глибока або прихована вульва, призводять до вагініту, таким собакам показана вульвопластика;
• Своєчасне звернення до ветеринарної клініки при виникненні скарг на стан вихованця.

Чек-ап: Вагініт у собак

Швидкий огляд причин, симптомів та підходів до лікування

Аспект	Основна інформація	Дії власника / Лікаря
Що це?	Запалення слизової оболонки піхви. Може виникнути у сук будь-якого віку та породи.	При підозрі — негайний огляд у ветеринара.
Основні причини	Гормональний дисбаланс, інфекції (бактерії, грибки), травми (пологи, в’язка), пухлини, анатомічні аномалії, підтікання сечі.	Лікар визначає причину для призначення правильного лікування.
Тривожні симптоми	Виділення з петельки (слизові, гнійні, кров’янисті). Свербіж (вилизування, “їзда” на п’яці). Незвична поведінка (неспокій, пригнічення). Погіршення загального стану (лихоманка, відмова від їжі).	Не ігнорувати навіть незначні симптоми. Фотографувати виділення для лікаря.
Форми захворювання	Ювенільний (у цуценят, часто минає сам). Інфекційний (потребує антибіотиків). Пухлинний (потрібна біопсія, може знадобитися хіміотерапія). Травматичний. Контактний.	Лікування залежить від форми. Самолікування недопустиме!
Діагностика	Огляд, пальпація, цитологія мазка, бакпосів, УЗД органів малого таза, аналізи крові та сечі.	Дозволяє виключити інші патології (піометра, цистит) та визначити збудника.
Лікування	Місцеве: спринцювання антисептиками (хлоргексидин). Системне: антибіотики, протигрибкові засоби. Хірургічне: усунення причини (пухлина, анатомічний дефект).	Чітко дотримуватися призначень лікаря. Не переривати курс антибіотиків.
Небезпека та ускладнення	Поширення інфекції на матку (піометра), сечовий міхур (цистит), нирки. Безпліддя. Сепсис.	Чим раніше почати лікування, тим нижчий ризик ускладнень.
Профілактика	Гігієна утримання. Контроль під час тічки. Планова стерилізація, якщо собака не для розведення. Своєчасне лікування супутніх хвороб. Регулярні профілактичні огляди.	Найкращий захист — це пильність власника та регулярні візити до ветеринара.

Головний висновок: Вагініт — серйозне захворювання, яке не можна ігнорувати. Навіть при незначних симптомах (невеликі виділення, активне вилизування) необхідно звернутися до ветеринара для точної діагностики та призначення адекватного лікування. Своєчасна допомога — запорука швидкого одужання та запобігання небезпечним для життя ускладненням.

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.