Усе про алергію на чихуахуа: належать вони до алергенних собак чи ні?

Часом улюблений улюбленець викликає не тільки позитивні емоції, а й низку неприємних симптомів. З подібною проблемою стикаються люди, схильні до алергічної реакції на собак та інших домашніх тварин. Тому під час купівлі довгоочікуваного цуценяти їм важливо розуміти, чи буває алергія на чихуахуа.

Якщо вам сподобалася ця порода, то наша стаття буде вам корисною. Після її прочитання ви дізнаєтеся, чи впливає тип шерсті чихуахуа на їхню алергенність, що потрібно врахувати при придбанні такого вихованця, кого вважають гіпоалергенним, і яких запобіжних заходів слід дотримуватися власникам-алергікам.

Фактори, що провокують алергію на тварин

Головна причина алергії на тварин — специфічні білки, що виробляються їхнім організмом. Для людини вони чужорідні, але безпечні за своєю природою. Незважаючи на це, іноді імунна система інтерпретує їх нарівні з вірусами та бактеріями. Намагаючись усунути загрозу, вона запускає природний механізм захисту, що супроводжується низкою неприємних симптомів.

Білки-алергени у кішок і собак різні.

Тому алергічна реакція може виникати тільки при контакті з певним видом тварини.

Більшість алергіків чутливі до білка Can F1. Це ліпокаліновий (група білків, що здійснюють транспортну функцію) білок слини у собак. Крім нього, є й інші різновиди, які можна знайти в складі різних біологічних рідин, наприклад, сечі, поту і секрету параанальних залоз (залози з пахучою рідиною, розташовані під хвостом). У навколишнє середовище вони потрапляють разом із полинялою шерстю або лусочками відмерлої шкіри.

Чихуахуа — алергенний собака чи ні?

Рівень алергенності залежить від концентрації білків-алергенів і здатності їх поширювати. Найбільшу небезпеку становлять собаки з такими особливостями:

• Яскраво виражена линька. Характерна для улюбленців із густим підшерстям.
• Рясна слинотеча. Спостерігається у порід з вираженими брилями, наприклад у різних видів бульдогів.
• Висока схильність до гавкоту. Сприяє активному розбризкуванню слини.
• Великий розмір. Чим більший вихованець, тим більше білків виробляє його організм.

Чи належать чихуахуа до гіпоалергенних порід чи ні? Як мінімум, вони володіють усіма якостями, що забезпечують низьку ймовірність розвитку алергічної реакції. Ці собаки мають слабо розвинене підшерстя, практично не линяють, не пускають слину і набирають близько 1-3 кг у дорослому віці.

Єдине, що потребує контролю, — безпричинний гавкіт. Тому при утриманні цієї породи необхідно приділити час на вивчення команд «Голос» і «Тихо». З їхньою допомогою можна контролювати початок і закінчення гавкоту.

Алергічність чихуахуа обов’язково зросте після статевого дозрівання.

У цуценят концентрація білків завжди менша, ніж у дорослих. Але різницю, що виникла, можна буде частково зменшити за рахунок кастрації.

Важливо відзначити й те, що алергію можуть провокувати далеко не тільки Can F1 і аналогічні йому білки. Якщо раніше у вас уже виникали симптоми після контакту з собакою, але ви не впевнені в їхній справжній причині — пройдіть алергологічний тест. Таке дослідження перевіряє реакцію організму на поширені алергени.

Після отримання результатів може виявитися, що алергія на чихуахуа вашого родича, близького друга або знайомого зумовлена порошинками або невеликими частинками пилку бур’янів, які налипли на шерсть собаки вдома або під час прогулянки. У цьому випадку побоюватися потрібно зовсім не улюбленця, а брудного оточення і контакту з деякими рослинами в період їхнього цвітіння.

Як поліпшити якість життя в разі алергії?

Гіпоалергенний вихованець не гарантує стовідсотковий захист від алергічної реакції. Тому при придбанні цуценяти необхідно забезпечити йому особливі умови догляду та утримання, які дадуть змогу мінімізувати кількість білків-алергенів.

Алергенність собаки можна зменшити, скориставшись такими порадами:

• Каструйте вихованця, коли він стане статевозрілим.
• Привчіть цуценя спати окремо і не пускайте його у свою спальню.
• Не використовуйте лоток і пелюшки, якщо ваш улюбленець уже вміє справляти нужду на вулиці.
• Купайте довгошерстого «чиха» раз на місяць, а короткошерстого — раз на квартал.
• Вичісуйте вихованця з довгою шерстю щодня, а з короткою — раз на тиждень. За можливості скористайтеся послугами грумера, щоб зменшити контакт із шерстю та шкірою собаки.

Алергія на чихуахуа може посилюватися в брудній обстановці, оскільки білки-алергени часто «прилипають» до молекул пилу. Але при регулярному прибиранні всього будинку і ретельного протирання всіх горизонтальних поверхонь ризик виникнення симптомів буде мінімальний. Додатково рекомендується позбутися всіх килимових покриттів і штор, а також придбати очищувач повітря.

Критерії вибору породи

Почніть з вибору різновиду породи. Імовірність розвитку алергії на короткошерстого і довгошерстого чихуахуа практично однакова. У цьому разі слід орієнтуватися на свої уподобання та можливості. Представникам з довгою шерстю необхідна регулярна гігієнічна стрижка, що забезпечує підтримку охайного зовнішнього вигляду. Їм також потрібне частіше миття і вичісування.

Характер від різновиду не залежить. Обидва типи собак сильно прив’язуються до свого власника і не виносять тривалої розлуки. Вони підійдуть пенсіонерам і малоактивним людям, які проводять більшу частину часу вдома. Постійні подорожі «чихи» не люблять, оскільки поважають стабільність і розмірений спосіб життя.

Представники породи не потребують активного вигулу і швидко привчаються до лотка. Для підтримки здорової фізичної форми їм достатньо стандартного променаду найближчим парком або сквером. Тому вони навряд чи зуміють стати гідними напарниками для спортсменів, які шукають компаньйона для спільних пробіжок.

До інших тварин і дітей чихуахуа ставляться дружелюбно, але тільки за умови обопільної поваги. Незважаючи на невеликий розмір, ці собаки вважають себе головними і можуть конфліктувати з тими, хто з ними не згоден. Вони також не стануть терпіти пустощі та відверті грубощі на свою адресу, тож під час ігор з дітьми дорослі мають обов’язково контролювати їхні дії.

Умовно неалергенні породи

Рідкісна алергія на чихуахуа зумовлена особливостями породи, що забезпечують менш активне поширення білків-алергенів. Схожі властивості мають багато інших умовно неалергенних собак.

Як приклад наведемо 7 представників:

• Брюссельський грифон. Володар жорсткої шерсті, що вимагає регулярного тримінгу.
• Пудель. Шерстний покрив усіх 4 різновидів являє собою м’які кучері, які ростуть як людське волосся і потребують періодичної стрижки.
• Барбет (французький водяний собака). Примітний шерстю, що не линяє і збивається в щільні джгути в процесі дорослішання.
• Мальтезе (мальтійська болонка). Не має підшерстя, але схильна до сплутування волосків і швидкого забруднення.
• Котон-де-тулеар (мадагаскарський бішон). Як і мальтезе, належить до болонок, тому має схожі особливості.
• Китайська чубата. Зустрічається в голошерстому типі, для якого характерна практично повна відсутність шерсті.
• Американський голий тер’єр. Втрачає більшу частину волосків у період з 2 тижня життя до 2 місяців.

Пам’ятайте про те, що будь-який вихованець потенційно небезпечний. Якщо ви все-таки зважилися на придбання цуценяти — не забувайте дотримуватися перерахованих раніше рекомендацій, щоб мінімізувати яскравість симптомів і частоту їх виникнення.

Додатковий матеріал:

• Вибір гіпоалергенних собак досить різноманітний.
• Алергія на собак і гіпоалергенні породи собак.
• Що вам не говорять про гіпоалергенних собак?

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.