У собаки бурчить / урчить у животі.

Перебуваючи поруч із собакою, власник може почути звуки бурчання і бурління в животі в улюбленця. Це можуть бути як природні звуки під час перетравлення їжі або голоду, так і сигнали про те, що є збій у роботі шлунково-кишкового тракту.

Звуки в животі: норма чи ні?

Органи шлунково-кишкового тракту перебувають у русі за рахунок перистальтичних скорочень. Подібна моторна активність дає змогу послідовно проштовхувати їжу різного ступеня перетравності. Цей процес не відбувається безшумно, але зазвичай шуми з органів травної системи можна почути тільки за допомогою стетофонендоскопа — приладу, що дозволяє прослуховувати звуки від внутрішніх органів.

Однак нерідко власник чітко чує звуки, які виходять із черевної порожнини улюбленця. Шуми в животі (іноді їх називають терміном борборигми) можуть нагадувати бурчання, булькання, бурління, переливання, звуки плескоту і навіть гарчання, воркування і завивання. Найчастіше помітні без спеціальних приладів звуки виходять з кишківника, або зі шлунка, якщо вихованець відчуває голод.

Епізодичне бурчання може бути реакцією на незвичну їжу. У цих випадках, як правило, власник може співвіднести симптом з тим, що собака, наприклад, стягнув їжу зі столу або схопив щось на вулиці.

Якщо ж булькання в животі вихованця — часте явище, то необхідно з’ясовувати причину. Характерні звуки в черевній порожнині у собаки, про які зазвичай говорять як «бурчить у животі», «буря в животі», найчастіше вказують на порушення в роботі шлунково-кишкового тракту, причому в будь-якому з органів травної системи. Причин цих порушень багато, і точний діагноз може поставити тільки ветеринарний лікар на основі комплексної, зокрема лабораторної, діагностики.

У разі збоїв роботи шлунково-кишкового тракту, крім перистальтичних шумів, у собаки можуть бути присутніми й інші симптоми: блювота, пронос, посилене слиновиділення, відрижка, зміна кольору випорожнень, закреп, скупчення в кишківнику газів, наявність крові або чужорідних предметів у калових масах. У цьому разі необхідно показати собаку ветеринарному лікарю. І якщо в разі одноразової блювоти або рідких випорожнень на прийом до медичної клініки можна записатися у зручний для власника час, то за наявності крові в калових масах, за наявності гнильно-пінних випорожнень і блювоти з піною на тлі сонливості, тремтіння та нудоти везти улюбленця до клініки треба без зволікання.

Незважаючи на те, що незвичні гучні звуки з відділів шлунково-кишкового тракту — тривожний симптом, який може бути ознакою серйозних захворювань, вони свідчать про те, що робота травної системи не зупинена. Гірше, якщо у вихованця не прослуховується живіт навіть за допомогою медичного обладнання — тобто кишечник перестав працювати. Таке буває за непрохідності кишечника і створює серйозну загрозу життю собаки.

Причини звуків у животі в улюбленця

Нагадаємо, що звуки в животі — це природні звуки під час травлення. Унаслідок життєдіяльності корисних мікроорганізмів у кишечнику в міру переробки їжі утворюються гази, які переміщаються, створюючи звуки, і виходять природним шляхом. У здорової тварини гази, що виходять поступово з кишечника, практично не мають запаху, тому залишаються непоміченими власниками. Але в низці ситуацій звуки з живота собаки, а також гази з поганим запахом мають насторожити власника. Найчастішою причиною бурчання в животі є метеоризм (надмірне газоутворення, здуття живота).

Безпечні причини бурчання

Щоб зрозуміти, наскільки борборигми фізіологічні, важливо звертати увагу на інші ознаки стану здоров’я собаки (активність, відсутність апатії, блювоти, діареї).

Бурчання і булькання, при яких немає необхідності терміново везти собаку до ветеринарного лікаря, і можна поспостерігати за станом вихованця самостійно:

• після їжі перистальтика шлунка і кишечника посилюється, і, притуливши вухо до живота вихованця, можна почути характерні перистальтичні шуми;
• деяку кількість повітря собака може заковтувати під час жадібного поїдання корму. У цьому випадку будуть чутні булькаючі звуки середнього діапазону в животі, а також можливе відригування;
• якщо собака голодний, то будуть чутні постійні гучні звуки однієї тональності;
• невідповідне харчування або адаптація організму до зміни корму також можуть супроводжуватися різким бурчанням, особливо якщо основу раціону складають каші/злаки (що досить часто буває при утриманні собак великих і гігантських порід);
• незвичні звуки в черевній порожнині з’являються, якщо нагодувати собаку продуктами, що посилюють газоутворення в кишечнику (капуста, картопля, бобові, дріжджова випічка);
• у разі вживання собакою несвіжого продукту може статися нетравлення, що супроводжується інтенсивним бурчанням і виділенням газів;
• занадто велика за розміром порція їжі, яку собака не в змозі перетравити, може викликати звуки в животі. У цьому випадку ймовірні діарея, блювота, метеоризм, здуття живота, утруднене дихання.

Тривожні причини бурчання

Серед причин бурчання, які вимагають консультації або лікування у ветеринарного лікаря, виділяють:

Хвороби органів ШКТ

• гастрит;
• екзокринна недостатність підшлункової залози — стан, що характеризується гострим дефіцитом ферментів, необхідних для перетравлення їжі, унаслідок чого улюбленець не засвоює поживні речовини, виснажується і відчуває голод, незважаючи на достатні порції їжі;
• ентероколіт — запалення слизової оболонки кишечника;
• виразка;
• заворот шлунка;
• холецистит;
• патології печінки;
• інвагінація (защемлення) кишечника, що призводить до кишкової непрохідності.

а також і інші причини

• Інфекційні захворювання, наприклад, парвовірусний ентерит;
• Закупорка кишківника чужорідним тілом (кістки, грудки сухої трави або шматочки гілок, іграшки, предмети побуту та одягу). Власника має насторожити, якщо собака вживає їжу, але при цьому відсутня дефекація, а живіт стає щільним, чути звуки бурління, бурчання;
• Харчова гіперчутливість або непереносимість якогось компонента в раціоні. Незважаючи на те, що разовий прийом невідповідної їжі, як правило, не є небезпечним, тривале вживання такого продукту призводить до серйозних порушень здоров’я собаки, які, крім зміни корму, вимагають проведення терапії;
• Гельмінтна інвазія;
• Харчова алергія;
• Пухлини в органах травної системи;
• Захворювання, не пов’язані безпосередньо з шлунково-кишковим трактом, наприклад, «епілептоїдний» судомний синдром собак, за якого епізоди мимовільних рухів у собаки супроводжуються шлунково-кишковими симптомами (бурчання в кишківнику, блювота та діарея);
• Реакція на стрес, за якої спостерігається розрідження випорожнень і активне бурління в животі. Причому стрес-фактором може бути як серйозна зміна в житті вихованця, так і стресовий епізод на кшталт поїздки в транспорті або напад іншого собаки;
• Малорухливий спосіб життя, недостатня рухова активність.

Лікування захворювань, що викликають бурчання і бурління

Оскільки булькання, звуки плескоту, бурчання в животі можуть бути симптомами безлічі захворювань різних відділів шлунково-кишкового тракту, то і лікування залежить від локалізації ураження. У будь-якому разі схему лікування має призначити ветеринарний гастроентеролог з урахуванням діагнозу, супутніх захворювань, стану та основних параметрів улюбленця. Для постановки діагнозу поряд з оглядом і збором анамнезу застосовуються такі методи діагностики:

• Загальний і біохімічний аналіз крові — для підтвердження запального процесу в кишечнику.
• Аналіз калу — для пошуку неперетравлених білків і жирів та виявлення кишкової інвазії.
• Рентген із контрастом — для виявлення пухлини, для перевірки на кишкову непрохідність.

Залежно від встановленої причини, що спричиняє здуття і виразні перистальтичні шуми, будуть призначені антигельмінтні, антигістамінні, вітрогінні, ферментні препарати, пробіотики, антибіотики, адсорбенти, противірусні, седативні, спазмолітичні, знеболювальні засоби та ліки, що покращують перистальтику. У важких випадках собаці потрібне оперативне лікування (у разі пухлин, у разі виявлення непрохідності).

Нерідко медикаментозне лікування має супроводжуватися зміною способу життя улюбленця і спеціалізованими дієтами. Наприклад, у разі екзокринної недостатності підшлункової залози поряд з ферментативною терапією рекомендовано часте годування улюбленця кормом з низьким вмістом жиру і, в ідеалі, з гідролізованим білком.

Профілактика станів, що супроводжуються різними звуками в черевній порожнині

Запобігти станам, за яких у улюбленця бурчить і булькає в животі, в деяких випадках можливо, якщо піклуватися про його здоров’я, спосіб життя і харчування:

• Проводити вихованцеві щорічне обстеження у ветеринарного лікаря — це можливість запобігти розвитку багатьох захворювань, зокрема захворювань органів травної системи.
• Здійснювати своєчасну обробку від гельмінтів.
• Дотримуватися графіка вакцинації, максимально знижувати ризики зараження інфекційними хворобами.
• Підібрати відповідний вихованцеві корм або раціон. При виникненні необхідності зміни корму — зробити це поступово. Якщо у власника виникають складнощі у виборі корму, то є сенс звернутися до ветеринарного лікаря-дієтолога.

Нерідко фахівці, залежно від причини дискомфорту в системі ШКТ, про що сигналізують відповідні звуки та інші симптоми, рекомендують раціони з урахуванням особливих потреб собак. Наприклад:

• корм для собак із чутливим травленням, що дає змогу підтримувати баланс мікрофлори кишківника — у разі патологій органів ШКТ;
• корм для зниження харчової непереносимості інгредієнтів і поживних речовин, що містить білки та вуглеводи, на які у собак зазвичай не буває алергічних реакцій, — у разі симптомів алергії на будь-які продукти у собаки;
• корм у разі розладів травлення та екзокринної недостатності підшлункової залози, зі зниженим вмістом клітковини, що дає змогу легше засвоювати їжу.

а також і інші причини

• Вигулювати улюбленця і дозволяти йому бігати та грати в активні ігри тільки на порожній шлунок, щоб не допустити стану завороту шлунка.
• Не дозволяти вихованцеві підбирати їжу на вулиці.
• Уникати перегодовування. При перегодовуванні організм собаки не встигає належною мірою перетравлювати об’єм порції, зростає навантаження на органи травлення, але при цьому корисні речовини не засвоюються належною мірою. Про перегодовування можна судити за обсягом випорожнень собаки і шматочками неперетравленої їжі в них.
• Вибрати відповідний режим годування. Іноді це збільшення кількості годувань при зменшенні кількості порцій, іноді — збільшення інтервалів між годуваннями. У будь-якому разі важливо дотримуватися обраного режиму — це дасть змогу організму собаки ефективніше перетравлювати їжу.
• Не «пригощати» собаку їжею зі столу. Іноді маленький шматочок веде до великих проблем, особливо якщо йдеться про продукти зі списку заборонених для собак (як, наприклад, родзинки або какао).
• Не дозволяти собаці хапати їжу, заковтувати її з великою кількістю повітря: привчати до неспішного поїдання корму або використовувати спеціальні миски, які виключають одномоментне заковтування порції їжі.
• Перевіряти свіжість пропонованої їжі та не допускати потрапляння в миску зіпсованих продуктів, корму з вичерпаним терміном придатності або такого, що зберігався з порушенням умов зберігання.
• Використовувати чистий посуд для годування вихованця, а питну воду міняти 1-2 рази на добу.
• Обмежити собаці доступ до потенційно небезпечних речовин: до отруйних рослин у будинку, до побутової хімії, ліків.
• Забезпечити вихованцеві достатню рухову активність, яка сприяє рухливості в черевному відділі, прискорює вихід газів, що скупчилися.
• Не дозволяти собаці плавати у водоймі зі стоячою водою, де вищий ризик підхопити кишкову інфекцію.

Власники, знаючи, наскільки важливим є харчування для здоров’я, краси і самопочуття собаки, часто не скупляться на купівлю хорошого корму, ласощів, добавок до їжі. Досить часто серед собаківників можна зустріти фразу «мій собака харчується краще, ніж я», і часто це близько до істини. Однак у гонитві за найкращими кормами власнику важливо пам’ятати, що мало їжу з’їсти, набагато важливіше її засвоїти. І тут варто звертати увагу на те, з яким апетитом їсть собака, які в нього випорожнення, а також на те, чи не надто голосно перетравлюється корм і чи не відбувається здуття живота. При патологічних процесах не відбувається повноцінне розщеплення їжі та засвоєння поживних речовин, а, відповідно, собака може виснажуватися, незважаючи на годування його гідними кормами. Тому якщо власник помітив, що у собаки часто бурчить у животі, — це привід шукати причину, щоб виключити серйозні захворювання.

Світ домашніх улюбленців у 2026 — більше тепла, більше любові.

Популярні статті

Геморой у собак — чи зустрічається це захворювання?

Лишай у собаки: види, симптоми, фото, наскільки небезпечний.

Чому у собаки пахне з вух?

Як чистити вуха собаці?

Лишай у собак – чим лікувати і як визначити?

Чи можна мити собаку людським шампунем?

4 небезпеки для вихованця в Новий рік.

Атопічний дерматит у собак — лікування, симптоми, фото патології.

У якому віці цуценя проявляє статеву активність?

Як дати собаці таблетку (пігулку)?

Пізнавальні відео по темі