Токсоплазмоз у кішок — симптоми, лікування, як передається людині.

Токсоплазмоз — широко поширене природно-вогнищеве паразитарне захворювання, що становить небезпеку для різних диких і домашніх тварин, а також людини. Захворювання характеризується частіше хронічним, нерідко прихованим перебігом, і протікає з ураженням нервової системи, серцевого і скелетних м’язів, а також інших органів і тканин.

Представники родини Котячих є основними господарями збудника і виділяють його в навколишнє середовище. Через те, що найчастіше й найтісніше люди контактують із домашніми кішками, ці улюбленці відіграють найважливішу роль у поширенні токсоплазмозу серед людей і домашніх тварин.

Стаття є доповненням до попереднього матеріалу: Токсоплазмоз у котів / кішок.

Збудник токсоплазмозу

Збудником токсоплазмозу є токсоплазма (Toxoplasma gondii). Це внутрішньоклітинний паразит, який належить до типу Найпростіших, класу Споровиків, загону еукокцидій.

Цикл статевого розвитку паразитів проходить у кишечнику домашніх кішок та інших представників сімейства Котячих. Виділяючись з їхніми фекаліями в зовнішнє середовище, збудник зберігає життєздатність у вологому ґрунті протягом 1,5-2 років.

Інші тварини і людина під час зараження не виділяють збудника хвороби в зовнішнє середовище, проте паразит може тривалий час бути присутнім в їхньому організмі.

Токсоплазма пристосована до безстатевого розмноження в клітинах теплокровних тварин, зокрема птахів, сільськогосподарських і промислових тварин, мишей і щурів. Найчастіше збудник виявляється у заражених тварин у головному мозку, серці, скелетних м’язах, але можуть бути уражені інші органи і тканини.

У зараженому м’ясі та м’ясопродуктах збудник зберігає життєздатність упродовж місяця за температури 2-5°C, проте він швидко гине за нагрівання вище 66°C, а також заморожування до -20°C.

Життєвий цикл токсоплазми

В організмі основного господаря (кішки) збудник впроваджується в клітини слизової оболонки кишечника. Там він проходить кілька циклів безстатевого розмноження, внаслідок чого уражені клітини руйнуються. Проникнувши в глибші шари кишкової стінки, паразит проходить цикл статевого розмноження. Утворені при цьому ооцисти виділяються з фекаліями. Після дозрівання в зовнішньому середовищі, що триває від 2 днів до 3 тижнів, ооцисти можуть стати причиною зараження проміжного господаря.

В організмі проміжного господаря збудник заноситься в різні тканини по кровоносних і лімфатичних судинах. Впроваджуючись у клітини, паразит проходить тільки цикли безстатевого розмноження й утворює скупчення. Згодом за нормальної роботи імунної системи захворювання переходить у хронічну форму: циркуляція токсоплазм у крові припиняється, розмноження в тканинах сповільнюється, скупчення паразитів оточуються сполучнотканинною оболонкою. Таким чином формуються тканинні цисти. Усередині них токсоплазми можуть зберігати життєздатність протягом усього життя зараженої тварини і навіть деякий час після її смерті.

Чи всі кішки хворіють на токсоплазмоз?

Будь-яка кішка може заразитися токсоплазмозом. Кішки незалежно від статі, віку і породи сприйнятливі до цього захворювання.

У зоні найбільшого ризику перебувають бездоглядні вуличні кішки і домашні вихованці, які мають вільний доступ на вулицю. Полюючи на гризунів і дрібних птахів, вони можуть зловити і з’їсти заражену токсоплазмозом здобич.

Також у зоні ризику перебувають домашні улюбленці, до раціону яких входить сире м’ясо і субпродукти, що не пройшли кулінарну обробку.

Як кішки заражаються токсоплазмозом?

Основними шляхами зараження токсоплазмозом є аліментарний (із зараженою їжею і водою) і трансплацентарний (від зараженої кішки до кошеняти).

Аліментарний шлях зараження

Вхідними воротами інфекції найчастіше виявляються органи травлення. Кішки заражаються токсоплазмозом під час поїдання мишей і щурів, у тілі яких є тканинні цисти. Також тканинні цисти можуть міститися в м’ясі та субпродуктах, яйцях, молоці, отриманих від заражених сільськогосподарських тварин і птахів. Крім того, можливе зараження при випадковому проковтуванні кішкою ооцист (під час вилизування шерсті, поїдання забрудненого корму тощо). Маленьке кошеня може заразитися токсоплазмозом через молоко інфікованої кішки.

Трансплацентарний шлях зараження

Передача токсоплазмозу від кішки до кошенят через плаценту відбувається тільки в тому випадку, якщо зараження кішки відбулося під час вагітності або незадовго до неї. При повторному зараженні циркуляції токсоплазм у крові кішки не відбувається і тому загрози зараження кошенят немає.

Рідше можливе проникнення паразита в організм кішки через пошкоджену шкіру, слизові оболонки очей.

Симптоми токсоплазмозу в котів

Оскільки при токсоплазмозі уражаються різні органи і тканини, ознаки захворювання різноманітні. Орієнтуючись тільки на самопочуття вихованця, токсоплазмоз у кішки легко сплутати з іншими захворюваннями.

У більшості дорослих кішок симптоми захворювання проявляються слабо і швидко зникають, хвороба переходить у хронічну форму.

Яскраво виражені симптоми захворювання спостерігаються в ослаблених кішок і маленьких кошенят, імунна система яких тільки формується.

Ранні ознаки зараження токсоплазмозом схожі з першими проявами інших захворювань. До них належать:

• зменшення або втрата апетиту;
• млявість, загальмованість;
• поява виділень із носа та очей;
• незначне збільшення лімфовузлів;
• підвищення температури тіла.

В ослаблених кішок гострий токсоплазмоз нерідко призводить до розвитку запалення легенів, яке проявляється:

• утрудненням і почастішанням дихання;
• появою хрипів, сторонніх звуків під час дихання;
• кашлем;
• появою слизових, іноді гнійних виділень із ніздрів;
• посинінням видимих слизових оболонок.

На пізніх стадіях захворювання можуть спостерігатися ознаки ураження різних внутрішніх органів:

• діарея;
• жовтяниця;
• збільшення і болючість лімфовузлів;
• крайня слабкість;
• порушення роботи нервової системи.

При ураженні нервової системи спостерігаються:

• порушення координації рухів;
• рух по колу;
• підвищена збудливість;
• тремтіння голови;
• нетримання сечі та калу.

При ураженні очей розвиваються запальні процеси в сітківці та судинній оболонці очного яблука, до ознак яких належать:

• незвичайні зміни розміру зіниці;
• підвищена чутливість до світла;
• сліпота.

При зараженні кішки під час вагітності токсоплазмоз часто стає причиною викиднів, передчасних пологів, народження слабкого і нежиттєздатного потомства.

Діагностика. Як перевірити кішку на токсоплазмоз?

Діагноз ставиться ветеринарним фахівцем на підставі:

• огляду кішки;
• опитування власника (встановлення можливості та часу зараження);
• лабораторних досліджень.

Точний діагноз дають змогу поставити серологічні дослідження крові. В даний час найбільш чутливим і точним методом діагностики токсоплазмозу є імуноферментний аналіз (ІФА).

Для виявлення антитіл у сироватці крові беруть дві проби з інтервалом 2-3 тижні. У кішок із гострим токсоплазмозом за цей час спостерігається збільшення титрів антитіл у 4 рази і більше. При хронічному захворюванні рівень антитіл збільшується повільно. Це підвищення можна помітити при спостереженні за кішкою протягом декількох років.

Високий титр антитіл у клінічно здорової кішки говорить про те, що її організм має імунітет до токсоплазмозу і навряд чи вона є джерелом ооцист.

Відсутність антитіл у клінічно здорової кішки свідчить про її сприйнятливість до зараження токсоплазмозом і можливість у майбутньому стати джерелом інфекції.

Серологічна діагностика не дає змоги достовірно виявити кішок, які виділяють ооцисти. Специфічні антитіла з’являються, коли у кішки вже сформований імунітет, і розмноження токсоплазм у кишечнику припинено.

Лікування токсоплазмозу в котів

Котів із клінічними проявами токсоплазмозу необхідно починати лікувати якомога раніше. Без лікування у кошеняти або ослабленої кішки захворювання може закінчитися загибеллю.

Лікування при токсоплазмозі призначає ветеринарний лікар. Воно має бути комплексним і включати такі компоненти:

• протимікробні засоби;
• препарати, що пригнічують утворення ооцист;
• протизапальні засоби;
• препарати, що полегшують симптоми захворювання.

Лікування препаратами, що пригнічують розвиток паразита, триває до 2 тижнів, поки імунна система кішки не виробить проти нього достатній захист. Ці препарати пригнічують синтез фолієвої кислоти. Щоб організм кішки не відчував нестачі в ній, під час лікування фолієву кислоту або вітамін В9 вводять у раціон вихованця у вигляді добавок.

Вакцинація кішок від токсоплазмозу

Вакцини від токсоплазмозу не розроблено.

Імунітет до повторного зараження, що виробляється у кішок, є нестерильним, тобто зберігається доти, доки збудник захворювання присутній в організмі. Повторне зараження при цьому не виключене, але виділення кішкою ооцист припиняється значно раніше, ніж при первинному зараженні, або зовсім не відбувається.

Як токсоплазмоз передається людині?

Всупереч розхожій думці, найчастіше люди заражаються токсоплазмозом не від кішок, а через забруднену ооцистами токсоплазм землю, воду, немиті овочі та фрукти, а також через м’ясо, молоко, яйця, які не пройшли достатню кулінарну обробку.

Заразитися токсоплазмозом від кішки, яка має клінічні прояви хвороби, неможливо. Симптоми токсоплазмозу зазвичай пов’язані з розмноженням паразита в різних тканинах організму. На цій стадії хвороба не заразна для людей та інших вихованців.

Джерелом зараження навколишнього середовища стають кішки, які самі заразилися токсоплазмозом недавно. Ознак хвороби вони зазвичай не демонструють. Виділення кішкою ооцист починається через добу після зараження і може тривати від 5 до 20 днів. У разі повторного зараження кішки цей термін може скоротитися до 1-3 днів.

Людина є одним із проміжних господарів токсоплазми. У її організмі токсоплазма проходить тільки цикли безстатевого розмноження. Це означає, що для оточуючих хвора на токсоплазмоз людина не становить небезпеки. Передача збудника від однієї людини до іншої можлива тільки в разі зараження на ранніх термінах вагітності (від матері до дитини) або під час трансплантації органів.

Як можна заразитися токсоплазмозом від кішки?

Ооцисти, що потрапили в зовнішнє середовище, повинні дозріти, тільки після цього вони стануть небезпечними для людини та інших проміжних господарів токсоплазми. Залежно від температури навколишнього середовища процес дозрівання ооцист триває:

• за +4°С 2-3 дні;
• за +11°С 5-8 днів;
• за +15°С 14-21 день.

З цього легко зробити висновок, що заразитися від кішки можна в таких випадках:

• при недотриманні правил особистої гігієни під час догляду за кішкою і прибирання туалетного лотка;
• при несвоєчасному і неякісному прибиранні котячого туалету;
• у разі недотримання правил особистої гігієни під час роботи на садовій ділянці, на яку має доступ заражена токсоплазмозом кішка.

Токсоплазмоз і любов до кішок

Деякий час серед любителів тварин існував міф про те, що сильна любов до кішок є ознакою зараження токсоплазмозом. Виник він унаслідок неправильного осмислення результатів досліджень, спрямованих на вивчення змін у поведінці заражених токсоплазмозом тварин і людей.

Спостереження за зараженими щурами дали змогу встановити, що тварини стають менш обережними, втрачають почуття страху перед запахом кішки і навіть починають виявляти до нього підвищений інтерес.

Зміни поведінки людей із хронічним токсоплазмозом проводилися в Чеській республіці. Було встановлено, що у заражених людей знижується швидкість реакції і здатність до концентрації уваги, а також зростає схильність до невротичних проявів (почуття провини, незахищеності, тривожність) і девіантної поведінки.

Зі встановлених вченими фактів людьми, далекими від науки, було зроблено загальний висновок про те, що заражені токсоплазмозом люди так само, як щури, повинні відчувати підвищений інтерес до кішок. Однак жодними науковими даними ці домисли не підтверджуються.

Як передається токсоплазмоз від кішки до вагітної?

Зараження токсоплазмозом під час вагітності відбувається так само, як і в будь-який інший час, внаслідок недостатнього дотримання особистої гігієни. Під час контакту з будь-якими матеріалами, які можуть виявитися забрудненими фекаліями зараженої токсоплазмозом кішки (наповнювач туалетного лотка, садова земля, пісок, котяча шерсть тощо), ооцисти можуть потрапити на слизові оболонки травного тракту, дихальних шляхів, очей та спричинити захворювання.

Токсоплазма під час перебування в кров’яному руслі має здатність проникати через плацентарний бар’єр, що може призвести до тяжких наслідків:

• переривання вагітності,
• передчасних пологів,
• формування у дитини важких вад розвитку.

Однак це не означає, що на час вагітності жінці неодмінно доведеться відмовитися від спілкування з чотирилапим улюбленцем.

Численні дослідження підтверджують, що небезпечним для дитини є тільки первинне зараження матері токсоплазмозом під час вагітності або незадовго до неї. Токсоплазмоз, перенесений жінкою раніше, який перейшов у хронічну фазу, не може стати причиною зараження дитини і заподіяти їй шкоду.

Щоб уникнути зараження токсоплазмозом під час вагітності, необхідно:

• підтримувати чистоту і порядок у домі;
• вживати в їжу м’ясо, молоко, яйця тільки після термічної обробки;
• мити овочі та фрукти перед вживанням;
• мити руки після кожного контакту з кішкою;
• надягати рукавички для роботи з садовою землею та іншими матеріалами, які можуть бути забруднені фекаліями кішки, і ретельно мити руки після неї;
• очищення котячого туалетного лотка проводити в рукавичках або доручити іншим членам сім’ї;
• вжити заходів для виключення зараження домашньої кішки токсоплазмозом.

Профілактика токсоплазмозу в котів

Уберегти кішку від зараження токсоплазмозом допоможе дотримання низки профілактичних правил:

• Не дозволяйте вихованцеві гуляти за межами будинку без нагляду. Відвідування кішкою місць, які можуть виявитися забрудненими фекаліями диких і бездоглядних тварин, а також полювання на гризунів і птахів збільшують ризик зараження.
• Проводьте очищення туалетного лотка кішки щодня. Не рідше ніж раз на тиждень повністю оновлюйте наповнювач. Перед тим, як насипати новий, вимийте лоток із дезінфекційним засобом, що не має різкого запаху.
• Не давайте кішці м’ясо і м’ясопродукти, які не пройшли кулінарну обробку. Набагато безпечніше годувати вихованця готовими раціонами промислового виготовлення. Вибираючи харчування для кішки, по можливості віддавайте перевагу кормам супер преміум класу.
• Дбайте про здоров’я вихованця. Своєчасно проводьте обробки від паразитів і щеплення від інфекційних захворювань. Не рідше ніж раз на рік відвідуйте ветеринарну клініку для проходження диспансеризації. Якщо кішка відчуває нездужання, не чекайте погіршення і не займайтеся лікуванням самостійно, зверніться по допомогу до кваліфікованого ветеринарного лікаря.

Токсоплазмоз у кота або кішки — захворювання, яке має не тільки ветеринарне, а й медичне значення. Ставлячись відповідально до годування, утримання та ветеринарного обслуговування улюбленця, ви піклуєтеся про власне здоров’я та безпеку ваших близьких.

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.