Той алергенний чи ні — чи може бути алергія на пуделів?

Вважається, що гіпоалергенні породи — справжній порятунок для алергіків. Їх також називають умовно «безпечними». Більш детальну інформацію про таких вихованців можна знайти в нашій статті. Після її прочитання ви дізнаєтеся, чи дійсно той-пудель гіпоалергенний чи ні, чи буває алергія на інші види породи, і чи варто їх купувати.

Якщо ви мрієте про цуценя, але продовжуєте відкладати його придбання через алергічну реакцію на інших собак — обов’язково ознайомтеся з істинними причинами її виникнення. Всупереч поширеній думці, боятися потрібно зовсім не шерсті. Тому викликати алергію можуть навіть повністю лисі породи.

Причини виникнення алергії

До алергічних реакцій схильні люди з гіперчутливим імунітетом. Їхній організм невірно інтерпретує деяких подразників. Він сприймає низку нешкідливих речовин (алергенів) за небезпечну загрозу і запускає природний механізм захисту.

До найпоширеніших алергенів належать:

• харчові продукти (молоко, арахіс, яєчний білок);
• пилок рослин;
• кімнатний пил;
• цвіль;
• білки, що виділяються домашніми тваринами.

Речовини з останньої групи унікальні. У кішок і собак вони завжди різні, але при цьому ідентичні всередині одного різновиду тварин. Виділяють білки секреторні залози (залози, що виробляють велику кількість рідкої речовини всередині тіла або на його поверхні). Тому їх можна знайти в складі будь-якої біологічної рідини (сеча, слина) і епітелію (частинки шкіри, лупа).

Пуделі — гіпоалергенні собаки чи ні?

Поширенню білків сприяє шерсть, яка може активно розлітатися будинком у період сезонної линьки. Тому перевагу слід віддавати породам, що слабо линяють, наприклад жорсткошерстим. Такі вихованці не линяють природним шляхом. Відмерлі шерстинки застряють просто всередині шерстного покриву. Їх прибирають за допомогою тримінгу.

Пуделів дійсно можна назвати гіпоалергенними, тобто малоалергенними.

Їхня шерсть не жорстка, а кучерява, але все одно практично не линяє. Ця особливість зумовлена структурою шерстинок. Вони ростуть протягом усього життя собаки і поводяться так само, як людське волосся. Для підтримки охайного зовнішнього вигляду використовують регулярні стрижки.

У лисих порід білки скупчуються прямо на шкірі, забезпечуючи прямий контакт з алергеном під час дотику до тіла. Такі собаки також відрізняються більш інтенсивним потовиділенням, а піт — це одна з можливих причин алергії.

Той-пудель — найбільш гіпоалергенний з усіх різновидів породи. Це пов’язано з його розміром, оскільки тварини з більш компактними габаритами тіла виробляють відносно меншу кількість білків-алергенів.

Крім розміру та інтенсивності линьки, на алергенність собаки впливають і деякі інші чинники:

• стан здоров’я;
• рясність слинотечі;
• вік;
• наявність кастрації.

Алергія на той-пуделя та інші різновиди може розвиватися за наявності хвороби, оскільки деякі захворювання сприяють посиленню вироблення білків. Особливу небезпеку становлять патології, що супроводжуються підвищеним слиновиділенням. За такого симптому відбувається активне поширення Can F1, або ліпокалінового білка слини.

Кількість білків-алергенів підвищується в процесі дорослішання. У цуценят вона завжди менша, ніж у дорослих. Різниця зникає після статевого дозрівання. Різко збільшений у цей період рівень білків частково зменшує кастрація. Вона рекомендована всім статевозрілим вихованцям, які не беруть участі в племінній роботі.

Як поліпшити якість свого життя при алергії?

Гіпоалергенний пудель уже зменшує можливі ризики. Незважаючи на це, повністю розслаблятися поруч із таким улюбленцем все одно не варто.

Кожен організм унікальний. Визначити небезпечну для себе дозу алергенів можна лише на практиці. Тому краще діяти на випередження і заздалегідь постаратися мінімізувати контакт із собачими білками.

Для зменшення частоти появи симптомів необхідно:

• Доручити доглядові процедури грумеру або члену сім’ї без алергії.
• Придбати очищувач повітря.
• Підтримувати чистоту лежака та інших особистих речей собаки.
• Привчити цуценя до справляння потреби на вулиці і виключити подальше використання пелюшок (або лотка).
• Регулярно мити руки і намагатися не торкатися ними обличчя відразу після спілкування з вихованцем.
• Збільшити частоту проведення прибирання в будинку.
• Відмовитися від речей, що збирають на собі занадто багато пилу.
• Вдатися до кастрації цуценяти після статевого дозрівання.
• Ввести заборону на спільний сон і відвідування спальні.
• Приймати препарати, призначені лікарем-алергологом.

Алергія має накопичувальний характер і може не проявляти себе протягом кількох місяців після купівлі цуценяти. Тому не припиняйте консервативну терапію за відсутності симптомів, якщо це не погоджено з вашим лікарем.

Що важливо знати при виборі породи?

Імовірність розвитку алергії на пуделя залежить від розміру вихованця. Тому перевагу слід віддавати найдрібнішим представникам, тобто той- і мініатюрному (карликовому) різновидам.

Найбільший (великий, або королівський) вид, як і раніше, використовується за своїм прямим призначенням, тобто для полювання. Середні, або малі, собаки підходять для сторожової служби і взяття сліду, але зазвичай їх використовують у кінологічному спорті.

Дрібні різновиди теж можуть змагатися в аджиліті (вид спорту, що передбачає проходження смуги перешкод за мінімальний час), флайболі (різновид кінологічного виду спорту з проходженням дистанції з перешкодами за мінімально можливий час, утримуючи м’ячик у роті) та інших спортивних змаганнях. Вони примітні більш вираженою прив’язаністю до людини, бо в основному купуються як компаньйони. Таких вихованців не рекомендується залишати одних. Ідеальний варіант для їхнього утримання — велика сім’я з дітьми та / або іншими домашніми тваринами, де завжди є з ким поспілкуватися і пограти.

Якщо ви перебуваєте в пошуку свого першого собаки і не маєте досвіду в дресируванні — сміливо вибирайте пуделя. Він легко і швидко запам’ятовує команди, бо щиро любить вчитися і радувати свого власника.

Тої та мініатюрні представники цілком підійдуть малоактивним людям, але не домосідам. З ними можна і потрібно гуляти, але в спокійному і звичному для вас темпі. Більші різновиди припадуть до душі спортсменам, адже їх можна привчити до спільних пробіжок і навіть запливів у басейні.

Чи є породи, які не провокують алергію?

Повністю «безпечних» порід не існує. У людей з алергією на собак можуть виникати симптоми при контакті з абсолютно будь-яким представником. Відрізнятися буде лише яскравість реакції. Якщо вона зовсім незначна, то хвороба може ніяк не проявляти себе, принаймні зовні.

Крім пуделя, до умовно гіпоалергенних собак належать, наприклад:

• Французька болонка, або бішон фризе. Декоративна порода з білосніжною шубкою і мініатюрними габаритами.
• Ірландський м’якошерстий пшеничний тер’єр. Володар шовковистої шерсті без підшерстя з красивим забарвленням у колір зрілої пшениці.
• Мальтіпу. Невизнана порода, отримана шляхом в’язки той-пуделя і мальтезе.
• Ірландський водяний спанієль. Найбільший представник групи спанієлів, примітний кучерявим і маслянистим вовняним покривом.
• Барбет, або французький водяний собака. Ще один володар кучериків, але з вусами і борідкою з довгого волосся.
• Йорк, або йоркширський тер’єр. Невелика порода з тонкою і шовковистою шерстю, що нагадує людське волосся.
• Бергамаско, або бергамська вівчарка. Пастуший собака з незвичайними «дредами», сформованими з довгої шерсті.

Обов’язково придивіться до цих прекрасних вихованців!

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.