Синдром Кіарі (Кіарі-подібна мальформація) у собак — симптоми і лікування, причини.

Синдромом Кіарі, або Кіарі-подібною мальформацією, заведено вважати досить складний стан, за якого уражаються головний і спинний мозок тварини. Вроджену патологію частіше діагностують у вихованців певних порід з характерною формою черепа, наприклад, у деяких мініатюрних або брахіцефальних, тобто з плоскою мордою.

Синдром Кіарі у собак провокує невідповідність розмірів черепа і головного мозку, а також специфічна форма скелета голови. Патологія позначається на загальному самопочутті тварини і може викликати сильні больові відчуття. А лікування неможливе без ретельного обстеження і підтвердження діагнозу.

Синдром Кіарі у собак — головне

• Під синдромом Кіарі розуміють вроджену хворобу, зумовлену аномалією в розвитку кісток черепа. У деяких порід є спадковою.
• Патологія розвивається внаслідок невідповідності розмірів черепа і головного мозку, а також специфічної форми черепної коробки.
• Більше за інших до недуги схильні собаки мініатюрних і брахіцефальних порід (з укороченою мордою).
• Основні ознаки — біль, знижена рухливість, розчісування і дряпання голови та шиї, нескоординовані рухи, тремор (тремтіння).
• Для підтвердження діагнозу проводять магнітно-резонансну томографію головного мозку і шийного відділу спинного мозку.
• Синдром передбачає лікування медикаментами в легких і середньотяжких випадках протікання, наприклад, за допомогою знеболювальних і протизапальних засобів. У разі важкої форми показане хірургічне лікування.
• Прогноз сприятливий у разі своєчасного звернення до ветеринарного фахівця і легкого ступеня ураження мозку.
• Для профілактики важливо не допускати хворих собак у розведення.

Про синдром

Це вроджена патологія, яка спровокована неправильним або аномальним розвитком потиличної кістки черепа.

При неправильному розвитку потиличної кістки здавлюється мозочок (відділ мозку, відповідальний за підтримання рівноваги), і відбувається його випинання (грижа). Це спричиняє закупорку великого потиличного отвору, де з’єднується головний і спинний мозок. Створюється перешкода для відтоку спинномозкової рідини по центральному каналу, що призводить до її накопичення в спинному мозку.

У собак із синдромом Кіарі часто спостерігають ускладнення, їхня якість життя знижується.

У головному мозку виробляється цереброспінальна або спинномозкова рідина (ліквор), відповідальна за захист нервової системи тварини. Головний і спинний мозок за нормального розвитку мають бути «поміщені» в мозкову оболонку — «плавати» в лікворі. Рідина працює як буфер, оберігаючи нервову систему від зайвого тиску в черепі. Якщо з якихось причин відтік рідини порушений, внутрішньочерепний тиск підвищується, виникають ушкодження і больовий синдром. Порушення може бути пов’язане з грижею задньої частини головного мозку — вадою розвитку Кіарі.

Розлади часто можливо виявити тільки після ретельного збору інформації про тварину та оцінки результатів обстеження. Ветеринарні фахівці дають кращий прогноз, якщо почати терапію якомога раніше.

Причини синдрому

Причина хвороби криється в аномальному розвитку потиличної кістки черепа. Собаки-брахіцефали і вихованці мініатюрних порід більше за інших схильні до виникнення синдрому.

До «брахіцефалів» відносять собак із сильно вкороченою або сплюснутою мордою. Куполоподібне склепіння черепа у деяких тварин у процесі росту і розвитку не забезпечує достатнього простору для головного мозку. Структури мозочка зміщуються, закриваючи просвіт великого потиличного отвору. У результаті їх аномального розташування відтік міжхребцевої рідини порушується.

У собаки з синдромом Кіарі відзначають розширення спинномозкового каналу. Порожнини в спинному мозку заповнюються ліквором і збільшуються в розмірі. Пес відчуває хворобливі відчуття, він менше рухається, не реагує на команди, розвиваються паралічі та парези кінцівок.

У групі ризику вихованці таких порід:

• Чихуахуа;
• Мопс;
• Йоркширський тер’єр;
• Мальтезе;
• Французький бульдог;
• Кавалер-кінг-чарльз-спанієль;
• Аффенпінчер;
• Брюссельський грифон.

Є дані, що у кавалер-кінг-чарльз-спанієлів і грифонів патологія передається у спадок.

Небезпека синдрому Кіарі

Синдром Кіарі — прогресуюча патологія, за якої без належної терапії стан улюбленця схильний погіршуватися (швидкість і терміни розвитку хвороби у всіх різні).

Однак багато тварин не отримують своєчасної допомоги, оскільки ознаки хвороби нерідко залишаються непоміченими або приймаються за інший стан. У разі запущеної або важкої патології ветеринарні лікарі можуть вдатися до проведення операції, проте це стане тимчасовим заходом, і через кілька років може знадобитися повторне хірургічне втручання.

Симптоми синдрому Кіарі у собак

У вихованців із синдромом Кіарі тяжкість клінічних ознак різна.

Неврологічна симптоматика дає про себе знати больовими відчуттями, бажанням вихованця залишатися в одному положенні, щоб не посилити дискомфорт. Собака може не виконувати команди, відмовлятися від ігор, ставати апатичним і менш рухливим. Помітити, що пес відчуває біль, можна за його рухами, позами, нічим не спровокованими звуками, бажанням укласти голову на височину під час сну (щоб знизити черепний тиск).

Тварина намагається зменшити неприємні відчуття, чухаючи голову і надмірно вилизуючи лапи. Собака може ховатися у відокремленому місці, стати чутливим до дотиків. Часто занепокоєння посилюється після сну, в ранковий час.

Спостерігається порушення координації, тремтіння в м’язах, неузгодженість рухів різних м’язів (при цьому м’язова слабкість відсутня). Собака може чухати ділянку вух, але робити рухи по повітрю. Найчастіше це помітно під час прогулянки.

У вихованця іноді розвивається підвищена дратівливість. Помітні порушення рухових функцій кінцівок, компресія (здавлення) в шийному відділі хребта.

Основні симптоми синдрому Кіарі у собак:

• Знижена активність;
• Біль (особливо в шиї), може бути періодичним, гострим;
• Розчісування голови та шиї;
• Вимушена поза, вигнута спина;
• Слабкість;
• Атаксія (порушення ходи);
• Порушення координації та балансу;
• Тремор;
• Втрата м’язової маси, особливо в області плечей.

Клінічні симптоми можуть з’явитися раптово або прогресувати протягом тривалого часу — від кількох місяців до кількох років.

Синдром характерний для вихованців різного віку. Вперше ознаки хвороби можуть бути відзначені у віці 1-2 роки, коли головний мозок тварини досягає максимального розміру.

За безсимптомного перебігу вада розвитку Кіарі може бути випадково виявлена під час іншого дослідження. Багато ознак хвороби неспецифічні й можуть мати кілька пояснень, тому встановлення діагнозу без обстеження неможливе.

На які патології схожий синдром Кіарі?

Причини сильного болю і дисфункції спинного мозку можуть бути зумовлені іншими відхиленнями. Серед них хвороби дисків, запалення центральної нервової системи, аномалії розвитку хребців та інфекційні захворювання.

Патології, схожі на синдром Кіарі у собак:

Патологія	Опис
Атланто-аксіальна нестабільність	Це нестабільність суглоба, що забезпечує обертання черепа. Характерний собак мініатюрних порід. Приводить до компресійного ураження спинного мозку та вираженого болю в ділянці шиї.
Неоплазія	Це пухлинні новоутворення, які можуть бути як доброякісними, так і злоякісними.
Дискоспондиліт	Це захворювання хребта, для якого характерний сильний больовий синдром та неврологічні порушення. Найчастіше має інфекційну причину.
Асептичний менінгоенцефаломієліт	Це аутоімунне (тобто пов’язане з неадекватною реакцією імунітету на клітини організму) – запальне захворювання центральної нервової системи.

Діагностика

Діагноз «синдром Кіарі» підтверджують після оцінки томографічного знімка, отриманого за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ). МРТ дає змогу побачити наявні у тварини деформації структур головного мозку, які перешкоджають нормальному відтоку спинномозкової рідини і провокують скупчення ліквору всередині спинного мозку.

Для виключення патологій зі схожою симптоматикою може знадобитися провести базові лабораторні аналізи крові, сечі, рентгенографічне дослідження і неврологічний огляд.

Атлантоаксіальну нестабільність (вивих між першим і другим хребцями) і хвороби дисків виключають на підставі МРТ. Інфекційні патології — за допомогою аналізів крові.

Комплексне неврологічне обстеження показано улюбленцям брахіцефальних порід (мопси, грифони, чихуахуа, пекінеси, шарпеї тощо) у зв’язку з підвищеним ризиком розвитку хвороб центральної нервової системи через специфіку будови черепа.

Лікування синдрому Кіарі

Синдром Кіарі може потребувати довічної терапії. У багатьох випадках може навіть знадобитися регулярне збільшення дози лікарських засобів, щоб взяти під контроль симптоми хвороби.

Терапія синдрому Кіарі у собак може бути медикаментозною або хірургічною. Варіант терапії вибирає ветеринарний лікар, спираючись на результати неврологічного огляду і МРТ. Рішення про операцію в кожному конкретному випадку індивідуальне.

У більшості випадків медикаментозна терапія починається з прийому засобів для зменшення вираженості клінічних ознак хвороби. Це дає змогу поліпшити якість життя собаки, насамперед послабити біль. Ветеринарний лікар може прописати засіб, спрямований на зменшення вироблення ліквору або на зниження тиску спинномозкової рідини. У деяких випадках додають прийом сечогінних препаратів (діуретиків). Якщо вихованець відчуває дискомфорт або епізоди гострого болю, йому призначають знеболювальні ліки. Додатково лікар може рекомендувати протизапальні препарати.

Хірургічне лікування може бути призначено улюбленцям з важким перебігом хвороби і тим тваринам, кому не допомагає медикаментозний варіант терапії.

Мета хірургічного лікування:

• Підвищення якості життя собаки;
• Усунення симптомів хвороби;
• Уповільнення і зупинка прогресування хвороби;
• Відновлення відтоку ліквору.

Операція дозволяє збільшити великий потиличний отвір, щоб відновити відтік спинномозкової рідини. Коли перешкоди немає, рідина тече нормально і не накопичується в спинному мозку.

Як зрозуміти, що лікування успішне?

Наскільки успішним виявиться лікування синдрому Кіарі у собак, залежить від ступеня прояву клінічних ознак патології та тяжкості структурного пошкодження мозку (як головного, так і спинного).

Для оцінки успіху терапії призначають повторне обстеження МРТ.

Медикаментозна терапія ефективна для вихованців, у яких діагностовано ураження легкого ступеня і лікування призначено вчасно. Томографічні зображення дають змогу не тільки оцінити успіх терапії, а й виявити прогресування патології.

Видима ознака успішного лікування — зменшення болю (підвищується рухливість, настрій, собака не шукає комфортні пози).

Якщо вихованець пройшов хірургічне лікування, симптоми можуть ослабнути, проте незабаром розвинутися знову. Операція підвищує шанс успіху медикаментозного лікування.

Можливі ускладнення захворювання

Більшість улюбленців за умови своєчасного лікування зберігають здатність повноцінно рухатися і ходити, але у деяких тварин розвивається виражена слабкість.

Можливі ускладнення синдрому Кіарі:

• Гідроцефалія — накопичення спинномозкової рідини в шлуночках головного мозку. Для відведення ліквору може знадобитися розміщення шунта (гнучкої трубки);
• Сирингомієлія — утворення кісти (порожнини) в головному або спинному мозку, заповненої рідиною, з подальшим порушенням роботи спинного мозку.

Синдром Кіарі рідко призводить до летального результату, проте може ставати причиною сильних больових відчуттів.

Чи можливо профілактувати?

З метою профілактики захворювання не рекомендується допускати в розведення собак із синдромом Кіарі. Відхилення нерідко проявляються і в потомства, успадковуючись генетично.

Щоб уникнути погіршення стану улюбленця, рекомендується замінити нашийник на шлейку. Інших способів профілактувати Кіарі-подібний синдром не встановлено.

Улюбленець з неврологічним синдромом Кіарі проживе довге життя за умови своєчасно наданої допомоги та правильно підібраної коригувальної терапії.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.