Сибірська кішка належить до алергенних чи ні?

Багато людей упевнені, що головна причина алергії на домашніх тварин — їхня шерсть. Тому до умовно «безпечних» порід зазвичай відносять повністю лисих представників, але насправді все набагато складніше. У нашій статті ми спробуємо розібратися, чи дійсно сибірська кішка гіпоалергенна чи ні.

Незважаючи на густий шерстний покрив, ця знаменита вітчизняна порода має дуже цікаву особливість. Дізнатися про неї можна трохи нижче. Усередині статті ви також знайдете корисні поради та рекомендації для алергіків, які допоможуть знизити частоту появи симптомів після придбання пухнастого улюбленця.

Що провокує алергію?

Розвиток характерних симптомів викликають алергени. Так називають речовини, що подразнюють імунну систему. За своєю природою вони безпечні. Це відрізняє їх від збудників паразитарних захворювань та інфекцій. Але організм деяких людей помилково сприймає такі речовини за серйозну загрозу.

При зіткненні з алергеном імунітет людини, схильної до алергії, автоматично б’є на сполох і запускає природний механізм захисту:

• кашель;
• чхання;
• сльозотеча.

Перелічені симптоми — найпоширеніші. Вони дають змогу очистити дихальні шляхи та виникають при вдиханні будь-якого подразника.

При алергічній реакції на домашніх тварин симптоматика розвивається у відповідь на специфічні білки. Їх можна знайти в складі будь-якої біологічної рідини та епітелію (тканина, що вистилає поверхню шкіри та внутрішніх органів). У разі контакту з кішками більшість алергіків реагують на утероглобін і ліпокалін, або Fel D1 і Fel D4.

Чи може бути алергія на сибірських кішок?

Поширенню Fel D1 і Fel D4 сприяє шерсть. Білки налипають на неї під час вилизування, тобто зі слиною, потом, секретом параанальних залоз та іншими рідинами.

При активній линьці шерстинки розлітаються по всьому будинку. Приймаючи летючий стан Fel D1 і Fel D4 прикріплюються до молекул пилу. У такому вигляді вони можуть зберігати свою алергенність протягом півроку або ще більше.

Сибірських кішок відносять до умовно гіпоалергенних.

Їхній організм виробляє відносно малу кількість утероглобіну. Тому при утриманні таких вихованців ймовірність розвитку алергічної реакції мінімальна, навіть з урахуванням досить інтенсивної линьки.

Кількість білків-алергенів унікальна. Вона не залежить від статі, але пов’язана з віком і забарвленням шерсті. У дорослих тварин концентрація Fel D1 і Fel D4 завжди вища, особливо у некастрованих представників і володарів сріблястого забарвлення.

Важливо зазначити, що алергія на сибірських кішок і справді трапляється, але зовсім рідко. Це відрізняє їх від повністю лисих порід. У таких улюбленців білки-алергени скупчуються просто на шкірі й легко потрапляють у навколишнє середовище разом із потом.

Деякі заводчики пропонують перевірити свою реакцію під час спілкування з кошенятами. Але такий досвід непоказовий через малий вік тварин і нетривалий контакт із потенційними алергенами. Якщо ви не впевнені в причині своєї алергії — пройдіть алергологічний тест.

Яскраві симптоми у вигляді кашлю та нежитю при знайомстві з пухнастим улюбленцем можуть бути зумовлені чимось іще. Гіпоалергенна сибірська кішка ніяк не захищає вас від інших алергенів, які збирає її густа шубка. Усередині шерсті може забитися пил або пилок. Якщо джерело вашої алергії — одна з цих речовин, то для нормалізації стану буде достатньо збільшити частоту генерального прибирання і виключити вільний доступ до вулиці (навіть за наявності спеціального вольєра).

Як поліпшити умови життя з улюбленцем при алергії?

Якщо у вас діагностовано алергічну реакцію на представників котячого сімейства, то можна спробувати пройти курс АСІТ-терапії. Для зняття симптомів вам також мають призначити спеціальні препарати. Порядок їхнього прийому підбирається індивідуально.

АСІТ-терапія: метод лікування алергії, що передбачає поступове введення в організм дедалі більших доз алергену.

Для попередження розвитку алергії на сибірську кішку, яка проживає з вами в одному будинку, необхідно:

• Регулярно вичісувати шерсть, що полиняла, і змивати алергени, що накопичилися на тілі, згідно з графіком миття.
• Своєчасно прибирати відходи життєдіяльності, залишені в лотку.
• Каструвати або стерилізувати кошеня, яке досягло статевого дозрівання.
• Фільтрувати навколишнє повітря від пилу і шерсті за допомогою очищувача.
• Не торкатися обличчя і слизових одразу після погладжування вихованця.
• Використовувати закритий лоток із наповнювачем, що не пилить.
• Стежити за чистотою котячого лежака і ввести заборону на спільний сон.
• Завжди доповнювати сухе прибирання вологим.
• Обмежити доступ до своєї спальні.
• Постаратися передати всі обов’язки з догляду не алергіку.

Незначні симптоми при проживанні з пухнастим улюбленцем цілком допустимі. У майбутньому вони можуть зникнути повністю, якщо ваш організм зуміє звикнути до «рідного» алергену.

Що варто врахувати під час вибору кішки?

Гіпоалергенна сибірська кішка підійде алергікам, але при її утриманні необхідно враховувати дуже високу линьку. При постійному проживанні у квартирі пухнаста вихованка може скидати шерсть цілий рік. Тому потрібно розуміти, що пилососити доведеться щодня.

Якщо у вас приватний будинок або навіть своє господарство, то «сибіряк» виявиться вельми корисним. Представники породи — відомі мишолови. Їх не рекомендується тримати разом із домашніми гризунами.

До решти домашніх тварин ці вихованці ставляться прихильно. Вони можуть подружитися і з іншими котами, і з собаками, особливо під час спільного дорослішання. Конфлікти, як правило, виникають під час захисту території, тобто при зіткненні з незнайомою твариною.

Порода підійде самотнім людям, пенсіонерам і сім’ям з дітьми. Віддані й ласкаві «сибіряки» не докучатимуть через дрібниці, але з радістю влаштуються на колінах, якщо їм це дозволять. Занадто активних дітей кішки можуть цуратися. При цьому вони все одно дозволять себе погладити й обійняти.

Чи є абсолютно гіпоалергенні породи?

Будь-який представник сімейства котячих виділятиме білки Fel D1 і Fel D4. Тому важливо правильно трактувати термін «гіпоалергенний». Він не має на увазі відсутність алергії, але гарантує більш рідкісні та менш виражені симптоми.

Отже, гіпоалергенна сибірська кішка за фактом менш алергенна, ніж її родичі. Аналогічною особливістю також володіють такі породи:

• Абісинська. Дуже давня порода з насиченим теплим забарвленням і відданим характером.
• Балінезійська. Грайлива і комунікабельна володарка напівдовгої шерсті, що перебуває в близькій спорідненості з сіамськими котами.
• Яванська, або яванез. Надзвичайно контактна і схильна до вокалізації порода, виведена на основі балінезійських кішок.
• Невська маскарадна. Різновид блакитнооких сибірських котів із колор-пойнтним забарвленням, що отримав самостійний статус.
• Сфінкси. Група з 3 безшерстих порід: канадського, донського і петербурзького (петерболда) сфінксів.
• Ельф. Ще одна лиса порода, виведена шляхом схрещування канадського сфінкса й американського керла.
• Лікой. Примітний рідкісною шерстю, що росте нерівномірними клаптями, яка може випадати практично цілком під час линьки.

Насправді умовно гіпоалергенних порід набагато більше. Найсуперечливіші з них — лисі, оскільки вони виробляють відносно багато білків-алергенів. Але їхню кількість можна утримувати в межах норми за рахунок частого миття і щоденного протирання шкіри.

Додатковий матеріал:

• Усе про алергію на бенгальських кішок.
• Алергія на котів / кішок.
• 7 безпечних порід кішок для людей з алергією на шерсть.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.