Стоматит у собак.

Ротова порожнина вистелена слизовою оболонкою, яка відіграє найважливішу роль у взаємодії організму з навколишнім середовищем.

Слизова оболонка рота має підвищену регенерацію і стійка до впливу різних подразників. Вона також служить бар’єром для проникнення в організм інфекції. Крім того, це важлива ділянка імунологічної активності. Разом з імуносекреторними продуктами слинних залоз вона становить першу лінію захисту.

Стоматит — це запалення слизової оболонки ротової порожнини (язика, ясен, слизової щік, губ і піднебіння).

Процес може бути:

• Генералізованим — поширюватися на всю поверхню слизової;
• Локальним — зачіпати певні анатомічні структури. Наприклад, запалення язика — глосит, ясен — гінгівіт, піднебіння — палантиніт.

Залежно від перебігу запалення може бути гострим, підгострим і хронічним. За походженням класифікують первинні та вторинні стоматити. Первинні пов’язані з безпосереднім впливом фізичних, хімічних і біологічних чинників на слизову. Вторинні виникають на тлі інфекційних захворювань, таких як:

• Парвовірусний ентерит;
• Чума м’ясоїдних;
• Лептоспіроз та інші;
• Імуноопосередкована тромбоцитопенія (ITP);
• Пухирчатка або вовчак (SLE).

За ускладнень незаразних хвороб травного тракту або дихальної системи також може траплятися запалення в ротовій порожнині. Це відбувається на тлі зниження вмісту в слині лізоциму — бактерицидної речовини, що пригнічує ріст умовно-патогенної мікрофлори.

Причини

Ураження порожнини рота часто є ознакою системного захворювання. Виділяють 3 основні етіологічні чинники, що призводять до розвитку стоматиту у собаки: фізичні (механічні та термічні), хімічні, бактеріальні.

Фізичні

Чинять прямий вплив на слизову оболонку рота, тим самим пошкоджуючи її захисні шари. У собак, які жують дерев’яні палички, кістки, грубий корм або металеві предмети, паща часто травмується, і розвиваються вогнищеві виразки.

Затримка чужорідного тіла (це може бути тріска від палиці, гострий уламок кістки, сторонній предмет ззовні) призводить до утворення ерозивних ділянок. Потім до некрозу — загибелі клітин тканини слизової оболонки рота.

Механічні

Сутички з іншими собаками, вогнепальні поранення або аварійні ситуації можуть призвести до утворення більш великих дефектів. Вони характеризуються порушенням цілісності слизової оболонки або серйозними рваними ранами. За наявності подібних ушкоджень може знадобитися щелепно-лицьова хірургія з пластичною корекцією тканин.

Термічні

Вплив високих або низьких температур може пошкоджувати клітини слизової і призводити до запалення. Це трапляється при дачі гарячих або дуже холодних кормів. У побуті домашні тварини можуть отримувати електротравми внаслідок пережовування ізолюючих шарів електричних проводів. Отриманий електричний опік призводить до некрозу тканин і створює сприятливе середовище для умовно-патогенного бактеріального росту.

Тварини, які проходять курс променевої терапії для лікування неоплазії в ротовій порожнині, можуть піддаватися вогнищевому стоматиту. Це відбувається через те, що під час опромінення регіонарно виникає променеве ураження прилеглої ділянки. Таке ускладнення є вторинним.

Хімічні

Дія хімікатів провокує виразкову форму патології. Пошкодження шарів слизової відбувається під час контакту з агресивними речовинами, такими як луги або кислоти. Зважаючи на відносну недоступність цих речовин, хвороба, спровокована ними, зустрічається досить рідко.

Біологічні

Розрізняють бактеріальні, грибкові та вірусні. Перераховані фактори можуть бути причиною стоматиту у собаки або викликати вторинне ускладнення. Інтенсивність дії тих чи інших агентів залежатиме від імунозахисних факторів і цілісності слизової оболонки. Розпізнавання уражень на ранніх етапах дає змогу купірувати поширення запалення.

Фото

Обережно! Нижче, неприємний контент!
Це фото містить матеріали, які можуть здатися людям неприємними.

Хронічний виразковий стоматит у собаки: посилання на фото, Гнійний стоматит у собаки внаслідок важкої парадонтопатії: посилання на фото. Чутливий контент.

Види собачого стоматиту та симптоми

За характером запалення захворювання класифікують на:

• ексудативний — катаральний, серозний, гнійний, фібринозний,
• альтернативний — некротичний, виразковий.
• Залежно від форми стоматиту у собак змінюється і симптоматика.

Катаральний

Є початком інших форм. Собака може зовсім не демонструвати змін у поведінці. З погіршенням ситуації хворобливий стан прогресуватиме, що позначиться на багатьох звичках вихованця. Собака їстиме їжу обережніше або взагалі відмовлятиметься від їжі, чухатиме морду лапами, скиглитиме, показуючи хворобливість. Нерідко відзначається запах із ротової порожнини, рясна слинотеча. Слина може стати тягучою або в’язкою. У міру прогресування захворювання, забарвлюватися в червоний колір, що свідчитиме про наявність крові (на тлі виразки ясен або слизової).

Апатія, пригнічення загального стану, підвищення температури тіла, повна відмова від корму можуть свідчити про розвиток вторинного стоматиту у собаки. Він виникає на тлі вірусного, бактеріального або аутоімунного захворювання.

Прямими клінічними симптомами стоматиту у собаки і приводом для звернення до фахівця є видимі зміни:

• почервоніння,
• набряк,
• підвищення місцевої температури,
• болючість,
• порушення цілісності.

Виразковий

Хронічний виразковий парадентальний стоматит (CCUS) — хронічне прогресуюче і болюче запалення. Воно не піддається сучасним терапевтичним підходам, має не до кінця вивчені етіологію та патогенез. Вважається, що в основі лежить надмірна реакція імунної системи на зубний наліт. Таким чином навіть незначний наліт або камені призводять до деструктивної та болючої запальної реакції, утворення виразок.

Клінічні ознаки CCUS — хворобливі виразки слизової оболонки порожнини рота різного розміру, малюнка, зовнішнього вигляду і локалізації. Такі виразки часто супроводжуються рецесією ясен або їх убутком. Захворювання не піддається звичайній медикаментозній терапії. Основним методом лікування є висічення уражених ясен і видалення зубів, залучених у процес запалення. Породи, схильні до виразкового стоматиту: мальтійські болонки, кавалер-кінг-чарльз-спанієлі, грейхаунди, лабрадори-ретривери.

Катаральний

Являє собою гостре поверхневе запалення слизової оболонки рота. При цьому відбувається відшарування епітеліальної вистилки, покритої слизом і бактеріями. Слизові оболонки запалюються, але без явних пошкоджень. Спостерігається набряклість уражених ділянок з ознаками гіперемії. Найчастіше така форма виникає через погану гігієну, наявність зубного нальоту і каменю, гострих країв зламаних зубів, а також у разі порушень імунної системи.

Катаральне запалення є легкою формою хвороби. Але якщо не проводити лікування, то захворювання прогресуватиме. Катаральний стоматит зазвичай швидко купірується після усунення причини.

Атрофічний

Важке запалення, що вражає практично всю слизову рота. На епітелії з’являються везикули — пухирці із серозним вмістом. Вони можуть розриватися, перетворюючись на ерозії або виразки. Таке запалення супроводжується сильними болями і загальним пригніченням тварини.

Ця патологія ротової порожнини у собак виникає рідко. Переважно спостерігається у вікових тварин унаслідок поганого догляду, фізичного виснаження, внаслідок дії термічних, хімічних або біологічних агентів на слизову рота.

Гнійний

Є наслідком виразкової або атрофічної форми. Виникає при зараженні гноєтворними мікроорганізмами. Перебіг процесу супроводжується утворенням виразок із гнійним вмістом. Запалена тканина сильно гіперемована і набрякла. Спонтанний відтік гною відбувається під час жування, залишаючи ерозію або виразку. Основна ознака — різкий гнильний запах із пащі. Така запущена стадія може призвести до сепсису.

Фібринозний

Зазвичай протікає у вигляді дифтерійного запалення. Воно виникає при сильному подразненні, де основним компонентом ексудату є фібрин. Зазвичай такий стан пов’язаний з некрозом і виразкою епітелію порожнини рота.

Перша допомога при стоматиті у собак

Якщо власник помічає такі відхилення в поведінці вихованця, то це привід для звернення до лікаря-стоматолога:

• Зміни у звичній поведінці;
• Апатичний стан;
• Запах із ротової порожнини;
• Хворобливість під час приймання корму;
• Відмова від ігор;
• Візуальні зміни з боку слизової оболонки.

Не варто самостійно лікувати захворювання. Причина виникнення стоматиту у собак не усувається, а рецидиви неминучі. Також, почавши обробку і антибіотикотерапію до прийому фахівця, відбудеться згладжування симптоматики і буде важче поставити діагноз.

Огляд препаратів

Для полегшення стану використовують знеболювальні, протизапальні препарати стероїдної та нестероїдної природи, а також антибіотики. Їх призначають доти, доки не буде організована операція. Вибір препарату, дозування і кратність застосування підбирає лікар після огляду.

Засоби для гігієни порожнини рота застосовують після професійної ультразвукової чистки. Інакше їхня ефективність буде знижена.

Діагностика у ветклініці

Обстеження тварини з симптомами захворювання ротової порожнини починається з повного фізикального огляду. Для виключення вторинного стоматиту, викликаного інфекційним захворюванням, необхідні результати загального та біохімічного аналізів крові. Здача аналізів рекомендується для комплексного передопераційного обстеження, щоб оцінити роботу внутрішніх органів і знизити ризики під час анестезії.

Варто знати: Проблеми ротової порожнини у собак. Зубний камінь: як виявити та уникнути наслідків?

Огляд має бути настільки повним, наскільки це дозволяє тварина на момент надходження. Ветеринарний стоматолог проводить оцінку ротоглотки, ясен, язика, під’язикової області, дна порожнини рота і всієї щічної поверхні. Проводиться пальпація регіонарних лімфатичних вузлів і слинних залоз.

Під час огляду слизова оболонка порожнини рота має бути рожевою (за винятком ділянок із пігментацією), поверхня гладкою та блискучою, без скупчення секрету. Якщо виявляються відхилення від норми у вигляді цегляно-червоного кольору слизової оболонки, набряклості, ексудату і болючості під час пальпації, то це вказує на присутність запальної реакції. Її тяжкість оцінює лікар. На підставі клінічних проявів і результатів огляду ставиться попередній діагноз, призначається план лікування.

Рухливість пацієнта, агресія, хворобливий стан часто перешкоджають повноцінному огляду. Комплексна діагностика порожнини рота під наркозом дає змогу оцінити клінічну картину цілком. Вона включає видалення зубного нальоту і каменю, пародонтальне зондування кожного зуба, а також внутрішньоротові рентгенограми. На підставі проведеної діагностики ставиться остаточний діагноз, призначається лікування з видалення зубів, пов’язаних із запаленням порожнини рота.

Лікування стоматиту у собак

Чим лікувати стоматит у собаки? При початкових формах потрібні:

• Санація ротової порожнини — антисептичним розчином;
• Ультразвукова чистка зубів у собак — допоможе улюбленцю позбутися зубного нальоту і каменю;
• Полірування зубів — для згладжування поверхні емалі з метою мінімізувати затримку патогенної мікрофлори на її поверхні;
• Пародонтальне зондування кожного зуба і внутрішньоротова рентгенограма всієї порожнини рота — для виключення інших патологій зубощелепного апарату.

У разі більш запущених форм єдиним методом лікування є видалення кожного зуба, залученого в запальний процес. Під час операції висікаються видозмінені ясна, які є чинником запалення.

Багато власників домашніх тварин не готові до видалення зубів у свого вихованця. Але таке лікування є необхідним. Якщо не діяти і намагатися проводити лікування стоматиту у собак консервативними методами, то на тлі затяжного хронічного запалення існує ймовірність виникнення пухлинного процесу. Якщо хвороба виникає на тлі іншого захворювання, то спочатку терапія буде спрямована на основну причину.

Допомога включає профілактику вторинного бактеріального стоматиту у собак, дбайливе очищення порожнини рота, приготування їжі у вигляді кашки.

Крім лікування, важливим аспектом є профілактика. Простіше попередити хворобу, ніж довго і болісно її лікувати.

Догляд за собакою

У післяопераційний період і до важливо дотримуватися рекомендацій лікаря-стоматолога, що оперує. Виконання всіх рекомендацій — запорука якнайшвидшого одужання вихованця.

Профілактика стоматиту у собак

Власникам домашніх тварин рекомендується стежити за проявом ознак у своїх вихованців і звертатися за думками до практикуючих ветеринарних стоматологів для підтвердження діагнозу.

• Основні умови для підтримки здоров’я вихованця:
• Нормальні умови утримання;
• Повноцінне харчування;
• Дотримання температурних режимів при дачі корму, його атравматичність;
• Своєчасні щорічні вакцинації;
• Догляд за ротовою порожниною;
• Огляди раз на півроку у фахівця.

Варто приділити увагу чищенню зубів вдома. Перед тим як почати проводити рутинну процедуру своєму вихованцеві, необхідно проконсультуватися з ветеринарним стоматологом. Він розповість про кратність маніпуляцій, жорсткість зубної щітки, техніку чищення і використання препаратів для підтримки гігієни порожнини рота. Як правило, це комплексні заходи, що включають зубну пасту зі щіткою, гель і добавку до корму для профілактики утворення зубного нальоту і каменю.

Варто остерігатися деяких безглуздих винаходів, які маскуються під зубні щітки (наприклад, напальчник). Вони неефективні у використанні. Зубну щітку слід міняти кожні 2-3 місяці після зносу щетини.

Навіть дотримуючись профілактичних заходів, професійне чищення та полірування в клініці завжди будуть актуальними.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.