Собаку вкусив кліщ: що робити, симптоми, наслідки.

Якщо собаку вкусив кліщ, небезпека становить не так сам факт ушкодження шкіри, як захворювання, які може переносити комаха. Кліщі, які мешкають у лісах, найбільш активні навесні та восени. Вони напиваються крові, збільшуються у розмірах та відпадають. Також існують дрібніші кліщі, які постійно живуть на тілі собак. Здоровий імунітет перешкоджає їх розмноженню, але як тільки організм слабшає, інфекція не змусить довго чекати. Розглянемо, які кліщі небезпечні для собак, що робити у разі укусу, які профілактичні заходи найефективніші.

Кліщі, небезпечні для собак

На жаль, орієнтуючись тільки на зовнішній вигляд кліща, неможливо визначити, чи він переносить якусь інфекцію. Найбільшу небезпеку для собак становлять іксодові кліщі, яких тварина може «підчепити» під час прогулянки у теплу пору року. Також становлять загрозу мікроскопічні кліщі, яких візуально ми розглянути не можемо, а дізнаємося про їхню присутність лише у разі розвитку захворювання.

Комахи добре пристосовуються до довкілля. Іксодових кліщів можна зустріти не тільки в лісі або на луговій траві, а й у міських скверах. Зафіксовано випадки, коли за умов мегаполісу кліщів знаходили в машині, дитячому візку і навіть у квартирі взимку, після того як купили та занесли додому ялинку. Паразити широко поширилися в південних регіонах, при цьому вони стали стійкими до багатьох акарицидних засобів. У зв’язку з цим, вирушаючи із собакою на море, потрібно подбати про захист її та себе від кліщів.

Іксодові кліщі

Сам по собі укус іксодового кліща не завдає значної шкоди здоров’ю собаки. Він живиться кров’ю, після чого відпадає, і, у крайньому разі, на місці ранки може розвинутися місцеве запалення. Однак у слині кровопивці можуть утримуватися / перебувати / знаходитися збудники небезпечних захворювань, які, потрапляючи в кровообіг вихованця, стрімко розмножуються.

Хвороби собак, що передаються при укусі іксодових кліщів:

• піроплазмоз (бабезіоз) – зустрічається найчастіше. Може протікати у хронічній формі. Період інкубації становить 1-20 днів. Самостійне одужання неможливе, відсутність своєчасного лікування веде до летального результату;
• бореліоз – прихований період залежить від імунітету собаки. Одужання можливе за умови вчасної допомоги, інакше тварина стає інвалідом;
• бартонельоз – інкубаційний період тривалий, від 2-3 місяців до 2-3 років. Передається не лише кліщами, а й блохами. Може протікати із симптомами і без. У другому випадку можлива загибель тварини;
• ерліхіоз (висипний тиф собак) – протікає потай або з явними ознаками. Призводить до порушення кровотворної функції;
• гепатозооноз – вираженість клінічних ознак залежить від імунного стану собаки, тому інкубаційний період може тривати до кількох років. Тварина є безсимптомним носієм інфекції.

Шкірні кліщі

Шкірні кліщі мають мікроскопічні розміри. Паразити мешкають на шкірі та шерсті вихованців, іноді й зовсім не викликаючи зараження. Однак, якщо імунна система дасть збій, збудники почнуть активно розмножуватися.

Захворювання собак, спричинені мікроскопічними кліщами:

• демодекоз – збудник (демодекс) мешкає в цибулинах волосся сальних залозах тварини. За відсутності своєчасного лікування може вражати практично все тіло собаки, що призводить до глибокого пошкодження епідермісу;
• отодектоз – вушне захворювання. Паразит (отодектес) знаходиться у зовнішньому відділі вуха вихованця, викликає хронічний зовнішній отит;
• саркоптоз – підшкірний кліщ (саркоптес) провокує запальний процес у зонах з недостатнім волосяним покривом – пахвами, паху, вухах;
• нотоедроз – збудник (нотоедрес) також поселяється в підшкірному шарі, в основному, на животі та кінцівках;
• хейлетіоз (хейлетієльоз) ― паразити (хейлетієли) шкіри та шерсті. Кліщі вражають, в основному, шию, спину та вуха собак.

Чи може заразитися людина?

Переповзати з собаки на людину кліщ не буде, бо вже присмоктався до тварини. Паразит не вміє стрибати чи літати. Однак слід пам’ятати, що з моменту попадання на тіло до укусу може пройти час, аж до кількох годин. Якщо пес приніс комаху на довгій шерсті, гілці або іграшці, то ризик бути укушеним має кожен член сім’ї.

Що стосується інфекційних захворювань, викликаних укусом кліща, вони можуть передаватися від собаки до людини із зараженою слиною, сечею та фекаліями, або під час прямого контакту з твариною. Найбільший ризик захворіти буде у дітей та людей похилого віку.

Піроплазмоз, бореліоз, ерліхіоз, отодектоз та демодекоз не є небезпечними для людини.

При низькому імунітеті, в окремих випадках, можна заразитися саркоптозом. При цьому спостерігатимуться незначні почервоніння шкіри та невелика сверблячка. Такі ж симптоми виникають у людей, якщо вони заражаються від вихованців хейлетіозом, нотоедрозом та арахнозом.

Причини укусу кліщів у собак

Підхопити іксодового кліща собака може навіть перебуваючи в приміщенні, наприклад, якщо паразита хтось заніс до будинку на одязі чи взутті. Основною причиною у такому разі є неуважність господаря, відсутність профілактичних захисних заходів.

Причиною укусів мікроскопічних кліщів є низький імунітет. Чинники, що /які впливають на його зниження, різноманітні:

• хірургічні втручання, у тому числі стерилізація;
• тічка;
• стреси;
• погане харчування;
• тривалий прийом антибактеріальних препаратів;
• зміна зубів;
• часті контакти з безпритульними тваринами;
• переохолодження, перегрів;
• гормональні порушення;
• відсутність антипаразитарної обробки;
• спадковість.

До групи ризику входять цуценята, собаки в похилому віці, чистопородні вихованці, особливо з рідкісним родоводом.

Як проявляється укус кліща?

Для всіх кліщових інфекцій є загальні симптоми: почервоніння у місці укусу, свербіж, погіршення самопочуття. Іноді ознаки хвороби зникають, що створює помилкове враження про одужання. Але згодом вони можуть з’явитися знову, тому важливо спостерігати, як поводиться собака, доліковувати його до кінця, робити діагностику патології після курсу терапії.

Ознаки того, що собака захворіла після укусу іксодового кліща:

• піроплазмоз – жовтизна слизових, потемніння сечі, домішка крові у сечі, лихоманка, слабкість кінцівок;
• анаплазмоз та бартенельоз – задишка, слабкість, тварина погано переносить фізичні навантаження;
• бореліоз та ерліхіоз – м’язові судоми, слабкість кінцівок, кульгавість;
• гепатозооноз – лихоманка, слабкість, збільшення лімфатичних вузлів.

Ознаки поширення мікроскопічних кліщів у вихованця:

• почервоніння ділянок шкірного покриву;
• свербіж;
• випадання шерсті;
• утворення на пошкоджених місцях скорин, нагноєнь, виразок (у міру розчісування);
• сухість шкіри, формування лусочок.

Якщо вражені вуха, симптомами будуть: часте потряхування головою, посилене чесання вух лапами, виділення зі слухового проходу, «бруд» сіро-коричневого кольору в вушних раковинах.

Звернутися до клініки потрібно при появі у собаки будь-яких симптомів, незалежно від їх кількості та ступеня виразності. Негайно потрібно показати тварину ветеринарному лікарю при труднощах з диханням (можливий набряк легень), судомах, блювоті з діареєю, високій температурі тіла. Потрібно пам’ятати, що кліщ може передавати збудників не лише одного захворювання, а одразу кількох.

Перша допомога при укусі кліща

Якщо у собаки виявлений іксодовий кліщ, який присмоктався, його потрібно витягнути, обробити місце укусу антисептиком, відвезти вихованця до ветеринара. Якщо можливості відразу звернутися до лікаря немає, слід уважно спостерігати за поведінкою та станом тварини. У разі інфікування професійна допомога знадобиться однаково.

Витягувати іксодового кліща також краще у клініці. У домашніх умовах це можна зробити за допомогою спеціальних пристроїв. Інструкція до них зазвичай додається. За відсутності тієї та іншої можливостей, кровопивцю витягують руками (у захистних рукавичках бажано), петлею з міцної нитки або пінцетом. Важливо його не тягнути, а розхитувати і викручувати проти годинникової стрілки. Якщо в ранці залишилася голова кліща, вона може запалитися. Місце укусу потрібно кілька разів на день обробляти розчинами, що /які дезінфікують. При розвитку нагноєння рекомендується звернутися до ветеринару.

Додатковий матеріал: Вкусив кліщ. Як діяти?

Якщо є підозра на укуси підшкірних кліщів, то без фахівця точно не обійтися. Самолікування, а тим більше застосування народних засобів, може призвести до погіршення ситуації. Що дати вихованцю у тому чи іншому випадку – скаже ветеринар після обстеження собаки.

Що робити з кліщем?

Витягненого або знайденого на собаці кліща можна знищити (спалити, розрізати, ошпарити окропом) або помісити в банку та віднести до лабораторії для визначення наявності у ньому інфекцій. Для проведення аналізу кліщ має бути живим. Крім того, діагностика можлива, якщо паразит знаходиться в ємності не більше двох діб.

Діагностика кліщових інфекцій

При відвідуванні клініки господареві потрібно докладно розповісти про свої спостереження за вихованцем, вказати дату та приблизний час появи симптомів. Події, що / які передували погіршенню стану, чи був виявлений кліщ і таке інше.

Лікар проведе огляд собаки, призначить діагностику: аналізи крові, сечі, зіскрібок епідермісу. При сильному ураженні шкіри у разі мікроскопічних паразитів може знадобитися ідентифікація кліщів, проведення УЗД для виявлення патологій внутрішніх органів.

Лікування собаки після укусу кліщів

Якщо самопочуття тварини у нормі, лікування не проводиться. При діагностуванні кліщових інфекцій лікар може призначити препарати наступних груп:

• акарицидні;
• антибіотики;
• антигістамінні;
• сечогінні;
• гепатопротектори;
• детоксикаційні;
• вітамінно-мінеральні комплекси.

Якщо запалилося місце укусу іксодового кліща, лікар огляне його щодо наявності залишків, проведе обробку.

Залежно від стану собаки лікування проводиться шляхом внутрішньом’язових чи внутрішньовенних ін’єкцій, крапельниць. У складних випадках вихованця залишать у стаціонарі.

Тривалість лікування індивідуальна: від кількох днів до півроку та більше. Потрібно бути готовим до того, що навіть у результаті повного одужання у собаки можуть розвинутись негативні наслідки.

Ускладнення та наслідки від укусів кліщів

Ускладнення після укусу кліща зазвичай пов’язані з неуважним ставленням до вихованця, невчасним зверненням до фахівця, ігноруванням призначень лікаря, надто раннім перериванням лікування. Навіть якщо терапія пройшла успішно, згодом можливий прояв тих чи інших порушень у роботі внутрішніх органів, психіці тварини.

Наслідки залежить від виду патології. Серед найпоширеніших можна відзначити:

• порушення серцевої діяльності;
• ниркову, печінкову недостатність;
• захворювання легень;
• хронічна ураження суглобів, артрози;
• проблеми із психікою, зміни у поведінці.

До важких ускладнень належать абсцеси, сепсис, зневоднення організму, відмова внутрішніх органів, параліч. Відсутність лікування в ряді випадків призводить до коми та загибелі тварини.

Як лікувати собаку вдома?

У домашніх умовах від господаря, насамперед, потрібне неухильне дотримання призначень ветеринарного лікаря. Якщо ви не вмієте робити уколи або ставити крапельниці, потрібно домовитися з фахівцем про його прихід додому або самостійно возити вихованця на процедури. У важких випадках краще залишити чотирилапого друга у стаціонарі на 2-3 дні. У клініці він буде під наглядом лікаря, який у разі потреби надасть першу невідкладну допомогу.

Про зміну харчування собаки потрібно порадитися з ветеринаром. Зазвичай рекомендують дієту, суть якої в дробовому годуванні легкозасвоюваною їжею. Можна придбати спеціалізований корм для ослаблених собак. Добре, якщо він буде того ж бренду, до якого звик вихованець.

Під час відновлювального періоду слід уникати контактів з іншими тваринами, щоб собака не підхопила вторинну інфекцію. Не рекомендуються активні фізичні навантаження, оскільки організму потрібні сили для боротьби з хворобою. Загалом відновлення після укусу кліща займає близько 2-3 тижнів, але в запущених випадках може тривати кілька місяців.

Якщо захворювання заразне для людини чи інших тварин, собаку ізолюють. Всі заходи з обробки шкіри та шерсті проводять у спеціальних рукавичках.

Також потрібно мати на увазі, що деякі кліщові інфекції можуть маскуватися під одужання. Через деякий час ознаки хвороби в таких випадках виявляються з більшою силою, тому після лікування потрібно періодично приводити вихованця на огляд до ветеринара, здавати аналізи сечі та крові. Такі заходи не будуть зайвими і за відсутності захворювання після укусу кліща.

Як попередити укус кліща?

Профілактичних заходів, які дадуть 100% гарантію від укусу кліщів, немає. Зменшити ймовірність розвитку кліщових інфекцій, убезпечити собаку від укусів можна, використовуючи такі рекомендації:

• перед настанням теплого сезону, а потім неодноразово обробляти тварину спеціальними протипаразитарними препаратами та засобами;
• оглядати собаку після кожної прогулянки, а у період найбільшої активності кліщів – регулярно. Занести паразита до будинку може і хазяїн;
• своєчасно проводити вакцинацію;
• регулярно проводити протипаразитарну обробку собаки;
• стежити за чистотою спального місця собаки;
• уникати тісного спілкування вихованця з іншими, особливо незнайомими тваринами;
• підвищувати імунітет чотирилапого друга всіма можливими способами – прогулянки на свіжому повітрі, щоденна активність, збалансоване харчування.

Які засоби від кліщів існують?

Для захисту собак від кліщів розроблено різні варіанти засобів. Кожен із них має як переваги, так і недоліки.

Вакцинація

Для захисту від піроплазмозу, який передається через укус іксодових кліщів і зустрічається найчастіше, існує кілька вакцин:

• Нобівак Піро;
• Піродог;
• Еурікан Піро.

Вакцинувати тварину потрібно взимку, щоб імунітет до піроплазми встиг сформуватися. Але можлива імунізація і в інші терміни, головне, не допускати в цей час контакту з кліщами, наприклад використовувати відлякуючі засоби.

На момент постановки вакцини собака має бути абсолютно здоровою. Попередньо необхідно провести дегельмінтизацію – дворазово, з інтервалом 2 тижні. Також важливо враховувати ймовірність алергії, непереносимості та інших протипоказань у вихованця.

Щеплення ставиться двічі: другу вакцину вводять за місяць для закріплення імунітету. Імунна відповідь зберігається близько 6-12 місяців, тому надалі буде потрібне проведення повторної імунізації.

Від інших хвороб вакцин немає.

Нашийники від кліщів та інших паразитів

Протиклещеві нашийники для собак бувають трьох видів: хімічні, біологічні, ультразвукові. Два перших просочені різними речовинами – хімічними препаратами чи оліями, фітонцидами, які відлякують кліщів. Такі вироби можуть викликати у собаки алергію чи подразнення шкіри. Якщо в області нашийника спостерігається свербіж, почервоніння, порідіння або випадання шерсті, його не можна використовувати. Також не рекомендується вдягати нашийник від кліщів вагітним собакам, щенятам.

Ультразвуковий пристрій відлякує кліщів УЗ-хвилями. Щодо алергії воно безпечне для собак. Однак вплив УЗ-випромінювання протягом тривалого часу на організм тварини недостатньо вивчений.

Аерозолі та краплі від кліщів

Для відлякування кліщів можна використовувати аерозолі. Спреї наносять на шерсть тварин перед прогулянкою. Недолік засобу полягає у необхідності частого застосування, оскільки препарат швидко вивітрюється, змивається, видаляється при вичісуванні.

Краплі – більш надійний варіант. Розподіляючись у шкірі собаки, вони запобігають присмоктуванню паразита, внаслідок чого кліщ гине на місці чи його паралізує. Краплі від кліщів зазвичай наносять на загривок собаки. Також можна капати препарат вздовж хребта. Головне, щоб вихованець не мав можливості їх злизати. Частота застосування ― 1 раз на 3-4 тижні.

Пігулки

Також існують спеціальні пігулки від кліщів. До складу входять різні речовини, що діють. Дозування та кратність застосування підбираються відповідно до віку та маси тіла собаки.

При надходженні активної речовини в організм вихованця, вона потрапляє в кров. В цьому випадку загибель іксодового кліща настає за умови його присмоктування, тобто факт укусу можливий, а значить, ймовірність розвитку хвороби зберігається. Таблетована форма захисту підходить для профілактики розвитку мікроскопічних паразитів.

Шампуні

Деякі виробники засобів догляду за собаками включають у свою лінійку шампуні, які відлякують шкірних паразитів, у тому числі кліщів. Надійність таких засобів щодо іксодових кліщів є сумнівною.

Для профілактики укусу кліщів та зараження собаки, кращим виходом / рішенням буде використання одночасно кількох способів та засобів: нашийника та спрею, вакцинації та аерозолів, крапель та нашийника тощо. При цьому не варто забувати про огляд вихованця та регулярну диспансеризацію.

Варто знати: Як відрізнити кліща від павука?

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.