Собака не хоче йти додому після прогулянки. Що робити?

Багато хто з тих, хто заводить собаку, не замислюються над тим, а чи зможуть вони забезпечити зоосоціальні, етологічні та фізіологічні потреби собаки, тобто забезпечити умови життя, властиві даному виду тварин.

Деякі потенційні власники собак керуються лише своїм бажанням, а отже, вчиняють егоїстично. Однак біологія – наука нещадна і мстива. Вона мститься таким власникам ворожими діями собаки: руйнуванням квартири, сечовипусканням та дефекацією в будинку, виттям та гавканням (скарги сусідів!), собачою неслухняністю, а то й агресивністю.

Більшість домашніх собак, що у квартирах і будинках, перебувають в умовах постійного стресу. Посудіть самі: домашній / квартирний собака живе в умовах просторової обмеженості, тобто в замкнутому просторі. А хто існує в умовах обмеженої волі? Правильно. В’язні. Таким чином, домашній / квартирний собака засуджений на довічне ув’язнення. Це ми до того, що обмеження свободи у всіх живих істот викликає стан стресу того чи іншого ступеня виразності.

А якщо собаку вигулювати?

Якщо собаку вигулювати багато, часто і правильно, це, безумовно, допоможе. Однак опитування 439 власників собак 76 порід показало, що тривалість ранкової прогулянки у 53% власників становить від 15 до 30 хвилин. Але за цей час неможливо задовольнити потреби, що є у собаки: потреба в руховій активності, потреба в новій інформації і потреба в додатковій стимуляції. Це насправді так, тому що дослідження показали, що загальна кількість випадків небажаної поведінки собак корелює із тривалістю прогулянки: чим довша ранкова прогулянка, тим менше відзначається небажана поведінка.

Якщо говорити про потребу в руховій активності, то собак потрібно вигулювати до втоми. Тоді вони будуть щасливими. Немає часу? А навіщо тоді завели собаку?

Увечері власники гуляють із собаками довше. Це правда. Але гуляють довше не тому, що це потрібно собакам, а гуляють довше заради того, щоб відпочити після робочого дня та розслабитись перед сном. Увечері собакам довше гуляти не треба. Вночі вони сплять.

Прогулянка – це не тільки рухова активність, це той час, коли на собаку впливають мільйони різноманітних подразників та стимулів, які так необхідні для оптимального існування її нервової системи. Згадаймо про те, що тисячі років центральна нервова система собаки існувала і розвивалася під впливом величезної кількості найрізноманітніших стимулів і подразників. І це стало не лише нормою, а й потребою.

Коли ви йдете на роботу і залишаєте собаку одну в тісній, бідній і одноманітній квартирі, вона відчуває сенсорну депривацію. І радості в неї від цього не додається. До речі, в умовах сенсорної депривації люди теж відчувають стан стресу, впадають у депресію або божеволіють.

І коли ви залишаєте собаку одну – ви залишаєте її одну! А у всіх книгах написано, що собака – високосоціалізована істота. Залишаючись одна, вона потрапляє в ситуацію соціальної депривації та відчуває, відповідно, стан соціального стресу та нудьги.

Таким чином, повертатися додому для деяких собак означає повернення в одиночну камеру, у ситуацію сенсорної та соціальної депривації та обмеження волі. Тепер ви знаєте, чому деякі собаки не хочуть йти додому.

Що робити?

Організувати зміст / проживання / утримання / існування собаки так, щоб задовольнити дефіцити, які вона відчуває. Вставати раніше і вигулювати собаку довше і активніше. Завести вдома інтелектуальні собачі іграшки.

Якщо не можете зробити це самі, найміть людину, яка буде приходити та проводити час із собакою, або по дорозі на роботу завозіть / завозьте собаку в найближчий собачий готель, де можуть із собакою зайнятися, задовольняючи всі її собачі потреби.

Вигулюйте собаку на повідку і навчіть беззаперечному послуху. Щасливіше це, звісно, ​​собаку не зробить, але проблему з опором зніме.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.