Скільки разів на день годувати кошеня: розрахунок по місяцях.

Скільки разів на день годувати кошеня: причини частого годування та докладний розрахунок за місяцями.

Здоров’я вихованця залежить не тільки від якості його раціону, а й від режиму годування. При визначенні частоти прийомів їжі керуються віком. Кошенят завжди годують частіше, ніж дорослих – залежно від кількості повних місяців до 8 разів на день. Більш детальну інформацію про нюанси годівлі малюків до року ви можете дізнатись з наведеної нижче статті.

Від чого може залежати частота годівлі / годування?

Частота годівлі / годування тварини залежить не тільки від її віку та потреб організму, а й від самої їжі. Так домашні раціони або промислові вологі корми потребують більшої уваги від господаря та дотримання режиму, тоді як готові сухі раціони передбачають вільний доступ до миски. 

У кішок реалізується «буфетний тип харчування», коли тварина в зручний для себе момент підходить до миски з кормом. Сухий корм не має властивості швидко псуватися, тому він повністю підходить для «буфетного типу».

Їжа домашнього приготування або вологі корми псуються дуже швидко, тому їх не можна залишати в мисці довше, ніж на годину. При такому годуванні власнику потрібно видавати тварині їжу в строго відведений час.

Скласти домашній раціон самостійно дуже складно. Для цього потрібна допомога ветеринарного лікаря-дієтолога. Якщо цей варіант вам не підходить – краще вибрати готові раціони. Вони мають у своєму складі всі необхідні елементи та забезпечують кошеня збалансованим харчуванням, що вкрай важливо для здорового зростання.

Суворий контроль за частотою годівлі необхідний і в ряді інших ситуацій:

1. Кошеня знаходиться на штучному вигодовуванні. До введення першого прикорму йому необхідно отримувати їжу не менше 8 разів на добу. Порушення режиму харчування може в окремих випадках призвести до смерті.
2. Тварина страждає на розлад харчової поведінки і з’їдає все, що їй дають. Це властиво деяким породам кішок (наприклад, сфінксам) або вихованцям з особливостями психіки. Особливо небезпечним є переїдання для кошенят, оскільки воно може викликати незворотні патологічні зміни в його організмі на етапі росту.
3. У будинку мешкає кілька тварин, і вони харчуються різними кормами. У цьому випадку власнику потрібно видавати кожному вихованцю окрему порцію і стежити, щоб обидві тварини не змінювалися мисками і не відбирали їжу один в одного.

Якщо подібних ситуацій немає і у кішки чи кошеня спостерігається здоровий апетит, то їх годують за таким алгоритмом:

1. Сухий корм насипають уранці у розмірі ⅓ від добової норми.
2. Миску поповнюють сухим кормом увечері у розмірі ⅔ від добової норми – це пов’язано із сутінковою активністю кішок. Вночі вони можуть більше рухатись і, відповідно, більше їсти.

Отже, якщо ви годуєте кошеня промисловими сухими раціонами, то достатньо підтримувати миску наповненою і стежити за обсягом добової порції. Також необхідно забезпечити вихованця достатньою кількістю свіжої питної води.

Чому кошенят годують частіше, ніж дорослих тварин?

Головна відмінність дитячого організму від дорослого – інтенсивне зростання та особливості функціонування всіх систем. На його підтримку йде величезна кількість енергії та ресурсів. Метаболізм малюків дуже швидкий.

Організм новонароджених кошенят лише формується, тому власникам, які вигодовують їх без кішки, важливо знати низку особливостей:

1. Печінка новонароджених функціонує над повну силу, отже, у ній не синтезується достатньо глюкози (а це – головне джерело енергії);
2. Механізм водно-мінерального обміну ще не відрегульований, і кошенята можуть лише смоктати молоко матері (рефлекс злизування / лакання, а потім і розгризання з’являться пізніше). Саме тому рідке харчування має бути частим та малими порціями.
3. У немовлят відсутні запаси жирової тканини, які повинні захищати їх від зовнішніх перепадів температур і підтримувати власну температуру тіла. Тому дуже важливе регулярне надходження енергії (з їжею) та взаємодія з матір’ю (вилизування, зігрівання).

Поступово кошеня дорослішає, і його організм змінюється. Все це відбувається за людськими мірками дуже швидко. Щоб підтримати тендітне здоров’я малюка та його гармонійне зростання, власник повинен забезпечити правильне, збалансоване та безпечне харчування. 

Не підгодовуйте улюбленця зі свого столу. Для котячого організму вкрай небезпечний шоколад, родзинки та виноград (аж до летального результату), а інші страви можуть викликати нетравлення.

На окрему увагу заслуговують популярні для прикорму кошенят коров’яче / козяче молоко, а також дитяче харчування. Обидва продукти категорично не підходять для котів і можуть бути для них небезпечні!

Щодо молока: штучне вигодовування, якщо таке є, повинно здійснюватися лише спеціальними сумішами, купленими у ветеринарній аптеці. Інші варіанти просто не забезпечують кошеня необхідними для зростання речовинами. А з моменту відлучення від грудного вигодовування у кошенят починає знижуватися рівень лактази в шлунку (лактаза – це фермент, який дозволяє перетравлювати та засвоювати лактозу, головну складову молочних продуктів). Тварини старше 3-4 місяців не можуть нормально засвоювати молоко і молочні продукти.

Дитяче харчування теж не підходить для підгодовування. У ньому може бути порошок часнику чи цибулі, а ці продукти вкрай токсичні для котів і кошенят. Незважаючи на те, що виробник може не вказувати порошок цибулі / часнику у складі, він все одно іноді присутній у незначних кількостях, тому краще не ризикувати та купувати суворо корм, призначений для кошенят.

Кошенята з народження дуже інтенсивно збільшують свою вагу:

• у 2 рази у віці 10 днів;
• у 4 рази у віці 4 тижнів;
• у 8 разів віком 8 тижнів.

Щоб показати інтенсивність зростання наочно, можна здійснити аналогію з людиною. Якби дитина вагою 3,5 кг при народженні зростала такими ж темпами, то в 2 місяці вона досягала б 28 кг!

Таке інтенсивне зростання спостерігається у кошенят до 4 місяців, а з 4 до 12 місяців темпи значно знижуються.

Точна кількість і швидкість набору маси тіла залежать від багатьох факторів: стану здоров’я матері, кількості дитинчат у посліді та від породи. Наприклад, здоровяки мейн-куни ростуть повільніше за крихіток сінгапур, але за підсумком стають важчими. Їхній організм розвивається аж до 1,5 років. 

Тому готові корми, призначені спеціально для кошенят, більш калорійні. Якщо запропонувати такий продукт дорослому коту, то він дуже швидко погладшає.

На формування зубів і кістяка витрачається велика кількість білка, кальцію, фосфору. Також вкрай важливе їхнє співвідношення. Готові раціони для кошенят містять перелічені елементи у потрібній кількості та у строгих пропорціях.

Розвиваються й органи травної системи. Сечовий міхур та кишечник малюків недосконалі. Вони не здатні впоратися із занадто великим обсягом екскрементів та сечі. 

Те саме стосується і шлунка. Гігантська порція, яка зможе задовольнити всі запити дитячого організму, до нього просто не влізе. Саме тому маленьких вихованців годують невеликими, але частими порціями. Точна кількість прийомів їжі залежить від віку.

Чим старше кошеня – тим менше калорій йому потрібно на 1 кг маси тіла. Саме тому не варто дивуватися, що добова порція готового корму (зазначена на упаковці) для тварини віком 11 місяців буде меншою, ніж для тварини віком 4 місяців.

У кошенят, як і в дітей, теж спостерігаються стрибки росту. У ці періоди вони можуть не наїдатися поточним обсягом корму. Якщо набір ваги триває в межах норми, то порцію можна ненадовго збільшити.

Нехтування режимом годування або годування неправильно підібраними продуктами (незбалансованим домашнім раціоном або готовим кормом, що не підходить) призводить до серйозних наслідків. Ускладнення можуть виникнути як на етапі зростання, так і в пізнішому дорослому віці.

Також варто відзначити важливість свіжості та збалансованості продуктів. Змішування самостійно приготовленої їжі та готових раціонів неприпустимо. При виборі першого типу харчування готувати доведеться щодня, тому набагато простіше використовувати сухі крокети та вологі паштети.

Як часто потрібно годувати кошеня?

В цілому, кішки відрізняються сутінковою активністю (на світанку і на заході сонця). Так як в умовах квартири у кішок збивається циркадний цикл (через штучне освітлення вечорами), змінюється і час уявного «захід сонця» – звідси і виникають «забіги» в момент засинання власника або рано вранці. Це пов’язано з інстинктивним «полюванням» на звичну для котів їжу – гризунів, які якраз активні у вказаний період. 

Саме тому рекомендується годувати кішок готовими раціонами з вільним доступом до миски у пропорції: 1/3 добової порції покласти на день, а 2/3 – на ніч, при цьому вимикати світло не опівночі, а раніше. 

Спочатку використовуйте той самий корм, як і заводчик. Різкий перехід на нову їжу може збільшити стрес від переїзду в новий будинок.

Чим старшим стає вихованець, тим менше енергії витрачає його організм. У міру зростання частоту годування (і порцію, якщо це готовий раціон) плавно знижують так, щоб до року вона відповідала дорослій нормі.

До 2 місяців

До 8 тижнів кошенят годують 7-8 разів на добу, у тому числі вночі. У цьому віці поєднати режими не вдасться, але засмучуватися не варто. Якщо в будинку є мати дитинчат, то ними займатиметься вона.

Допомога власника потрібна за відсутності молока. У цьому випадку для вирощування та вигодовування кошенят, використовують готові штучні суміші, які можна придбати в зоомагазині.

У середньому грудне вигодовування продовжується до 4-7 тижнів. Точна тривалість залежить від багатьох факторів:

• якості годування мами-кішки та збалансованості її раціону: при нестачі вироблення молока, кошенята доставляють їй неприємні відчуття при ссанні;
• віку дитинчат – коли в них з’являються перші зуби, вони роблять болючіше матері, тому вона все рідше підходить до них для годування;
• кількості кошенят у посліді – чим їх більше, тим менше молока – отже, знову мама-кішка відчуває неприємні відчуття і прагне менше годувати дитинчат.

До віку 4-6 тижнів, коли калорій з молока малюкам стає недостатньо, вони починають наслідувати поведінку матері та інших кошенят з посліду, а саме – цікавитися мискою та її вмістом. Поступово сходить нанівець рефлекс ссання і наступає наступний етап еволюції харчової поведінки – рефлекс злизування з краю миски або навіть залишків їжі з морди матері.

У цей момент кошенята знаходяться на шляху до піку зростання (мається на увазі середньодобовий приріст у грамах), який настане у віці 4-5 місяців. Тобто з кожним днем ​​після відлучення від материнського молока, їхня потреба в енергії тільки збільшуватиметься.

До цього ж віку поступово сходить нанівець пасивний імунітет (отриманий через молозиво та молоко матері). Але свого міцного імунітету у кошенят ще не сформувалося – цей проміжний період називають «імунною дірою». Вкрай важливо підібрати з ветеринарним лікарем день щеплення, щоб воно точно спрацювало та забезпечило вихованцю захист від вірусних та бактеріальних захворювань.  

Ще один важливий момент, що заслуговує на особливу увагу – прикорм, тобто перше знайомство з твердою їжею. Його дають незабаром після появи перших молочних зубів, що прорізуються на 3-4 тижні життя. Спочатку малюкам дають трохи підігрітий вологий паштет, потім – м’ясні шматочки в підливі з паучів, а на «фінішній прямій» – сухі крокети, розмочені в теплій воді.

У 2 місяці

У двомісячному віці кількість прийомів їжі скорочують до 6. Нічне годування прибирають, але малюки, які перебувають на грудному вигодовуванні, все ще можуть прикладатися до грудей, коли захочуть.

При скороченні колишнього обсягу молока кішка все частіше залишає «гніздо», залишаючи дитинчат одних. 

Використовуйте кухонну вагу, щоб розрахувати потрібний об’єм корму. Вони (кухонні ваги) дозволять дотримуватися високої точності.

На 8-му тижні життя завершується формування молочних зубів. Слідом за різцями з’являються ікла, а останніми прорізуються премоляри. За підсумками на нижній щелепі формується рівно 12 зубів, а на верхній – 14. До цього моменту маленькі вихованці активно цікавляться годівницею / мискою своєї матері, оскільки одного молока для подальшого розвитку стає недостатньо. Відсоткове співвідношення рідкої та твердої їжі плавно збільшують на користь останньої.

У 3-4 місяці

Тримісячним улюбленцям їжу дають 5 разів на день. Цей період примітний фазою активного зростання, який ось-ось досягне свого піку (у 4-5 місяців) і середньодобовий приріст маси тіла буде найбільшим. На формування скелета йде дуже багато поживних речовин. Забезпечити поточні потреби організму здатний готовий раціон, призначений для кошенят у віці 4-16 тижнів, вагітних і кішок, що лактують.

Якщо вихованець знаходиться на «сухому» типі годівлі / годування, то їжу залишають у мисці, дотримуючись обсягу добової порції. Кошеня само підходитиме до своєї тарілки і їстиме тоді, коли захоче. 

У 16 тижнів у багатьох тварин розвивається непереносимість лактози, що перешкоджає засвоєнню молока. Вона (непереносимість лактази) супроводжується здуттям живота, проносом і блюванням.

Не раніше 3,5-4 місяців починається період зміни зубів, який має завершитись у 6 місяців. Цей період супроводжується неприємними відчуттями: через постійну сверблячку і хворобливість вихованець може відмовлятися від їжі або багато кусатися. Для зняття неприємних відчуттів стане в нагоді гумова іграшка або спеціальний прорізувач, заповнений холодною водою.

До цього віку вже краще привчити кошеня до рутинної процедури – чищення зубів, яке повинно проводитися як мінімум 1 раз на тиждень, а в ідеалі – 1 раз на 2-3 дні.

Також важливо стежити, щоб молочні зуби не залишалися поруч із корінними. Це підвищує ризик того, що молочний зуб може відколотися, а його корінь залишиться всередині та викликає запалення. За наявності кількох зубних рядів слід звернутися до ветеринарного лікаря.

У 5-6 місяців

Норма для наступного етапу – 4 рази на день, якщо вихованець вживає їжу домашнього приготування або вологі корми. Незграбний малюк набуває рис молодого котика або кішечки. Не останню роль у цій події відіграє статеве дозрівання.

Кішечки дорослішають раніше – у 5-9 місяців. Крім статі, велику роль відіграє порода. Найпершими дозрівають «орієнтали» та «абісинки», а найостаннішими – мейн-куни, «сибіряки» та регдолли. Якщо ви не плануєте займатися розведенням, то вихованця потрібно стерилізувати чи каструвати. Операція дозволить знизити:

• внутрішньовидову агресію;
• травматизм (на тлі згаданої вище внутрішньовидової агресії або при пагонах / спробах втечі / втеч) та ймовірність інфекційних захворювань;
• ризик інших проблем, пов’язаних із статевою поведінкою (вокалізація, мітки, змінена поведінка та ін.).

Потреба кастрованих кошенят у калоріях знижується, але вони все ще знаходяться на етапі зростання, тому можна перевести їх на раціон «Для кастрованих кошенят» або залишити на звичному раціоні «Для кошенят».

Помилкою багатьох власників є переведення кошеня на корм для дорослих кастрованих тварин, що може порушити зростання вихованця. Цього робити в жодному разі не можна.

Дорослим кастрованим тваринам, дійсно, потрібно менше калорій. Якщо годувати їх як некастрованих вихованців (тобто більш калорійним кормом), то це призведе до стрімкого набору ваги та зниження активності, а потім – і до інших патологій (захворювань сечовидільної системи, опорно-рухового апарату та ін.).

До року

З півроку вологу чи домашню їжу дають тричі на день. Далі темпи розвитку тварини залежать від статі та породи.

До 6, максимум – до 7 місяців повністю формуються корінні зуби, що полегшує остаточне переведення на тверду їжу. У деяких тварин може спостерігатися персистенція або залишкові зуби. Не забудьте переконатися, що зміна зубів у вашого вихованця проходить добре – інакше потрібно звернутися до ветеринарного лікаря.

Багато вихованців припиняють рости вже у 12 місяців. З цього моменту їх починають годувати як дорослих – 2 рази на добу (вранці та ввечері), витримуючи інтервал у 8-12 годин. Мейн-куни та інші представники великих лісових порід продовжують зростати до 1,5 років, тому для них дитячий раціон і відповідний режим годування зберігають трохи довше.

Висновок

Живлення кошеня – ключовий момент для його зростання. Більше того, від нього безпосередньо залежить, наскільки здоровою і міцною буде доросла тварина – оскільки основи закладаються саме у дитячому віці. 

Власнику потрібно вирішити, який тип годівлі / годування буде у його вихованця – домашні або готові промислові раціони. Змішувати два типи не можна! Також необхідно простежити, щоб тварина не отримувала їжі з людського столу. У багатьох продуктах є токсичні для кішок добавки (цибуля, часник – особливо, він додається в малій кількості у багатьох стравах), тому всю їжу необхідно тримати в закритих шафах і холодильнику.

Важливим є як сам раціон, так і режим годування. Кішки – це хижаки, хоч і одомашнені. У них є деякі особливості харчової поведінки: сутінкова активність і буфетний тип харчування. Це необхідно враховувати у будь-якому віці кішки.

Кожній тварині потрібний індивідуальний підхід. Одні вихованці переїдають, інші, навпаки, можуть недоїдати (наприклад, якщо інший, напористіший вихованець відбирає в нього їжу). Враховувати варто і активність, і смакові уподобання кішки / кота.

Пам’ятайте, що нестача поживних елементів, тривале голодування і часті перевантаження шлунка можуть призвести до багатьох небажаних наслідків. Якщо у вас є сумніви щодо поточного харчування – обов’язково проконсультуйтеся з ветеринарним лікарем.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.