Сказ у тварини. Ознаки, виявлення та необхідні дії.

Сказ — одне з найнебезпечніших захворювань тварин і людини. Збудником є вірус, який вражає нервову систему, порушує роботу спинного та головного мозку. Тому майже завжди захворювання закінчується летальним результатом.

Але якщо знати, як запобігти зараженню, як розпізнати перші ознаки сказу у тварин, і що робити в разі підозри, можна уникнути серйозних неприємностей. Поговоримо на цю тему докладніше.

Перші ознаки захворювання

Вірус сказу виділяється зі слиною, тому домашні улюбленці заражаються зазвичай через укуси хворих диких тварин (лисиць, вовків, щурів, їжаків тощо), а також бродячих собак і кішок. У деяких випадках буває достатньо, щоб слина потрапила на рану на шкірі або слизових.

Час від зараження до появи перших симптомів (інкубаційний період) може бути різним. Це залежить від локалізації укусу, кількості вірусу, що потрапив, стану імунної системи. Середні показники: від 10 днів до 6 тижнів.

Загальні ознаки:

• млявість, апатія;
• слабкість у м’язах, парези та паралічі;
• занепокоєння (собаки постійно скиглять);
• агресія (особливо у кішок) або навпаки, надмірна ласкавість;
• небажання спілкуватися з власником;
• підвищене слиновиділення (гіперсалівація);
• світлобоязнь — тварина ховається в темних місцях, не хоче йти на прогулянку;
• водобоязнь (гідрофобія) — улюбленець відмовляється від води, при спробах напоїти, розвиваються судоми;
• порушення ковтання;
• жар;
• можливі блювота, діарея.

Наявність і вираженість симптомів сказу у собаки, кішки залежатимуть від форми хвороби.

Агресивна

Називається також буйна, енцефалічна. Триває 5-10 днів.

У вихованця спостерігається нервозність, підвищена збудливість. Іноді собаки можуть бути надмірно нав’язливими, всюди ходити за господарем, намагатися його облизати. Місце укусу свербить, тварина його постійно розлизує і розчісує. Підвищується температура тіла.

Пізніше улюбленець стає агресивним, гарчить і хрипло гавкає (гавкіт може змінюватися на виття), нападе на господаря та інших тварин. Собаки прагнуть зірватися з повідця і втекти. Кішки шиплять, кусаються, дряпаються, не даються в руки.

Розвиваються світло- і водобоязнь, порушення координації, епілептичні напади, рясне слиновиділення, помутніння рогівки, поїдання чужорідних предметів, неможливість нормально приймати корм і воду.

У термінальній стадії — пригнічення, параліч, загибель.

Тиха

Або паралітична форма. Тварина не проявляє агресію, тому запідозрити сказ складніше.

Клініка:

• тварина млява і полохлива, намагається сховатися в темні кути, під диван, ліжко;
• іноді вихованець стає надто ласкавим;
• хитка хода;
• проблеми з ковтанням — відчуття, що тварина чимось подавилася;
• слинотеча;
• відвисання нижньої щелепи;
• спроби проковтувати неїстівні предмети (палиці, іграшки);
• безцільне хитання будинком, порушення свідомості;
• розфокусований погляд, випадання третьої повіки.

Надалі розвивається параліч усіх м’язів і летальний результат.

Атипова

Може виникнути при неправильній вакцинації собак від сказу (і котів), а також при контакті з невеликою кількістю вірусу. У цьому разі антитіла в організмі є, але їх недостатньо для повного його блокування. Небезпека в тому, що хворий вихованець є переносником і може заразити інших чотирилапих і людину.

Що робить сказ із тваринами за атипової форми? Ознаки можуть бути пов’язані з дисфункцією травлення (блювота, діарея з кров’ю), ураженням нервової системи (судоми, парези, паралічі), зміною поведінки (млявість, апатія).

Поворотна

За цієї форми захворювання ознаки збудження то з’являються, то згасають. Повтори можуть спостерігатися через 2-4 тижні і навіть пізніше. Але щоразу вони бувають все сильнішими і сильнішими.

Абортивна

Характеризується незначним порушенням поведінки, лихоманкою, симптомами ураження ШКТ. Через певний час ознаки зникають і тварина одужує. Такі випадки дуже рідкісні і не можна виключити повернення хвороби.

Як виявляють сказ у тварин?

Насамперед враховують епідеміологічні дані та анамнез (наявність інших випадків зараження в регіоні, укус або ослинення шкіри улюбленця дикою або безпритульною твариною). Показовою буде і клініка: агресія, боязнь світла і води, слинотеча, спазм ковтальної мускулатури, судоми тощо.

Додаткові методи діагностики сказу:

• Експрес-тест. Показує наявність антигену сказу в біологічних рідинах пацієнта;
• РІФ — реакція імунофлюоресценції. Також допомагає визначити наявність антигену збудника;
• Визначення титру антирабічних антитіл. Використовується часто, щоб оцінити ефективність вакцинації.

Максимально достовірні тести — посмертні. За допомогою цитологічних мазків-відбитків виявляють тільця Бабеша-Негрі. Це особливі включення, що розташовуються в клітинах головного мозку.

Сказ важливо диференціювати від низки хвороб, що мають схожі симптоми. Наприклад, порушення поведінки можливе в разі новоутворень головного мозку, інших нейротропних інфекцій, отруєння, скупчення рідини в мозку (гідроцефалія). Спотворення апетиту спостерігається за дисбактеріозу, анемії. Проблеми з ковтанням бувають у разі правця, великої кількості зубного каменю, стоматиту, застрягання чужорідних тіл у глотці та стравоході. Парези і паралічі часті за травм та інфекцій головного мозку, запалення і дистрофії м’язів, периферичних нервів різної етіології.

Що робити, якщо стався контакт зі скаженою твариною?

Вихованець може заразитися сказом на природі, на дачі, на полюванні (мисливські породи собак). У групі ризику — кішки на вільному вигулі.

Основний метод профілактики — вакцинація. Перший раз цуценя або кошеня вакцинують у 3 місяці, далі — щорічно.

Якщо ваш улюбленець вакцинований і контактував із підозрілою твариною, то шанс заразитися мінімальний (але повністю не виключений). Якщо щеплення немає — наслідки будуть серйознішими.

У будь-якому разі ізолюйте улюбленця від інших чотирилапих і людей. Після чого терміново зверніться до ветеринарної клініки. Дикі тварини можуть бути переносниками не тільки вірусу сказу, а й інших небезпечних інфекцій.

До того ж тільки кваліфікований фахівець диференціює сказ від інших патологій зі схожими симптомами (менінгіту, енцефаломієліту) і надасть необхідну допомогу.

Дії до факту підтвердження сказу при контакті

Якщо ваша кішка або собака спілкувалася з іншою твариною, можливо зараженою сказом, її також поміщають на карантин. Обов’язково звертаються до ветеринарної клініки.

Що стосується людей, то потерпілий від укусу тварини має звернутися до найближчого медичного закладу. Місце укусу ретельно промивають водою з милом.

Висновок

Давайте резюмуємо основні моменти про сказ:

• це дуже небезпечна інфекція, яка передається від тварин до людини;
• хвороба може протікати без виражених ознак, але хворий буде переносником інфекції;
• сказ у тварин не лікується;
• якщо вашого улюбленця покусала підозріла тварина, терміново приїжджайте до ветеринарної клініки, до візиту улюбленця ізолюйте;
• найкраща профілактика від сказу — щорічна вакцинація.

Додатковий матеріал:

• Щеплення котів від сказу: плюси і мінуси, оцінка вакцин і правила вакцинації.
• Ознаки сказу в котів: як визначити цю хворобу у свого пухнастого друга?
• Як відбувається передача сказу кішкам? Як коти можуть заразитися цим вірусом?
• Що робити, якщо вкусила або подряпала кішка, яка може бути скаженою / зараженою сказом?
• Котячий сказ: способи передачі, ознаки, діагноз і профілактика.
• Сказ серед собак: усе про захворювання. Види, симптоми та способи діагностики. Профілактика сказу.
• Сказ у собак: симптоми та ознаки хвороби.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.