Шишка у собаки: що це може бути?

У собак шишками називають ущільнення, які можна виявити під шкірою або на її поверхні. Як правило, господарі виявляють їх, коли доглядають своїх вихованців. Оскільки у багатьох людей новоутворення міцно асоціюються з онкологією, підозріле ущільнення часто спричиняє щонайменше занепокоєння, а часом – і паніку. Однак не варто одразу лякати себе катастрофічними сценаріями. Існує безліч інших відповідей на тривожне питання: якщо виявилася шишка у собаки – що це може бути?

Важливі моменти

Найчастіше шишки в собак є доброякісними утвореннями, припухлостями, викликані запальним процесом, травмою, іа також нарости. Підозріле ущільнення може навіть виявитися кліщем, який напився крові. У ряді випадків шишки зникають самі собою, але нерідко тваринам потрібне медикаментозне або хірургічне лікування.

Причини появи у собак щільних утворень дуже варіативні, але необхідно швидко визначати їх характер. Шишка цілком може мати злоякісне походження, і в цьому випадку рання діагностика дозволить зберегти вихованцю життя.

Ущільнення можуть бути локалізовані у різних частинах тіла собаки, вони бувають підшкірними та зовнішніми. Більшість шишок, що / які утворилися на шкірі тварини, як правило, особливої ​​загрози не становлять. Однак деякі з них, наприклад, папіломи, епітеліоми, здатні неабияк зіпсувати зовнішній вигляд улюбленця.

Шишки також поділяють на пухлини (злоякісні та доброякісні) та не пухлини. Новоутворення під шкірою собаки можуть довго залишатися непоміченими. Найчастіше господарі виявляють їх випадково, за тактильного контакту. Візуально підшкірні шишки, якщо вони великі, легше виявити у гладкошерстих вихованців.

Доброякісні пухлини у собак зазвичай не супроводжуються хворобливими відчуттями та часто не вимагають лікування. Вони або не збільшуються в розмірах, або зростають дуже повільно. Однак таке утворення здатне переродитися на злоякісне новоутворення. Причиною може стати стрес або травма.

Хазяїн, який виявив у свого вихованця підозрілу підшкірну шишку, повинен попрямувати з ним до ветеринара. Відкладати візит не варто, особливо, коли стає очевидним, що ущільнення збільшується, завдає тварині занепокоєння: набрякає, свербить, кровоточить. У клініці, у собаки візьмуть аналізи. Також знадобляться УЗД, КТ, МРТ, рентген, біопсія – це єдині способи визначення характеру новоутворення.

Варто знати:

• З’являються шишки на лапах собаки? — Насторожіться.
• Ветеринар-онколог: коли може знадобитися і навіщо?

Причини появи шишок у собак

До найпоширеніших причин утворення шишок у собаки належать:

• травми, забиті місця. При ушкодженні м’яких тканин чи органів можуть утворюватися гематоми. Якщо травмування супроводжується проникненням інфекції, можливий розвиток абсцесу, через що під шкірою вихованця з’являються ущільнення, припухлості;
• укуси комах. На місці укусів можна виявити припухлості, набряки;
• ін’єкції. Після введення будь-якого препарату за допомогою голки під шкірою тварини утворюються ущільнення різного розміру, що є нормальною реакцією організму.
• алергія. Після контакту з алергеном на тілі собаки з’являються горбики, висипання;
• вірусні та бактеріальні інфекції. У вихованця можуть збільшитися лімфовузли. При їх обмацуванні створюється враження, що під шкірою утворилися кульки. Ще один симптом – поява папілом, бородавок;
• запалення лімфатичних вузлів, параанальних залоз;
• закупорка шляхів розщеплення жирів, що провокує розвиток доброякісних пухлин – липом (жировиків);
• онкологічне захворювання.

Види шишок

Більшість підшкірних та зовнішніх новоутворень на тілі собаки мають доброякісний характер.

• Аденома. Це пухлина залозистого епітелію, яка у собак найчастіше локалізується під хвостом, у періанальній ділянці. Аденома переважно розвивається у літніх некастрованих самців. Найбільш схильні до неї біглі, бульдоги, кокер-спанієлі.
• Ліпома (жировик). Це м’яка, рухлива при пальпації пухлина, що утворюється з жирової тканини. Така шишка часто локалізується на шиї тварини, а також на спині, боках. Ліпоми не становлять небезпеки. Вони безболісні та не турбують собаку. Виняток становлять жировики, що розрослися, які з’являються в шийній області або на кінцівках. У цих випадках у пса можуть спостерігатися ядуха і кульгавість.
• Кіста. Кісту, що утворилася на шкірі, нескладно визначити візуально: вона являє собою пухке утворення, що нагадує кульку. Колір може бути червонуватим або блакитним, сіруватим. Поодинокі або множинні пухлини можна виявити будь-де, але найчастіше вони з’являються на тулубі тварини, на голові, шиї. Кіста також може утворитися під язиком вихованця. Зустрічається і міжпальцева кіста, що притаманно для представників короткошерстих порід.
• Гістіоцитома. Це внутрішньодермальна пухлина, яка є шишкою сферичної форми, що має червонуватий колір. Найчастіше гістицитоми з’являються на голові, вушних раковинах. Подібні утворення можна знайти і на животі пса. Такі пухлини зустрічаються переважно у цуценят та собак до 2 років. Найчастіше вони зникають самі собою через місяць після появи.
• Фіброма. Доброякісна пухлина округлої або овальної форми, іноді схожа на бородавку, утворюється на шкірі або підшкірній тканині тварини. На дотик ці шишки можуть бути як твердими, так і м’якими. Типові області локалізації – лапи, пах, боки. Фіброми частіше утворюються у дорослих і літніх собак, природна схильність до них спостерігається у фокстер’єрів, боксерів, доберманів, золотистих ретріверів.
• Гемангіома. Пухлинні утворення судинної природи можуть з’являтися на різних ділянках тіла собаки. Вони поділяються на кілька видів, мають різний розмір (зазвичай до 5 см), бувають м’якими та твердими. Червона або багряно-синюшна пухлина округлої форми охоплює шкірну та підшкірну тканину.
• Кератоакантома. Овальні або округлі щільні вузлики, що мають червонуватий колір, локалізуються в дермі або підшкірній тканині, часто вкриті кірками. Розмір новоутворень у діаметрі – 0,5-4 см. Шишечки можна виявити на будь-якій ділянці тіла тварини, де є шерсть. Патологія найчастіше зустрічається у самців. Найбільше до неї схильні вівчарки.
• Папіломи, бородавки. М’які щільні шишки з шорсткою поверхнею мають вірусне походження та здебільшого зникають через 2-3 місяці після появи. Вони можуть вражати різні ділянки тіла собаки. За формою нагадують вузлики чи суцвіття цвітної капусти. Папіломи мають тілесний колір, але зустрічаються і білі, темно-коричневі новоутворення.
• Грижа. Патологія виникає через розрив м’язових тканин. Пупкову, перинеальну або пахвинну грижу можна виявити візуально або на дотик. Вона являє собою кулясте випинання на тілі тварини, частіше м’яке. Розмір – від 2 см. до розміру з апельсин.
• Мастит. Це запалення молочної залози, характерне, в основному, для сук. Воно проявляється у вигляді набряку, ущільнення залози, що супроводжується болем.
• Лімфаденіт. Шишки під шкірою вихованця можуть бути викликані збільшенням лімфовузлів. Вони зазвичай виявляються при промацуванні пахвинної та пахвової області тіла, в районі лопаток, під нижньою щелепою.
• Гематома. Це механічне пошкодження, спричинене розривом судин, тканин, а також переломом, тріщиною кістки. Ущільнення утворюється в області травмування і, залежно від його тяжкості, може мати різний розмір.

Доброякісні утворення найчастіше не потребують серйозного лікування.

Але в ряді випадків, для поліпшення якості життя тварини, може знадобитися їх видалення або прийом препаратів, призначених для усунення причин, що викликали патологію. Наприклад, висип, горбки можуть виявитися проявом алергічної реакції. У такому разі лікар призначає антигістамінні препарати, після чого утворення на шкірі зникають.

Злоякісні утворення становлять для тварин смертельну небезпеку. Серед них є кілька найпоширеніших видів.

• Мастоцінома. Часто виглядає як звичайна бородавка чи ліпома.
• Гемангіосаркома (дермальна та підшкірна). Дермальна гемангіосаркома характеризується утвореннями блакитного, чорного або червоного кольору, що з’являються на шкірі. Пухлина може локалізуватися також у підшкірній та міжм’язовій ділянці.
• Меланома. Зазвичай виглядає як множинні або поодинокі дрібні, потовщені утворення неправильної форми, що злегка піднімаються над поверхнею шкіри. Як правило, колір – темний, темно-коричневий або пігментація нерівномірна.
• Плоскоклітинна карцинома. Пухлина може виглядати як бугриста шишечка на шкірі, папілома. Найчастіше утворюється на голові, шиї тварини або в її пащі.
• Саркома м’яких тканин. Група різних видів пухлин, що вражають зв’язки, сухожилля, м’язи. Серед них – фібросаркоми, ліпосаркоми. Підозрілі кулясті ущільнення на тілі собаки господарі зазвичай виявляють, якщо обмацують її, а також коли гладять, купають, розчісують вихованця.
• Аденокарцинома молочних залоз. Як правило, є одиничні або множинні шишки різного розміру в області сосків. На дотик утворення бувають м’якими, пружними або досить твердими.

У більшості випадків злоякісні пухлинні утворення з’являються на тілі дорослих та літніх собак. На ранній стадії тварини не відчувають дискомфорту, а приховані під шерстю шишки, особливо якщо вони дрібні, не завжди помітні. Раннє виявлення пухлини дає добрі шанси на успішне лікування вихованця. Інакше лікарю зазвичай доводиться призначати лише підтримуючу терапію.

Особливості локалізації шишок

Зрозуміти природу виявленої у собаки гулі буде простіше, якщо враховувати, де саме вона з’явилася. Наприклад, необхідно особливо уважно поставитися до будь-якого щільного утворення, виявленого в нижній частині тулуба тварини – від паху до грудини. Так, якщо у сук ущільнення в області молочних залоз часто виявляється звичайним маститом, то у самців подібна локалізація пухлини може вказувати на її онкологічне походження. Набухання пахових лімфовузлів також має викликати у господаря занепокоєння – потрібно, щоб лікар визначив причини запалення.

Шишка на лапі часто буває пов’язана з травмою або укусом комахи. Як збільшуємий в розмірах наріст виглядає, наприклад, кліщ, що присмоктався. Ця комаха, здатна переносити небезпечні захворювання, нерідко присмоктується також до черева, грудей, вух вихованця.

Щільні утворення на загривку, спині собаки у багатьох випадках виявляються ліпомами. Область холки – одна із ділянок на тілі тварини, куди вводять ін’єкції, тому ущільнення тут може з’явитися і після уколу.

Дрібні шишечки на морді собаки часто належать до розряду папілом, бородавок. Вони добре помітні у сфері очей, носа, пащі.

Діагностика та лікування

Визначити точну причину появи шишок у собаки та порекомендувати, що робити у такому разі, може лише ветеринарний лікар після комплексного обстеження тварини. Піти з вихованцем на консультацію варто, навіть якщо ущільнення / нарости тварину не турбують, а в її поведінці не спостерігається змін.

Терміново звертатися до ветеринара необхідно, якщо:

• підшкірна шишка збільшується, стає болісною при пальпації;
• зовнішня шишка змінила форму, колір, вона свербить, гноїться, кровоточить, на місці виразки з’являється тверда скоринка;
• змінився колір шкіри навколо утворення;
• до раніше виявленої шишки додалися нові (подібні);
• вихованець став млявим, сонним, втратив апетит;
• виникла температура.

Якщо перераховані симптоми відсутні, але ущільнення не зникають самостійно протягом 2-4 тижнів, собаку бажано відвезти на огляд.

Лікування тварин залежить від виду захворювання. Доброякісні шишки невеликого розміру зазвичай не вимагають лікування. Але в деяких випадках воно може знадобитися. Наприклад, липому, яка здатна розростатися до значних розмірів, створюючи псу дискомфорт, рекомендують видаляти. Лікар також може порадити видалити папіломи, бородавки, якщо ці утворення локалізуються на схильних до травмування ділянках тіла, адже випадково здерті нарости можуть кровоточити, інфікуватися.

Злоякісні пухлини січуть, піддають хіміотерапії чи радіотерапії. Це залежить від їхнього розміру, локалізації, стадії хвороби, наявності чи відсутності метастазів.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.