Що таке трейббол для собак?

Німецьке слово «трейббол» (traibball / трайблбол) перекладається як «загони м’яч». Батьківщиною цього виду кінологічного спорту є Німеччина, де він виник спочатку як свого роду корисно-приємне проведення часу.

Господарі пастуших собак стурбувалися, що їхні чотирилапі підопічні починають втрачати хватку, оскільки практично перестали безпосередньо контактувати з реальними вівцями. Тому виходом зі становища стала створена система вправ, що дозволяла вихованцям підтримувати на належному рівні свої інстинкти «пастухів».

Змагання та правила

Перші змагання з трейбболу відбулися у 2007 році. Сьогодні в нього грають не тільки в Німеччині, а й у різних європейських країнах, а також США.

За правилами трейбболу чотирилапий пастух «пасе» не овець, а великі надувні м’ячі — вісім штук, підкоряючись командам господаря. Його головне й єдине завдання — загнати їх у ворота. Господарю дозволяється стояти біля загону та подавати команди голосом: «Вліво!», «Вправо!», «Вперед!», «Назад!». Ще він може користуватися жестами, свистком, всі інші маніпуляції заборонені та штрафуються.

Найпростіший варіант гри, коли м’ячі розташовуються на лінії старту у формі трикутника. «Спортсмен» має загнати ці м’ячі у ворота-«загону». Собака може штовхати спортивний снаряд у ворота лапами, мордою — як завгодно, але важливо не продирявити спортивний снаряд.

Складний варіант передбачає закочувати м’ячі згідно з встановленим порядком: наприклад, синій-жовтий-помаранчевий.

Приємно та цікаво

Слід зазначити, що трейббол у плані спортивних досягнень чимось схожий на олімпійські ігри, тут головне не перемога, а участь, приємне, цікаве та корисне спільне проведення часу собаки та господаря. Адже перекочувати м’яч галявиною на своє задоволення може практично будь-який собака, незалежно від породи. І домінантою у змаганнях тут є не спортивна складова, а контакт та взаєморозуміння між господарями та собаками.

У цьому виді спорту немає вікових обмежень ні собак, ні їх господарів. І тут не потрібні великі фізичні зусилля.

Навчання

Для занять не потрібно багато місця, а також дорогого обладнання. Можна тренуватися з одним чи кількома м’ячами.

Перше, що треба зробити, — це навчити собаку спокійно ставитись до м’ячів. Вона повинна лягати по команді і залишатися в такому положенні, навіть якщо повз котиться м’яч. Але його не можна спрямовувати прямо на підопічного, інакше він може злякатися.

Навчання краще проводити за допомогою клікер-дресирування. Клацанням клікера заохочувати правильні дії собаки. М’яч має бути лише об’єктом, який «спортсмен» повинен доставити з точки А до точки В, при цьому він не повинен грати з м’ячем, а повинен його «пасти» — штовхати та катати.

Далі слід навчити собаку підганяти м’ячі до господаря, але тільки по команді, інакше він тікатиме зі спортивним снарядом, думаючи, що це гра. Потрібно добиватися суворого та точного послуху, без прояву собакою самостійності. Коли цього буде досягнуто, можна поставити ворота, щоб вона заганяла м’ячі вже в них. Після цього залишиться лише підвищувати швидкість та точність ураження воріт.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.