Ринотрахеїт у кішок та котів.

Ринотрахеїт ― вірусне захворювання, що характеризується гострим перебігом і ураженням, переважно, дихальної системи та очей. До інфікування схильні всі кішки, незалежно від віку, статі та місця проживання. Хоча летальні випадки бувають у рідкісних випадках, патологія небезпечна розвитком у тварини ускладнень різного ступеня тяжкості. Як розпізнати інфекцію, як лікувати хворобу і чи можна запобігти зараженню улюбленця? Про це розповімо далі в статті.

Особливості захворювання

Збудник ринотрахеїту у кішки ― вірус котячого герпесу. Він нестійкий до дії чинників навколишнього середовища, не переносить високих температур, гине під час обробки приміщення деззасобами.

Збудник у великих кількостях міститься у виділеннях з носа, пащі, очей, а також у калі та сечі вихованця. Виділення герпесвірусу в навколишнє середовище може початися через добу після зараження і тривати до трьох тижнів.

Важливо, що кішки, які перехворіли один раз, після одужання стають носіями вірусу ринотрахеїту. У певних ситуаціях збудник, що «спить» у нервових вузлах, активується і виділяється в навколишнє середовище. Такими ситуаціями можуть бути: стреси, переїзд, пологи, лактація тощо. Рецидив хвороби може протікати важче, ніж у первинному випадку.

Шляхи зараження

Для зараження здоровому коту достатньо обнюхати хворого родича. Серед інших шляхів інфікування відзначають:

• через повітря;
• користування посудом, предметами хворої тварини;
• занесення вірусу в будинок господарем (на одязі, взутті, предметах);
• ігри, бійки з іншими зараженими котами.

Які кішки в групі ризику?

Імовірність захворіти на ринотрахеїт найбільша у літніх котів і кошенят, особливо новонароджених. Високий ризик інфікування у вихованців, схильних до постійного або сильного стресу, чутливих до навколишніх факторів. Вакциновані від ринотрахеїту кішки в меншій небезпеці, ніж не щеплені тварини.

Причини патології

Розвитку ринотрахеїту у кішок сприяють такі чинники:

• нервове перенапруження;
• переохолодження;
• мізерне харчування;
• перенесена важка хвороба;
• скупчене проживання котів;
• відсутність гігієни утримання тварини.

Потрапивши в організм, вірус розмножується в слизовій оболонці носоглотки, очей, носових ходів, трахеї, в лімфатичних вузлах, викликаючи відповідні симптоми.

Як проявляється ринотрахеїт у кішок?

Період інкубації хвороби триває від 2-3 днів до одного тижня. Патологія починається гостро і супроводжується такими ознаками, як:

• висока температура, лихоманка;
• слабкість;
• відмова від їжі;
• почервоніння і набряклість очей;
• виділення з носа, очей, порожнини рота;
• чхання, кашель;
• зниження маси тіла;
• задишка.

У важких випадках на язиці та яснах у вихованця можуть з’явитися виразки або ерозія. За відсутності лікування виділення набувають серозно-кров’янистого або гнійного характеру, на очах тварини утворюються скоринки, спостерігається злипання повік. Іноді хвороба супроводжується неврологічними порушеннями.

За хронічного перебігу тривалі періоди затишшя змінюються рецидивами.

Як проводять діагностику?

Для встановлення діагнозу ветеринар проводить огляд кішки, вивчає історію хвороби, опитує власника про особливості здоров’я та умови утримання тварини. За результатами первинного огляду фахівець може призначити обстеження:

• аналізи крові, сечі;
• ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція);
• ІФА (імуноферментний аналіз).

Захворювання диференціюють від інших інфекцій, що мають схожі симптоми: каліцивірозу, бордетелльозу, хламідіозу.

Особливості лікування

Терапія ринотрахеїту у кішок може проводитися в домашніх або стаціонарних умовах, залежно від стану тварини. Схема лікування передбачає застосування таких ліків:

• антибактеріальні ― спрямовані на попередження й усунення вторинної інфекції. Це може бути амоксицилін, азитроміцин / азітроміцин або інші засоби у формі таблеток, суспензії, капсул, свічок, крапель в очі;
• противірусні ― інтерферон, фамцикловір;
• регідратаційні ― для підтримання балансу води і мінералів в організмі, профілактики утворення кірочок у носових ходах і на очах;
• краплі (спрей) для носа ― усувають набряк слизової оболонки носа, полегшують дихання вихованця;
• амінокислота лізин ― ефективний засіб, перевірений часом, від герпесвірусу у кішок;
• препарати, що підсилюють або стимулюють імунітет;
• вітамінно-мінеральні комплекси.

Як доглядати за кішкою?

Основним завданням власника є виконання всіх приписів ветеринарного лікаря. Господарю потрібно вчасно давати кішці ліки, регулярно промивати їй очі, не допускаючи утворення кірочок на повіках. Якщо через 2-3 дні поліпшень не спостерігається, потрібно знову звернутися до ветеринара для корекції призначень. Крім того, у кота може бути алергія або непереносимість ліків, що також вимагає перегляду терапевтичної схеми.

Слід виключити всі можливі стресові ситуації, які можуть негативно позначитися на стані вихованця і звести зусилля нанівець. Рекомендується захистити кота від шуму, яскравого світла, інших вихованців, дітей. Кішці потрібно виділити куточок, захищений від протягів.

Чим годувати кота з ринотрахеїтом?

У період хвороби особливо важливо дотримуватися правильного харчування для вихованця. Це пов’язано з кількома моментами. По-перше, через закладеність носа у кішки виникають проблеми з диханням, одночасно вживати їжу і дихати вона не може.

По-друге, інтоксикація організму вірусними метаболітами супроводжується відсутністю апетиту аж до повної відмови від їжі. Саме тому одним з ускладнень ринотрахеїту є анорексія у кішок. В умовах стаціонару у важких випадках хвороби, тваринам вводять поживні розчини внутрішньовенно.

Третій момент ― інфекція супроводжується зневодненням організму вихованця. Для підтримки водного балансу використовують не тільки спеціальні розчини, а й корм, наприклад, Purina Pro Plan Hydracare. Це ― рідке харчування, яке служить джерелом води і невеликої кількості поживних речовин. Основну потребу в їжі та воді корм не заповнює, а є додатковим фактором, що стимулює апетит.

Годувати вихованця потрібно часто, невеликими порціями. Виключають з раціону жирні, важкоперетравлювані продукти. Оскільки на травлення потрібно досить енерговитрат, їжа має засвоюватися легко і швидко. Це може бути: бульйон, відварна перетерта риба або перекручене через м’ясорубку відварне м’ясо, фарш, знежирений зернистий (кисломолочний) сир. Їжу слід давати в напіврідкому вигляді, розбавляючи протерті інгредієнти бульйоном, кефіром, водою. Якщо вихованець звик до промислових кормів, перевага віддається рідким складам.

Ускладнення ринотрахеїту в котів

Герпесвірусна інфекція у кішок може призвести до таких негативних наслідків, як:

• пневмонія;
• синусит;
• хронічний риніт;
• кон’юнктивіт;
• кератит.

Приєднання вторинної інфекції на тлі відсутності лікування може призвести до сліпоти тварини, незворотного руйнування кісткової тканини в носових раковинах.

Чи передається котячий ринотрахеїт?

Людині та іншим тваринам (які не належать до сімейства котячих) ринотрахеїт кішки не передається. Це захворювання характерне тільки для вусатих вихованців. Зате самі господарі та інші вихованці, будучи здоровими, запросто можуть заразити домашнього кота герпесвірусом, принісши його з вулиці або під’їзду.

Прогноз захворювання

Прогноз ринотрахеїту у котів залежить від ступеня занедбаності патології, наявності та типу вторинної інфекції, своєчасності звернення до клініки і відповідального ставлення до лікування. Найчастіше, захворювання протікає без будь-яких виражених наслідків, а у деяких кішок ― без симптомів.

Несприятливий прогноз буде в разі, якщо у тварини вже є серйозні хронічні захворювання, аутоімунні патології, ендокринні та / або неврологічні порушення. У важких випадках можливий летальний результат / кінець.

Чи є вакцина від ринотрахеїту?

Вакцинація кішки від ринотрахеїту не дасть 100% гарантії, що вихованець не заразиться. Однак у разі інфікування тварина перенесе хворобу легше і без ускладнень.

Фахівці стверджують, що прищеплювати кота від ринотрахеїту можна будь-якою вакциною, яка має позначку FHV-1. Починають імунізацію з 8-тижневого віку. Ревакцинацію проводять приблизно через місяць, а потім ― щорічно. Для профілактики інфікування новонароджених кошенят рекомендується вакцинувати кішку перед спарюванням. Це дасть можливість отримання малюками антитіл до збудника до моменту досягнення ними віку 8 тижнів з молоком матері.

Якщо в будинку багато кішок (притулок, перетримка), допускається проведення вакцинації кошенятам у віці 1-1,5 місяця. Те саме стосується ситуації, коли кошеня рано забрали від матері або мати не була вакцинована.

Профілактика хвороби

Попередити вірусний ринотрахеїт допоможуть й інші профілактичні заходи:

• уникати контакту домашньої тварини з незнайомими вихованцями та вуличними котами;
• регулярно проводити дезінфекційну обробку мисок, підстилки, іграшок і лотка кішки;
• періодично робити в будинку вологе прибирання із застосуванням засобів дезінфекції.

При найменшій зміні самопочуття кішки потрібно показати її фахівцеві.

Розбір теми 2025 року.