Поширені хвороби бордер-коллі (бордер-колі) та профілактика.

Здоров’я будь-якого домашнього улюбленця залежить не тільки від приналежності до певної породи та батьківських генів, а й від умов утримання. З цієї причини чималу роль відіграє власник, відповідальний за раціон, режим годування, гігієнічні процедури, вигул і проведення профілактичних заходів.

Деякі порушення можуть передаватися у спадок. Тому генетичні хвороби бордер-коллі повинен контролювати заводчик. Але потенційному покупцеві теж важливо про них знати, щоб уникнути купівлі хворого цуценяти або зробити це усвідомлено, розуміючи, які ризики можуть чекати на собаку в майбутньому.

Головне про породу

Бордер-коллі (Бордер-колі, англ. Border Collie) – це пастуші собаки, виведені в Шотландії та відомі ще з XVI століття. Вони бувають гладкошерстими і довгошерстими. Другий тип примітний чубчиками, гривою і пензликом на хвості.

Забарвлення представників породи дуже варіативне і представлене такими різновидами:

• біколор (поєднання якогось одного кольору з білим);
• триколор (біколор, доповнений рудим підпалом);
• мармуровий (ред-мерль, блю-мерль і слейт-мерль, або грифельний мерль);
• тигровий (поєднується з білими відмітинами);
• соболиний із білим.

Головна особливість цих пастуших собак – високий інтелект. Вони посідають 1 місце серед найрозумніших і найслухняніших порід за версією Стенлі Корена.

Хвороби, характерні для бордер-коллі

Для породи характерні 8 генетичних патологій і деякі загальні хвороби (наприклад, гіпотиреоз). Водночас буде неправильно вважати її більш хворобливою порівняно з іншими собаками, адже схильність до того чи іншого захворювання не гарантує її розвиток.

Ваш улюбленець може прожити довге життя, не зіткнувшись з жодною з можливих патологій, особливо за умови відповідальної роботи заводчика.

Аномалія очей коллі (CEA)

Ця невиліковна хвороба трапляється не тільки у бордер-коллі, а й у інших пастуших собак. При в’язці двох носіїв мутантного гена її успадковує 25% цуценят з посліду.

При CEA спостерігається порушення розвитку оболонки ока, розташованої між сітківкою (внутрішня оболонка ока) і склерою (зовнішня оболонка ока). Основні функції цього шару – забезпечення живлення тканин очного яблука та регулювання обміну речовин. При його недорозвиненості страждає зорова функція. Собака може просто погано бачити або повністю втратити свій зір.

Додатково може спостерігатися колобома – вроджена аномалія в оболонках ока, що являє собою невеликий отвір. Вона, як правило, зачіпає зоровий нерв, завдяки якому мозок інтерпретує нервові імпульси від світлового подразнення в конкретну картинку (образ предмета і його колір).

Селективна мальабсорбція (синдром Імерслунда-Гресбека) бордер-коллі (IGS)

Це порушення всмоктування вітаміну B12, або кобаламіну, в кишечнику. Цей важливий елемент не синтезується організмом і надходить до нього тільки разом із їжею. Тому за селективної мальабсорбції розвивається гострий дефіцит вітаміну B12. Це позначається на роботі нервової системи та погіршує відновлювальні здатності організму.

До основних симптомів синдрому Імерслунда-Гресбека належать:

• втрата апетиту;
• відставання в рості у цуценят;
• погіршення загального самопочуття.

Симптоматика цього захворювання у бордер-коллі розвивається не відразу, а тільки через 1,5-3 місяці після народження. Це пояснюється тим, що у новонароджених спочатку є невеликий запас кобаламіну. Через це початкову стадію захворювання можна визначити тільки за допомогою лабораторної діагностики.

Дефіцит усувають ін’єкціями кобаламіну, що дають змогу ввести цей вітамін в обхід кишечника. Інтерес до їжі повертається протягом перших днів від початку терапії, а на усунення виснаження й анемії може знадобитися кілька тижнів.

Чутливість до лікарських препаратів. ПЛР (ABCB1 варіант)

ABCB1 – це ген, відповідальний за захист організму від деяких хімічних сполук, що входять до складу лікарських препаратів для тварин (наприклад, антибіотиків і протипаразитарних засобів). Іноді він піддається мутації і втрачає свою головну функцію. У цьому випадку організм собаки не справляється з виведенням токсинів, які починають накопичуватися в мозку.

До небезпечних речовин у складі ліків для тварин з мутацією ABCB1 належать: ацепромазин, бутофанол, еритроміцин, івермектин, селамектин, мільбеміцин, вінкристин, доксорубіцин та інші.

Якщо вихованець успадковує тільки 1 мутантний ген ABCB1, то негативна реакція на деякі препарати спостерігається тільки при введенні дуже високого дозування. Більш високу чутливість мають тварини з двома мутантними генами ABCB1. Під час ін’єкцій навіть незначної кількості потенційно небезпечних лікарських речовин у них можуть виникати конвульсії та порушення координації.

Це порушення не впливає на якість життя і не піддається лікуванню. Але власник собаки з гіперчутливістю обов’язково має повідомити про це ветеринарного лікаря, щоб той зміг підібрати альтернативні препарати.

Синдром замурованих нейтрофілів (TNS)

Згідно зі статистикою, приблизно 10 % бордер-коллі є носіями цієї хвороби. Такі собаки залишаються здоровими, але можуть передати мутантний ген своїм цуценятам.

При синдромі замурованих нейтрофілів страждає захисна функція організму. Під удар потрапляє імунітет, відповідальний за боротьбу з інфекціями. У результаті мутації клітини-захисники нейтрофіли не потрапляють у кров і виявляються замкненими в кістковому мозку. На жаль, ця хвороба у бордер-коллі вважається невиліковною.

Дегенеративна мієлопатія (DM Ex2)

Ця невиліковна спадкова патологія супроводжується пошкодженням клітин нервової системи, відповідальних за рухливість і координацію. Її симптоми проявляються далеко не відразу, а, як правило, не раніше 8 років життя.

Спочатку у хворої тварини страждають задні кінцівки.

Через це може розвинутися безконтрольне сечовипускання, викликане нетриманням сечі. Під час розвитку хвороби під удар потрапляють і передні кінцівки, внаслідок чого вихованець втрачає здатність ходити. Це відбувається через 6-24 місяці після виникнення перших симптомів.

Глаукома і гоніодисгенез бордер-коллі (GGD)

Будь-який відповідальний заводчик має знати, на що хворіють бордер-коллі, щоб виключити в’язку носіїв мутантних генів. В іншому разі цуценята можуть успадкувати гоніодисгенез – невиліковну вроджену аномалію, що веде до розвитку глаукоми (підвищений внутрішньоочний тиск, що загрожує зниженням гостроти зору) і втрати зорової функції.

У собаки з GGD порушується відтік внутрішньоочної рідини, що підвищує тиск усередині очного яблука. Це може супроводжуватися рясною сльозотечею, світлобоязню, розширенням зіниць, почервонінням очей і мимовільним змиканням повік.

Корисно знати:

• Глаукома.
• Глаукома у собак.

Синдром Райна / зубна гіпомінералізація бордер-коллі (RS)

Наступна хвороба бордер-коллі розвивається при мутації гена FAM20C. Вона супроводжується сильним стиранням зубної емалі – головного захисту від зовнішніх подразників. Через це пульпа, тобто внутрішня тканина зуба, виявляється максимально вразливою, і страждає від частих пульпітів (запальне захворювання пульпи).

Основний симптом зубної гіпомінералізації – тьмяна емаль світло-коричневого відтінку. На деяких зубах цей захисний шар і зовсім може бути відсутнім, оголюючи заховану всередині пульпу.

Лікуванню синдром Райна не піддається. Тому боротися доводиться тільки з його наслідками у вигляді пульпіту. У запущених випадках уражений зуб видаляють.

Нейрональний цероїдний ліпофусциноз (NCL5)

Входить до групи рідкісних спадкових порушень обміну речовин і не має ефективного лікування. Супроводжується надмірним скупченням ліпофусцину, або «пігменту старіння», у нейронах. Ця речовина токсична, тому її надлишок провокує загибель клітин.

Симптоми нейронального цероїдного ліпофусцинозу розвиваються у віці 1,5-2 років. Хворий собака стає гіперактивним і легко збудливим. Він втрачає координацію, насилу змінює положення тіла і поступово втрачає зір.

Заходи профілактики хвороб бордер-коллі

Єдиний ефективний спосіб профілактики спадкових патологій – тестування племінних тварин. Це – завдання заводчика, який повинен перевірити здоров’я суки і пса перш, ніж організувати їх в’язку.

При отриманні позитивного результату тесту хвора тварина підлягає обов’язковому вибракуванню. Її слід усунути від розведення і каструвати, щоб унеможливити передачу мутантних генів новим поколінням.

На жаль, власник не може вплинути на генетичні хвороби бордер-коллі, але зате в його силах підтримати загальне здоров’я собаки. Для цього необхідно:

• Своєчасно прищеплювати й обробляти вихованця від внутрішніх і зовнішніх паразитів.
• Дотримуватися добової норми годування.
• Використовувати однотипний і збалансований за нутрієнтами раціон.
• Стежити за дотриманням питного режиму.
• Регулярно відвідувати профілактичні огляди у ветклініці.

З урахуванням чутливості породи до лікарських препаратів також буде корисно пройти спеціальний молекулярно-генетичний тест, якщо раніше його не зробив заводчик. Він допоможе виявити потенційно небезпечні лікарські речовини.

За матеріалами

• «Compliance between clinical and genetic diagnosis of choroidal hypoplasia in 103 Norwegian Border Collie puppies» Grosas, S., Lingaas, F., Prestrud, K.W., 2018.

Розбір теми 2025 року.