Полірадикулоневрит у собак — симптоматика та лікування.

Полірадикулоневрит — це захворювання, яке зачіпає вентральні, тобто звернені до черевної поверхні, корінці нервів спинного мозку. Воно має запальну природу. Розглянемо, які причини викликають таку патологію, які захворювання мають схожі симптоми, як лікувати полірадикулоневрит і які прогнози дають ветеринарні лікарі.

Полірадикулоневрит у собак загрожує зниженням або повною втратою рухливості. Крім того, можуть спостерігатися проблеми з контролем сечовипускання і дефекації, порушення дихання. Всі ці симптоми дуже небезпечні, тому власникам важливо знати про таке захворювання і його ознаки.

Головне

• Полірадикулоневрит — захворювання, що призводить до ураження вентральних корінців спинного мозку. У собак розглядається як найчастіша полінейропатія. У котів зустрічається рідко.
• Природа захворювання до кінця не вивчена, тому неможливо передбачити, розвинеться воно у собаки чи ні.
• До захворювання схильні переважно дорослі тварини, будь-якої породної або статевої схильності не відзначено.
• Імовірно, полірадикулоневрит у собак викликають вірусні та бактеріальні інфекції, контакт зі слиною єнота, іноді хвороба може бути ускладненням вакцинації. Розглядається теорія, що це імунна реакція на потрапляння в організм «подразника», будова якого схожа з будовою нервових клітин.
• Загалом реакція організму короткочасна, але процес відновлення уражених нервових клітин і порушених м’язів може тривати кілька місяців.
• Основний симптом — параліч, який вражає насамперед задні кінцівки. Іноді власник розпізнає зміну голосу (захриплість), як першу ознаку. Інші прояви: повний параліч, зниження рефлексів і тонусу м’язів, втрата контролю сечовипускання і дефекації.
• Діагностика може включати загальний огляд, аналізи крові та сечі, спинномозкової рідини, електроміографію для дослідження м’язової скоротливості та активності периферичних нервів.
• Конкретних схем лікування і профілактики не існує, велика увага приділяється належному догляду: недопущенню появи пролежнів, допомозі під час вживання їжі, випорожнення кишківника і сечового міхура, фізіопроцедурам, гігієні та спокою.
• У разі розвитку життєзагрозливої дихальної недостатності на тлі паралічу може знадобитися штучна вентиляція легенів.

Основна інформація про захворювання

Розрізняють два типи полірадикулоневриту у собак: гостра ідіопатична форма і параліч кунхаунда. Природа розвитку першого виду полірадикулоневриту досі точно невідома, дослідники припускають, що в такій формі імунітет реагує на чужорідні агенти, які потрапляють до організму і схожі за будовою з ділянками периферичної нервової системи.

Параліч кунхаунда поширений здебільшого в Північній Америці та, як правило, вражає собак через 10-14 днів після контакту з єнотами. Найімовірніше, реакція розвивається через зіткнення зі слиною цих тварин. Імунна система реагує на них, як на антитіла (чужорідні речовини), але через схожість із нервовими клітинами помилково атакує власний організм.

Насамперед захворювання вражає периферичну нервову систему. Але в складних випадках може зачіпати міжребер’я і ділянки діафрагми, що викликає дихальні проблеми.

Полірадикулоневрит не має породної або статевої схильності. Але він вкрай рідко зустрічається у цуценят, зазвичай до нього схильні дорослі особини.

Причини полірадикулоневриту

Точні причини полірадикулоневриту невідомі, але ветеринарні лікарі припускають, що імунну відповідь можуть спровокувати різні вірусні та бактеріальні інфекції, наприклад:

• Паразитарні інфекції (токсоплазмоз та ін.);
• Кишкові інфекції (кампілобактеріоз);
• Інші бактеріальні та вірусні подразники.

Також захворювання може проявитися як поствакцинальна реакція. У випадку з паралічем кунхаунда тригером є слина єнотів, яка потрапляє в організм собаки найчастіше внаслідок укусу.

Небезпека полірадикулоневриту у собак

Симптоми захворювання проявляються швидко, погіршення стану настає стрімко, іноді воно триває тижні, а іноді — дні та навіть години. Полірадикулоневрит небезпечний, насамперед, якщо ураження зачіпає дихальну систему. У важких випадках може знадобитися госпіталізація в стаціонар і штучна вентиляція легенів. Без лікування вихованець може загинути.

Друга небезпека, яка підстерігає собаку під час полірадикулоневриту — зневоднення.

Оскільки багато тварин через деякий час не можуть самостійно пити воду. У цьому разі необхідне внутрішньовенне введення рідини доти, доки собака не буде знову в змозі приймати їжу або воду.

Незважаючи на те, що прогнози лікування зазвичай сприятливі, якщо параліч зайшов далеко, то може трапитися генералізована атрофія м’язів, тобто втрата м’язової маси, її витончення. У цій ситуації собаці потрібне тривале відновлення, зокрема фізіотерапія.

Симптоматика

За класичної клінічної картини розвитку захворювання полірадикулоневрит насамперед вражає задні кінцівки — через парез тварина починає «волочити» задні лапи. За відсутності лікування реакція швидко переходить і на передні кінцівки, тобто виникає тетрапарез — параліч усіх ніг.

Це найяскравіші ознаки. Також часто відзначають такі симптоми полірадикулоневриту у собак:

• Зміни голосу, іноді порушення гавкоту проявляється першим, до парезу задніх кінцівок;
• Зниження спінальних рефлексів;
• Зниження тонусу м’язів, аж до атрофії при тривалому перебігу полірадикулоневриту;
• Неконтрольовані випорожнення сечового міхура і кишечника;
• Підвищена чутливість, зокрема больова (гіперестезія).

Здебільшого захворювання не зачіпає нерви і м’язи черепа, завдяки чому собака може самостійно або за підтримки шиї пити і їсти. Однак за тяжкого перебігу полірадикулоневрит вражає і їх, тоді улюбленець не може сам приймати їжу та воду. У крайніх випадках спостерігаються важкі порушення дихання аж до відмови дихальних м’язів.

На які захворювання схожі симптоми?

Полірадикулоневрит — не єдине захворювання, яке має як основний симптом параліч кінцівок. Схожу клінічну картину мають й інші патології, які розвиваються з абсолютно різних причин.

Захворювання	Опис
Ботулізм	Це інфекційне захворювання, яке розвивається при потраплянні в організм токсинів палички Clostridium botulinum. Уражається не тільки нервова система, а й травний тракт.
Кліщовий параліч	Це захворювання, спровоковане потраплянням в організм нейротоксинів, які виділяються кліщами. Крім паралічу, може проявлятися підвищенням температури тіла, зміною кольору сечі та якості випорожнень.
Міастенія гравіс	Це порушення передачі імпульсів від нервів до м’язів, унаслідок чого виникає м’язова слабкість. Проявляється в трьох формах: локалізованій, генералізованій і блискавичній. Остання найбільше схожа за симптоматикою з полірадикулоневритом.
Ушкодження спинного мозку	Пошкодження можуть з’являтися внаслідок різних причин, наприклад, травм. Зокрема, пошкодження спинного мозку в шийному відділі хребта.

Клінічна діагностика

Специфічної діагностики полірадикулоневриту не існує, тому діагноз ветеринарні лікарі встановлюють шляхом виключення захворювань зі схожою симптоматикою.

Насамперед фахівець збере детальний анамнез, тобто інформацію про тварину, щоб встановити історію хвороби. Власнику потрібно детально розповісти про раніше перенесені собакою захворювання, прояв перших симптомів і якісь важливі деталі, які їм передували: укуси кліща, контакти з іншими тваринами, харчування. Важливо встановити, що їв улюбленець — чи могло в його раціон потрапити щось несвіже, фекалії інших тварин, сире м’ясо тощо.

Після цього ветеринарний лікар проводить фізичний огляд, щоб дати оцінку тяжкості ураження. Також можуть бути призначені загальний і біохімічний аналізи крові, аналіз сечі — при полірадикулоневриті всі показники зазвичай перебувають у межах норми. Для того щоб оцінити рівень білка і виявити можливі інфекції, роблять забір спинномозкової рідини (ліквору) шляхом пункції. Ще одне інструментальне дослідження — електроміографія — спрямоване на те, щоб дослідити м’язову скоротливість та електричну активність периферичних нервів.

Лікування полірадикулоневриту у собак

Конкретних схем терапії цього захворювання на сьогодні не існує, всі заходи — симптоматичні, спрямовані на полегшення стану вихованця. При утрудненому диханні собаку можуть помістити на штучну вентиляцію легенів. Як терапію ветеринарний лікар також може призначити внутрішньовенні ін’єкції імуноглобуліну та плазмаферез («очищення» крові) — ці методи дають хороші результати під час лікування схожого захворювання (синдрому Гієна-Барре) у людей, і останні дослідження показують позитивну динаміку та пришвидшення відновлення під час лікування полірадикулоневриту у собак. Одужання зазвичай відбувається спонтанно. Термін відсутності поліпшень може бути від 1 до 8 місяців.

Важливу роль у відновленні м’язової активності має фізіолікування: масаж, фізичне навантаження і виконання вправ, зокрема у воді.

Але найголовніше — правильний догляд за хворим собакою:

• Допомога під час приймання їжі та води — псу може знадобитися підтримка шиї та голови;
• Профілактика пролежнів шляхом перевертання паралізованого вихованця з одного боку на інший кожні 4 години;
• Гігієна статевих органів, щоб уникнути подразнення від сечі та калу;
• Допомога в дефекації та сечовипусканні шляхом акуратного тиску на черевну порожнину, а якщо улюбленець повністю паралізований, має сенс встановити катетер;
• Простукування легень (перкусія), щоб уникнути застійних явищ і розвитку пневмонії.

Ще один важливий елемент максимально швидкого одужання — створення спокійної тихої обстановки, де собака може відпочити і відновитися. М’який лежак необхідно перемістити в кімнату з низькою прохідністю, подалі від протягів і батарей. У міру відновлення рухливості можна здійснювати з улюбленцем повільні недовгі прогулянки.

Можливі ускладнення

Ускладнення зазвичай можуть виникнути в разі неналежного догляду або несвоєчасно наданої допомоги.

Серед небезпечних наслідків полірадикулоневриту виділяють:

• Пролежні через тривале перебування в одному положенні;
• Уремічна мацерація (подразнення шкіри від контакту із сечею та фекаліями);
• Вторинна пневмонія при утрудненні дихання і застійних процесах у легенях.

Якщо собака отримує хороший догляд, то таких проблем, як правило, не виникає.

Прогноз захворювання

Зазвичай ветеринарні лікарі дають сприятливий прогноз при цьому захворюванні за умови належного лікування і догляду, але передбачити, коли конкретно настане одужання, неможливо. Деякі собаки відновлюються протягом декількох тижнів і навіть днів, а для інших повне одужання так і не настає, і наслідки захворювання даються взнаки протягом усього життя.

Сама реакція короткострокова, але після захворювання багатьом вихованцям потрібен час, щоб відновити функцію уражених нервів і м’язів.

Чи існує профілактика?

Оскільки невідомо, що саме викликає імунну реакцію організму у вигляді гострого ідіопатичного полірадикулоневриту у собак, конкретної профілактики захворювання не існує.

Усі заходи зводяться до:

• Регулярної обробки від паразитів (гельмінтів, кліщів, бліх тощо);
• Правильного раціону;
• Недопущення поїдання зіпсованої їжі, фекалій інших тварин;
• Зниження можливості контакту з дикими тваринами, особливо єнотами.

Якщо ветеринарний лікар підозрює, що полірадикулоневрит з’явився як ускладнення щеплень, повністю відмовлятися від них не варто, але, найімовірніше, фахівець під час наступної вакцинації замінить препарат.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.