Пододерматит у собак: лікування та симптоми.

Пододерматит — запалення шкіри, що зачіпає область подушечок лап. Власник може помітити, що улюбленець відчуває біль під час руху, шкіра на подушечках, пальцях і між ними червоніє, лущиться або покривається ранками, які довго не загоюються. Подібні зміни мають стати сигналом, що тварину слід показати ветеринарному лікарю. Сьогодні поговоримо про те, як виглядає і чим лікувати пододерматит у собак.

Загальна інформація про патологію

Пододерматит являє собою запальний процес, локалізований на лапах, подушечках пальців і між ними. Шкірна патологія в деяких випадках зачіпає кігті та шкіру навколо.

Запалення може розвинутися на одній або відразу декількох кінцівках. У вихованця помітне почервоніння шкіри між пальців, з’являється припухлість, виразки. Через біль і свербіж собака починає розлизувати уражене місце і покусувати лапу. Шерсть випадає, і виникають осередки облисіння. Запалення супроводжується болем, вихованець не може повноцінно спиратися на кінцівку, починає кульгати.

Запалення при пододерматиті у собак то посилюється, то слабшає або зберігається постійно. Часом ураження зникає спонтанно без лікування.

Патологія може бути викликана низкою причин. Діагностику ускладнюють вторинні інфекції, які можуть з’являтися на тлі травматизації та зниження бар’єрних властивостей шкіри, а хронічний запальний процес ускладнює можливість встановити основну причину хвороби. За першої підозри на патологію шкіри потрібна діагностика і проведення відповідних аналізів.

Причини захворювання

Розбираючись у причинах запалення подушечок лап у собаки, ветеринарні фахівці враховують специфічні симптоми, якими супроводжується цей процес.

Причини пододерматиту:

• Зовнішні та внутрішні паразити;
• Алергічні реакції — алергія на укуси комах, атопічний дерматит (алергія на агенти навколишнього середовища);
• Травми лапи — через розлизування може розвинутися хронічне запалення;
• Новоутворення;
• Реакції на чужорідне тіло — потрапляння під шкіру рослин, гострих предметів (скло), скалок.

До рідкісних первинних причин розвитку пододерматиту зі свербінням відносять трихофітію (лишай) та інші грибкові інфекції, термічний або хімічний опік шкіри, захворювання імунної системи.

Якщо ознаки запалення присутні, але свербіння немає, можливі патології ендокринної системи.

До супутніх причин також відносять подразнювальний фактор: реагенти (наприклад, у зимовий період), гаряче асфальтове покриття у спеку.

Види пододерматиту

Найчастіше пододерматит у собак пов’язаний з паразитами, грибковою інфекцією, алергічною реакцією або імунологічними захворюваннями шкіри, тому для встановлення точного діагнозу може знадобитися диференціальна діагностика. Варто відразу зазначити, що прояви при цих видах значно не відрізняються, можна спостерігати лише різницю у поширеності областей ураження.

Обширність ураження залежить від причин виникнення захворювання, наявності або відсутності вторинної бактеріальної інфекції. Будь-яке ураження може бути локалізованим (на обмеженій ділянці) або генералізованим (обширні ураження), що стосується і до пододерматиту: що ширші та глибші ураження, то важчими будуть прояви захворювання.

Крім того, лікар може додатково використовувати характеристику пододерматиту, виходячи з причин його розвитку.

Паразитарний

Демодекоз може протікати з переважною локалізацією уражень на лапах. У собак його викликає кліщ Demodex canis (D. Canis), що паразитує у волосяних цибулинах і сальних залозах. Цього паразита вважають звичним мешканцем мікрофауни шкіри собак. D. canis активізується на тлі зниженого імунітету (наприклад, при хронічних інфекціях, захворюваннях щитовидної залози, онкології, хіміотерапії, поганих умовах утримання і недостатньому харчуванні, стресі), що призводить до запалення і характерних для демодекозу уражень шкіри.

Якщо демодекоз у дорослого собаки виявлено вперше, потрібно встановити причини зниження функціонування імунної системи.

Грибковий

Пододерматит у собаки може бути спровокований грибковою інфекцією. Це може бути, наприклад, маласезійний дерматит, викликаний так званими ліпофільними дріжджами Malassezia. Ліпофільні дріжджі — нормальна складова мікрофлори здорових домашніх тварин. Захворювання починається, коли ці грибки починають активно поширюватися. Це може відбуватися через надлишок шкірного сала, порушення функцій шкіри та алергію.

Дерматофітоз, званий також лишаєм, викликаний грибами-дерматофітами. Вихованець може заразитися ними через контакт із хворою твариною.

Алергічний

Пододерматит може бути спровокований алергічною реакцією. Наприклад, на укуси зовнішніх паразитів і комах-кровососів (блошиний алергічний дерматит), корм (харчова алергія), агенти зовнішнього середовища (атопічний дерматит).

Якщо пододерматит виникає на тлі гіперчутливості організму до агентів довкілля, то найбільшу виразність він матиме після контакту шкіри з такими агентами та самостійно минатиме, якщо вилучити контакт. Тому іноді можна зустріти неофіційну назву «контактний пододерматит». Наприклад, якщо у тварини є реакція на реагенти на вулиці, то після вигулу без взуття симптоми пододерматиту будуть посилюватися, наприклад, у вигляді болячок на задніх лапах. А якщо на побутову хімію, використану для миття підлоги або прання лежанки, то проявлятимуться вони постійно до виключення з ужитку подразнювального засобу.

До атопічного дерматиту схильність мають вест-хайленд-уайт-тер’єри. Представники цієї породи схильні і до харчової алергії, також вона часто трапляється у німецьких вівчарок, лабрадор-ретриверів і золотистих ретриверів.

Аутоімунний

Це захворювання, за яких імунна система вражає власні клітини організму. Патологія цього виду включає розвиток потовщення верхнього шару шкіри і пошкодження подушечок лап. Хвороба пов’язана з основним фактором — імуноопосередкованим захворюванням. Діагноз підтверджується після специфічних досліджень клітин (цитологічного) і тканин (гістологічного) з уражених ділянок шкіри.

Симптоми пододерматиту в собак

Клінічні ознаки хвороби залежать більшою мірою від тяжкості та глибини уражень, але майже завжди є характерними.

До типових для пододерматиту проявів відносять:

• Почервоніння шкіри;
• Припухлість або набряк;
• Виразки;
• Випадання шерсті на лапах;
• Скоринки.

Якщо у собаки опухли подушечки на лапах, це найчастіше супроводжується больовим синдромом: улюбленцю боляче спиратися на лапу, він накульгує. У низці випадків лікарі спостерігають порушення з боку багатьох систем організму.

У разі трихофітії може спостерігатися ураження не тільки лап, але також морди, вух, інших ділянок тіла.

За алергічної природи пододерматиту хвороба зазвичай супроводжується свербінням, яке поширюється і на інші ділянки. Нерідко з’являється вторинна інфекція.

Обережно! Нижче, неприємний контент!
Це фото містить матеріали, які можуть здатися людям неприємними.

Фото лишаю у собаки: посилання на фото. Чутливий контент.

Діагностика

Насамперед ветеринарний лікар оглядає собаку і збирає анамнез — інформацію про спосіб життя, харчування, поведінку тварини. Спеціаліст звертає увагу на вік улюбленця, в якому вперше проявилося лущення, почервоніння, потовщення або шишка на лапі між пальцями та інші ознаки запалення, породу, тип шерсті, стан здоров’я (вага, активність, харчування, постав лап). Якщо йдеться про рецидивуючий, тобто повторюваний, пододерматит, враховується реакція організму на надане раніше лікування і сезонність.

Ветеринарний лікар проведе дослідження і складе схему лікування.

Після збору анамнезу фахівець переходить до огляду тварини. Приділяється увага тому, де саме з’явилися проблеми: важливо уточнити наявність або відсутність у пацієнта зовнішнього запалення вуха, уражень на морді, згинах ліктів, хвості. Почервоніння в цих областях характерні для алергічних реакцій різної природи.

Якщо ж у собаки спостерігаються вогнища запалення між четвертим і п’ятим пальцями передньої лапи, можна припустити, що причина пододерматиту полягає в неправильній поставі кінцівок або патології ліктьового суглоба.

Далі ветеринарний лікар може призначити додаткові дослідження:

• Дослідження зішкріба шкіри або волосся — трихоскопія.
• Дослідження клітин шкіри — цитологія.
• Бактеріальний посів для виявлення збудників бактеріального пододерматиту.
• Дослідження тканин шкіри — гістологія (за ймовірності аутоімунної патології або відмирання — некротизування — клітин шкіри).

Крім перерахованих аналізів, лікарі проводять діагностику алергічних реакцій у пацієнтів із сильним свербінням. Вона може включати пробну протипаразитарну обробку, виключення алергії на харчові продукти, агенти навколишнього середовища.

Перед призначенням антибіотикотерапії при бактеріальному пододерматиті, особливо тваринам без терапевтичної відповіді на подібне лікування в анамнезі, необхідно проводити дослідження на чутливість збудників захворювання до антибактеріальних препаратів.

Якщо першопричину захворювання не буде виявлено, лікування може виявитися неефективним, внаслідок чого виникає ризик рецидиву.

Лікування пододерматиту у собак

Підхід до лікування залежить від першопричини. Наприклад, при паразитарному захворюванні ветеринарним лікарем можуть використовуватися засоби від кліщів, а також препарати для підвищення імунітету.

Пододерматити, спричинені грибками Malassezia, за рецидивуючого, хронічного перебігу передбачають довгострокове протигрибкове лікування, часом із довічною підтримуючою терапією. При цьому захворюванні можуть призначатися протигрибкові шампуні.

Важливо пам’ятати, що підібрати схему лікування може тільки ветеринарний лікар.

Лікування пододерматиту у собак у домашніх умовах без консультації лікаря небезпечне.

У разі дерматитів, викликаних алергічною реакцією, дуже важливо взяти під контроль алергію, виключити контакт з алергеном. При цьому повністю вилікувати таке захворювання не можна, під час контакту з алергеном воно може нагадувати про себе рецидивами. Медикаментозне лікування в цьому разі може бути спрямоване на запобігання ускладнень, а також зниження вираженості симптомів.

При аутоімунних захворюваннях лікування зазвичай включає системну імуносупресивну (пригнічувальну) терапію і місцеву терапію як підтримку.

Знизити інтенсивність свербежу і зменшити вогнище ураження шкіри можна за допомогою комбінації протизапальних засобів. Препарат, доза і тривалість терапії в кожному випадку підбирається ветеринарним лікарем індивідуально.

Догляд за собакою

Головна умова одужання собаки при пододерматиті — дотримання рекомендацій лікаря. Фахівці радять не переривати ветеринарне лікування в разі поліпшення стану здоров’я вихованця. Важливо виключити основний фактор, що викликав розвиток запалення.

Для контролю захворювання зазвичай показана мікроскопія зіскрібків 1 раз на місяць — важливо не забувати про ці дослідження. Лікування може тривати навіть після отримання негативних аналізів.

У період лікування варто уникати впливу чинників, що чинять негативну дію на шкіру: надягати черевики для собак на прогулянку, не використовувати агресивні побутові засоби для миття підлоги тощо.

Профілактика пододерматиту

Основний спосіб профілактики захворювання у собак — контроль чинників, що сприяють розвитку запалення. Цей же захід дає змогу мінімізувати ймовірність рецидиву.

Заходи профілактики пододерматиту у собак:

• Стежити за харчуванням (якість і збалансованість корму, обмеження або виключення ласощів);
• Утримувати місце для відпочинку в чистоті;
• Проводити регулярну протипаразитарну обробку;
• Не допускати надмірного відростання кігтів;
• Мити лапи вихованця після прогулянки;
• Виключити контакти з хворими або бездоглядними тваринами;
• Відвідувати лікаря для диспансеризації та самостійно проводити огляд подушечок лап після прогулянок і гігієнічних процедур.

За перших підозр на розвиток патології важливо звернутися до ветеринарного фахівця.

Пододерматит у собак — резюме

• Пододерматит являє собою запальний процес подушечок лап. Може зачіпати кігті та область навколо них.
• Причини: грибкові ураження шкірного покриву, вплив паразитів, зокрема підшкірних кліщів, інфекційні захворювання, аутоімунні патології.
• Причини виникнення захворювання можуть мати грибковий, паразитарний, бактеріальний, алергічний, аутоімунний характер тощо.
• Симптоми: почервоніння подушечок і міжпальцевого простору, поява виразок і кірок, ділянок облисіння.
• Діагностика: огляд пацієнта, аналіз зішкрябання шкіри, цитологічне та гістологічне дослідження, бактеріальний посів.
• Лікування пододерматиту у собак залежить від причини і передбачає приймання лікарських препаратів (протигрибкові, антибактеріальні, бактеріостатичні, протизапальні, знеболювальні засоби) і місцеву терапію (шампуні, мазі).
• Для профілактики важливо не допускати контакту шкіри вихованця з агресивними засобами, вчасно обробляти його від паразитів, годувати якісним збалансованим кормом, підтримувати гігієну.

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.