Пієлонефрит у кішок / котів.

Пієлонефрит у кішок – захворювання, що вражає нирки. Основна причина виникнення – бактеріальна інфекція, що провокує розвиток запалення у баліях. Хвороба нерідко перетворюється на хронічну форму.

Що таке пієлонефрит у котів / кішок?

При цьому захворюванні запальний процес зачіпає балії та інші частини нирок, через що фільтрація та утворення сечі відбуваються неправильно. Головним фактором ризику, що провокує розвиток пієлонефриту, є бактеріальні інфекції сечовивідних шляхів. Якщо патогенні мікроорганізми піднімаються з нижніх відділів сечоводу, вони зачіпають нирки.

Набагато рідше захворювання виникає у котів через інші бактеріальні інфекції. Якщо в організмі є вогнище запалення, бактерії можуть потрапити у внутрішні органи через загальний кровотік. Однак для тварин із міцним імунітетом це рідкість. Найчастіше це відбувається у разі, якщо кішка ослаблена.

Ризик пієлонефриту вищий за наявності будь-яких хронічних хвороб, у тому числі сечостатевої сфери (цистит та ін.). Є й інші фактори ризику:

• порушення обміну речовин;
• мочекам’яна хвороба;
• застої сечі;
• вроджені аномалії сечовидільної сфери;
• отруєння;
• незбалансоване харчування, нестача корисних компонентів.

За відсутності лікування захворювання поступово вражає організм. До запального процесу залучається здорова тканина, що може призвести до розвитку ниркової недостатності. Також пієлонефрит може перейти у хронічний тип. Лікувати нирки необхідно, оскільки захворювання часто викликає кому, призводить до летального результату.

Симптоми пієлонефриту

Специфічні симптоми пієлонефриту зазвичай проявляються у гострій формі. Якщо хвороба перейшла в хронічну стадію, вона може бути млявою, а характерні ознаки будуть виражені недостатньо яскраво. Власник може не зрозуміти, що кішка відчуває дискомфорт.

Якщо ж лікування відсутнє, хвороба прогресує, і симптоми неможливо буде не помітити. Специфічні прояви пієлонефриту включають:

• сильну спрагу;
• часті або, навпаки, рідкісні позиви до сечовипускання;
• основний симптом – походи до туалету стають вкрай болючими;
• кішка відчуває біль у ділянці спини, живота (нявкає при натисканні або дотику);
• сеча змінює колір, запах;
• знижується апетит;
• тварина стає млявою, впадає в апатію;
• підвищується температура;
• можлива діарея, блювання;
• найбільш рідкісний симптом – задишка, почастішання серцевого ритму.

Ці симптоми характерні для гострої форми, і зазвичай власник одразу їх помічає. Якщо пієлонефрит переходить у хронічну форму, прояви будуть не такими вираженими. Однак поступово погіршуватиметься функція нирок. Це позначиться на стані всього організму.

Внутрішні органи виконують функцію фільтрації, і за збоїв у роботі це призводить до порушення водно-сольового обміну. Внаслідок цього постраждає серцево-судинна сфера, система кровообігу, травлення.

Діагностика

Консультація у ветеринара та діагностичні процедури необхідні для уточнення діагнозу. Пієлонефрит має ознаки, характерні для інших захворювань нирок. Для діагностики проводять такі дослідження:

• загальний, біохімічний аналіз крові;
• аналіз сечі;
• бактеріологічне дослідження сечі (для встановлення чутливості збудника до антибактеріальних препаратів);
• УЗД органів черевної порожнини, сечостатевої сфери;
• рентгенографія;
• контрастна урографія потрібна для оцінки стану внутрішніх органів.

Лікування

Вибір схеми лікування пієлонефриту залежить від причини, що спровокувала його розвиток. Оскільки найчастіше йдеться про бактеріальну інфекцію, терапія передбачає використання антибактеріальних препаратів. Ветеринар може призначити антибіотики широкого спектру дії. Якщо ж проводився бактеріологічний посів, підбирають засіб залежно від типу збудника.

Подальше лікування залежить від стану, в якому знаходиться кішка, від результатів аналізів. У важких випадках може знадобитися введення в кровотік медикаментозних розчинів, а також перебування тварини в стаціонарі.

У середньому хворобу лікують протягом кількох тижнів. Тривалість лікування визначає лікар. Не можна самостійно скасовувати антибіотики, навіть якщо стан кішки покращився. Якщо не долікувати захворювання, воно може перейти у хронічну форму.

Іноді потрібні допоміжні препарати для боротьби зі специфічними симптомами. Спазмолітики призначаються при болях. Глюкокортикостероїди – для усунення запалення.

При розвитку ниркової недостатності або наявності супутніх патологій сечостатевої сфери може додатково знадобитися лікувальна дієта.

Профілактика

Основний профілактичний захід – контроль за самопочуттям кішки. Інфекційні захворювання необхідно лікувати відразу, щоб вони не призводили до розвитку ускладнень. Також важливо проходити планову диспансеризацію, яка дозволить виявити проблеми зі здоров’ям на ранній стадії.

Найчастіше пієлонефрит розвивається і на фоні / тлі бактеріальних інфекцій, насамперед – сечостатевої сфери. Хворобу лікують за допомогою антибіотиків та симптоматичних препаратів. У гострій формі, захворювання може призводити до розвитку ниркової недостатності, а за відсутності лікування – до загибелі кішки /кота.

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2026.

Популярні статті

Грибок у собак: як виглядає і чим лікувати?

Сальмонельоз у собак: симптоми та лікування.

Анкілостомоз у кішок — симптоми зараження анкілостомами та лікування.

Сирингомієлія у собак — симптоми та лікування.

Меланоз райдужної оболонки у котів: причини, симптоми та лікування.

Пателла у собак.

Чи може демодекоз передаватися від кішок людині?

Що таке сказ у собак?

Лімфоцито-плазмоцитарний дуоденіт тварин.

Непритомність у собаки — причини та перша допомога.

Пізнавальні відео по темі