Папаверин для кішок та котів: докладна інструкція.

Папаверин для кішок призначається при спазмах та хворобливих відчуттях, до яких призводять захворювання внутрішніх органів. Людський препарат може використовуватися за інструкцією при лікуванні тварин, проте дозування повинен розраховувати лікар.

Загальна інформація

Цей препарат був розроблений для лікування людей при спазмах та вираженому больовому синдромі. Належить до групи спазмолітиків. Основна діюча речовина – папаверину хлорид.

Папаверин випускається у кількох основних формах:

• таблетки (круглі, білого кольору, розфасовані у блістери по 10 штук);
• розчин для ін’єкцій (прозорий, знаходиться у скляних ампулах чи флаконах);
• ректальні свічки (концентрація діючої речовини 20 мг додатково містять жир, емульгатор).

Засіб демонструє виражений спазмолітичний ефект. Знижує вміст внутрішньоклітинного кальцію, блокує вироблення певних ферментів, усуває тонус гладких м’язів внутрішніх органів та судин. Приводить до розширення артерій, посилення кровотоку, знижує тиск. Діє на різні органи та системи (травну, дихальну, сечостатеву та ін.).

За рахунок спазмолітичної дії засіб усуває болючі відчуття. М’язи розслаблюються при зниженні тонусу, тому зменшується біль. При використанні у тварин відзначають вплив на ЦНС. Вихованці заспокоюються, але можуть ставати млявими. Цей ефект виражений слабо при дотриманні рекомендованого дозування. При її (норми дозування) перевищенні знижується збудливість серцевого м’яза, сповільнюється внутрішньосерцева провідність.

Папаверин для кішок / котів: показання до застосування

У ветеринарії засіб призначають, щоб розслабити м’язові стінки внутрішніх органів та проток. Це викликає їх розширення, що може бути необхідним при сечокам’яній хворобі, а також інших порушеннях та патологіях. Після застосування Папаверину у кішок знижується спазм, покращується кровопостачання у уражених тканинах, зменшується біль.

Показаннями до застосування препарату у тварин будуть такі стани та захворювання:

• кишкові кольки та інші порушення в діяльності травної системи, що супроводжуються больовим синдромом;
• сечокам’яна хвороба;
• цистит;
• холецистит;
• спазм бронхів;
• запалення жовчних проток;
• інфекційні хвороби сечостатевої сфери;
• спазми шлунка та ін.

Інструкція: розрахунок дозування

Доза Папаверіна обчислюється з урахуванням того, скільки важить кішка. Залежить і від форми випуску (таблетка, укол для ін’єкцій, свічки). Також враховується тяжкість перебігу захворювання, загальний стан здоров’я. Призначити точну дозу повинен ветеринар, щоб знизити ризик побічних ефектів.

Середнє разове дозування Папаверину становить 1-2 мг активного компонента на кожний кілограм ваги. Препарат дають 1 або 2 рази на день. Якщо кішка важить не більше ніж 5 кг, доза не повинна перевищувати 10 мг.

При цьому кожна таблетка містить 40 мг діючої речовини. Розділити її на частини так, щоб дотриматися дозування, практично неможливо. Тому при лікуванні кішок рекомендовано застосування Папаверину у вигляді уколів. Також можна придбати таблетки з концентрацією 10 мг, рекомендовані для дітей.

При введенні розчину для ін’єкцій простіше розрахувати точну дозу. Уколи зазвичай ставлять підшкірно. Щоб визначити місце, куди колоти препарат, відтягують складку шкіри на холці, потім роблять прокол і повільно вводять засіб. Укол ставлять за допомогою інсулінового шприца з тонкою голкою.

Інструкція припускає і внутрішньом’язовий спосіб введення. Однак у цьому випадку уколи можуть бути болючішими, якщо будуть зачеплені нервові волокна.

Останній спосіб передбачає використання засобу у вигляді ректальних свічок. У цьому разі ефект настає швидше і триває довше. Але у кішок свічки практично не використовуються.

Тривалість лікування Папаверіном визначає лікар. Застосування препарату не повинно продовжуватись довше 1 тижня, якщо іншу тривалість курсу не рекомендував ветеринар.

Протипоказання

Інструкція містить великий перелік протипоказань до призначення таблеток або уколів. Сюди відносяться:

• індивідуальна непереносимість діючих речовин;
• підвищена чутливість до спазмолітиків;
• ниркова та печінкова недостатність;
• порушення у діяльності надниркових залоз;
• стан шоку чи виражений стрес;
• захворювання серцево-судинної системи (особливо – порушення серцевої провідності);
• глаукома;
• травми мозку.

За інструкцією Папаверин можна використовувати при тахікардії, зниженому тиску, тільки якщо лікування схвалив ветеринар.

Побічні ефекти

До основних побічних ефектів Папаверіна відносять:

• закреп / запор;
• нудоту, блювання;
• млявість, сонливість;
• посилена слинотеча;
• пітливість;
• зниження тиску, порушення серцевого ритму.

Набагато рідше, але можливі тимчасові порушення діяльності центральної нервової системи (ЦНС). Кішка може на якийсь час втратити зір, позбутися слуху. Ці симптоми зазвичай виникають при захворюваннях печінки або у випадку, якщо було суттєво перевищено дозування.

Папаверин застосовується у ветеринарії з тією самою метою, як і для лікування людей – усунення спазмів. Якщо кішка відчуває біль через порушення у діяльності внутрішніх органів, лікар може рекомендувати цей препарат. Однак його не можна давати вихованцю самостійно, оскільки це може призвести до незворотних наслідків! Через великий список протипоказань та побічних ефектів засіб допустимо використовувати не у всіх випадках.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.