Паннус (кератит вівчарок) у собак — ознаки, як і чим лікувати у вівчарок та інших порід.

Паннус — захворювання, що зачіпає очі та спричиняє хронічне запалення рогівки, яке може призвести до погіршення зору і навіть його втрати. Цей стан найчастіше трапляється у середніх і великих порід, але може вражати й інших псів. Паннус у собак розвивається поступово, що ускладнює ранню діагностику і початок лікування.

Хвороба не тільки погіршує якість життя улюбленця через зниження гостроти зору, а й може призвести до серйозних ускладнень, якщо не звернути увагу на ранні ознаки і не почати своєчасне лікування. Розглянемо основні аспекти цього захворювання, а також можливості профілактики та спеціального догляду за тваринами.

Головне

• Паннус, також відомий як хронічний поверхневий кератит, є захворюванням, що характеризується постійним двостороннім запальним процесом рогівки ока.
• Хоча паннус може вражати будь-якого собаку, деякі породи, такі як німецькі вівчарки, більш схильні до цього захворювання.
• Причини хвороби численні і включають генетичну схильність, тривалий вплив ультрафіолетового випромінювання і можливі аутоімунні чинники.
• До симптомів належать помутніння рогівки, поява кровоносних судин на поверхні ока, чутливість до світла і зниження зору.
• Для діагностики паннуса використовують візуальний огляд, біомікроскопію і, за необхідності, додаткові лабораторні тести.
• Хоча паннус невиліковний, його можна контролювати за допомогою медикаментозного лікування, включно з протизапальними та імуномодулювальними препаратами, а також захистом очей від ультрафіолетового випромінювання.
• Вихованці з паннусом потребують особливого догляду, включно з регулярним ветеринарним контролем і захистом очей від сонячного світла.
• Повністю запобігти хворобі складно, проте мінімізація впливу ультрафіолету і зміцнення загального здоров’я можуть знизити ризик її розвитку.

Що таке паннус?

Паннус (хронічний поверхневий кератит) — це прогресуюче захворювання очей, що трапляється в псів, що характеризується двостороннім симетричним запаленням рогівки, стан особливо поширений серед німецьких вівчарок, хоча може зустрічатися й в інших порід, незалежно від віку та статі. Паннус має тенденцію до погіршення без адекватного лікування, що може призвести до серйозного зниження зору або навіть повної його втрати.

Захворювання проявляється у вигляді червонувато-сірих ділянок на поверхні рогівки, які з часом можуть поширюватися, знижуючи гостроту зору тварини. Паннус може бути викликаний комбінацією генетичних факторів і зовнішнього впливу, такого як ультрафіолетове випромінювання. Небезпека цього захворювання полягає в його схильності до прогресування, що робить ранню діагностику і початок лікування критично важливими для збереження зору собаки.

Причини паннуса

Причини розвитку недуги до кінця не вивчені, проте ветеринарні фахівці виокремлюють кілька ключових чинників, що сприяють її появі. Насамперед, існує думка про генетичну схильність до паннуса, особливо у німецьких вівчарок, що вказує на можливість успадкування схильності до патології.

Крім генетики, важливу роль відіграють зовнішні чинники, як-от підвищений вплив ультрафіолетового випромінювання, особливо в гірських районах або в областях, де сонячне світло особливо яскраве.

Паннус частіше діагностується у особин, які проводять багато часу на відкритому повітрі.

Також серед можливих причин згадуються імунологічні порушення, за яких імунна система собаки атакує клітини власної рогівки, приймаючи їх за чужорідні елементи. Цей процес призводить до розвитку хронічного запалення, характерного для паннуса.

Важливо зазначити, що наявність однієї або кількох із цих причин не гарантує розвиток паннуса, але значно збільшує ризик його появи. Тому власникам собак, особливо тим, хто входить до групи ризику, слід уважно ставитися до здоров’я очей свого улюбленця.

Небезпека паннуса

Паннус у собак небезпечний серйозним зниженням зору або навіть його повною втратою. Це захворювання починається з незначних змін на поверхні рогівки, які можуть залишитися непоміченими власником тварини на ранніх стадіях. Однак без своєчасного й адекватного лікування запалення поширюється, зачіпаючи все більші ділянки рогівки, що призводить до погіршення зору.

Особливо небезпечний паннус для робочих і службових собак, чия працездатність безпосередньо залежить від їхнього зору. Але навіть домашні улюбленці можуть зіткнутися з серйозними труднощами в повсякденному житті, страждаючи від болю і дискомфорту, пов’язаних із захворюванням. Постійне запалення і подразнення очей можуть призвести до зміни поведінки собаки, зробивши його більш агресивним або, навпаки, апатичним.

Крім того, прогресуюче захворювання збільшує ризик вторинних інфекцій, оскільки пошкоджена рогівка стає менш здатною захищати око від зовнішніх факторів. У результаті можуть розвинутися більш серйозні стани, що потребують складної діагностики та тривалого лікування.

Симптоми паннуса у собак

Прояви паннуса починаються майже непомітно, але з часом стають все більш вираженими, оскільки захворювання прогресує. Уважні власники можуть помітити перші ознаки вже на ранніх стадіях, що значно збільшує шанси на успішне лікування і збереження зору тварини.

Одним із перших симптомів паннуса у собаки є зміна зовнішнього вигляду рогівки: поява невеликих червонуватих або рожевих ділянок, які згодом можуть ставати темнішими і поширюватися по поверхні ока. Ці ділянки являють собою початкові запальні реакції і можуть супроводжуватися легким подразненням або свербінням, хоча чотирилапий може не проявляти очевидного дискомфорту.

У міру прогресування захворювання на рогівці з’являються сіруваті або білясті плями та розводи, які можуть значно погіршити зір тварини. У деяких випадках на очах формуються тонкі новоутворення тканин, що нагадують плівку, яка перекриває зіницю і зменшує проникнення світла всередину.

Інша характерна ознака — підвищена чутливість до світла. Собаки з паннусом можуть шукати тінисті місця, моргати або примружуватися на яскравому сонці, що є захисною реакцією на подразнення світлом. Крім того, деякі особини можуть проявляти занепокоєння або тривогу, частіше терти очі лапою або об будь-які предмети.

Важливо розуміти, що симптоми паннуса у собаки можуть варіюватися залежно від індивідуальних особливостей тварини та стадії захворювання. Раннє звернення до ветеринарного лікаря за появи перших ознак дасть змогу почати лікування якомога раніше і запобігти розвитку ускладнень, пов’язаних із втратою зору.

Який вигляд має?

Обережно! Нижче, неприємний контент!
Це фото містить матеріали, які можуть здатися людям неприємними.

Фото паннуса (хронічного поверхневого кератиту / кератиту вівчарок) у собак: посилання на фото. Чутливий контент.

На які патології схожий паннус?

Паннус у собак може імітувати симптоми низки інших очних патологій, що ускладнює його діагностику без ретельного обстеження. Диференціювати захворювання критично важливо для призначення адекватного лікування та уникнення ускладнень, здатних погіршити зір тварини.

Нижче наведено деякі офтальмологічні захворювання, симптоми яких можуть перегукуватися з ознаками паннуса.

Захворювання	Чим схоже на паннус	Чим відрізняється від паннуса
Кератит	Помутніння та почервоніння рогівки	Запалення з виділеннями з ока, болючість очей
Увеїт	Почервоніння ока	Біль у оці, зміна кольору райдужної оболонки, фотофобія
Глаукома	Помутніння рогівки	Біль, підвищений внутрішньоочний тиск, розширена зіниця
Катаракта	Зміни у візуальному сприйнятті	Помутніння кришталика, що не впливає на рогівку

Диференціальна діагностика між паннусом та іншими захворюваннями очей здійснюється на основі візуального огляду, історії хвороби тварини та спеціалізованих аналізів, таких як вимірювання внутрішньоочного тиску, біомікроскопія та інших методів. Детальніше про це ми й поговоримо в наступному пункті.

Діагностика

Діагностування паннуса у собак вимагає комплексного підходу, оскільки симптоми цієї недуги можуть перегукуватися з іншими очними патологіями. Ветеринарний фахівець починає з ретельного збору анамнезу, дізнається у власника вік собаки, породу, історію захворювань, а також умови утримання тварини, що може дати важливі підказки про можливі причини розвитку стану. Особлива увага приділяється породам, схильним до недуги, таким як німецькі вівчарки.

Наступним кроком є візуальний огляд очей з використанням спеціалізованого обладнання. Лікар може провести біомікроскопію — дослідження під мікроскопом, яке дає змогу оцінити стан рогівки, виявити характерні зміни та запальні процеси. Цей метод діагностики є ключовим для виявлення паннуса.

На додаток до біомікроскопії може знадобитися флюоресцеїнова проба для оцінки цілісності рогівки. При цьому в око капають спеціальний фарбувальний розчин, який допомагає виявити найдрібніші ураження та ерозії на поверхні, невидимі при звичайному огляді.

Також лікар може призначити загальний аналіз крові та специфічні тести для виключення системних захворювань, які можуть супроводжуватися проявами, схожими з паннусом. Це важливо для визначення загального стану здоров’я собаки і можливих аутоімунних або ендокринних порушень.

Діагностика паннуса — це процес, що вимагає індивідуального підходу і точності, тому важливим є звернення до досвідченого ветеринарного офтальмолога.

Лікування паннуса у собак

Терапія паннуса є тривалим і комплексним процесом, що вимагає індивідуального підходу до кожного вихованця. Повністю вилікувати це захворювання неможливо, проте підібрана схема лікування дає змогу контролювати симптоми, сповільнити його прогресування і зберегти зір собаки настільки довго, наскільки це можливо.

• Медикаментозне лікування. Основою терапії паннуса є протизапальні та імуномодулюючі очні краплі та мазі. Кортикостероїди, такі як преднізолон, часто використовуються для зменшення запалення і набряку рогівки. Для боротьби з імунною відповіддю можуть застосовуватися Циклоспорин або Такролімус, які допомагають купірувати аутоімунне запалення.
• Зміна умов утримання. Важливою частиною лікування паннуса у собаки є мінімізація впливу факторів, що сприяють прогресуванню патології. Власникам рекомендується обмежити час перебування улюбленця на сонячному світлі, використовувати захисні окуляри та забезпечити вихованцеві комфортні умови з достатнім рівнем вологості в приміщенні.
• Регулярний ветеринарний контроль. Успішне лікування паннуса вимагає моніторингу з боку ветеринарного фахівця. Це дає змогу своєчасно коригувати лікувальний процес, оцінювати динаміку захворювання і запобігати можливим ускладненням. Контрольні огляди можуть проводитися кожні 3-6 місяців залежно від стану тварини та ефективності лікування.
• Підтримувальна терапія. Для підтримки ефекту і запобігання рецидивам може знадобитися довічне застосування очних препаратів. Дозування і частоту підбирають індивідуально для кожного собаки, виходячи з поточного стану здоров’я і реакції на лікування.

Лікування паннуса у собак — це комплексний і постійний процес, що вимагає тісної співпраці між ветеринаром і власником тварини. Важливо суворо дотримуватися всіх рекомендацій фахівця і регулярно відвідувати клініку для моніторингу стану вихованця і корекції лікувального процесу.

Чи потрібен спеціальний догляд хворому вихованцеві?

Собаки, які страждають від недуги, потребують особливої уваги та догляду, щоб забезпечити їм максимально комфортні умови життя і уповільнити прогресування захворювання. Важливим аспектом догляду є створення безпечного середовища, мінімізація стресів і регулярний моніторинг стану здоров’я вихованця.

• Захист від ультрафіолетового випромінювання. Оскільки надмірний вплив ультрафіолету може погіршити стан собак з паннусом, важливо обмежити вплив на очі прямого сонячного світла. Використання окулярів для псів у сонячні дні або забезпечення можливості перебувати в тіні допоможуть захистити очі тварини від додаткового подразнення.
• Регулярне спостереження за станом очей. Власники повинні регулярно оглядати очі своїх улюбленців на предмет змін їхнього кольору, прозорості або появи нових ознак захворювання. При виявленні будь-яких нових симптомів необхідно негайно звернутися до ветеринарного лікаря.
• Дотримання схеми лікування. Найважливішою частиною догляду є суворе дотримання всіх ветеринарних рекомендацій щодо медикаментозного лікування. Регулярне застосування призначених крапель і мазей, навіть якщо симптоми зменшилися або зникли, критично важливе для підтримання здоров’я очей і унеможливлення рецидивів.
• Запобігання стресу. Стрес може негативно позначитися на імунній системі собаки та погіршити перебіг паннуса. Тому створення спокійного і комфортного середовища для улюбленця, запобігання конфліктним ситуаціям і забезпечення достатньої кількості фізичної та розумової активності допоможуть підтримати його здоров’я.
• Регулярні візити до ветеринара. Планові перевірки стану очей у ветеринара допоможуть відстежувати динаміку захворювання і своєчасно коригувати терапію. Це також дає можливість раннього виявлення ускладнень і початку їх лікування.

Можливі ускладнення при паннусі

Ускладнення при паннусі включають низку серйозних станів, які можуть значно погіршити якість життя вихованця і навіть призвести до повної втрати зору.

• Прогресуюче погіршення зору. Постійне запалення рогівки з часом призводить до її помутніння, що негативно позначається на зорі собаки. Якщо відсутнє адекватне лікування, це може призводити до повної сліпоти.
• Хронічне запалення. Тривале запалення рогівки може перерости в хронічну форму, роблячи очі собаки вразливими до інфекцій та інших захворювань.
• Вторинні інфекції. Пошкоджена рогівка стає менш захищеною від бактеріальних і грибкових інфекцій, що може призвести до додаткових захворювань очей, які потребують складного і тривалого лікування.

Щоб мінімізувати ризик виникнення ускладнень, власникам улюбленців із паннусом необхідно суворо дотримуватися всіх рекомендацій ветеринара, регулярно проводити обстеження і не припиняти лікування без консультації з фахівцем.

Чи можливо профілактувати захворювання?

Профілактика паннуса спрямована на мінімізацію факторів ризику і зміцнення здоров’я очей.

Хоча повністю виключити можливість розвитку цього захворювання може бути складно, особливо у схильних до нього порід, існують заходи, що сприяють зниженню ризику його появи і прогресування:

• Мінімізація впливу ультрафіолетового випромінювання. Одним із важливих аспектів профілактики є захист очей пса від надлишкового сонячного світла. Використання захисних окулярів для собак під час тривалого перебування на вулиці в яскравий сонячний день може допомогти зменшити вплив ультрафіолету на рогівку.
• Правильне харчування. Збалансований раціон, багатий антиоксидантами та Омега-3 жирними кислотами, може сприяти зміцненню здоров’я очей. Ці компоненти в раціоні можуть підтримувати нормальний стан рогівки та зменшити ризик розвитку запальних процесів.
• Регулярні ветеринарні огляди. Раннє виявлення ознак паннуса або інших очних захворювань значно покращує прогноз і ефективність лікування. Регулярні огляди у ветеринарного офтальмолога дають змогу своєчасно виявляти зміни в стані та починати необхідну терапію.
• Забезпечення комфортних умов. Зниження рівня стресу і надання собаці безпечного і комфортного середовища проживання також є важливими факторами профілактики. Стрес може негативно позначитися на імунній системі, що зі свого боку може підвищити вразливість до різних захворювань, включно з паннусом.

Застосування цих заходів не гарантує повного захисту тварини від паннуса, особливо пацієнтів з генетичною схильністю, але може істотно знизити ймовірність його розвитку і поліпшити загальне здоров’я і благополуччя вихованця. Регулярні профілактичні огляди (зазвичай раз на рік) допоможуть виявити патологію на ранній стадії і почати терапію своєчасно.

За матеріалами

• Ruth Marrion, in Handbook of Small Animal Practice (Fifth Edition), 2008

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2026.