Найкращі молочні породи корів для фермерства.

Правильний вибір породи — досить важливий фактор у молочному скотарстві. І критеріїв цього вибору має бути кілька, адже високий удій далеко не завжди є «знаком якості». Сьогодні ми поговоримо про найпоширеніші породи корів молочного напряму продуктивності. Обговоримо плюси і мінуси кожної породи і звернемо увагу на важливі деталі, про які часто замовчують.

1. Голштинська

Впевнене лідерство на п’єдесталі високопродуктивних корів уже довгий час займає голштинська порода. По суті вона є поліпшеною голландською породою, над якою довгий час працювали селекціонери США і Канади. Нині саме голштинські корівки займають основне місце на великих фермах із виробництва молока. Вони ж використовується в селекції для збільшення надоїв майбутнього потомства корів будь-яких інших порід.

Голштинські корівки, мабуть, найбільші серед порід молочного напрямку.

Середні параметри тварин:

• зріст — 160 см у холці,
• ширина грудей — 55-60 см,
• глибина грудей — 80-87 см,
• ширина крупа — 63-64 см,
• маса — близько 800-900 кг.

Найпоширеніша масть — чорно-ряба, рідше зустрічається червоно-ряба. Тварини мають ванноподібну та чашоподібну форму вимені, правильну форму та довжину сосків. Ідеально підходять для механізованого доїння доїльними апаратами.

Продуктивні показники

Середній удій за 305 днів лактації, залежно від генетичного потенціалу — 8000-10000 кг молока з жирністю 3,8-4,0% і вмістом білка 3,2-3,5%. Найчастіше максимальні надої перевищують 15000 кг молока за лактацію.

• Швидкість молоковіддачі — 4,5-5 кг/хв.
• Вік першого осіменіння — 13 місяців.
• Забійний вихід — 52-56%.

Поряд із найвищими надоями серед усіх порід, голштинські корови мають і низку серйозних недоліків:

• відносно низький відсоток жиру і білка;
• велика корова багато їсть, а якщо вона ще й дає багато молока, то їсть ще більше;
• у тварин часто бувають проблеми під час пологів, оскільки телята занадто великі;
• підвищена схильність до маститу через дуже високу молочну продуктивність;
• чистокровні голштинські корівки погано переносять стреси, неякісну годівлю і некомфортні параметри мікроклімату.

Про можливі проблеми під час пологів ми написали в матеріалі: Врятуйте корову від смерті — небезпечні ускладнення після пологів.

2. Чорно-ряба

Друга за популярністю порода молочного напряму продуктивності — чорно-ряба. Ця порода, виведена в СРСР у 1930-1940-ті роки та затверджена в 1959-му році. Для її виведення проводилося схрещування місцевої худоби з різних регіонів країни з худобою різних порід, що походять від голландської.

Нині чорно-ряба порода в більшості є голштинізованою. Чорно-рябих корів покривають голштинськими биками з метою збільшення надоїв потомства та інших продуктивних і породних якостей. По суті чорно-ряба і голштинська походять від голландської породи і дуже близькі. Голштинізація анітрохи не псує чорно-рябу породу і не позбавляє її своєї індивідуальності та унікальних переваг.

Корови досить великі, але менші, ніж голштинські:

• середній зріст у холці становить 140 см,
• коса довжина тулуба — 158-162 см,
• ширина грудей — 40-42 см,
• глибина грудей — 68-72 см,
• обхват п’ясті — 18-20 см,
• маса — близько 700 кг.

Спина і поперек широкі, кістяк міцний. Вим’я велике, округлої та чашоподібної форми, добре прикріплене. Задні соски розташовуються близько один до одного. Голштинізовані чорно-рябі корови в абсолютній більшості ідеально придатні для механізованого доїння.

Продуктивні показники

Середній удій — 8500-9000 кг молока з жирністю 3,7-3,8% і вмістом білка 3,0-3,2%. Максимальні показники надою можуть перевищувати 15000 кг за 305 днів лактації.

• Швидкість молоковіддачі — 2-2,5 кг/хв.
• Вік першого осіменіння — 16 місяців (у багатьох голштинізованих чорно-рябих — 13-14 місяців).
• Забійний вихід — 50-55%.

Недоліки у чорно-рябих корів загалом ті самі, що й у голштинських, але з однією великою відмінністю. Чорно-рябі корівки набагато легше переносять стреси, неякісну годівлю і некомфортний мікроклімат, не кажучи вже про їхню кращу адаптацію до більш суворого клімату північних районів США, Канади та Росії. Власне кажучи, саме через це голштинських корів покращують чорно-рябими, намагаючись «акліматизувати» їх і підвищити їхню стійкість до стресів.

3. Джерсейська

Останніми роками джерсейська порода корів набрала величезної популярності в молочному скотарстві. Її вивели в Англії на острові Джерсі шляхом схрещування місцевої британської та нормандської худоби і відбору потомства за жирномолочністю. Перша племінна книга була заведена ще в 1866-му році. Нині джерсейська порода посідає друге місце у світі за чисельністю та досить активно витісняє навіть голштинську з великих молоковиробничих підприємств.

Джерсейські корови найкомпактніші та невисокі серед порід молочного напрямку:

• висота в холці — 120 см,
• ширина грудей — 37-38 см,
• глибина грудей — 60-64 см,
• обхват п’ясті — 15,5-17 см,
• маса — близько 500 кг.

Масті від рудої до світло-бурої та буро-шоколадної. Ніс чорний, оточений білою облямівкою, очі облямовані чорним забарвленням, на кінцівках світлі відмітини. Вим’я середнього розміру, об’ємисте, чашоподібної та ванноподібної форми з широко розставленими сосками. Відмінно підходить для механізованого доїння.

Продуктивні показники

Середній удій за 305 днів лактації 6500-7000 кг молока з жирністю 5,5-5,9% і вмістом білка 4-4,1%. Максимальний удій може сягати 11000 кг за лактацію.

• Швидкість молоковіддачі — 2,5-3,5 кг/хв.
• Вік першого осіменіння — 10 місяців (хоча на фермах дотримуються стандартного графіка і осіменяють телиць у віці 13-15 місяців).
• Забійний вихід — менше 50%.

До переваг породи належать:

• хороші надої та висока жирність молока, хороший вміст білка;
• висока конверсія корму — на одиницю продукції витрачається менше кормів;
• хороша здатність швидко адаптуватися до нових умов, стресостійкість, невимогливість у догляді;
• малі розміри тварин — не потрібно будувати просторе стійло, з коровою буде простіше впоратися при проведенні ветеринарних процедур;
• спокійний характер;
• легкі пологи в більшості випадків, оскільки телята невеликі;
• низький відсоток захворюваності на мастит.

Недоліки породи:

• відносно низький забійний вихід — тварини компактні та слабо нарощують м’язову масу;
• низькі смакові якості м’яса;
• висока вартість племінних тварин.

4. Червона степова

Вище ми докладно поговорили про найпоширеніші на даний момент молочні породи, а зараз перейдемо до більш рідкісних і таких, що поступаються перерахованим вище за продуктивністю. Червона степова — порода, виведена ще в 19 столітті. Цінується за хороші надої та пристосованість до степових зон і посушливого клімату. Явними недоліками вважаються вади конституції: вузький і звислий зад і вузькі груди.

Продуктивні показники

Середній удій за 305 днів лактації 3000-4500 кг молока з жирністю 3,6-4,2% і вмістом білка 3,2-3,5%. Голштинізація дала змогу поліпшити надої червоної степової до 7500-8000 кг, максимальні — до 13000 кг за лактацію.

• Швидкість молоковіддачі — 2-2,5 кг/хв.
• Вік першого осіменіння — 17-18 місяців.
• Забійний вихід — менше 50%, якість м’яса низька.

5. Айрширська

Шотландська порода, виведена ще в другій половині 18 століття. Айрширські корови невеликі, міцні та витривалі. Мають хороші надої, досить високу жирність молока і вміст білка в ньому. Ще один плюс — ефективна конверсія корму, на одиницю продукції йде менше кормів.

Продуктивні показники

Середній удій за 305 днів лактації 8500-9000 кг молока з жирністю 4,2-4,3% і вмістом білка 3,4-3,5%. Максимальні надої можуть перевищувати 15000 кг.

• Швидкість молоковіддачі — 2,5-3,5 кг/хв.
• Вік першого осіменіння — 15 місяців.
• Забійний вихід — 52-56%, м’ясо хорошої якості.

6. Симентальська

М’ясо-молочна порода, виведена у Швейцарії. Цінується за молочну та м’ясну продуктивність. Вважається однією з найбільш універсальних. Найчастіше не підходить для механізованого доїння. Корови досить великі та масивні.

Продуктивні характеристики

Середній удій за 305 днів лактації 4500-6500 кг молока з жирністю 3,5-4% і вмістом білка 3,2-3,5%. Максимальний удій — до 12000 кг.

• Швидкість молоковіддачі — 2,5-3,5 кг/хв.
• Вік першого осіменіння — 15 місяців.
• Забійний вихід — 55-60%, м’ясо відмінної якості.

7. Швицька

Ще одна м’ясо-молочна швейцарська порода з хорошою молочною та м’ясною продуктивністю. Цінується за гарне співвідношення білка і жиру в молоці, здатність адаптуватися до будь-яких умов утримання і продуктивне довголіття.

Продуктивні показники

Середній удій за 305 днів лактації 8000-9500 кг молока з жирністю 4-4,2% і вмістом білка 3,4-3,5%. Максимальні надої — понад 15000 кг.

• Швидкість молоковіддачі — 2,5-3,5 кг/хв.
• Вік першого осіменіння — 18 місяців.
• Забійний вихід — 55-60%, якість м’яса хороша.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.