Мікроспорія у кішок: лікування і симптоми.

Один із найчастіших приводів звернення до ветеринарного лікаря — погіршення стану шкіри та шерсті тварин. Причиною таких симптомів нерідко стають інфекції, зокрема грибкові. Мікроспорія у кішок виникає внаслідок розмноження на поверхні шкіри і всередині неї грибка Microsporum canis. До цієї інфекції особливо сприйнятливі ослаблені тварини. У цій статті розповімо про цю патологію.

Головне про мікроспорію

• Мікроспорія — шкірна грибкова інфекція (мікоз) у людини і тварин, що збуджується грибами роду Microsporum.
• Побутова назва — стригучий лишай.
• Збудник у кішок — Microsporum canis, здатний передаватися від тварин до людей і від людей до тварин, спричиняючи в них симптоми захворювання.
• Зараження відбувається під час безпосереднього контакту хворої тварини зі здоровою або через предмети побуту, інтер’єру, меблі, гребінці та інші інструменти для догляду, заражені спорами грибів.
• Сприятливі фактори для поширення: скупчене утримання тварин, підвищена температура і вологість повітря.
• Схильність до хвороби є в ослаблених особин (з гіповітамінозами, порушеннями обміну речовин, зниженим імунітетом), у тварин зі шкірними інфекціями або ушкодженнями.
• Форми хвороби: поверхнева, атипова, глибока.
• Симптоми: ураження шкіри та її придатків (волосся, пазурів, кігтьових лож) — вогнища облисіння (алопеції), запальні елементи, ламкість і шарування кігтів, нав’язливий грумінг.
• Ускладнення: вторинна бактеріальна інфекція або інші грибкові інфекції.
• Діагностика: обстеження з використанням люмінесцентної лампи, мікроскопія зішкрібка шкіри, трихоскопія волоса (мікроскопічне дослідження) з уражених ділянок.
• Лікування мікроспорії у кішок включає використання місцевих і системних протигрибкових препаратів, засобів для підвищення імунітету. У разі приєднання бактеріальної інфекції необхідні антибіотики. Важливо знати, що протигрибкові вакцини для кішок не мають доведеної ефективності, їх використання є спірним.
• Профілактика: відповідальний підхід до утримання тварин, підтримання загального здоров’я організму.

Загальна інформація про мікроспорію

Мікроспорія — дерматомікоз, тобто захворювання шкірного покриву грибкової природи, людини і тварин, що спричиняється грибами роду Microsporum. Microsporum audouinii і Microsporum ferrugineum заразні тільки для людей, Microsporum canis і деякі інші види — для собак, кішок і людини. Ці грибки можуть передаватися від тварин до людей і в зворотному порядку.

Хвороба протікає в трьох формах — поверхневій, атиповій і глибокій — які можуть відрізнятися за симптоматикою. Важчому перебігу сприяють зниження імунітету та інші супутні захворювання — наприклад, порушення обміну речовин, інфекції.

Побутова назва мікроспорії — стригучий лишай, оскільки вона провокує випадання або, точніше, обламування волосся, що призводить до появи вогнищевого облисіння, тобто алопецій. Так само в побуті називають трихофітію — захворювання з аналогічними симптомами, що викликається грибами роду Trichophyton.

Причини мікроспорії

Microsporum canis не може проникнути крізь неушкоджену шкіру, тому для зараження грибками необхідне порушення її цілісності. Сприятливі умови для розмноження мікроорганізму і появи симптомів мікроспорії у кішок — знижений імунітет зараженої тварини, вологе і тепле зовнішнє середовище. Захворювання викликає епідемії в місцях скупченого проживання, в яких не дотримуються санітарних вимог до утримання вихованців.

Способи та шляхи зараження

Microsporum canis стійкий до впливу зовнішнього середовища, тому передається не тільки під час безпосереднього контакту з хворою твариною або безсимптомним носієм мікроорганізму, а й під час зіткнення з поверхнями, забрудненими його спорами. Поширенню захворювання сприяє те, що його інкубаційний період у кішок може тривати до півтора місяця, а спори стійкі в зовнішньому середовищі в середньому до 18 місяців.

Групи ризику

Уразливість до інфікування підвищується у тварин, організм яких ослаблений неповноцінним харчуванням, нестачею вітамінів, стресом, зовнішніми або кишковими паразитами, бактеріальною або вірусною інфекцією, порушенням обміну речовин. Мікроспорія часто діагностується у кішок з вірусом імунодефіциту (ВІК, FIV).

До групи ризику також входять кошенята.

Бо їхній імунітет ще не повністю сформований і кератин (білок, що становить основу шкіри, волосся, кігтів) клітин зовнішнього шару шкіри та волосся має недостатню щільність.

Ворота інфекції — пошкодження на шкірі, тому ризик зараження вищий для тварин, які утримуються колективно.

Особливо часто захворювання зустрічається у бездоглядних особин, у зв’язку з тим, що вони не отримують повноцінного харчування, медикаментозного лікування і профілактичних заходів, відчувають постійний стрес, проживають в умовах, сприятливих для поширення інфекції.

Чи небезпечна мікроспорія для тварин?

Що кращий загальний стан вихованця, то безпечніший для нього контакт зі збудником. У деяких випадках можливе безсимптомне носійство інфекції. Триваліше і важче протікає захворювання у кішок з імунодефіцитом або імунною недостатністю, хронічними хворобами, порушеннями обміну речовин, а також у кошенят. Відомі випадки повного облисіння тварин у зв’язку з поширенням вогнищ алопеції по всій поверхні їхньої шкіри. Глибока форма захворювання може призводити до того, що все тіло кішки покривається вогнищами ураження, які злилися воєдино, з повною втратою шерстяного покриву. У разі приєднання бактеріальної інфекції запалення супроводжуватиметься свербінням.

Симптоми мікроспорії у кішок

Мікроспорія спричиняє ураження фолікулів, що призводить до випадіння і обламування волосся.

Більше конкретизувати прояви захворювання можливо, відштовхуючись від його форми:

• Для поверхневої форми характерні округлі безшерсті ділянки на шкірі тварини, що лущаться;
• Для атипової — вогнища з рідкісним волоссям;
• Для глибокої — запальні елементи (припухлості, вкриті кіркою засохлого ексудату — рідини, що виділяється із запалених тканин).

За дерматомікозу можливе також ураження кігтів, що призводить до їх шарування, ламкості. У глибокій формі захворювання процес зачіпає кігтьові ложа, викликаючи їх запалення.

Якщо мікроспорія викликає у кота свербіж (що відбувається не завжди), запідозрити в нього шкірне захворювання можна ще до появи вогнищ алопеції — за змінами його поведінки. Вихованець починає чухати або вилизувати уражені ділянки шкіри, стає неспокійним, уникає погладжувань. Під час розчісування шкіри відбувається поширення грибка в її глибші шари або на сусідні ділянки, а також створюються умови для приєднання бактеріальної інфекції.

У кошенят, інфікованих відразу після народження, захворювання проявляється пізніше, після закінчення інкубаційного періоду.

Виявити ураження шкіри можна на різних ділянках тіла. У кішок мікроспорія частіше має локалізацію на тих ділянках, які передусім контактують із зовнішнім середовищем — це ділянка голови, грудей, передніх кінцівок. Саме на цих частинах тіла формуються первинні ураження.

Способи діагностики

Для діагностики мікроспорії у кішок використовується комплексний підхід.

На першому етапі застосовується люмінесцентна лампа Вуда. При її роботі вогнища захворювання світяться смарагдовим кольором. Ефективність цього обстеження не перевищує 50-70% (наприклад, чорні волоски можуть не давати світіння навіть за сильного ураження грибом).

Потім застосовується мікроскопія волосків або зіскрібка з уражених ділянок шкіри, за цього типу діагностики можна виявити гриби та їхні спори.

Лампа Вуда неефективна для виявлення трихофітії — іншого шкірного мікозу, що призводить до виникнення вогнищ алопеції. Його збудники — гриби роду Trichophyton — не світяться при світлі люмінесцентної лампи. Мікроскопія зішкріба зі шкіри дає змогу виявити ці гриби.

Як і чим лікувати мікроспорію у кішок?

Для терапії дерматомікозу можуть використовуватися протигрибкові препарати місцевої та системної дії, а також, за необхідності, антибіотики, стимулятори імунітету, комплексні вітамінні добавки. Вибір препаратів може бути різним — ми наведемо лише приклад тих засобів, які може призначити фахівець.

Проти мікроспорії ефективні протигрибкові препарати широкого спектра дії — наприклад, на основі діючих речовин гризеофульвін, ітраконазол, клімбазол, тербінафін тощо. Вони випускаються у формі таблеток («Фульвіцин») і зовнішніх засобів місцевої дії — кремів («Тербінафін»), спреїв і шампунів («Нізорал» тощо).

Залежно від тяжкості стану, можуть бути призначені місцеві або системні засоби:

• Якщо у тварини один невеликий осередок захворювання, для його усунення може бути достатньо застосування крему або спрею. Вихованців з більш поширеним процесом фахівець може порекомендувати мити з протигрибковими шампунями. Обробляти протигрибковими препаратами необхідно не тільки вогнища алопеції, а й сусідні ділянки шкіри, на які складно нанести крем, оскільки вони покриті шерстю.
• Якщо захворювання перейшло на глибокі шари шкіри або захопило велику площу, улюбленцю можуть бути показані протигрибкові препарати у формі таблеток. У разі приєднання вторинної бактеріальної інфекції будуть потрібні антибіотики. Іноді хворим тваринам показані імуностимулятори та комплексні вітамінні препарати.

Лікування лишаю, спричиненого грибами роду Trichophyton, проводиться аналогічно. Проти нього можуть бути ефективні протигрибкові препарати, а іноді й імуностимулятори.

Будь-які засоби має призначати тільки ветеринарний лікар, самостійне застосування препаратів може погіршити ситуацію, оскільки багато ліків мають протипоказання і побічні ефекти.

Особливості лікування вагітних кішок і кошенят

У лікарських засобів є протипоказання, тому коректно підібрати схему лікування може тільки ветеринарний фахівець. Наприклад, вагітним самкам не дозволені засоби, діючою речовиною яких є гризеофульвін, оскільки він викликає тератогенний ефект (призводить до порушень формування плодів).

Тваринам молодше 12 місяців частіше потрібна терапія системними протигрибковими засобами, тому що вони важче переносять мікроспорію у зв’язку зі слабкістю імунітету. При призначенні препаратів кошеняті фахівець коригує їхнє дозування з урахуванням його віку і ваги. Тому самостійно давати ліки вихованцям першого року життя особливо небезпечно.

Ознаки, що лікування допомагає

Якщо терапія при мікроспорії у котів і кішок призводить до зменшення чисельності грибкової інфекції, відбувається поступове відновлення уражених органів (наприклад, ділянок шкіри). За поверхневої та атипової мікроспорії вогнища алопеції заростають шерстю. За глибокої форми захворювання спочатку стихають симптоми запалення, а на місці запальних елементів утворюються струпи (скоринки), які потім відторгаються. На ділянках шкіри, які оголилися при цьому, згодом теж відновлюється шерстний покрив. Якщо у тварини були системні клінічні прояви, вони поступово припиняються. Загальний стан кішки поліпшується.

Через 12-14 днів після першого огляду ділянки шкіри, на яких знаходилися вогнища захворювання, знову обстежують з люмінесцентною лампою. Якщо лікування від мікроспорії кішці допомогло, під час огляду не спостерігається характерне смарагдове світіння. У повторних зішкрібах з цих ділянок більше не виявляються спори гриба.

Догляд за хворими тваринами

У приміщенні, в якому живе вихованець, потрібно регулярно робити вологе прибирання з дезінфікуючими засобами, оскільки спори Microsporum canis стійкі в навколишньому середовищі. Якщо в будинку кілька кішок, купання показано їм усім, а не тільки тим, у яких є ознаки захворювання, оскільки можливе безсимптомне носійство або знаходження інфікованих особин в інкубаційному періоді, коли хвороба вже розвивається, але видимих симптомів ще немає.

Уразливість до інфекції може бути викликана ослабленим станом тварини. Тому виявлення мікроспорії — привід для ретельного обстеження вихованця. Ветеринарний лікар може призначити аналізи, що дають змогу виявити запальні процеси, порушення обміну речовин і роботи внутрішніх органів, зниження імунітету. Якщо при цьому будуть виявлені будь-які проблеми, вихованцеві буде призначена комплексна терапія, спрямована не тільки на знищення грибкової інфекції, а й на усунення причин ослаблення імунітету.

Також має сенс обговорити з ветеринарним лікарем, чи потрібна кішці корекція раціону. З’ясувати це він може, оцінивши ступінь вгодованості пацієнта під час огляду, а також стан шкіри та шерсті від тургору (еластичності та пружності) до блиску.

Профілактика

Вакцини для профілактики мікроспорії у кішок не мають доведеної ефективності, їх використання є спірним. Вакцина не забезпечує гарантованого захисту від грибкових інфекцій, по-перше, тому що у тварин може бути різна відповідь імунної системи на ін’єкцію, а, по-друге, грибків, що викликають захворювання, може бути безліч.

Тому варто звернути увагу на підтримання загального здоров’я організму за допомогою таких заходів:

• Забезпечувати тварину повноцінним раціоном, що задовольняє її потреби в усіх поживних речовинах;
• Стежити за станом її шкірних покривів (обробляти дезінфікуючими засобами подряпини та інші пошкодження);
• Регулярно стригти кішці кігті;
• Своєчасно лікувати вихованця від захворювань, які можуть викликати зниження імунітету;
• Підтримувати достатню фізичну активність за допомогою спільних ігор, занять;
• Вчасно проводити вакцинацію та обробку від зовнішніх і внутрішніх паразитів.

У місцях спільного проживання кішок необхідно уникати підвищеної температури і вологості, регулярно провітрювати приміщення.

У Microsporum canis зустрічається безсимптомне носійство. Тому, якщо в будинку, де вже живе хоча б одна кішка, з’являється новий вихованець, варто проконсультуватися з ветеринарним лікарем щодо того, як уникнути передачі інфекції між тваринами.

Чи заразна мікроспорія для людини?

Гриб Microsporum canis, що провокує появу мікроспорії у кішок, може спричинити симптоми хвороби й у людини. Особливо вразливі діти, а також дорослі з ослабленим імунітетом (особи з хронічними захворюваннями, порушеннями обміну речовин тощо). Здорові люди можуть бути безсимптомними носіями мікроспорії.

Особливо часто джерелами інфекції стають бездоглядні тварини. Тому в разі контакту з ними необхідно дотримуватися запобіжних заходів.

Людина може захиститися від зараження мікроспорією за допомогою таких заходів:

• Ретельне миття рук після контакту з тваринами;
• Використання одноразових рукавичок;
• Регулярне вологе прибирання приміщень, де утримуються кішки, зі спеціалізованими протигрибковими засобами.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.