Мастит у собаки.

Мастит – запалення однієї або декількох молочних залоз у собаки. Захворювання вимагає звернення до фахівця, оскільки представлено різними формами. У деяких випадках лікування підручними засобами без діагностики може призвести до ускладнень.

Класифікація маститу

Залежно від рівня ураження молочних залоз, розрізняють такі форми маститу у собак.

• Серозна. Жовті рідкі виділення з включеннями у вигляді пластівців. Набряк залози, підвищення місцевої температури. Болю немає, або він виражений незначно. Розвивається в основному після пологів. Приводить до нестачі харчування для цуценят.
• Катаральна. Характерна закупорка вивідних проток згорнутим закислим молоком. Характерні виділення прозорі. Часто виникає після тічки незалежно від того, собака народжувала, чи ні. У залозі промацуються вузлики, які зникають після зціджування (у тих, хто годує). Больові відчуття виражені слабо.
• Геморагічна. На поверхні грудної залози собаки чітко видно почервоніння. Характерні сильний біль, висока температура тіла. Ця форма маститу часто є наслідком запущених вищезгаданих видів хвороби.
• Гнійна. Виділення каламутні, з поганим запахом. Явно виражений больовий синдром, сильне почервоніння та набряк залози.
• Фібринозна. Молочний білок згортається безпосередньо в залозі, тому із соска виділяється рідина з білими нитками. Під час пальпаціями чути звук на кшталт хрускоту. Паралельно у собаки запалюються лімфатичні вузли, виражений гострий біль. Ця форма характерна для сук віком понад 6 років.
• Абсцедуюча. Наслідок гнійного маститу. Якщо утворений абсцес розривається, тварина може загинути від сепсису.
• Флегмонозна. Також є наслідком нелікованої гнійної форми. У патологію, як правило, залучені усі залози собаки. Лактація відсутня. Як і у попередньому випадку, загрожує зараженням крові.
• Гангренозна. Шкіра поступово набуває синюшного відтінку. Тканини залози піддаються розкладанню, некрозу. Організм тварини відчуває сильну інтоксикацію. Можливий летальний кінець.

Крім того, мастит у собак буває лактаційний, пов’язаний з виробленням молока, та нелактаційний, який розвивається внаслідок інфікування чи травми залоз. Слід зазначити, що захворювання спостерігається як у сук, так й у собак.

Причини маститу у собак

Серед факторів, які провокують мастит у собак, зазначають:

• інфекції;
• травми залоз, сосків (при падінні, ударі, порізах);
• хвороби органів репродукції (піометр, ендометрит);
• тривале переохолодження, перегрівання;
• безконтрольний прийом гормональних контрацептивів;
• «порожні» тічки;
• травмування молочної залози цуценятами (кігтями, зубами);
• хірургічне втручання.

Окремо слід відзначити помилкову вагітність як збій гормонального тла / фону. У цьому випадку рясне вироблення молока за відсутності можливості годування та зціджування може призвести до запального процесу. Те ж виникає і у собаки, яка народила, в декількох випадках:

• мало цуценят у посліді;
• ігнорування сосків щенятами;
• раннє відлучення від матері.

В результаті молоко застоюється, залоза ущільнюється, протоки здавлюються – розвивається лактостаз, що провокує розмноження патогенних мікроорганізмів. Мастит у стерилізованих і не тих собак, які не народжували, спостерігається рідко, а некастровані тварини, які часто народжували, становлять групу ризику.

Як проявляється патологія?

Основна ознака маститу у собак, на яку потрібно звернути увагу, – характер виділень із молочних залоз (колір, консистенція, наявність включень, запаху). Вони можуть бути зеленого або жовтуватого відтінку, містити домішки у вигляді пластівців, ниток, згустків слизу, гною чи крові. За будь-якого відхилення виду молока від норми, слід звернутися до ветеринарного лікаря.

Паралельно можуть спостерігатися такі симптоми:

• набряклість залози, збільшення у розмірі;
• мати відштовхує цуценят, не допускає їх до годування, що говорить про біль;
• сосок запалений, почервонілий, у тріщинах;
• шкіра молочної залози червоного, бордового, синюшного відтінку;
• збільшено лімфатичні вузли, розташовані поруч;
• підвищена температура тіла, гарячковий стан.

Також у собаки можуть розвинутись апатія, слабкість, сонливість, сильна спрага. Вихованка відмовляється від їжі, може агресивно ставитися до цуценят, не допускаючи їх до годування. В цьому випадку малюків потрібно переводити на штучне вигодовування.

Діагностика запалення молочних залоз

Перед тим, як лікувати мастит, лікар проведе огляд собаки, збере анамнез. Також будуть потрібні аналізи крові (загальний та біохімічний) та УЗД-діагностика. Для визначення збудника можуть призначити ПЛР тест виділень із залози. Обов’язково потрібно диференціювати мастит з іншими патологіями, наприклад мастопатією.

Лікування маститу у собак

Напрям лікування ветеринарний лікар визначає, виходячи з результатів обстеження. Якщо діагностовано катаральний або серозний мастит, лікувати тварину можна в домашніх умовах. Інші форми хвороби найчастіше лікуються стаціонарно, але це залежить від стадії патології, стану собаки, наявності ускладнень та інших факторів.

Медикаментозне лікування

В основі терапії лежить застосування антибактеріальних препаратів. Тривалість прийому та вид антибіотика лікар визначає відповідно до особливостей собаки, даних аналізів.

Для симптоматичного лікування маститу можуть призначити препарати наступних груп:

• протизапальні;
• анестетики;
• імуномодулюючі;
• діуретичні.

При маститі у собаки, яка знаходиться в періоді статевого спокою, молочні залози обробляють спреями з протимікробною діючою речовиною.

Якщо в процесі діагностики у собаки виявили злоякісну пухлину молочної залози, вирішують питання про застосування хіміотерапії або проведення операції.

Оперативне втручання

Хірургічну операцію призначають собакам при запущених формах маститу: абсцедуючої, гангренозної, флегмонозної. Розтин патологічних порожнин проводиться під загальним наркозом. Якщо процес зайшов не надто далеко, рану промивають від гнійного вмісту, обробляють препаратами та ушивають. При великих пошкодженнях, залозу видаляють частково або повністю. Післяопераційний догляд полягає у підсушуванні ран спеціальними присипками. Замість пов’язки, яку собака так чи інакше зніме, застосовують спреї, які формують на поверхні розрізу особливу захисну плівку.

Окремої уваги вимагають мастити, які розвиваються при помилковій вагітності. При повторних випадках патології фахівці рекомендують стерилізацію тварини після основного медикаментозного лікування або в процесі операції.

Що можна і не можна робити вдома?

При підозрі на мастит, особливо у собаки, яка годує, в домашніх умовах до проведення діагностики неприпустимо прогрівати або масажувати молочну залозу, намагатися зціджувати молоко за наявності в ньому будь-яких включень. Не знаючи точно, яка форма захворювання розвивається, господар своїми діями може спричинити серйозні ускладнення.

У разі помилкової вагітності або лактостазу, викликаного відсутністю цуценят (або іншими причинами), виховану тварину можна перевести на низькокалорійне харчування, виключивши їжу, яка стимулює вироблення молока.

Якщо мастит протікає у легкій формі, за показаннями ветеринара проводиться масаж молочних залоз. Його виконують по черзі з кожною залозою, у напрямках: від тіла до соска і за годинниковою стрілкою, рухами, що / які розтирають, і з легким натисканням. Масаж роблять, як правило, до трьох разів на день по 3-5 хвилин.

На молочні залози собак можна наносити мазі, креми, засоби на основі трав’яних зборів, народних рецептів. Однак попередньо потрібно порадитись із ветеринарним лікарем.

Можливі ускладнення маститу

При швидкому розвитку захворювання у разі пізнього звернення до фахівця у собаки можуть виникнути ускладнення маститу:

• інфекційно-токсичний шок;
• зараження крові;
• піометра;
• доброякісні пухлини, які згодом можуть стати злоякісними;
• втрата здатності до репродукції;
• запалення спинного мозку.

У цуценят, які харчуються молоком матері з маститом, можуть виникнути захворювання шлунково-кишкового тракту, розлади кишечника. У занедбаних випадках це призводить до загибелі потомства.

Чи може собака з маститом годувати щенят / цуценят?

Що робити з малюками, якщо у лактуючого собаки мастит? Годування цуценят грудним молоком можливе, якщо діагностовано серозну або катаральну форму хвороби. В інших випадках вигодовування може стати причиною отруєння та загибелі малюків, тому при виявленні в молоці домішок – потомство ізолюють.

Якщо розмістити щенят в іншому місці неможливо, молочні залози собаки перебинтовують (не туго) для виключення доступу до них щенят. Те саме роблять у разі, коли мастит розвинувся на одній-двох залозах – бинтуванню піддають лише їх, а до здорових потомство допускають (за станом собаки). Заклеювання хворих залоз або сосків не рекомендується, так як для обробки пластир потрібно переклеювати, що може спричинити додатковий біль для тварини.

Як альтернативний варіант собачому молоку можна використовувати спеціальні суміші промислового виробництва. Молоко корови, кози або звичайне пастеризоване, може призвести до розладу кишечника у щенят.

Заходи профілактики

Розвитку маститу у собаки можна уникнути за допомогою нескладних профілактичних заходів:

• не допускати переохолодження або перегріву собаки, особливо під час вагітності, лактації;
• уникати травм молочних залоз, а при їх виникненні звертатися до фахівця;
• підтримувати чистоту у місці знаходження тварини, регулярно міняти підстилку;
• дотримуватись графіку щеплень;
• своєчасно лікувати вихованку від інфекційних захворювань;
• якщо не передбачається подальше розведення, стерилізувати собаку якомога раніше;
• стежити за станом кігтів у цуценят, підстригати їх, починаючи з тижневого віку;
• уникати спілкування вихованки з хворими тваринами;
• підтримувати імунітет, забезпечити повноцінне харчування, багате на вітаміни;
• якщо у собаки не вистачає молока, догодовувати щенят штучним шляхом (недоїдаючи, вони стають неспокійними, дряпають та кусають молочні залози);
• при помилковій вагітності або втраті потомства, в домашніх умовах залози змащують камфорним маслом і перетягутюь бинтом (не туго!), в раціон вводять обмеження по рідині, м’ясних та молочних продуктів;
• у лактуючих собак потрібно регулярно оглядати молочні залози, при виявленні підозрілих явищ (набряклість, почервоніння) відразу звертатися до ветеринарного фахівця;
• виключити гормональні контрацептиви.

І головне ― не забувати про уважне і любляче ставлення, яке не тільки дасть вихованці сил у важкий для неї період, а й зміцнить імунітет. Дбайте про тварин з любов’ю.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.